Материал: Інфляція: сутність, типи, наслідки та шляхи подолання

Економічна криза відображається завершенням попереднього періодичного циклу та утворенням початку наступного. Характерні ознаки економічної кризи:

1.      скорочення обсягів виробництва;

2.      зростання запасів;

.        зростання рівня безробіття;

.        зростання процентної плати по кредиту;

.        падіння рівня заробітної плати і прибутків підприємств;

.        відчутне падіння цін;

.        масове закриття підприємств і збільшення банкрутств.

Депресія являє собою таку фазу циклу, якій притаманний застій виробництва. Основні характерні ознаки депресії:

.        зменшення процентної ставки по кредиту;

.        високий рівень безробіття, але стабільний;

.        оновлення основного капіталу;

.        призупинення падіння рівня цін;

.        призупинення скорочень обсягів виробництва;

.        зменшення запасів.

.        зростання обсягів виробництва;

.        нарощення інвестицій;

.        скорочення безробіття;

.        зростання зайнятості;

.        збільшення платоспроможного попиту;

.        зростання рівня цін;

.        зростання рівня доходів;

.        відчутне зменшення запасів.

Піднесення виступає саме такою фазою циклу, за якого обсяг виробництва перевищує попередній цикл і перевищує докризовий розвиток економіки. При цій фазі циклу відбувається справжній економічний бум і здійснюється на багато швидше економічне зростання. Після чого починає готуватися наступний спад і новий економічний цикл.

Західні науковці стверджують, що помірна інфляція сприяє нормальному економічному розвитку, оскільки незначна інфляція стимулює зростання грошової маси. Саме зростання грошової маси в обігу стимулюють здешевлення кредитів, зростання виробництва та активізації інвестиційної діяльності. Зростання виробництва призведе до відновлення ринкової рівноваги між грошовою і товарною масами при незначному підвищені рівня цін. Інфляція вважається негативною при досить високих темпах її розвитку. Позитив помірної інфляції веде до стимулювання інвестиційного процесу і одночасно до знецінення грошей.

За характерних особливостей галопуючої інфляції в економіці відбувається стрибкоподібне і нерівномірне зростання рівня цін, що негативно впливає на економіку. Підприємці постійно підвищують ціни на свої товари та послуги,банки підвищують відсоткові ставки за надані кредити, купівель на спроможність населення невпинно падає. Постійно здійснюється коригування стовно соціальної політики. Економіка країни перебуває у фазі напруження,щодо координації та регулювання міжгалузевих зв’язків. За галопуючу інфляції обмаль часу для узгодження певних дій стосовно прогнозованості та стабільності розвитку економіки. Коли економіка країни не в змозі втримати галопуючу інфляцію і продовжує набирати оберти, тоді вона перетворюється на гіперінфляцію. У країнах, які розвиваються, переважає галопуюча інфляція. Галопуюча інфляція здійснює кризу грошової системи, а гіперінфляція призводить до її краху.

При гіперінфляції відбувається дуже складна ситуація, а саме:астрономічні темпи зростання цін, гроші втрачають свої функції і вартість,зникають з обігу купюри низьких номіналів, розвивається платіжна криза, падає роль грошей, руйнується добробут всіх верств населення. За катастрофічних умов гіперінфляції масово банкрутують підприємства і припиняють свою діяльність підприємці, а також руйнуються господарські зв’язки. Люди починають купувати товари, які можуть слугувати частковим засобом збереження (дорогоцінні метали, нерухомість та ін.). У 1993 р. Україна пережила гіперінфляцію. Відкриту інфляцію можна аналізувати, вимірювати,розкривати деякі варіанти для усунення чи приборкання. Крім відкрито інфляції спостерігається прихована інфляція. Вона проявляється у наявному дефіциті товарів і наданих послуг, створюється обмежений споживчий попит,за якого зростання цін не спостерігається. Ознаки прихованої інфляції проявляються у встановленні жорсткого державного контролю за цінами та на деякий час замороженням цін і доходів.

Отже з’ясували, що інфляція може по-різному впливати на національну економіку. Помірна інфляція існує завжди, вона стимулює економіку о розширення, здійснюючи загалом позитивним вплив. Проте і в помірній інфляції є негатив - вона має здатність переростати у галопуючу, а далі і в гіперінфляцію. Останні дві форми інфляції руйнують національну економіку. Тому обов’язковою функцією будь-якого уряду є регулювання інфляційних процесів та стримування темпу інфляції, ефективне впровадження антиінфляційної політики.

Висновки по розділу 1:

.        Сьогодні інфляцію слід розглядати як тривале та нерівномірне зростання цін, наслідком якого є знецінення сучасних грошей. Державі, щоб не перетворити монетарну політику у джерело обурення населення, необхідно дуже виважено підходити до регулювання цін, бо можливі помилки у виборі моментів начала цього регулювання, саме, і можуть призвести до обурення.

.        Головними причинами інфляції є диспропорційність державних витрат і доходів, інфляційне зростання цін, зростання відкритості економіки певної країни та інфляційні очікування.

.        Інфляція може по-різному впливати на національну економіку. Помірна інфляція існує завжди, вона стимулює економіку о розширення, здійснюючи загалом позитивним вплив. Проте і в помірній інфляції є негатив - вона має здатність переростати у галопуючу, а далі і в гіперінфляцію. Останні дві форми інфляції руйнують національну економіку.

РОЗДІЛ 2.АНАЛІЗ ІНФЛЯЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ УКРАЇНАХ СВІТУ

2.1 Причини і особливості інфляційного процесу у США

Перш ніж перейти до аналізу інфляції в США, слід зазначити основні економічні показники (індикатори), які її характеризують:

.        індекс споживчих цін (consumer price index), що відображає динаміку вартості кошика споживчих товарів і послуг. Він визначається шляхом вимірювання рівня цін на споживчі товари та послуги;

2.      індекс роздрібних цін (retail price index) - показник, що вимірює середній рівень цін на роздрібному ринку. Ціни на предмети розкоші, як правило, в розрахунок не приймаються;

.        індекс вартості життя (cost of living index) - відображає зміну ринкової вартості основних елементів споживчих витрат, пов'язаних з ростом роздрібних цін на товари і тарифів на послуги. Він використовується для коригування реальних доходів населення в умовах хронічної інфляції. Набір товарів і послуг, що враховується при розрахунку даного показника, постійно розширюється.

Зазвичай при розрахунку індексу враховуються ціни на продукти харчування, одяг, паливо і т.д. Всі перераховані показники розраховуються «BureauofLaborStatistics» і публікуються щомісячно, починаючи з 1919 року. Статистичні дані на кінець місяця, в якому вони опубліковані, служать найбільш популярним методом вимірювання інфляції в США. За час свого існування метод розрахунку цього показника неодноразово змінювався, адаптуючись до поточних умов. Наприклад, до скорочення окремих видів продуктів у воєнні роки, нових даних перепису населення, зміни звичок споживання.

Потрібно відзначити, що індекс споживчих цін у період з 1957 по 2007 р. збільшився більш ніж у 7 разів, притому, що на окремі товари і послуги зростання цін було більш значним. Для наочності можна навести тільки два приклади:

1.      поштова марка в 1950 р. коштувала 3 центи, а в 2012 р. - 45 центів (зростання відбулося в 15 разів).

2.      гамбургер «Біг Мак» вперше з'явився в мережі «McDonalds» в 1962 р. і коштував 45 центів, сьогодні його ціна 3,22 долара (зростання відбулося в 9 разів)

В останні роки намітилася певна тенденція у поведінці виробників товарів і послуг. Щоб не лякати споживача, виробники продовольчих товарів не збільшують ціну на конкретний продукт, а зменшують його кількість в упаковці або його вагу. Наприклад, кількість пакетиків розчинної кави в упаковці компанії «Nescafe» зменшилася з 10 до 6-8 залежно від сорту, а також зменшилася вага піци.

Аналізуючи рівень інфляції в США, не треба забувати, що вона тісно пов'язана з рівнем безробіття, продуктивності та оплати праці. Безробіття, хоча і повільно, але знижується. Станом на 7 грудня 2012 р. її рівень був 7,7%, продуктивність праці в третьому кварталі 2012 року зросла на 2,9%, а оплата праці - на 1,9%. Встановлена законом годинна ставка оплати праці зросла з 75 центів в 1950 р. до 7,25 дол. в 2009 р., тобто майже в 10 разів [7].

Існує ще один важливий показник, обумовлений інфляцією - індексація (автоматичне підвищення або пониження рівня зарплати, цін, процентних ставок і т.д. залежно від зміни перерахованих вище індексів). Якщо розглянути показник інфляції в історичному плані з 1914 по 2012 р., то в середньому за цей період він був на рівні 3,4%. На думку ряду економістів, реальний рівень середньорічної інфляції за останні 20 років становить 7,5-8,4%. Найвищий показник інфляції був у червні 1920 р. - 23,7%. До Другої світової війни рівень цін в США був відносно стабільним, потім настав період неухильного зростання індексу цін. Період значної інфляції тривав з 1973 року до 1980-х років. Таке положення було пов'язано, насамперед, з нафтовим ембарго з боку країн ОПЕК (країн-експортерів нафти). Зростання цін на нафту викликало різке зростання інфляції, і в 1970-х рівень інфляції піднявся до 10%. Крім того, відбулася інфляція долара США по відношенню до золота.У 1971 році відбулася відмова від обміну долара на золото за фіксованим курсом. У тому ж році була проведена девальвація долара майже на 8% і почався перехід до плаваючих обмінних курсів валют. З цього моменту стали друкувати долари у великих кількостях.

Наприклад, в 2005 році в обігу було 760 млрд. Доларів, причому більша частина - за межами США, а в 2008 році в обігу було 875,3 млрд . дол. Але емісія долара − тільки частина проблеми, інша частина - це держборг США, який неухильно зростає: 2005 - 8 трлн. доларів, 2010 - 10 трлн. доларів, а в 2012 р. −161трлн.дол. [7].

В останні роки збільшення інфляції долара сталося в усьому світі. Щоб оцінити його інфляцію, зазвичай використовують золото як міру цінності протягом багатьох століть. За основу береться вартість троянської унції на кінець року. Наприклад, за період з 1997 р по 2001 р вартість золота була майже постійною: 1997 - 289 доларів, 2001 - 276,5 долара. Але з 2002 р золото почало суттєво дорожчати, тобто долар по відношенню до золота став знецінюватися: 2002 - 343 долара, 2007 - 837 доларів, 2010 р.- 1400 доларів, 2012 - 1700 доларів. В середньому за останні роки інфляція долара по відношенню до золота становить 20% річних.

Накачування економіки США доларами у величезних кількостях для стимулювання її відновлення і подальшого розвитку сприяє зростанню інфляції, тобто купівельна спроможність долара знижується, і в перспективі буде продовжувати знижуватися. Політика кількісного пом'якшення увазі купівлю Федеральним резервом боргових зобов'язань США. Натомість придбаних на ринку цінних паперів утворюється ліквідна маса, яку мобілізують за рахунок друкарського верстата. В таких умовах відношення грошової маси до ВВП зростає, що тисне на національну валюту. Різко дорожчає сировина, сталь, основні кольорові метали, долар же знецінюється.

Крім того, якщо за офіційними даними в США немає високої інфляції, значить,долари друкуються для інших країн, і інфляція долара відбувається в інших країнах. Відомий американський економіст Мілтон Фрідман стверджує, що інфляція - симптом монетарної політики. Він вважає, що не буде сюрпризом побачити інфляцію 10-15% в межах найближчих 5 років: «Я хочу нагадати кожному, що інфляція передбачає зниження цінності (купівельної спроможності) долара, а не зростання цін. Ціни ростуть на виробництво, на транспорт у вигляді податків на доходи, на продажу, на сирі матеріали. Вартість на товари та послуги має тенденцію постійно збільшуватися. Це те, що ми називаємо інфляцією. Якщо ви вирішили економити, наприклад, на пенсію, на придбання будинку, на оплату навчання дітей, треба пам'ятати, що їх вартість в майбутньому буде більше, ніж сьогодні » [7].

Можна зробити висновок,що за офіційними даними в США немає високої інфляції, значить,долари друкуються для інших країн, і інфляція долара відбувається в інших країнах.

2.2 Сутність та наслідки інфляції у країнах Євросоюзу

Ми вже знаємо, що надлишок грошей в обігу шкідливий для країни, адже веде до інфляції, але небезпечною є і нестача грошей в обігу або дефляція.

Дефляція веде до кризи надвиробництва,нестача грошей породжує зменшення сукупного попиту, що знову ж таки загрожує скороченням масштабу виробництва, безробіттям , зниженням добробуту населення тощо.

Отже, Європейський центробанк готується до кількісного пом'якшення. Аргументи Німеччини про те, що скупка державного боргу у обтяжених позиками країн створює моральні проблеми, заглушають побоювання дефляції. Але хвороба Єврозони не в низькому темпі зростання цін.

Легко зрозуміти, чому багато економістів стурбовані дефляцією в Європі. Згідно з недавнім звітом брюссельського аналітичного центру Bruegel, 30% інфляційної кошика Єврозони показує негативні значення, і це без урахування недавнього різкого падіння цін на нафту. Звучать прогнози, що Європу чекає «втрачене десятиліття», як це сталося з Японією.

Однак немає жодних свідчень зв'язку між дефляцією та низьким ростом. За даними Eurostat, в другому і третьому кварталах цього року дефляція спостерігалася у 8 країнах Європейського союзу: Бельгії, Болгарії, Греції, Франції, Угорщині, Нідерландах, Польщі та Румунії. Це означає, що гармонізований індекс споживчих цін у цих країнах у вересні виявився нижче березневого рівня. Данія показує нульову інфляцію. Тим не менш, з усіх цих країн тільки Греція демонструє негативне зростання в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Дійсно, якщо дивитися на розмір ВВП за даними Eurostat, середній темп зростання в цих країнах (крім Румунії, по якій у Європейського статистичного агентства немає вихідних даних для розрахунку ВВП) за результатами двох кварталів був вищий, ніж в зоні євро в цілому: 1, 3% порівняно з 0,5% [9].

Економісти пояснюють небезпеку дефляції так: коли ціни падають, споживачі відкладають покупки і перестають брати кредити - це класична популярна концепція належить нобелівському лауреату Полу Кругману. Але, виходить, у реальному житті це працює інакше - принаймні, судячи по Європі. У країнах ЄС, де в другому і третьому кварталі 2014 спостерігалася дефляція, витрати приватних осіб в основному збільшувалися (даних по Болгарії немає).

Рис. 2.1 Дефляція,ріст та витрати населення

Виходить, споживач, особливо небагатий, може бути не таким раціональним, як вважають економісти. Якщо він може дозволити собі покупку, він її робить, не озираючись на індекс споживчих цін на майбутній місяць. Інший прогноз припускає, що якщо ціни йдуть вниз, то компанії також знижують інвестиції, чекаючи падіння прибутку. Це також не було вірно для Європи в середині 2014 року. Дані Eurostat показують, що вкладення в основний капітал зросли в усіх країнах, де спостерігалася дефляція, крім Франції. І тому є причина: якщо споживчі витрати зростають, немає сенсу урізати інвестиції.

Можливо, ефект, описаний Кругманом, ще себе проявить. Але навіть якщо ЄЦБ для підвищення попиту наповнить фінансову систему Європи готівкою, це буде штучне зростання, і він довго не протримається. Тому що причини відставання Європи від США не в більш суворої кредитно-грошовій політиці.

Найбільші європейські економіки обтяжені роздутими системами соціального забезпечення та обмеженнями на ринку праці. У Німеччині роздріб не зміг переконати уряд дозволити роботу магазинів по неділях, а Франція відома своїм 35-годинним робочим тижнем. Прем'єр-міністр Італії Маттео Ренці тільки зараз намагається провести закон, що дає можливість звільнити працівника з безстроковим контрактом. В Іспанії, яка успішно знижувала вартість робочої сили 2011 року, працівник як і раніше автоматично отримує 30 днів оплачуваної щорічної відпустки, до яких додаються 12 святкових вихідних - це більше, ніж після 20 років роботи на одному місці роботи в США.