Автореферат: Взаємодія фіскальної та монетарної політики в умовах фінансової стабілізації національної економіки України

Враховуючи, що економіка реагує на імпульси від застосування інструментів ФП та МП, обґрунтовано доцільність визначення фіскальної трансмісії як невід'ємного елементу механізму ФП. У трактуванні змісту фіскальної трансмісії враховано інституційний (суб'єктність фіскальних дій) та організаційний (зазначена етапність передачі імпульсів) аспекти. Запропоновано розподіл інструментів ФП та МП за трансмісійними каналами, враховуючи, що інструменти в межах одного трансмісійного каналу формують однорідні за характером імпульси в економіці. Для ФП виділено бюджетний (видатковий), податковий та борговий трансмісійні канали. Розподіл інструментів за трансмісійними каналами забезпечить транспарентність формування та реалізації ФП та МП в Україні, що є необхідною умовою забезпечення фінансової стабільності.

У другому розділі "Взаємодія фіскальної та монетарної політики в умовах фінансової стабілізації економіки України" проведено аналіз тенденцій фінансової стабілізації в Україні; здійснено оцінку впливу інструментів ФП та МП на індикатори фінансової стабілізації; досліджено діючу форму взаємодії фіскальної та монетарної складових фінансової політики в Україні.

На основі аналізу динаміки індикаторів фінансової стабілізації визначено, що у 2010 році національна економіка перебувала на першому етапі фінансової стабілізації (етапі відновлення). Для більшості індикаторів характерна зростаюча тенденція: темп приросту номінального ВВП становив 18,5 %, для кінцевих споживчих витрат - 23,9 %. У випадку інвестицій етап відновлення відображається зменшенням глибини спаду, темп приросту індикатора становить - 0,7 %, коли у 2009 році - 34,9 %. Встановлено, що станом на 2013 р. національна економіка перебуває на етапі волатильності, про що свідчить збільшення амплітуди коливань та розширення меж варіації значень індикаторів. Для оцінки волатильності динаміки індикаторів фінансової стабілізації проведено розрахунок показників розмаху варіації, дисперсії та середньої абсолютної швидкості динаміки. Визначено, що протягом 2010-2013 рр. дисперсія значень індикаторів у середньому у 2,4 рази перевищує відповідний показник у докризовий період (2004-2007 рр.). Зниження швидкості щорічної зміни значень індикаторів виявлено лише у випадку сальдо експортно-імпортних операцій: значення швидкості динаміки у період фінансової стабілізації зменшилось у 1,9 разів порівняно з періодом докризового зростання.

З метою визначення характеру причинно-наслідкових зв'язків між інструментами ФП та МП, з одного боку, та індикаторами фінансової стабілізації - з іншого, побудовано ряд лінійних регресійних моделей, у яких індикатори фінансової стабілізації є ендогенними змінними, а фіскальні та монетарні інструменти - екзогенними. Результати розрахунків щодо наявності у ФП та МП інструментів, що є значимими факторами впливу на індикатори фінансової стабілізації, подано в таблиці 1.

Таблиця 1

Результати оцінки регулюючого впливу інструментів фіскальної та монетарної політики на індикатори фінансової стабілізації

Джерело. Розраховано автором на підставі статистичних даних Державної служби статистики України, Міністерства фінансів України, Національного банку України за період 2001-2012 рр. у квартальному розрізі.

На основі проведеної оцінки визначена неефективна взаємодія ФП та МП, що обумовлює незбалансованість регулюючого впливу їх інструментів на індикатори фінансової стабілізації. Так, лише у випадку інвестицій у довгострокові нефінансові активи фіскальні та монетарні інструменти є значимими факторами стимулюючого та стримуючого впливу.

Встановлено, що у випадку індикаторів ВВП та кінцевих споживчих витрат населення регулюючий потенціал ФП обмежений, оскільки значимими факторами є лише стимулюючі інструменти. Інструменти МП є значимими факторами як стимулюючого, так і стримуючого впливу.

Визначено, що на індикатори інфляції та сальдо експортно-імпортних операцій значимими факторами впливу є лише стимулюючі інструменти ФП та МП. Без взаємодії ФП та МП, спрямованої на збалансування стримуючими інструментами, стимулюючий вплив фіскальних і монетарних інструментів здатний загострити наслідки кризи. Отримані результати аналізу свідчать, що ФП та МП підтримують споживання національною економікою імпорту, що провокує зростання дефіциту торговельного балансу. Встановлено, що через наявність тіньового сектору у національній економіці та проблем з адмініструванням податки не виконують регулюючої функції.

Аргументовано, що критерієм ефективності взаємодії ФП та МП є функція суспільних втрат, що будується як сума квадратів відхилень економічних показників (ВВП, інфляції, дефіциту бюджету) від планових значень. Побудовано функцію суспільних втрат з включенням показника обмінного курсу та грошової бази, враховуючи перехід до режиму керованого плавання обмінного курсу.

^- ₀) ² + (x-x₀) ² + (Y-Y₀) ² + (k) ^2] у випадку обмінного курсу (1)

^- ₀) ² + (x-x₀) ² + (Y-Y₀) ² + (m-m₀) ^2] у випадку грошової бази (2)

де, , _{0 -} фактичні та планові значення інфляції;

x, x₀ - фактичне та планове значення бюджетного дефіциту (у % до ВВП);

Y, Y_{0 -} фактичні та планові темпи зростання ВВП;

k _- відношення амплітуди коливання обмінного курсу до його середнього значення за період;

m, m_{0 -} фактичні та планові темпи зростання грошової бази.

Розрахунки здійснювалися на основі відносних даних, тому отримані результати є коефіцієнтами, що вимірюються в умовних одиницях - балах. Чим вищий коефіцієнт, тим нижча ефективність форми взаємодії ФП та МП та більші суспільні втрати. Досить волатильна динаміка суспільних втрат до 2011 р. і зростаюча у період 2012-2013 рр. свідчить про неефективну взаємодію ФП та МП (рис.3).

Рис.3. Динаміка суспільних втрат протягом 2007-2013 рр.

Джерело. Побудовано автором.

З метою визначення напрямів удосконалення взаємодії ФП та МП досліджено діючу форму взаємодії у поточному періоді. Обґрунтовано методичний підхід дослідження, що полягає у проведенні регресійного аналізу взаємозв'язку проміжних цілей ФП та МП, а саме: дефіциту бюджету як фіскальної цілі, обмінного курсу та грошової бази як цілей МП. Встановлено, що на сучасному етапі спостерігається взаємодія фіскальної та монетарної складових фінансової політики за моделлю Курно. Дана форма взаємодії, порівняно з рештою, є найменш ефективною та зумовлює високі суспільні втрати, що засвідчують функції суспільних втрат.

У третьому розділі "Перспективи вдосконалення взаємодії фіскальної та монетарної політики в Україні" зосереджено увагу на розробці концептуальних засад взаємодії ФП та МП, пропозиціях щодо вдосконалення відповідного інституційно-правового забезпечення, а також моделюванні застосування інструментів для забезпечення взаємодії ФП та МП за формою координації.

З урахуванням світових тенденцій у проведенні фінансової політики, а також вітчизняної практики доведено, що в умовах фінансової стабілізації доцільною є взаємодія ФП та МП у формі координації. Розроблено концептуальні засади вдосконалення взаємодії ФП та МП, відповідно до яких система забезпечення форми координації передбачає такі складові: а) інституційно-правову, що передбачає вдосконалення нормативної бази щодо врегулювання окремих аспектів взаємодії; б) методичну, що характеризується визначенням цільових векторів для ФП та МП, а також основних параметрів їх реалізації; в) операційну, що полягає у визначенні переліку та порядку застосування інструментів фіскальної та монетарної складових фінансової політики.

Інституційно-правова складова передбачає внесення змін до нормативно-правових актів, що визначають правові, економічні та організаційні засади формування цілісної системи прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку України. Обґрунтовано доцільність створення консультаційно-експертної ради з питань макропруденційної політики та фінансової стабілізації. Склад Ради повинен формуватися з представників Міністерства фінансів України, Міністерства з економічного розвитку та торгівлі, НБУ, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Антимонопольного комітету України - як уповноважених органів здійснювати пруденційний нагляд на ринках фінансових послуг. Проведення макропруденційної політики в умовах фінансової стабілізації у такому інституційному форматі забезпечить ряд переваг: по-перше, економія бюджетних коштів, оскільки членами Ради є представники в межах штатних розписів вищезазначених органів; по-друге, унеможливлення дублювання функцій державних органів; по-третє, забезпечення колегіальності у прийнятті рішень.

У контексті реалізації методичної складової в умовах фінансової стабілізації цілі повинні відповідати таким вимогам:

1) перебування в діапазоні фіскального та монетарного впливу;

2) обмеженості за кількістю;

3) взаємопов'язаності, яка забезпечить ланцюговий ефект передачі імпульсів від фіскальних та монетарних інструментів до індикаторів фінансової стабілізації. На основі відповідності зазначеним вимогам встановлено, що цільовими векторами координації ФП та МП є споживчий попит та інвестиції. Враховуючи дискреційність МП, для підвищення ефективності координаційної форми взаємодії запропоновано проведення дискреційної ФП.

Операційна складова передбачає впровадження методичного підходу координаційного застосування інструментів ФП та МП. На першому етапі впровадження методичного підходу за допомогою канонічного аналізу визначається щільність взаємозв'язку між групами фіскальних та монетарних інструментів з урахуванням наявності часових лагів у їхньому застосуванні. Визначено, що інструменти МП більше пояснюють дисперсію фіскальних інструментів. Найвищий рівень щільності зв'язку монетарних інструментів спостерігається з інструментами бюджетного каналу (фіскальної трансмісії), а враховуючи часовий лаг - у другому кварталі. У такий період монетарні інструменти пояснюють дисперсію бюджетних інструментів на 60,7 %. На другому етапі реалізації методичного підходу досліджено зміни характеру інструментальних зв'язків залежно від того, інструменти якої політики будуть застосовуватися першими. Встановлено, що в режимі, коли першість в реалізації інструментів належить МП, спостерігається тісний взаємозв'язок між інструментами лише експансивного характеру. За умови, що перший крок належить ФП в частині застосування бюджетних інструментів, щільний взаємозв'язок простежується з лагом в 1 рік, однак монетарні інструменти продовжують впливати на волатильність значень фіскальних інструментів. Ураховуючи отримані результати, змодельовано координаційну форму взаємодії ФП та МП у межах одного року з застосуванням інструментів, що попередньо були виділені як значимі фактори впливу (рис.4).

Рис.4. Алгоритм координації фіскальної та монетарної політики в умовах фінансової стабілізації

Джерело. Складено автором на основі аналізу квартальних даних за період 2001-2012 рр.