ВСТУП
Актуальність теми. На даному етапі економічного розвитку трудовий потенціал являє собою одну з основних складових підвищення результативності діяльності підприємства, а трудові ресурси відіграють важливу роль у визначенні конкурентоспроможності підприємства. Тому, важливим аспектом є забезпечення ефективної діяльності підприємства є підтримка належного стану трудового потенціалу та забезпечення його постійного розвитку. На сьогодні існує ряд негативних тенденцій, погіршення якісних та кількісних характеристик трудового потенціалу, а також незадовільний стан його використання на більшості підприємствах України. Тому проблема визначення сутності трудового потенціалу підприємства та його розвитку є актуальною та потребує подальшого дослідження.
Аналіз досліджень і публікацій. Дослідженню трудового потенціалу підприємства присвячені численні наукові роботи як вітчизняних, так і зарубіжних вчених: Маслов С.В., Чижова Л.С., Миронова Л.Г., Демко І.І, Ровенська В.В., Пучкова С.І, Череп А.В., Янковська Л.А. та інші.
Метою курсової роботи є визначення сутності трудового потенціалу підприємства, показників моніторингу трудового потенціалу, оцінки інвестицій в трудовий потенціал підприємства, виявлення проблем формування трудового потенціалу та напрямів їх вирішення.
Мета роботи зумовлює виконання таких завдань:
розкрити сутність трудового потенціалу підприємства;
- розглянути основи управління розвитком трудового потенціалу;
- вивчити систему показників моніторингу трудового потенціалу підприємства;
- розкрити ефективність використання трудового потенціалу;
оцінити ефективність інвестицій в трудовий потенціал підприємства;
виявити проблеми формування та оцінювання трудового потенціалу підприємств;
визначити напрями розвитку трудового потенціалу підприємства.
Об’єктом дослідження є трудовий потенціал підприємства.
Предмет дослідження - відносини, які виникають у процесі формування, оцінювання і використання трудового потенціалу підприємства, а також напрями його оптимізації.
Інформаційне забезпечення: Закон
України «Про професійний розвиток працівників», монографічні дослідження
вітчизняних вчених, автореферати дисертацій та періодичні видання.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ
ФОРМУВАНЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Сутнісна
характеристика трудового потенціалу підприємства
Трудовий потенціал - це можливості використання трудових ресурсів підприємства на перспективу. Сюди входять можливості та вміння працівників, які на сьогоднішній день можуть не використовуватися на фірмі, але в перспективі можуть бути залучені в діяльності підприємства. Тобто, трудовий потенціал - людські можливості, ресурси праці, найповніша і всебічна характеристика працездатного населення як продуктивної сили.
Трудовий потенціал є складним суспільно-економічним явищем, структура якого формується за просторовою, часовою ознаками, за рівнем спеціалізації.
Так, за просторовою ознакою виділяють такі види трудового потенціалу: на макрорівні - трудовий потенціал країни, на мезорівні - трудовий потенціал регіону, на макрорівні - трудовий потенціал підприємства. Часова ознака відображає процес відтворення трудового потенціалу відповідно до етапів життєвого циклу: формування, розподіл, перерозподіл, використання та розвиток. За рівнем спеціалізації виділяють трудовий потенціал окремої галузі та трудовий потенціал окремого підприємства [16, с. 15] .
Трудовий потенціал підприємства - це сукупні можливості працівників підприємства активно чи пасивно брати участь у виробничому процесів рамках конкретної організаційної структури, виходячи з матеріально-технічних, технологічних та інших параметрів [23, с. 209].
Складниками трудового потенціалу, які характеризують його на рівні окремого виду економічної діяльності та на рівні підприємства, є такі взаємопов’язані поняття, як «кадри» і «персонал», оскільки «персонал» - це весь особовий склад підприємства, організації чи установи, включаючи найманих працівників, працюючих акціонерів і власників, тобто зайнятих суспільно корисною діяльність, а «кадри» - це основа (штатна) частина зайнятих. При цьому кожен елемент персоналу є носієм індивідуального трудового потенціалу. [16, c. 17-19].
Трудовий потенціал підприємства (labour potential of the enterprise) формується з внутрішніх якостей, можливостей найманих працівників та засобів реалізації цих можливостей. При цьому до внутрішніх можливостей працівника належать здоров’я, працездатність, рівень професіоналізму та кваліфікації, а до засобів реалізації цих можливостей - умови праці та побуту, рівень оплати праці, системи мотивації та стимулювання праці, технічне оснащення робочих місць тощо. Ефективність реалізації трудового потенціалу як кожного працівника, так і трудового колективу залежить від умов, у яких здійснюється трудова діяльність [1, с. 119].
Трудовий потенціал підприємства у загальному розумінні характеризує можливості працівника трудового колективу, спрямовані на досягнення певної мети. Проте трудовий потенціал підприємства як система завжди більший за сумою його складових - індивідуальних трудових потенціалів окремих працівників, оскільки саме по собі об’єднання працівників у єдиному та планомірно організованому процесі праці дає ефект колективної праці, або синергічний ефект.
Якщо сукупність фізичних та духовних якостей людини є основою трудового потенціалу працівника, то колективна продуктивна сила, що виникає у спільній діяльності окремих осіб, є основою трудового потенціалу колективу.
При цьому необхідно враховувати, що трудові колективи володіють різними потенціалами в залежності від територіального розташування підприємства, галузевої приналежності, розмірів виробництва, статевовікової структури та іншого. Крім того, кожне підприємство має свої особливості формування колективу, трудові традиції, взаємовідносини між робітниками.
Структура трудового потенціалу
підприємства перебуває у тісному зв’язку зі структурою трудового потенціалу
працівника (рис. 1.1).
Рис. 1.1 Взаємодія складових
трудового потенціалу працівника та підприємства
Вона може бути представлена як система з певним співвідношенням демографічних, соціальних, функціональних, професійних та інших характеристик груп працівників і відносин між ними.
У трудовому потенціалі підприємства можна виділити такі компоненти: природно-біологічний, професійно-кваліфікаційний, творчий , мотиваційний, моральний.
Природно-біологічна складова трудового потенціалу характеризує його носіїв у аспекті психофізичної придатності до праці та відповідності вимогами виробництва з урахуванням тенденцій сучасного науково-технічного прогресу. Іншими словами, ця складова характеризує стан здоров’я, статевовікову структуру персоналу, які, в свою чергу визначають здатність колективу до праці.
Професійно-кваліфікаційна складова трудового потенціалу підприємства, з одного боку, характеризує готовність працівників до виконання певних функцій на робочому місці, професійну мобільність, а з іншого - виступає системним чинником, що формує ставлення до праці, трудову дисципліну, визначає інтенсивність праці. Кваліфікаційна складова класифікується за ознаками, що відображають індивідуальні особливості кожного працівника: рівень освітньої та професійної підготовки, творчі здібності, трудова активність, мобільність, результативність.
Творчий потенціал характеризує здібності носіїв та їхню активність щодо генерування нових ідей та їх реалізації, створення образів, творів мистецтва, наукових винаходів та розробок. Творчий потенціал підприємства характеризують винаходи та наукові відкриття, раціоналізаторські пропозиції, патенти.
Мотиваційний потенціал характеризується рівнем суспільної свідомості та відповідальності, соціальною зрілістю, економічними інтересами та потребами працівників. Суттєвим елементом мотиваційної складової є потреба в праці, що формується під впливом багатьох чинників, вирішальну роль у структурі яких відіграють економічні інтереси. Їх особливе місце в умовах становлення ринкових відносин зумовлюється здатністю інтегрувати в єдине ціле всю компонентну структуру трудового потенціалу.
Моральний потенціал - це сукупність таких характеристик, як чесність за будь-яких умов, повага до людей похилого віку та інвалідів, позитивне ставлення до дітей, повага до історії своєї країни, сумлінність, відповідальність за свої вчинки, працелюбність, законослухняність. Будь-який колектив діятиме згуртовано та продуктивно, маючи високу моральність. Без перебільшення можна констатувати, що від рівня моральності суспільства залежить його економічний, соціальний розвиток та історична перспектива. Виробничий колектив, що складається з нечесних та безвідповідальних індивідів з несумлінним ставленням до роботи, з неповагою один до одного, ніколи не досягне високих результатів у праці.
Стан і розвиток кожного з перелічених компонентів трудового потенціалу залежить від сучасного й повноцінного фінансування та уваги до нього з боку відповідних служб системи управління людськими ресурсами на підприємстві [1, с. 121].
Трудовий потенціал і механізм його формування характеризується кількісними і якісними факторами, тобто може розглядатися як соціально-економічна, так і обліково-статична категорія.
Кількісні фактори: чисельність працездатного населення; кількість робочого часу, відпрацьованого працездатним населенням; чисельність безробітних; структура зайнятості; статево-вікова структура населення.
Якісні фактори: психофізіологічна; загальноосвітній і професійно-кваліфікаційний рівень; рівень культури; моральна зрілість; схильність носіїв праці до мобільності; трудова міграція та трудова активність [23, с. 208].
Трудовий потенціал підприємства
становить граничну величину можливої участі працівників у виробництві з
урахуванням їхніх психофізіологічних особливостей, рівня професійних знань,
нагромадженого досвіду за наявності необхідних організаційно-технічних умов.
Структура трудового потенціалу підприємства є співвідношенням демографічних,
соціальних, функціональних, професійних та інших характеристик груп працівників
і відносин між ними [14, с. 54].
1.2 Основи
управління розвитком трудового потенціалу підприємства
Трудовий потенціал підприємства - це існуючі й потенційні можливості працівників щодо реалізації їх кількісних та якісних характеристик у конкретних соціально-економічних і виробничо-технічних умовах.
Функціонування трудового потенціалу відбувається на певних етапах його відтворювального циклу - формування, реалізації, використання, збереження та розвитку, які є взаємопов'язаними і взаємообумовленими. Розвиток трудового потенціалу є ознакою кожного етапу відтворювального циклу та виявляється через удосконалення кількісно-якісних характеристик трудового потенціалу. Так, на етапі формування трудового потенціалу закладаються перспективні можливості людини як суб’єкта трудової діяльності, тобто відбувається розвиток основних рис людини, необхідних для майбутньої праці. Границею стадії формування трудового потенціалу є факт продажу робочої сили, початок підприємницької діяльності - реалізація трудового потенціалу. Саме тому формування трудового потенціалу заслуговує на окрему увагу й потребує детального вивчення. Бо цей процес за своєю суттю є запорукою ефективної реалізації трудового потенціалу [22].
Розглянуті в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених теоретичні підходи до визначення складових трудового потенціалу підприємства доповнюють один одного, але не враховують багатогранність змісту поняття «трудовий потенціал підприємства». Тому можна розширити структуру трудового потенціалу підприємства, що буде містити у собі фізичний, соціально-психологічний, інтелектуальний, кваліфікаційний, культурно-моральний та інноваційний потенціали працівників, а також соціально-економічні й виробничо-технічні умови їх реалізації (Додаток А).
Трудовий потенціал підприємства як об’єкт управління вимагає створення науково-обгрунтованих методик визначення характеру впливу об’єктивних і суб’єктивних факторів на процес його розвитку. При цьому під розвитком трудовий потенціал підприємства розуміється постійно повторюваний процес формування, розподілу та використання трудового потенціалу, спрямований на взаємне досягнення цілей підприємства та його працівників, у результаті якого відбувається якісна зміна й удосконалення елементів структури трудового потенціалу [20, c.5].
У сучасних умовах зростає динамізм в управлінні трудовим потенціалом, що передбачає відстеження змін у діяльності підприємства, кон’юнктури ринку товарів і послуг, ринку праці й обумовлює необхідність постійної координації управління трудовим потенціалом із діяльністю підприємства, тому потребують удосконалення завдання управління трудовим потенціалом. При цьому збільшується кількість факторів, які впливають на стан трудового потенціалу підприємства, росте швидкість їхніх змін [2, c. 8].
Ефективність управління розвитком
трудового потенціалу підприємства залежить від змісту функцій управління. У
сучасній науковій літературі практично відсутнє чітке визначення змісту функцій
управління розвитком трудового потенціалу підприємства і методичні основи їх реалізації.
Під функціональним механізмом управління розвитком трудового потенціалу
підприємства розуміють сукупність взаємозалежних складових (принципів, методів,
форм, нормативів і внутрішніх правил управління), за допомогою яких
реалізуються функції управління і здійснюється управлінський вплив на трудовий
потенціал для досягнення певних цілей його розвитку. Це дає можливість чітко
визначити об’єкт управлінського впливу, а саме якісну зміну й удосконалювання
елементів трудового потенціалу, а також враховувати узгодження
виробничого-господарських інтересів підприємства з соціально-економічними
інтересами працівників. Схема функціонально механізму управління розвитком
трудового потенціалу підприємства (рис. 1.2.) передбачає виділення
найістотніших складових механізму (принципи, методи, форми, нормативи і
внутрішні правили); сукупності взаємозв’язків між елементами; функцій
управління, а також врахування необхідності досягнення поставлених цілей,
факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, що сприятиме більш ефективному
управлінню трудовим потенціалом підприємства.
Рис. 1.2 Схема функціонального
механізму управління розвитком трудового потенціалу підприємства
Отже, трудовий потенціал
підприємства є складним суспільно-економічним явищем. Він формується з
внутрішніх якостей, можливостей найманих працівників та засобів реалізації цих
можливостей. Структура трудового потенціалу підприємства враховує багатогранні
складові, які зумовлюють формування трудового потенціалу. Одні з них діють
опосередковано, інші мають прямий вплив на суб’єкти господарювання.