Материал: Технологічний процес роботи вантажного комплексу аеропорту

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

1)      засоби внутрішньо складської механізації й автоматизації (автоматизовані пристрої для передачі й одержання інформації з кількісними й ваговими даними вантажів, механізоване й автоматизоване вагове обладнання; засоби механізації для внутріскладського транспортування й укладки вантажів);

2) засоби механізації для навантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт з вантажами всередині аеродрому (машини і обладнання для навантажувально-розвантажувальних робіт на вантажному дворі, засоби механізації для транспортування вантажів всередені аеродрому, засоби механізації для навантажувально-розвантажувальних робіт біля літака);

3)      засоби внутрішньо-літакової механізації (устаткування для пакетизації і контейнеризації вантажів, швартування вантажів, переміщення вантажів у вантажні кабіні літака).

У вантажному комплексі, що проектується, для обробки вантажів всередині складу передбачені електронавантажувачі, для внутрішньо аеродромної обробки вантажів - автомашини з піднімальним кузовом.

1.3.1 Розрахунок кількості засобів складської механізації (електричних вилочних навантажувачів) для транспортування та завантаження-розвантаження вантажів всередині складу

Для обробки вантажів усередині складу розрахуємо потрібну кількість електронавантажувачів:

 [од],

де , - годинна продуктивність електронавантажувача, т/ч;

Т - термін роботи електронавантажувача год/добу;

 - коефіцієнт використання навантажувача у часі.

Кількість електронавантажувачів є цілим числом. У разі отримання нецілого результату розрахунків його треба округлити у більший бік.

Розрахунок годинної продуктивності електронавантажувача виконується за формулою

 [т/год]

де  - вантажопідйомність електронавантажувача, т;

 - коефіцієнт використання вантажопідйомності;- кількість робочих циклів електронавантажувача протягом години.

 = 1,6 (т), =0,65 - згідно з вихідними даними.

[т/год].

Кількість робочих циклів електронавантажувача розраховується за формулою:

 [од],

 [од],

де Тчаса -тривалість години (хвилин або секунд);

Тц - тривалість одного робочого циклу роботи електронавантажувача (хвилин або секунд).

Розрахунок тривалості одного робочого циклу вилочного навантажувача розраховується за формулою:

ц= t1+ t2+ t3+ t4+ t5+ t6 (с),

ц=25+9+12+9+12+9=76 (с).

де, t1 - час заведення вил під вантаж, підйому вантажу на вилах та розвороту навантажувача (приймати у розрахунках 25 с);- тривалість переміщення навантажувача із вантажем;- час піднімання вантажу на необхідну висоту;- час укладки вантажу в штабель та відхилення рами вантажопідйомника назад без вантажу (приймати у розрахунках 9 с);- час опускання порожніх вил навантажувача вниз (дорівнює t3);

t6 - час на зворотній холостий хід.

Час переміщення навантажувача із вантажем чи без нього визначається за формулою:

 

Де, Lнав - шлях переміщення навантажувача, м (визначається самостійно, в залежності від розмірів складу, від одного кінця складу до іншого по діагоналі); нав - середня швидкість руху навантажувача, м/с;

tрз - час на розгін та уповільнення (4 сек).

Тривалість підйому чи опускання вантажу визначається за формулою:


 

де, Hнав - висота підйому (опускання) вил навантажувача, м

Vнав.гр. - швидкість піднімання опускання вил навантажувача, м/с.

Отже,

[од];

[од];

[од];

[од];

[од];

[од];

[од].

1.3.2 Розрахунок кількості засобів перонної механізації (автомашин з піднімальним кузовом (АПК), дизельних тягачів із возиками, перенавантажувачів авіаційних контейнерів та палет)

Основними засобоми механізації, які використовуються в аеропортах для транспортування вантажів на пероні і виконання навантажувально-розвантажувальних робіт біля літаків є автомобілі з піднімальним кузовом (АПК) для вантажу, який перевозиться навалом та дизельні тягачі із возиками (як правило двома) і перенавантажувачі авіаційних контейнерів/палет для вантажу, який перевозиться у стандартних засобах пакетування.

До засобів механізації, які забезпечують перевантаження і перевезення вантажів між складом і літаком, пред'являються наступні вимоги:

вантажопідйомність, достатня для завантаження одного літака;

висота підйому кузова, що забезпечує навантаження у люки чи двері літака;

гарна маневреність і наявність механізмів керування, що дозволяють здійснювати безпечне переміщення машини поблизу літака.

Необхідна кількість АПК, дизельних тягачів із двома возиками та перенавантажувачів авіаційних контейнерів/палет розраховується за формулою:

N [од],

де П АПК;(д.т.;пер)- продуктивність АПК, дизельного тягача із двома возиками чи перенавантажувача авіаційних контейнерів/палет відповідно, т/добу;

Ктг- коефіцієнт технічної готовності АПК, дизельного тягача із двома возиками чи перенавантажувача авіаційних контейнерів/палет, відповідно (у розрахунках приймати 0,7-0,8).

[од];

[од];

[од];

[од];

[од];

[од].

Кількість АПК, дизельних тягачів із двома возиками та перенавантажувачів авіаційних контейнерів/палет NАПК є цілим числом. У разі отримання нецілого результату розрахунків його треба округлити у більшу сторону.

Продуктивність АПК; дизельного тягача із двома возиками чи перенавантажувача авіаційних контейнерів/палет визначається за формулою:

ПАПК= Q АПК;(д.т.;пер);* ZАПК;(д.т.;пер.)в [т/добу].

Пдт= 25* 29*0,75=544 [т/добу];

ПАПК= 4* 36*0,75=108 [т/добу];

Ппер= 7* 48*0,75=252 [т/добу].

де, Q АПК;(д.т.;пер) - вантажопідйомність АПК; дизельноготягача із двома возиками чи перенавантажувача авіаційних контейнерів/палет, відповідно, т;в - коефіцієнт використання вантажопідйомності засобу перонної механізації (у розрахунках приймати 0,7-0,8);АПК;(д.т.;пер.) - число рейсів протягом доби АПК; дизельного тягача із двома возиками чи перенавантажувача авіаційних контейнерів/палет, відповідно.

Число рейсів протягом доби АПК; дизельного тягача із двома возиками чи перенавантажувача авіаційних контейнерів/палет розраховується за формулою:

 [од],

де [од];

[од];

[од].

Т - час роботи складу, годин на добу (приймати за таблицею 5, додатку 3);

V - середня швидкість руху АПК; дизельного тягача із двома возиками чи перенавантажувача авіаційних контейнерів/палет, відповідно, км/год; м в.п- коефіцієнт використання пробігу (приймати у розрахунках 0,7-0,8); - середня відстань від вантажного складу до місця стоянки літака, км;пр- тривалість простою машини під завантажувально- розвантажувальними роботами протягом одного робочого циклу, год (приймати у розрахунках 10 хв., що дорівнює 0,17год.);

K вр - коефіцієнт використання машини у часі (приймати у розрахунках 0,6).

Розрахунок числа автомобілів з піднімальним кузовом (АПК).

Основним засобом механізації, застосовуваним в аеропортах для внутрішньо аеродромного транспортування вантажів і виконання навантажувально-розвантажувальних робіт біля літаків, є автомобілі з піднімальним кузовом.

·   вантажопідйомність, достатня для завантаження одного літака;

·   висота підйому кузова, що забезпечує навантаження у люки чи двері літака;

·   гарна маневреність і наявність механізмів керування, що дозволяють здійснювати безпечне переміщення машини поблизу літака.

Необхідну кількість АПК можна розрахувати за формулою:

 [од],

де  - продуктивність АПК, т/добу;

 - коефіцієнт технічної готовності АПК.

[од]

[од]

[од]

[од]

[од]

Розділ 2. Організація і технологія роботи вантажного комплексу аеропорту

2.1 Технологія обробки вантажів у вантажному комплексі аеропорту

Технологія обробки вантажів, що відправляються ВПЛ.

Вантажовідправник оформляє необхідні для перевезення документи. Разом із документацією доставляє вантаж до аеропорту на приймально-відправочний майданчик. На ньому проводять розвантаження вантажу. Вантаж, насамперед, підлягає контролю на безпеку. Якщо він відповідає вимогам цього контролю, вантаж приймають на склад. Якщо ні - вантаж вивозять з АП.

При прийомі вантажів повинні бути дотримані наступні вимоги: наявність необхідної документації, виконання вимог до тари, упаковки, ваги та габаритам вантажів.

Вантаж приймає приймальноздатчик. Він перевіряє наявність маркіровки, зважує вантаж, заповнює документи щодо ваги, маркірує і відправляє вантажовідправника оплатити перевезення вантажу. Вантаж прямує на склад до місця короткострокового зберігання.

Вантаж при прийомі до перевезення зважується у присутності вантажовідправника. При розходженні більш ніж на 1% ваги оформляється відповідний акт. Потім вантаж маркірується за стандартом і нормативними документами. Проходить контроль безпеки (якщо необхідно - ветеринарний, фітосанітарний та ін.) і реєструється.

На складі вантаж обробляють у наступному порядку: підбір вантажів на конкретний рейс за документацією; комплектування завантаження рейсу;

пере завантаження вантажу на внутрішньо аеродромний транспортний засіб.

Диспетчер оперативної групи дає завдання диспетчеру по руху вантажів на комплектування за конкретним рейсом. Диспетчер відбирає за документацією вантажі, використовуючи дані про наявність на складі, вантажні накладні, враховуючи черговість відправки вантажів та відповідність параметрів вантажів за вантажними відсіками ПС. Оператор по оформленню документації оформлює поштово-вантажну відомість. Черговий по руху вантажів перевірює чи правильно заповнена поштово-вантажна відомість, підписує її і передає диспетчеру оперативної служби складу. Вантаж зберігається до відправки у зоні.

Диспетчер дає вантажникам вказівки щодо завантаження вантажу. Бригадир вантажників отримує від приймальноздатчика вантаж. Водій завантажника по команді бригадира перевозить вантаж із зони зберігання до зони комплектування завантаження і до завантажувальної рампи.

Вантажники перевантажують вантаж на внутрішньо аеродромний транспортний засіб. По закінченню завантаження, бригадир вантажників і приймальноздатчик підписують поштово-вантажну відомість, що служить основою для списання вантажу зі складу.

За вказівкою бригадира вантажників бригадир транспортного засобу доставляє вантаж до ПС. Вантаж перевантажується у ПС, при цьому присутній член екіпажу, при потребі супровідна особа. Бригадир вантажників передає документи члену екіпажу, відповідальному за комерційне завантаження, він приймає вантаж, звіряє його із відповідною документацією. По закінченню завантаження він ставить свій підпис у поштово-вантажну відомість, отримує перевізну документацію, що слідує разом із вантажем. Бригадир вантажників, що отримав поштову - вантажну відомість, повертається до складу і здає відомість в обліковий сектор. Інформатор складу відправлення заносить вантаж в журнал надходження і відправок. Диспетчер по руху вантажів перевіряє документацію і відправляє її у архів.

Вантаж у ПС перевантажується за допомогою засобів бортової механізації. Всередині ПС вантажі рухаються у відповідності до центровки ПС. Завершенням процесу обробки вантажів, що відправляються є їх списання зі складу

Технологія обробки вантажів, що прибули ВПЛ.

Диспетчер оперативної групи отримує повідомлення про прибуття ПС. Дані містять всю необхідну інформацію. Після прибуття ПС диспетчер отримує дані про посадку ПС і номер і місце стояки, час прибуття і кількість вантажу. Потім проводять підготовку до розвантаження ПС, розраховуючи необхідну кількість транспортних засобів. Далі дані передаються командиру вантажників, який доставляє вантажників до ПС. Розвантаження проходить в присутності екіпажу, при потребі - супроводжуючої особи. Бригадир отримує вантаж, вантажну документацію, перевіряє стан упакування, кількість місць вантажу, ставить підпис у поштово - вантажній відомості, що вантаж отриманий.

Завантажують вантаж на внутрішньо аеродромний засіб пересування. Доставляють вантаж на склад. Бригадир доповідає диспетчеру про закінчення завантаження. Приймає вантаж приймальноздатчик, перевіряє кількість місць, стан упакування, сортирує вантаж і дає вказівки щодо місця складування вантажу.

Розвантажують вантаж на завантажувальну рампу. Поштово-вантажна відомість передається в обліковий сектор. Вантаж реєструється в журналі надходжень і видачі вантажів. Якщо приймальноздатчик зафіксував пошкодження або нестачу вантажу, то вантаж не реєструють на складі, а складають акт (акт про пошкодження вантажів). Всі порушення заносять у AWB і CM. Вантаж транспортують до місця короткострокового зберігання. Потім повідомляють вантажоодержувача про прибуття вантажу. Вантаж зберігається на складі до видачі його одержувачу. Вантаж перевозять всередині складу до зони приймання та видачі вантажів. Перед видачею отримувачу проводять остаточні розрахунки і перевірки кількості, ваги і стану упаковки вантажу. Вантаж завантажують на транспортний засіб вантажоотримувача. Видача вантажу отримувачу: вантаж видається отримувачу; він повинен оплатити всі належні з нього збори та платежі. Тільки після надання ним квитанцій про оплату перевізник має право видати вантаж; отримувач зобов’язаний перевірити кількість місць і вагу вантажу; при видачі вантажу, отримувач ставить свій підпис в накладній відправника про видачу вантажу. Отримувачу разом із вантажем видається вантажна накладна. Після видачі вантажу приймальноздатчик передає вантажні документи інформатору складу, який списує вантаж у журналі надходжень і видачі вантажів.