Материал: Технологічний процес роботи вантажного комплексу аеропорту

Технологічний процес роботи вантажного комплексу аеропорту

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра організації авіаційних перевезень

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни "Вантажні перевезення"

Тема: "Технологічний процес роботи вантажного комплексу аеропорту"

Виконав:

Худяй М.В.

Київ 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1. Розрахунок технологічних параметрів вантажного комплексу аеропорту

.1 Аналіз структури вантажопотоку і обґрунтування структури вантажного комплексу аеропорту

.2 Розрахунок технологічних параметрів комплексно-механізованих вантажних складів для ВПЛ та МПЛ

.2.1 Технологічних площ комплексно-механізованих вантажних складів для ВПЛ та МПЛ (робочої, додаткової, допоміжної та службової площ)

.2.2 Геометричні параметри складів, кількість складських піддонів

.2.3 Довжина фронту навантажувально-розвантажувальних робіт

.2.4 Оптимальне число місць приймання вантажів

.3 Розрахунок кількості засобів механізації вантажного комплексу аеропорту

.3.1 Кількість засобів складської механізації (електричних вилочних навантажувачів) для транспортування та завантаження-розвантаження вантажів всередині складу

.3.2 Кількість засобів перонної механізації (автомашин з піднімальним кузовом (АПК), дизельних тягачів із возиками, перенавантажувачів авіаційних контейнерів та палет)

Розділ 2. Організація і технологія роботи вантажного комплексу аеропорту

.1 Технологія обробки вантажів у вантажному комплексі аеропорту

2.2 Алгоритми технології обробки вантажів

.3 Завантажувальні характеристики повітряних суден

.4 Технічні характеристики стандартних засобів пакетування (ULD)

.5 Організаційна структура служби поштово-вантажного обслуговування ВКА

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Склади транспортних організацій створюються для тимчасового складування. Це склади залізничних станцій, вантажні термінали автотранспорту, морських і річкових портів, термінали повітряного транспорту. За характером виконуваних операцій вантажопереробки їх відносять до транзитно - перевалювальних. Термін зберігання вантажів зведений до мінімуму, адже цей склад призначений для ефективного і своєчасного забезпечення клієнтів шляхом заміни одного виду доставки (або транспортного засобу) на інший. Вантажі постачаються і відправляються великими партіями, при цьому вантажна одиниця, що постачається (піддон або контейнер), на складі не розформовується.

Розробка СС базується на виборі раціональної системи з усіх технічно можливих систем для вирішення поставленого завдання методом кількісного і якісного оцінювання. Процес вибору та оптимізації передбачає виявлення пов’язаних між собою факторів, систематизованих у декількох основних підсистемах. Отже, система складування містить такі складські підсистеми:

складована вантажна одиниця;

вид складування;

обладнання з обслуговування складу;

система комплектації;

управління переміщенням вантажу;

обробка інформації;

«будова» (конструктивні особливості будов і споруд).

Комерційна доцільність перевезення вантажів авіатранспортом залежить від багатьох факторів. Насамперед, це, безсумнівно, швидкість доставки під час перевезення на великі відстані. Час доставки вантажу від відправника вантажу до вантажоодержувача містить у собі і таку складову як швидкість обробки вантажу у вантажному комплексі аеропорту. Тому розробка технологічного процесу роботи вантажного комплексу аеропорту є дуже принциповою.

Вибір ділянки під складський комплекс потребує особливого підходу, і саме тут можуть виникнути перші складнощі. Сучасний склад має на увазі не лише присутність прилеглої розвинутої транспортної інфраструктури, але і вигідне місце розташування з точки зору організації дистрибуції. Крім того, при виборі місця для будування складського комплексу необхідно враховувати можливість підключення до залізничної дороги. Хоча, присутність під’їзних залізно-дорожніх шляхів вагомо на вантажному комплексі аеропорту не відображається, це являється допоміжним критерієм, що враховується клієнтами при прийнятті рішень про вибір терміналу для зберігання свого вантажу.

Розділ 1. Розрахунок технологічних параметрів вантажного комплексу аеропорту

.1 Аналіз структури вантажопотоку і обґрунтування структури вантажного комплексу аеропорту

Вантажний комплекс аеропорту (ВКА) - сукупність будівель, споруд, засобів механізації та автоматизації, обладнання, зв’язку, обслуговуючого персоналу, що забезпечує обробку вантажів, документації, інформації у відповідності до діючих правил перевезення при заданих об’ємах вантажообігу.

Вантажні комплексі аеропортів, включають:

·   вантажні комерційні склади, що призначені для короткострокового збереження вантажів після прийманні від вантажовідправника, перед комплектуванням на рейс та до видачі вантажів вантажоодержувачам;

·   вантажний двір, що призначений для навантаження і розвантаження автомашин з вантажами, які доставляються до аеропорт для відправлення, чи для вивозу вантажів, що отримані на складі адресатом;

·   вантажний перон, на якому виконуються навантажувально-розвантажувальні роботи вантажних літаків.

Крім цих основних споруд, до складу вантажних комплексів аеропортів звичайно входять спеціалізовані склади для радіоактивних та небезпечних вантажів, навіси-майданчики для збереження довгомірних і важковагових вантажів, а також службово-адміністративне приміщення і майданчик для стоянки засобів механізації.

Вантажопотоком на транспорті називають кількість вантажів в тоннах, перевезених в одному напрямі за визначений термін часу. Він складається з різних вантажів, структура яких поділяється на галузеву, групову та видову.

В загальному обсязі добової вантажопереробки виділяють таки потоки:

·   вантажі, що відправляються міжнародними повітряними лініями;

·   вантажі, що прибувають міжнародними повітряними лінями;

·   трансферні вантажі, що перевозяться на міжнародних повітряних лініях;

·   вантажі, що відправляються внутрішніми повітряними лініями;

·   вантажі, що прибувають внутрішніми повітряними лініями.

Для обслуговування окремих вантажопотоків можуть бути передбачені окремі технологічні зони на складі, або при великому обсязі - окремі склади.

Звичайна технологічна схема розміщення споруджень вантажного комплексу на службово-технічній території аеропорту наведена нижче.

Рис. 1. Схема вантажного комплексу:

. Склад ВПЛ, 2 - склад МПЛ, 3 - склад для небезпечних вантажів, 4 - склад для радіоактивних вантажів, 5 - естакада для збереження великовагових і великогабаритних вантажів, 6 - аеропортовое відділення перевезення пошти.

Планування вантажного комплексу повинно задовольняти наступним основним вимогам:

·   розподіл транспортних потоків до пасажирського і вантажного комплексів аеропорту з тим, щоб потік вантажних автомашин, що направляються до комерційного складу, не перешкоджав нормальному руху транспорту з пасажирами, що прибувають до аеропорту;

·   наближення комерційних складів до пасажирського перону, що обумовлюється необхідністю транспортування значної частини вантажів, що перевозяться у багажниках пасажирських літаків, до місця стоянки літаків на пероні;

·   максимально можливе скорочення шляхів вантажопотоків як при внутріскладському транспортуванні вантажів, так і при проведенні транспортних і перевантажувальних операцій.

Основною спорудою вантажного комплексу аеропорту є вантажний комерційний склад.

Вантажні склади аеропортів можуть бути класифіковані за технологією внутріскладської переробки вантажів і за пропускною спроможністю складу

За пропускною спроможністю вантажні комерційні склади поділяються на :

·   малі - із добовим вантажообігом, що не перевищує 80 т/добу;

·   середні - із добовим вантажообігом від 80 до 300 т/добу;

·   великі - із добовим вантажообігом, що перевищує 300 т/добу.

За характером заповнення складського об’єму розрізняють підлоговий, підвісний та комбінований спосіб зберігання.

Вибір того чи іншого способу розміщення вантажів при зберіганні здійснюється з урахуванням окремих факторів, найважливішими з котрих є фізико-хімічні параметри, ступінь масовості вантажів і механізованої її переробки, вимоги до техніки безпеки.

Штабельне зберігання здійснюється, коли потрібно зберігати затарені або штучні товари. При цьому формують штабель з урахуванням тиску, котре створюють верхні матеріали. Цей спосіб оптимальний при зберіганні вантажів великих кількостей і невеликої номенклатури. Перевага штабельного зберігання в максимальному використанні площ та об’ємів. Крім цього, цей вид зберігання спрощує облік матеріалів та контроль за їх рухом.

Недолік у тому, що він може використовуватись тільки при обмеженні номенклатури вантажів, а також у незручності виймання їх зі штабеля і неможливості автоматизації складських процесів. Стелажне зберігання - найбільш часто використовуваний спосіб для багатономенклатурних вантажів. Він забезпечує механізацію та автоматизацію складських процесів. Його недоліком можна вважати недостатнє використання складських площ та об’ємів складу, потреба у стелажах та в більш складному підйомно-транспортному обладнанні.

На складах використовуються вантажні піддони різних конструкцій (розбірні та нерозбірні).

Залежно від будови піддони поділяються на три групи: пласкі - без надбудов над верхньою площиною настилу, стоякові - з постійними чи зйомними стояками, ящикові - з постійними, зйомними чи відкидними стояками. Виготовляються піддони з дерева, металу, пластмаси, пресованого паперу. Існують також комбіновані піддони (дерев’яно-металеві).

Для зберігання різних сипких матеріалів використовують бункери, засіки, траншеї, естакади.

Згідно зі схемою, підйомно-транспортні машини поділяються на машини періодичної і безперервної дії. Крім, того існують ще і спеціальні допоміжні пристрої і машини, котрі використовують тільки для виробництва вантажних або розвантажувальних робіт.

Для горизонтального і ледь нахиленого переміщення різних матеріалів і виробів на складах використовують ручні та механічні візки, різні конвеєри та ін.

Для оптимізації руху вантажопотоку на транспорті використовують транспортні методи, які дають змогу обрати найкращий варіант перевезення вантажів з декількох пунктів постачання в декілька пунктів призначення (споживання), забезпечуючи найменші сумарні витрати, пов’язані з виробництвом і транспортуванням виробів. Для цього вивчається потужність кожного з клієнтів (постачальників і споживачів).

1.2 Розрахунок технологічних параметрів комплексно-механізованих вантажних складів для ВПЛ та МПЛ

При проектуванні вантажних складів підлягають розрахункам таки технологічні площі:

 - площа, зайнята безпосередньо під вантажем, що зберігається;

 - площа, необхідна для здійснення операції по прийманню та видачі вантажу;

 - площа, зайнята проїздами і проходами;

 - площа, зайнята під службові приміщення.

Загальна площа складу розраховується за формулою:

 [м²].

1.2.1 Розрахунок технологічних площ комплексно-механізованих вантажних складів для ВПЛ та МПЛ (робочої, додаткової, допоміжної та службової площ)

Розрахунок робочої площі вантажного складу.

При розрахунку потрібної робочої площі вантажного складу в першу чергу розраховується ємність складу (складських приміщень).

Розрахунок ємності складу , виконується за формулою:

 [т],

де  - добовий вантажообіг аеропорту по відправленню чи прибуттю вантажів, т/добу.

 - коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження вантажів на склад протягом різних сезонів і місяців року;

 - середня тривалість збереження вантажів на складі, діб.

Розрахунок робочої площі складу виконується роздільно для відділень з вантажами ВПЛ, установлюваними поштучно на підлогу складу чи складованих у штабелі, і для відділу з вантажами МПЛ, що укладаються на стелажі.

Розрахуємо добовий вантажообіг аеропорту по відправленню чи прибутті вантажів:

ВПЛ = 300*0,3 = 90 [т/добу];

МПЛ = 300*0,7= 210[т/добу];

 =90*0,45 = 41 [т/добу];

ВПЛвідпр = 90*0,55 = 50 [ т/добу];

МПЛприб = 210*0,7 = 147 [т/добу];

МПЛвідпр = 210*0,15 = 32 [т/добу];

МПЛтранс = 210*0,15 =32 [т/добу];

МПЛтрансULD= 210*0,7=147 [т/добу];

МПЛнавалом= 210*0,3=63 [т/добу].

Розрахуємо ємність складу:

[т];

[т];

[т];

[т];

[т];

[т];

[т].

Розрахунок робочої площі для вантажів, перевезених на ВПЛ виконується виходячи з питомих навантажень на м² підлоги складського приміщення і виконується за формулою:

 [ м² ],

де  - ємність приміщень, призначених для складування вантажів на підлогу, чи в штабелях, т;

 - питоме навантаження, що допускається, на 1 м2 площі складу (дорівнює 0,6 т/м² згідно з вихідними даними)

 - коефіцієнт надлишкової площі, що враховує нерівномірність розподілу вантажів (дорівнює 1,2 згідно з вихідними даними)