Материал: Стратегія використання людського потенціалу на підприємстві

Ліквідації.

В зв'язку з цим управління формуванням персоналу вирішує наступні завдання:

·      Встановлення оптимального співвідношення чисельності працівників з різними професійно-кваліфікаційними та соціально-психологічними характеристиками для досягнення максимальної відповідності з роботою, робочим місцем та персоналом;

·        Забезпечення оптимального завантаження працівників з метою повного використання їх трудового потенціалу і підвищення ефективності їх праці;

·        Оптимізація структури працівників з різним функціональним змістом праці.

·        Структура працівників (трудового потенціалу) - це співвідношення різних демографічних, соціальних, функціональних, професійних та інших характеристик груп працівників.

Розрізняють професійну та кваліфікаційну структури;

1.     Професійна структура колективу визначається змінами в характері і змісті праці під впливом НТП, який обумовлює появу нових і відмирання старих професій, ускладнення і підвищення функціонального змісту трудових операцій.

2.      Кваліфікаційна структура визначається якісними змінами в трудовому потенціалі (ріст вміння, знань, навичок) і відображує зміни індивідуальних характеристик працівників.

На відміну від трудового потенціалу , що об'єднує всіх працівників, до кадрів відноситься тільки та його частина, яка має спеціальну професійну підготовку. Тож чисельність трудового потенціалу більша за кадровий потенціал на чисельність некваліфікованих та малокваліфікованих робочих. З врахуванням цього, в планах підприємства повинні бути відображені вимоги до кваліфікаційної складової трудового потенціалу з вказанням потрібної кваліфікації працівників. За критерій може бути взятий діапазон розрядів професій та середній кваліфікаційний розряд. Ці вимоги повинні мати статус нормативів, що переглядаються періодично з оновленням виробництва.

Кожний виробничий колектив функціонує в умовах конкретного виробничого середовища, характер якого визначається віком підприємства, технічним оснащенням, новизною технологічних процесів, умовами праці і побуту і т.д. Цей колектив розділений на різні соціальні, професійні і кваліфікаційні шари та групи, які по-різному беруть участь в створенні кінцевого продукту чи впливають на його розмір. На основі такого колективу можна виділити таку його частину, яка забезпечує виробництво основної частини продукції, тобто “ядро”. Ядро колективу становлять особи, що мають великий стаж роботи, найбільш кваліфікована його частина.

На підприємствах з високою плинністю кадрів, звільнюються в основному некваліфіковані та з низьким стажем роботи працівники.

Формуючи ядро колективу шляхом між- та внутрішньогалузевого перерозподілу кадрів, необхідно враховувати відношення працівників до праці, територіальні переміщення та наявність різних соціальних типів працівників:

1.      Перший тип - соціально дозрілий. Працівники мають високий трудовий потенціал, в них висока продуктивність праці, творча та соціальна активність;

2.      Другий тип - відносно соціально дозрілий в пошуку шляхів більш повної реалізації свого трудового потенціалу і своїх особистих якостей;

.        Третій тип - соціально недозрілий , для котрого головний мотив в трудовій діяльності - задоволення матеріальних потреб. Трудовий потенціал працівників такого типу невисокий , вони менш пристосовані до інновацій на підприємстві, більш конфліктні , гребують соціальними нормами трудового колективу. Перш ніж підприємство запропонує кому-небудь роботу, воно повинно віднайти людей, які хотіли б її отримати. Прийом на роботу - це ряд кроків, які робить фірма для залучення кандидатів потрібних якостей.

Найбільш важливим в кадровій політиці фірми є підбір та розставлення персоналу. Суть підбору кадрів полягає в тому, що на підставі загальних і конкретних вимог до кандидата на вакансію конкретної посади і оцінки всіх кандидатів на цю посаду обирається найкраща кандидатура. При цьому підбір може здійснюватись трьома шляхами:

Набір - призначення (чи конкурс), пов'язаний з залученням до керівництва підприємством працівників зі сторони, які до цього на підприємстві не працювали;

Висування - призначення працівника, який працює в даному колективі на нову більш високу посаду (вертикальне переміщення );

Ротація - призначення працівника фірми на нову посаду переводом з аналогічної іншого підрозділу (горизонтальне переміщення ).

Принципової границі між підбором та розставлянням кадрів не існує - доне витікає з іншого і обидва прийоми доповнюють один одного.

Розставляння персоналу - цілеспрямоване коригування початкового підбору , тобто продовження підбору шляхом безперервної зміни конкретних умов діяльності конкретного працівника.

Якщо підбір і розставлення персоналу саме по собі є статичним елементами управління для підприємства і відбувається повсякчасно, то просування для конкретного працівника є динамічний процес, що охоплює всі стадії внутріфірмового руху працівника від набору до вибуття.

Існують певні засади, які необхідно мати на увазі в практичній діяльності з підбору та розставлення персоналу:

·    Підбір і розставлення персоналу має відповідати стратегічній меті підприємства;

·        Вивчення персоналу з метою виявити здатних до майбутнього керівництва тою чи іншою ділянкою роботи на підприємстві;

·        Оцінка та підбір персоналу за професійними , діловими та особистими якостями ;

·        Поєднання стабільності персоналу з його оновленням;

·        Поєднання досвідчених і молодих кадрів;

·        Поєднання та взаємне доповнення персоналу. Завдання мінімум - сумісність одного з іншим , завдання максимум - сумісність на взаємодоповненні одного працівника іншим (слабкі сторони одного компенсувались би сильними сторонами іншого і навпаки);

·        Поєднання в підборі персоналу працюючих на підприємстві та залучених зі сторони (для створення конкуренції );

·        Взаємозалежність особистих, групових та колективних інтересів

РОЗДІЛ 2. СТРАТЕГІЯ ВИКОРИСТАННЯ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ

2.1 Економічна характеристика підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теофіпілка » являє собою добровільне об'єднання на основі оренди власників земельних і майнових паїв з метою виробництва і реалізації продукції рослинництва і тваринництва, й переробки, а також здійснення інших видів діяльності незаборонених чинним законодавством.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теофіпілка» є юридичною особою і має статут, самостійний баланс, власні основні засоби і оборотні кошти, розрахунковий та інші рахунки в банку, круглу печатку і кутовий штамп зі своєю назвою.

Керівництво підприємством здійснює директор, який одночасно є його власником.

Господарство розташоване в південно - східній частині Козівського району Тернопільської області в селі Теофіпілка. Товариство з обмеженою відповідальністю «Теофіпілка» находиться на відстані 6км. до районного центру, і 35км. до обласного.

В березні 1961 року було створено радгосп імені Мічуріна , де входили три села: Теофіпілка, Вікторівка, Плоска. Господарство було одним з кращих у районі . Займалося вирощуванням елітного насіння та тваринництвом.

В 1996 році в березні місяці господарство було реформовано в колективне сільськогосподарське підприємство спілки селян імені Мічуріна,а землі села Вікторівка відійшли до селянської спілки “Батьківщина” смт. Козова.

Пізніше в середині 1997 року було перейменовано в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю

“Теофіпілка” , директором якого залишився Сказка Степан Йосипович.

Товариство з обмеженою відповідальністю розміщується в зоні Подільської височини. Клімат помірно-континентальний, середньорічна кількість опадів 600 мм. Середня врожайність без морозного періоду 115 днів, а вегетаційного - 165 днів.

На території господарства поширені такі грунти:

·    Чорноземи опідзолені

·        Темно-сірі опідзолені

·        Чорноземи опідзолені середньо злиті

·        Болотні политі осушені

·        Лучні политі грунти

Територія господарства являє собою рівнинну місцевість. Найбільше у підприємстві чорноземів. Для даних грунтів характерна природна висока родючість с/г культур.

Функціональні особливості використання землі визначають її важливе місце серед природних ресурсів. Вона є одночасно предметом, засобом праці, базисом для розміщення продуктивних сил, основою для відтворення всіх факторів економічного зростання.

З розвитком різних форм господарювання і власності потрібно вдосконалювати структуру земельних угідь. Підвищення ефективності використання землі є основним шляхом збільшення виробництва продукції, тому питання раціонального використання землі є надзвичайно актуальном.

ТзОВ «Теофіпілка» знаходиться в лісостеповій зоні України, вона характерними рисами якої є:

. значна кількість опадів, для зими характерні часті відлиги;

. помірна річна амплітуда повітря. Мінімальна температура сягає -20-25° С і припадає на січень - лютий, максимальна близько ЗО - 33° С і вона може спостерігатись у липні - серпні.

. помірно тепле літо з достатньою кількістю опадів під час вегетаційного періоду, без стійких атмосферних посух, сухостоїв.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю “Теофіпілка” складає 8,0 тис.гривень. Загальна земельна площа становить в середньому 1024 га.

Територія господарства являє собою рівнинну місцевість. Найбільше у підприємстві чорноземів. Для даних грунтів характерна природна висока родючість с/г культур.

Природно - кліматичні умови господарства цілком придатні для вирощування зернових, цукрових буряків та інших с/г культур, а також для ефективного розведення тварин .

Господарство має також в своєму складі 459 земельних паїв розміром 2,2 га. і 1800 майнових паїв, розмір яких залежить від трудового внеску кожного власника майнового паю.

Розглянемо структуру земельних угідь господарства.

Таблиця 2.1 Структура земельних угідь ТзОВ “Теофіпілка”

Аналізуючи дані наведені в таблиці 2.1 можна зробити висновок , протягом останніх трьох років розмір загальної земельної площі зменшився і становить 975 га. Також видно, що значна кількість сільськогосподарських угідь занята під ріллею і в 2012 році їх площа становить 930 га. або 95,4% загальної земельної площі господарства.

Підприємство не може функціонувати без наявності трудових ресурсів, тому проаналізуємо забезпеченість Товариства з обмеженою відповідальністю “Теофіпілка” трудовими ресурсами та ефективність їх використання на основі даних таблиці 2.2

Таблиця 2.2 Показники забезпеченості трудовими ресурсами та ефективність їх використання ТзОВ “Теофіпілка”

З даних таблиці 2.2 видно, що протягом 2010-2012 років середньорічна чисельність працівників зменшилась на 20 і в 2011 році становила 20 осіб; питома вага працівників рослинництва залишилася в незмінному складі і становить 20 осіб.

Матеріальну основу виробничої потужності підприємства становлять основні засоби, які визначають характер матеріально - технічної бази виробничої сфери підприємства. Тому проаналізуємо склад і структуру основних виробничих засобів.

Таблиця 2.3 Склад і структура основних виробничих засобів

Дані таблиці 2.3 свідчать , що протягом 2010-2012 років середньорічна вартість основних виробничих фондів у Товариства з обмеженою відповідальністю “Теофіпілка” зменшилась н.а 200 і в 2012 році сстановить 2639 тис.грн., найбільшу питому в структурі середньорічної вартості основних виробничих засобів займають будинки, споруди та передавальні пристрої і в 2012 році становить 57.7% або 1522 тис.грн.

Для більш повної характеристики основних виробничих фондів проаналізуємо забезпеченість ними господарства та ефективність їх використання на основі даних таблиці 2.3.

Таблиця 2.4 Забезпеченість основними фондами та їх використання в ТзОВ “Теофіпілка”