Курсовая работа (т): Статистика рівня життя населення

1. Рівень задоволення життєвих потреб

Незліченна безліч товарів поділяються на товари, що задовольняють виробничі потреби, чи засоби виробництва: робітники будинку і спорудження, верстати, устаткування і т.д., і предмети споживання, що задовольняють особисті, чи індивідуальні, потреби. У свою чергу, предмети споживання поділяються на предмети короткочасного користування (продукти харчування, одяг, предмети домашнього побуту і т.д.) і тривалого користування (житлові будинки, меблі, музичні центри, автомобілі і т.д.), а також на предмети розкоші, що задовольняють потреби багатих людей.

Людські потреби дуже різноманітні. Зокрема, по суб'єктах (носіям потреб) розрізняються індивідуальні, групові, колективні і суспільні. За об'єктом (предметом, на який вони спрямовані) запити людей підрозділяються на матеріальні, духовні, етичні (стосовні до моральності) і естетичні (що стосуються мистецтва). За сферами діяльності виділяються потреби праці, спілкування, рекреації (відпочинку, відновлення працездатності) та економічні.

2. Вартість життя населення

Вартість життя населення безпосередньо пов’язана з такими поняттями як:

         Індекс споживчих цін;

-        Споживчий кошик;

         Вартість мінімального продовольчого кошика;

Індекс споживчих цін характеризує рівень інфляції в країні. Ці показники здаються на перший погляд тотожними. Однак не всяке зростання цін є показником інфляції. Ціни можуть підвищуватися внаслідок поліпшення якості продукції чи погіршення умов видобутку паливно-сировинних ресурсів. У цьому разі це буде неінфляційне зростання цін.

Зростання рівня цін призводить до зростання вартості мінімального продовольчого кошика і водночас призводить до зменшення рівня задоволення потреб населення, за умови, що доходи не зростатимуть в кратному розмірі відповідно до зростання рівня споживчих цін.

3. Споживчий попит населення

Споживчий попит це в цілому величина, яка характеризується бажанням та можливістю населення купувати певні товари на певному ринку, в певний момент часу і за визначену ціну.

Розуміння споживчого попиту на товар, що виникає внаслідок його застосування задля різних цілей, та сукупної пропозиції товару, що володіє декількома джерелами виробництва, не становить великих труднощів, оскільки кілька партій товару, що вимагаються для різних цілей чи постачаються з різних джерел, можуть бути складені разом за схемою додавання попиту багатих, середніх і бідних шарівна один і той же товар.

При зростанні споживчого попиту відбувається зростання споживчих цін, що в свою чергу впливає на зменшення рівня задоволення життєвих потреб. Однак в деяких секторах економіки домінуючим регулятором споживчого попиту є ціни - тобто для товарів тривалого користування не первинної необхідності, коли їх придбання може біти відкладеним у часі. Тоді рівень цін впливатиме на рівень задоволення споживчого попиту на ці товари.

4. Міра споживання

Даний показник характеризується насамперед обсягами споживання населенням основних категорій споживчих товарів. Міра споживання є дуже суттєвим показником в економіці при визначення рівня життя населення.

Зростання міри споживання є неоднозначним при визначення того факту, зростає рівень життя чи спадає. Річ у тім, що необхідно проаналізувати, споживання яких саме товарів та послуг зростає, а потім на основі цього робити певні узагальнення.

Можливі наступні схеми взаємозв'язку даного показника з переліченими у попередніх питаннях:

         Зростання рівня споживання продовольчих товарів може бути зумовлене зниженням цін на окремі їх категорії, що позитивно впливатиме на зростання рівня життя, або ж може бути викликане зростанням цін на одні товари, та стабільністю цін на товари замінники, що зумовить зростання споживання товарів замінників - це негативно впливатиме на показник рівня життя.

-        Зростання цін на продовольчі товари та стабільність цін на непродовольчі, чи навпаки - негативно відіб'ється на рівні життя. В першому випадку результат буде більш негативним, ніж у другому, якщо враховувати порядок первинності задоволення потреб.

         Міра споживання може бути викликана також дією ряду факторів, що зумовлюють ажіотажний попит на окремі категорії товарів (може бути викликано рядом політичних та економічних чинників, а також природних). Така схема зростання споживання не сприятиме зростанню загального рівня життя населення.

. Умови життя

Покращення житлових умов прямо пропорційно впливає на рівень життя населення відповідної категорії. Для аналізу цього показника доцільно використовувати середні показники умов життя по країні з врахування структури населення відповідно до рівня доходів.

Винагорода за працю

Винагорода за працю в ринковій економіці представлена в основному заробітною платою та іншими платежами, що виплачуються робітникові за виконану роботу або відпрацьовані години.

Існує багато різних класифікацій та підходів до визначення заробітної плати, однак нас цікавить механізм впливу динаміки заробітної плати на рівень життя населення.

В цілому зростання заробітної плати є позитивним фактором впливу на рівень життя населення, оскільки це призводить до зростання доходів домогосподарств, збільшує рівень споживання та рівень задоволення основних життєвих потреб.

Однак зростання заробітної плати сприяє і розвитку інфляційних процесів. Водночас розвиватиметься дві інфляційні тенденції - інфляція попиту (зростання попиту на окремі товари спричинити зростання цін на них) та інфляція витрат (зростання заробітної плати призводитиме до зростання витрат на оплату праці та відрахувань підприємств на соціальні платежі, що спричинить до зростання собівартості продукції та відповідної цін реалізації її споживачам).

6. Рівень зайнятості

Поняття "зайнятість" досить складне у плані визначення. На перший погляд, його можна було б трактувати в тому розумінні, що всі 100% робочої сили мають роботу. Проте це не так. Певний рівень безробіття вважається нормальним і цілком виправданим.

Рівень і структуру безробіття визначає сукупність техніко-технологічних, організаційно-виробничих, соціально-економічних та інших факторів. Ключовою проблемою регулювання зайнятості є досягнення оптимального поєднання високої ефективності праці та надійних соціальних гарантій в умовах безробіття.

Зростання рівня зайнятості сприяє зростанню рівня життя населення за рахунок зростання середньодушових доходів населення та рівня споживання в цілому по країні.

Соціальний захист населення та соціальні гарантії

Соціальний захист - це державна підтримка верств населення, які можуть зазнавати негативного впливу ринкових процесів, з метою забезпечення відповідного життєвого рівня, тобто заходи, що включають надання правової, фінансової, матеріальної допомоги окремим громадянам (найбільш вразливим верствам населення), а також створення соціальних гарантій для економічно активної частини населення.

Висновок (до теоретичної частини)

За класичним визначенням життєвий рівень населення - це складна й багатовимірна соціально-економічна категорія, що виражає ступінь задоволення матеріальних і духовних потреб населення. З розробкою в рамках ПРООН концепції людського розвитку спостерігається тенденція до характеристики рівня життя населення через індекс людського розвитку - ІЛР, і перехід до цієї категорії як до синоніму життєвого рівня населення, що також є відображенням об'єктивних процесів переорієнтації цінностей у міжнародному співтоваристві. Через неможливість характеристики життєвого рівня за допомогою якого-небудь одного показника оцінювати й досліджувати цю категорію можливо лише з використанням системи статистичних показників.

Отже, спираючись на розглянуті показники, можна проаналізувати особливості основних напрямків та перспектив підвищення рівня життя країни.

Практична частина

І. Побудувати ряд розподілу робочих кожного цеха і всього заводу за загальним стажем роботи, виділити чотири групи з наступними спеціалізованими інтервалами:

) менш 1 року;

) від 1 до 2 років;

) від 3 до 5 років;

) від 6 до 10 років;

) від 11 років і вище. Відобразити ряд розподілу графічно та визначити моду та медіану.

ІІ. На основі побудованого ряду розподілу розрахувати відносні величини структури, які характеризують склад робочих кожного цеху і всього заводу за загальним стажем роботи.

ІІІ. Розрахувати відносні показники варіації виробничого стажу робочих в цілому по заводу. Зробити висновки.

ІV. З вірогідністю 0,954 визначити помилку вибірки для середнього виробничого стажу робочих цеху №1 і для частини робочих, які мають стаж менше ніж 7 років. Вказати межі значень цих показників в генеральній сукупності. Яка повинна бути чисельність вибірки, щоб помилка виробки з цією вірогідністю для середнього виробничого стажу не перевищувала 0,5 року?.1. За допомогою графічного метода визначити форму зв’язку між виробничим стажем і тарифним розрядом робочих цеха №1 з №21 по №40 включно (n=20).

. Вичислити параметри рівняння регресії, які характеризують залежність між виробничим стажем і тарифним розрядом робочих. Пояснити зміст отриманих параметрів.

. Визначити ступінь тісноти зв’язку між ознаками, які ми розглядали..

Цех №1. Розподіл робітників за стажем роботи

Цех №2. Розподіл робітників за стажем роботи

Розподіл робітників за стажем всього заводу.

.

Відносні величини структури кожного цеху та заводу в цілому.

Цех №1.

Цех №2.

Завод повністю

III.

Відносні показники варіації виробничого стажу робочих в цілому по заводу.

Варіація - відмінності значень ознаки в різних одиницях даної сукупності.

 7,75

Середній стаж роботи на всьому заводі становить 7,75 років.

На основі проведених спостережень складаємо таблицю:

Відносні показники варіації визначають на основі абсолютних показників варіації. Отже,

.        Визначимо абсолютні показники варіації.

А) Розмах варіації:

=25-0=25 (років)

Б) Середнє лінійне відхилення:

В) Середнє квадратичне відхилення:

Г) Дисперсія:

, 15,86

2.      Відносні показники варіації:

А) Коефіцієнт асиміляції:

 322%

Б) Лінійний коефіцієнт варіації:

 12,6%

В) Квадратичний коефіцієнт варіації:

 51,3%

Отже, порівнявши розрахунки, можна зробити висновок, що сукупність є неоднорідною, а середня величина - нетиповою і ненадійною характеристикою даної сукупності, оскільки .

IV.

Визначимо помилку вибірки для середнього виробничого стажу першого цеху загалом та частини робочих, які мають стаж до 7 років.

Цех №1. Розподіл робітників за стажем роботи

За даними: p=0,954; n=40; t=2;

Межі середнього стажу для всіх робітників заводу будуть складати:

Середній стаж першого цеху за даними вибірки визначається за формулою середньо арифметичної і складає:

Вибіркова дисперсія відповідно складатиме:

Помилка вибірки для першого цеху складатиме:

Отже,

З ймовірністю 0,954 можна стверджувати, що середній виробничий стаж цеху №1 лежить в межах від 5,65 до 8,25 років в генеральній сукупності.

Частка робітників зі стажем до 7 років складає:

Гранична помилка для частки становить:

 - довірчі межі генеральної частки.

Отже, з імовірністю 0,954 можна стверджувати, що робочі першого цеху зі стажем до 7 років не виходитимуть за межі від 30% до 60%.

Для обчислення необхідної чисельності вибірки визначення середнього тарифного розряду скористаємось формулою:

Щоб помилки вибірки для середнього виробничого стажу з вірогідністю 0,954 не перевищували 0,5 року численність вибірки повинна бути 222..

. Згрупуємо робочих цеху №1 з №21 по №40 за виробничим стажем.

За даними таблиці будуємо графік.

Як видно з графіку між стажем і розрядом існує пряма залежність, тому що, чим більший стаж тим більший розряд.

. Вичислимо параметри рівняння регресії, які характеризують залежність між виробничим стажем робочих і розрядом.

Рівняння регресії має вигляд:

Де - значення факторної ознаки;

 - параметри рівняння.

Коефіцієнт b вказує на те, наскільки змінюється результативна ознака  внаслідок зміни факторної ознаки на одиницю. У тому випадку, коли значення  позитивне, то зв’язок між явищами прямий, якщо негативне - обернений. Параметри рівняння  визначають за допомогою методу найменших квадратів складеної і розв’язаної системи двох рівнянь з двома невідомими:

де n - число членів у кожному з двох порівнювальних рядів;

 - сума значень факторної ознаки;

 - сума значень результативної ознаки;

 - сума добутків значень факторної та результативної ознаки.

Розв’язавши дану систему рівнянь, дістанемо такі параметри:

Для визначення цих показників скористаємось минулою таблицею.

Позначимо стаж роботи - x; тарифний розряд - y.

, тоді

Тоді, лінійне рівняння регресії зв’язку між виробничим стажем і розрядом має вигляд:

Можна зробити висновок, що зв’язок між стажем та розрядом прямий, оскільки b позитивне значення. Якщо стаж роботи збільшиться на 1 рік, то розряд зросте на 0,27. Якщо стаж не буде збільшуватись (x=0), то розряд не перевищить 1,5.

3.      Оцінка щільності зв’язку.

Показником щільності зв’язку між ознаками при прямолінійному зв’язку виступає коефіцієнт кореляції Пірсона (r), він також вказує на напрямок зв’язку:

         Якщо r>0, то зв'язок прямий;

-        Якщо r<0, то зв'язок зворотний.

Коефіцієнт кореляції Пірсона можна розрахувати за формулою:

;

Отже, відповідно до таблиці, яка показує тісноту зв’язку можна стверджувати, що в даній моделі існує тісний зв'язок між явищами, а оскільки коефіцієнт кореляції r = 0,87, то зв'язок прямий.

Список використаної літератури

1.       Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка. - К.: Знання, 2012

2.      Баластрик. Інституціональні аспекти реформування соціальної інфраструктури // Економіка і підприємництво: стан та перспективи (збірник наукових праць) - 2009.

3.      Власюк О.С., Пирожков С.І. Індекс людського розвитку: досвід України. - К.: ПРООН, 2011

4.      Гарантія на соціальний захист: (нормативні документи) // Людина і праця №2. - 2011.

5.      Головко Л.С. Соціальні послуги - основа формування людських ресурсів // Економіка і підприємництво: стан та перспективи (збірник наукових праць) - 2009.

6.      Горянська С.В. Фінансове забезпечення соціального захисту населення // Фінанси України №6. - 2011

7.      Дзюба І.В. Категорія рівня життя населення: сучасний підхід // Статистика України, 2012, №1. - с.68-75

8.      Державне регулювання економіки / За ред. Л.І. Дідківська, Л.С. Головко - К-2010.

9.      Державне регулювання економіки / За ред. Михасюк І., Мельник А. - К-2010

10.    Державний комітет статистики України, 2012. - 146 с.

11.    Державні фінанси України / Під ред. Василик О., Павлюк К. - К-2012

12.    Економіка і підприємництво: стан та перспективи (збірник наукових праць) - 2009.

13.    Качан Л. Розвиток економіки - основа реальних позитивних зрушень в соцаальній сфері // Технополис №3. - 2011.

14.    Ляхович Г. Пріоритетні напрями розвитку соціального захисту населення з врахуванням світового досвіду // Вісник Тернопільської академії народного господарства №18. - 2010

15.    Мазурок П. Державна політика щодо регулювання рівня життя населення та зниження бідності // Україна: аспекти праці. - 2012, №5. - с.32-48

16.    Махсма М. Рівень життя населення // Економіка АПК №3. - 2011.

17.    Пашев М. Соціальна політика та її вплив на доходи та рівень життя населення // Україна: аспекти праці. - 2012, №2. - с.64-67

18.    Радіонова І.Ф. Макроекономіка та економічна політика: Підручник. - К.: Таксон, 2010.

19.    Самюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка: Переклад з англ. - К.: Основи, 1995.

20.    Степан Панчишин Макроекономіка. - К.: Либідь, 2008.

21.    Удотова Л.Ф. Соціальна статистика: Підручник. - К.: КНЕУ, 2010. - 376 с.

22.    Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалепзи Р. Экономика. - М.: Дело, 1993.

23.    Хоменко А.І. Правове забезпечення соціального захисту та належного життєвого рівня населення // Політика і час, 2012, №5. - с.132-135