Материал: Соціально-психологічні особливості самотніх жінок

В шестірку перевагу цінностей, яким віддається, у заміжніх жінок входять щасливе сімейне життя, здоров'я, любов, матеріально забезпечене життя, цікава робота і життєва мудрість. В даному випадку спостерігається також переважання індивідуальних цінностей.

Відкиданими цінностями у заміжніх жінок є розваги, суспільне визнання, наявність хороших і вірних друзів

Аналіз відмінностей дозволяє встановити, що в структурі термінальних цінностей заміжніх жінок виділяються пізнання, життєва мудрість і любов. В структурі термінальних цінностей незамужніх («самотніх») жінок виділяються розваги, здоров'я, розвиток, наявність хороших друзів.

Таблиця 2.2 Середній ранг інструментальних цінностей по експериментальній і контрольній групі

*- р≤0,05

Інструментальні цінності

В шестірці перевагу інструментальних цінностей самотніх жінок, яким віддається, опинилися: життєрадісність, відповідальність, чесність, обізнаність, незалежність, вихованість. Всі ці цінності мають на увазі деяку автономність особи від дій і взаємодії з навколишніми людьми і превалювання інтелектуальних цінностей над цінностями безпосереднього світовідчування. В шестірці відкиданих цінностей: широта поглядів, раціоналізм, старання, сміливість, високі запити, непримиренність до недоліків в собі і в інших. Ці цінності можна охарактеризувати як направлені на взаємодію і досягнення.

Для заміжніх жінок характерне переважання таких інструментальних цінностей як тверда воля, вихованість, чесність, незалежність, відповідальність, самоконтроль. Найприйнятнішими цінностями є непримиренність, високі вимоги, чуйність, старання, ефективність в справах широта поглядів.

Таблиця 2.3 Рівень самотності респондентів

2.2.2 Результати методики діагностики рівня суб’єктивної самотності

Отже, з вищенаведених даних ми бачимо, що самотні жінки більш відчувають свою самотність, ніж жінки, які мають сім’ї.

Рисунок 2.1 Рівні суб’єктивної самотності респондентів (у %)

Отже, з представленого рисунка ми можемо зробити висновок, що більшість самотніх жінок мають високий рівень суб’єктивної самотності (45,9 %), що свідчить про те що такі жінки дійсно усвідомлюють те, що вони самі, не мають сім’ї, і мають потребу у встановленні відносин з партнером. У замужніх жінок домінує середній рівень суб’єктивної самотності, тобто вони розуміють, що сім’я це важливий етап у їх житті, але можливо їм не вистачає таких членів сім’ї, які би їх повністю зрозуміли.

Таблиця 2.5 Рівень тривожності досліджуваних

.2.3 Результати методики діагностики рівня тривожності

З результатiв таблицi бачимо, що одинокi жiнки мають більш високий показник особистої тривожності, це значить, що у суб'єкта є схильність до тривоги, так само наявність тенденції сприймати достатньо широкий «веер» ситуаций як загрожуючі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією. Як схильність, особиста тривожність активізується при сприйнятті певних стимулів, розцінюваних людиною як небезпечні для самооцінки, самоповаги.

Показники СТ у самотніх так само вище ніж у заміжніх жінок. Ситуативна тривожність як стан характеризується емоціями, що суб'єктивно переживаються: напругою, турботою, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію, і може бути різним по інтенсивності і динамічності в часі.

Особи, відношувані до категорії високотривожних схильні сприймати загрозу своєї самооцінки і життєдіяльності в обширному діапазоні ситуацій і реагувати вельми вираженим станом тривожності. Якщо психологічний тест виражає у випробовуваного високий показник особистісної тривожності, то це дає підставу припускати у нього появу стану тривожності в різноманітних ситуаціях, особливо коли вони торкаються оцінки його компетенції і престижу.

Так, особам з високою оцінкою тривожності слід формувати відчуття упевненості і успіху. Їм необхідно зміщувати акцент із зовнішньою вимогливістю, категоричності, високою значущістю в постановці задач на змістовне осмислення діяльності і конкретне планування по підзадачах. Для низькотревожних людей, навпаки, потрібне пробудження активності, підкреслення мотивації у них компонентам діяльності, збудження зацікавленості, висвічення відчуття відповідальності в рішенні тих або інших задач.

Рисунок 2.2 Рівні особистісної тривожності респондентів (у %)

З представленого рисунка ми можемо зробити висновок, що більшість самотніх жінок мають високий рівень особистісної тривожності (49,6 %), що свідчить про те що такі жінки схильні до тривоги при різноманітних нескладних ситуаціях. У замужніх жінок домінує середній рівень особистісної тривожності, тобто вони розуміють, що необхідно вирішувати ті проблеми, що виникають на життєвому шляху, але розуміють, що вони колись обов’язково вирішаться.

Рисунок 2.3 Рівні ситуативної тривожності респондентів (у %)

З представленого рисунка ми можемо зробити висновок, що більшість самотніх жінок мають високий рівень ситуативної тривожності (49,6 %), що свідчить про те що такі жінки схильні до тривоги при різноманітних нескладних ситуаціях. У замужніх жінок домінує середній рівень ситуативної тривожності, тобто вони розуміють, що необхідно вирішувати ті проблеми, що виникають на життєвому шляху, але розуміють, що вони колись обов’язково вирішаться.

Отже, самотні жінки характеризуються високим рівнем особистісної тривожності, мають високий рівень суб’єктивної самотності, орієнтовані на розваги, здоров'я, розвиток, наявність хороших друзів, непримиренність, високі вимоги, чуйність, старання, ефективність в справах широта поглядів.

ВИСНОВКИ

Аналіз результатів дослідження дозволив встановити, що:

.        Феномен жіночої самотності однозначно потрактує як деструктивний стан і є соціальною бідою, оскільки стає явищем, що посилюється, в суспільстві.

.        Для ідентифікації соціальної групи «самотні жінки» використані статусна позиція:

шлюбний статус, причому істотною є не формальна реєстрація браку, а наявність або відсутність у жінки постійного життєвого партнера

і дві істотні ознаки: негативний психологічний стан самотньої жінки, що є фоном, на якому проходить все її життя, і різноманітні прояви ефекту статусних розузгоджень, що відображають ступінь невідповідності її позицій в різних соціальних ієрархіях.

.        Перевагу термінальними цінностями в структурі самосвідомості самотніх жінок, яким віддається, є: здоров'я, цікава робота, пізнання, розвиток, любов і свобода. Більшість з цих цінностей відноситься до категорії конкретних і індивідуальних. Такі цінності як суспільне визнання, упевненість в собі, краса природи і мистецтва, щасливе сімейне життя, життєва мудрість, щастя інших не актуалізовані у самотніх жінок.

.        Серед перевагу цінностей заміжніх жінок, яким віддається: щасливе сімейне життя, здоров'я, цікава робота, матеріально забезпечене життя, упевненість в собі і життєва мудрість. В даному випадку спостерігається переважання індивідуальних цінностей. Такі цінності як розваги, творчість, наявність хороших і вірних друзів, пізнання, щастя інших і краса природи не є у них домінуючими.

5.      У самотніх жінок наголошується значно більший інтерес до власних думок і відчуттів, готовність спілкуватися з собою «на рівних», тоді як заміжні жінки не упевнені в своїй цікавості для інших. Але заміжні жінки проявляють більше самовпевненості, висока самоповага, більш ніж самотні відчувають силу свого Я. Замужні жінки частіше вважають, що їх особу, характер і діяльність здатні викликати у інших пошану, симпатію і схвалення.

.        У заміжніх жінок виражено прагнення мати рівень освіти, який гарантував би високий рівень матеріальних благ. Часто зацікавлені в думці інших людей про різні аспекти свого сімейного життя.

.        У самотніх жінок виражено прагнення не попасти під вплив суспільно-політичних поглядів інших людей, вони відрізняються бажанням досягти певного рівня освіти, щоб увійти до більш тісних контактів з людьми. Прагнуть побудувати свій освітній процес так, щоб він відповідав особливостям їх особи.

Отже, самотні жінки характеризуються високим рівнем особистісної тривожності, мають високий рівень суб’єктивної самотності, орієнтовані на розваги, здоров'я, розвиток, наявність хороших друзів, непримиренність, високі вимоги, чуйність, старання, ефективність в справах широта поглядів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Алешина Ю.Е. Цикл развития семьи: исследования и проблемы / Ю.Е.Алешина // Вестник МГУ. Психология. - 2007. - № 2. - С. 114-127.

.        Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовская Е.М. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений: Спецпрактикум по социальной психологии / Ю.Е. Алешина, Л.Я.Гозман, Е.М.Дубовская - М.: Изд-во МГУ, 2007. - 232 с.

3.      Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология / А.Я.Анцупов, А.И.Шипилов - М.: Этмос, 2001. - 357с.

4.      Бодалев А.А. Проблемы гуманизации межличностного общения и основные направления их психологического изучения / А.А. Бодалев //Вопросы психологии. - 2005. - №6.- с. 34-47.

5.      Бородкин Ф. М., Коряк Н. М. Внимание: конфликт / Ф. М.Бородкин, Н. М.Коряк - М.: Литограф, 2003. - 224 с.

6.      Вейс Р. С. Вопросы изучения одиночества. // Лабиринты одиночества / Р. С. Вейс / Под ред. Н. Е. Покровского. - М.: Прогресс, 2009. - 483 с.

.        Гримак Л. П. Грядущий век - век одиночества / Л. П. Гримак // Мир психологии. - 2007. - №2.- С.24-28.

.        Громада як осередок соціальної роботи з дітьми та сім’ями: / Упоряд. О.В. Безпалько та ін.- К.: Науковий світ, 2006.- 169 с.

9.      Громова О.Н. Конфликтология / О.Н.Громова. - М.: Юнити, 2005. - 224с.

10.    Дружинин В. Н. Психология семьи / В. Н. Дружинин. - М.: «КСП», 2006. - 160 с.

.        Кошелева Ю. П. Самопредъявление одиноких людей в тексте газетных объявлений / Ю. П. Кошелева // Вопросы психологии. - 2008. - №2. - С. 106-116.

.        Кузнецов О. Н. Психология и психопатология одиночества / О. Н. Кузнецов, В. И. Лебедев. - М.: Гласс, 2002.- 342 с.

14.    Лийк К., Нийт Т. Интимность и взаимоотношения в семье / К.Лийк, Т.Нийт // Человек, общение и жилая среда. - М.: МТС-Пресс, 2008. - 203 с.

15.    Новикова Е.В. О некоторых характеристиках общения между супругами / Е.В.Новикова // Семья и формирование личности. Х.: Информ, 2007 - 273 с.

.        Обозов Н. Н., Обозова А. Н. Факторы устойчивости брака / Н. Н.Обозов, А. Н.Обозова // Семья и личность. Тезисы докладов Международной конференции в г. Харьков 28-30 сентября 2008 г. - Х.: Информ, 2008, С. 44-49.

17.    Обозов Н.Н. Как назвать наши отношения / Н.Н.Обозов. - М.: Свобода, 2006. - 386 с.

18.    Обозов Н.Н. Семейно-брачные и родственные отношения / Н.Н.Обозов // Психология межличностных отношений. - К.: Медіа, 2007.- 189 с.

.        Оди Р. Человек - существо одинокое: биологические корни одиночества / Р. Оди // Лабиринты одиночества. - М.: «АСТ - Москва», 2007.- 382 с.

.        Олейник Ю.Н. Исследование уровней совместимости в молодой семье / Ю.Н.Олейник // Психологический журнал. - 2009. - Т.2, №2.- С. 45-57.

21.    Основы психологии семьи и семейного консультирования /Под общей ред. Н.Н. Посысоева. - М.: Юнити, 2008. - 226 с.

22.    Роджерс К.Теория личности /К.Роджерс .- К.: Ваклер, 1997. - 283 с.

23.    Социология семьи: Учебник/ Под. ред. проф. А. И. Антонова. -2-е изд. - М.: Наука, - 331 с.

24.    Столин В. В. Психологические основы семейной терапии / В. В. Столин // Вопросы психологии, 2006. - №4.- С. 71-77.

.        Супружеская жизнь: гармония и конфликты / Состав А. А. Богданович. - М.: Профиздат, 2007. - 278 с.

.        Тихонов Г. М. Одиночество как тензионное состояние / Г. М. Тихонов // Мир психологии. - 2006. - №3.

27.    Узы брака и свободы: Проблемы семьи и одиночества глазами ученых. - М.: «Литограф», 2000. - 224 с.

28.    Фромм Э. Бегство от свободы / Э. Фромм. М.: Университетская книга, 2004.- 289 с.

.        Хьел Л. Теории личности / Л. Хьел, Зиглер Д. - СПб. : Питер, 2007.- 415 с.

30.    Шапиро Ю.Ю. Психологические аспекты подготовки молодежи к семейной жизни / Ю.Ю.Шапиро.- М.: Информация - XXI век, 2009. - 256 с.

31.    Швалб Ю. М., Данчева О. В. Одиночество: Социально - психологические проблемы / Ю. М. Швалб, О. В. Данчева. - К. : Изд-во «Украина», 1998. - 270 с.

.        Шибутани Т. Социальная психология / Т.Шибутани. - М, 2004. - 442 с.

.        Шмелев А.Г. Основы психодиагностики / А.Г.Шмелев. - Ростов - на Дону, 2006. - 170 с.

.        Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений. Курс лекций / Л.Б.Шнейдер. - М.: Академия, 2007. - 349с.

35.    Закон Украины «Об охране труда» от 25.11.2002г.

36.    ГОСТ 12.0.003-74* ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.-Введ. 01.01.76

37.    ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.-Введ. 01.0-1.89

38.    СНиП 2.04.05-91. Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование. М.:Стройиздат, 1992.-64 с.

39.    ДБН Б 2.5-28-06-Виробниче і штучне освітлення. Київ, 2006.

40.    ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.-Введ. 01.07.84