На сьогодні у статті 63 Господарського кодексу України, що визначає види та організаційні форми підприємств, законодавчо закріплена різноманітність видів та форм підприємств.
Відповідно до частини першої цієї статті в Україні залежно від форм власності, передбачених законом, можуть діяти підприємства таких видів:
· приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);
· підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);
· комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
· державне підприємство, що діє на основі державної власності;
· підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності).
Об’єктом даного дослідження є саме приватні підприємства сільськогосподарського спрямування.
Приватним підприємством, згідно зі статтею 113 Господарського кодексу, визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи. Тобто, приватне підприємство створюється виключно на основі приватної власності однієї або кількох фізичних осіб чи юридичної особи.
Виходячи з того, що на сьогодні закон, який регулює порядок створення та діяльності приватних підприємств, відсутній, такі підприємства діють на загальних підставах відповідно до Цивільного кодексу та Господарського кодексу України.
Приватні підприємства можуть бути утворені за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з дотриманням вимог законодавства, зокрема антимонопольно-конкурентного законодавства.
Для створення приватного підприємства його учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками).
В установчих документах повинні бути зазначені найменування підприємства, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації.
Установчими документами приватного підприємства є рішення про його утворення або засновницький договір, а також статут (положення) підприємства.
У засновницькому договорі засновники зобов’язуються утворити приватне підприємство, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю підприємства та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності підприємства, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.
Статут приватного підприємства повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації підприємства, інші відомості, що не суперечать законодавству. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) підприємства чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.
Найменування приватного підприємства має містити інформацію про його організаційно-правову форму, тобто містити слова «приватне підприємство».
Законодавство не містить будь-яких обмежень щодо розміру статутного фонду приватного підприємства. Під час формування статутного фонду приватного підприємства слід виходити лише з принципу «достатності для здійснення господарської діяльності».
Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.
Джерелами формування майна підприємства є грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України.
Приватне підприємство підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Приватне підприємство має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Зазначене підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.
Управління приватним підприємством здійснюється згідно з його установчими документами. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Для керівництва господарською діяльністю приватного підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Припинення діяльності приватного підприємства здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.
Приватне підприємство визнається таким, що припинилось, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про його припинення.
Наведене вище, дає можливість окреслити такі основні ознаки приватного підприємства, як відсутність законодавчо встановленого обмеження, пов’язаного з формуванням статутного фонду, можливість самостійного визначення засновниками принципів і механізмів управління підприємством, здійснення господарської діяльності з використанням найманої праці чи без її використання. Саме самостійне, на власний розсуд, визначення власником засад діяльності приватного підприємства зумовлює поширеність зазначеного виду підприємства в Україні.
Торкаючись питань правового становища приватних підприємств, слід звернути увагу на наступне.
Згідно зі статтею 83 Цивільного кодексу України, яка визначає організаційно-правові форми юридичних осіб, юридичні особи, у тому числі і приватні підприємства, можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.
У зв’язку з тим, що законодавчі акти не дають чіткого визначення терміну «організаційна форма юридичної особи», існує двоякий підхід до визначення приватного підприємства.
По-перше, виходячи зі змісту статті 113 Господарського кодексу України, приватне підприємство є організаційною формою підприємства.
По-друге, стаття 63 цього Кодексу визначає приватне підприємство як вид підприємства залежно від форми власності.
Відповідно до частини третьої зазначеної статті залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.
Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарним є підприємство, засноване на приватній власності засновника.
Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративним є підприємство, засноване на приватній власності двох або більше осіб.
Таким чином, враховуючи статтю 63 Господарського кодексу України, сьогодні в Україні діють приватні унітарні та приватні корпоративні підприємства.
Крім того, деякі нормативно-правові акти, зокрема Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Закон України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності», використовують поняття «приватне підприємство» у розумінні підприємства, заснованого на приватній формі власності, яке є відмінним від державного та комунального підприємства, а інші нормативно-правові акти - саме як організаційну форму підприємства.
У зв’язку з тим, що поняття «приватне підприємство» вказує лише на форму власності, а не на особливості у заснуванні чи управління підприємством, приватне підприємство як організаційна форма потребує законодавчого уточнення.
Отже, приватне підприємство - це вид юридичної
особи, заснованої на приватній власності, застосування якої дає можливість
здійснювати сільськогосподарське виробництво на базі приватної власності на
землю та майно. Приватне підприємство є самостійною господарською організацією,
створеною на основі приватної власності однієї або кількох фізичних осіб чи
юридичної особи, зареєстрованою у встановленому законом порядку для здійснення
господарської діяльності з метою задоволення суспільних потреб (у товарах,
продукції, послугах) і одержання прибутку.
2. Аналіз системи управління та виробничо-господарської діяльності ПАП «Агропродсервіс»
.1 Загальна організаційно-економічна характеристика досліджуваного об’єкта
Приватне агропромислове підприємство «Агропродсервіс» засноване 11 червня 1999 року на засадах приватної власності на майно та засоби виробництва, з метою розвитку і вдосконалення нових методів господарювання, забезпечення підвищення соціального рівня життя населення, забезпечення їх продуктами харчування, налагодження переробки сільськогосподарської сировини і виробництва товарів широкого вжитку.
Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, власні основні засоби та оборотні кошти, розрахунковий, валютний та інші рахунки в закладах банку, круглу печатку і кутовий штамп зі своєю назвою.
Діяльність підприємства здійснюється на основі і за рахунок власного та орендованого майна, орендованих майнових і земельних паїв, орендованої землі, що належить громадянам на праві приватної власності.
Підприємство несе відповідальність по своїх зобов’язаннях в межах належного йому майна.
Юридична адреса підприємства: с. Настасів, Тернопільська область, Тернопільський район.
Село Настасів знаходиться в центральній частині Тернопільської області на віддалі 18 кілометрів від Тернополя (25 кілометрів асфальтованою дорогою).
Настасів знаходиться на Тернопільському плато, абсолютні висоти якого у межах села коливаються від 339 до 352 метрів. Найвища точка має висоту 352 метри і знаходиться на північній околиці Настасова, найнижча - на південному сході села, у долині річки Нішла. Поверхня села й околиць - слабохвиляста рівнина. У геоморфологічному відношенні - це лесове плато із плоскими та слабохвилястими межиріччями. Леси та лесоподібні суглинки і супіски мають потужність 6-8 метрів.
Найбільша річка - Нішла. Її протяжність становить 11 кілометрів. Вона починається біля сусіднього села Мар’янівка і впадає в річку Серет поблизу села Варваринці. Найбільші притоки - Кнур і Свинюха. Русло річки в районі села Настасів штучне. Тут знаходяться два ставки. У долині річки є багато джерел, які мають сірчисту воду.
Дана територія належить до кліматичної зони «холодного Поділля». Середньорічна температура становить +6.9°C. Середньорічна кількість опадів становить близько 600 міліметрів. Вітри переважають північно-західні та південно-східні.
На землях села Настасів та його околиць переважають опідзолені чорноземи з товщиною гумусованого шару 80-90 сантиметрів. Вміст гумусу становить 3,6-3,8%, а рівень кислотності коливається у межах 5,7-5,9. Ґрунти середньосуглисті, зернистої структури. У долині річки Нішла поширені лучні ґрунти. Вони карбонатні. Вміст гумусу в них становить близько 4%, а рівень кислотності - 6,7-6,9. У заплаві річки переважають лучно-болотні ґрунти.
У структурі земель, що оточують село, різко переважають сільсько-господарські угіддя (близько 98%), а серед останніх - рілля (майже 88%). Лісові ресурси відсутні.
Земельні ресурси - найбільше природне багатство Настасова. Висока частка ріллі, наявність родючих ґрунтів створюють передумови для розвитку високопродуктивного землеробства. Правда, вміст гумусу в опідзолених чорноземах на схід від села через їх еродованість трохи нижчий, ніж на інших ділянках, що відображається на урожайності сільськогосподарських культур.
З моменту свого заснування ПАП «Агропродсервіс» займає провідні позиції в агропромисловому секторі Тернопільщини. Підприємство-новатор одним із перших на ринку сільськогосподарських послуг почало надавати такі новітні послуги як виробництво і реалізація елітної продукції рослинництва і тваринництва, зберігання на елеваторах.
Основними напрямами діяльності господарства є виробництво продукції рослинництва та тваринництва, їх переробка та реалізація, надання послуг автопарку та машино-тракторного парку, послуг з переробки та зберігання сільськогосподарської продукції.
Рослинницький напрямок на підприємстві розвивається з початку його заснування. Відтоді площа земельних угідь збільшилась із 816 до 13 213 га. Поширилась географія підприємства - якщо на початках обробіток угідь здійснювався в межах села Настасів та окружних сіл, то тепер діяльність поширилась на дві західні області України: Тернопільську та Івано-Франківську.
Найбільшу питому вагу у виробництві сільськогосподарської продукції займає виробництво зернових культур, а саме: кукурудзи, пшениці, ячменю. В господарстві практикується вирощування соняшнику, гречки та сої, яка до того ж є основною сировиною для приготування збалансованих комбікормів.
Елітні сорти зернових культур господарство доводить до кондиційного елітного насіння, яке реалізується як посівний матеріал. Частина зерна переробляється на борошно, яке використовується для випічки хліба. Використовується зерно і для відгодівлі тварин, що знижує собівартість утримання свиней та великої рогатої худоби.