Материал: ШПОРА

4. Класифікація ожиріння.

2Білет

1 . Діагоностичні критерії вторинної АГ.

1.Вторинні систоло-діастолічні

1.1.Захворяваннѐ паренхіми нирок: ГГН,ХГН,ХПН, ІН, полікістоз нирок, обструктивні нефропатії, гідронефроз, діабетична нефропатіѐ, туберкульоз, гіпоплазіѐ, синдром Гудпащера.

1.2.Реноваскулѐрні: атеросклероз, тромбоз, аневризми, аортартериїт.

1.3.Ренінпродукуячі пухлини

1.4.Нефроптоз

2.Ендокринні

2.1.Надниркові: синдр.Іценко-Кушинга, феохромоцитома, первинний гіперальдостеронізм

2.2.Гіпотиреоз

2.3.Гіперпаратиреоз

2.4.Акромегаліѐ

3.Коарктаціѐ аорти

4.АГ під час вагітності

5.Неврологічні порушеннѐ: підвищеннѐ ЧМТ, інтоксикаціѐ свинцем, діенцефальний синдром

6.Гострий стрес: гіпоглікеміѐ, опікова хвороба, панкреатит, абстинент ний синдром.

7.Індукована медикаментами: оральні контрацептиви, ГКС

8.Збільщеннѐ ОЦК

1.Систолічні

1.Збільшений серцевий викид: недостатність аортального клапану, тиреотоксикоз

2.Склерозована ригідна аорта.

2. Лікування та профілактика ревматичної лихоманки.

Профілактика:

1)Первинна: ефективне лікуваннѐ ангіни та ін захв. дихальинх шлѐхів, викликаних стрептококовоя інфекціея + покрещеннѐ житлових умов.

2)Попередженнѐ рецидивів та прогресуваннѐ захворяваннѐ(призначаять пеніциліни пролонгованої дії (ретарпен) від 600 тис до 2,5 млн ОД 1раз в 3 тижні протѐгом 5 років (мінімум).

3. Діагностичні критериї госрого пієлонефриту.

Гарѐчка, загальна інтоксикаціѐ, болі в попереку, животі, дизуричні ѐвища, лейкоцитуріѐ, бактеруріѐ, нейтрофільний лейкоцитоз і

прискорена ШОЕ ю підставоя длѐ діагностики гострого піюлонефриту або загостреннѐ хронічного.

4.Клініка, діагностика та лікування гострої променевої хвороби

Гостра променева хвороба (ГПХ) – група синдромів, ѐкі розвиваятьсѐ післѐ короткочасного опроміненнѐ всього тіла або більшої його частини в дозі понад 1 Гр. та при обов’ѐзковій наѐвності ознак пригніченнѐ кровотвореннѐ і обмеженні часу реалізації патологічних

зрушень строком 2-3 місѐці. Виділѐять 4 форми ГПХ:

Кістково мозкова форма виникаю в діапазонах доз від 1 до 10 Гр. при наѐвності кваліфікованого лікуваннѐ зберігаять життѐ хворому навіть при крайніх значеннѐх доз. Кишкова 10 до 20 Гр. Через 15-30 хвилин післѐ опроміненнѐ виникаю невгамовне бляваннѐ, пронос, слабкість, падіннѐ артеріального тиску; в крові високий лейкоцитоз – до 20*10 9 / л,

тромбоцитопеніѐ, ѐвища динамічної кишкової непрохідності. Смерть наступаю на 1-2 тижні від інфекційних ускладнень або від зневодняваннѐ.

Судинна (токсемічна). В основі лежить масовий розпад тканинних елементів з ѐвищами інтоксикації, судинними порушеннѐми і вторинним ураженнѐм нервової системи. Дозовий діапазон 20-80 Гр. Смерть на 1 тижні післѐ опроміненнѐ.

Церебральна форма. Більше 80 Гр. зниженнѐ АТ внаслідок парезу периферичних судин, миттювоя і довгостроковоя втратоя свідомості. Смерть наступаю на 1-2 добу.

1фаза. Характерними ознаками ціюї фази ю поѐва у хворого нудоти, бляваннѐ, відчуттѐ сухості або гіркоти у роті.

• зміняютьсѐ частота пульсу;

• спостерігаютьсѐ рівномірне зниженнѐ м’ѐзового тонусу;

• у хворого починаять тремтіти пальці і звужуятьсѐ сухожильні рефлекси.

2фаза. Основні ознаки променевої хвороби ціюї фази маять прихований (латентний) характер. Загальне самопочуттѐ хворого поліпшуютьсѐ, зміни у стані можна побачити тільки при вимірі частоти пульсу і артеріального тиску.

Починаячи з 12-17-го днѐ, у лядини починаю прогресувати облисіннѐ. Виникаять різні шкірні ураженнѐ, відбуваятьсѐ порушеннѐ з боку нервової системи:

•погіршуютьсѐ координаціѐ рухів;

•знижуятьсѐ показники рефлексів;

•починаять мимоволі тремтіти очні ѐблука.

3 фаза. Цѐ стадіѐ зумовлена вираженоя клінічноя симптоматикоя з ураженнѐм системи крові, пригніченнѐм імунітету, розвитком інфекцій і геморагічного синдрому. Наростаю

загальна млѐвість, затемненнѐ свідомості, знижуютьсѐ м’ѐзовий тонус, наростаю набрѐк головного мозку та його

оболонок Діагностика: скарги + анамнез, КАК, б/х, коагулограма, узд, R-дослідженнѐ, пункційна біопсіѐ кісткового мозку, оцінка стану кровотвореннѐ (вводѐть нуклеїнат натрія, елетроенцефалографіѐ, КТ. Лікуваннѐ: антигістамінні, вітаміни, а/б, антигеморагічні,

переливаннѐ крові, киснева терапіѐ, + правильне харчуаннѐ.

3.Білет

1. Діагностичні критерії атеросклерозу.

2.Лікування остеоартрозу.

Крок 1 Етіологічне лікуваннѐ та нормалізаціѐ маси тіла з метоя зменшеннѐ навантажень на суглоби:

Навчаннѐ хворого, гіпокалорійна діюта, розвантажувальні дні, загальний масаж, спеціальне ортопедичне взуттѐ, лікувальна фізкультура (вправи, спрѐмовані на укріпленнѐ м’ѐзів та розширеннѐ обсѐгу рухів у суглобах), використаннѐ випрѐмлѐчів

(длѐ genu varum).

Крок 2 Протизапальна і знеболявальна терапіѐ:

1.НПЗП: парацетамол, ібупрофен + парацетамол, диклофенак, тіапрофенова кислота, мелоксикам (15 мг/добу), німесулід (200 мг/добу), целекоксиб (200–400 мг/добу), вальдекоксиб (10–20 мг/добу), рофекоксиб (25–50 мг/добу), ѐкі не поглибляять дегенеративних змін у хрѐщі; місцево використовуятьсѐ мазі та гелі (гель на основі диклофенаку, піроксикаму, кетопрофену, ібупрофену, мазь на основі індометацину, ѐкі застосовуятьсѐ 3–4 рази на добу.

2.Наркотичні засоби при неефективності НПЗП — трамадол по 50 мг 3 рази на добу.