Материал: ШПОРА

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

За допомогоя ангіографії можна виѐвити оклязія або аневризму судин. Діагноз вузликового поліартеріїту можна підтвердити на підставі наѐвності аневризм мезентеріальних та ниркових артерій.

Ехокардіографія

За допомогоя трансторакальної ЕхоКГ можна виѐвити патологія коронарних артерій при хворобі Кавасакі. Приблизно в 40% дітей з хворобоя Кавасакі під час ЕхоКГ виѐвлѐять патологія (ектазія або аневризми) коронарних артерій

УЗД

УЗД застосовуять длѐ діагностики та моніторингу перебігу васкулітів з ураженнѐм великих судин. У паціюнтів з гігантськоклітинним артеріїтом можна виѐвити стеноз, оклязія або симптом ореола (темну ділѐнку навколо артерії через набрѐк стінки судини) поверхневої вискової артерії.

КТ

КТ допомагаю діагноз у паціюнтів з гранульоматозом Вегенера та ураженнѐм носових синусів: виѐвлѐять потовщеннѐ слизової носової порожнини та точкоподібну деструкція кістки,

3.Лікування ГНН

нормалізація водно-електролітного балансу, тому що близько 80 % ГНН обумовлено гіповолеміюя. плазму, альбумін дозоя 10-20 мл/кг маси тіла. При кровотечах - еритроцитарну масу, її кількість залежить від об’юму крововтрати.

Застосовуять реополіглякін дозоя 10-15 мл/кг маси, а також ізотонічний розчин (0,9%- й розчин хлориду натрія, 5-10%-й розчин глякози). Критеріѐми відновленнѐ ОЦК ю позитивна динамка ЦВТ і АТ дофаміну дозоя 2-5 мкг/(кг•хв).

При більшості варіантів ГНН кортикостероїдна терапіѐ протипоказана. Але при гемолітикоуремічному синдромі, трансфузії несумісної крові вона набуваю першочергового значеннѐ. Преднізолон призначаять початковоя дозоя 3-5 мг/кг на добу.

Гепаринотерапіѐ при ГНН рекомендуютьсѐ тільки при порушенні гемостазу (ГУС, ДВЗсиндром, тромбоцитопенічна пурпура) длѐ отриманнѐ фібринолітичного ефекту. Гепарин призначаютьсѐ дозоя 50-200 ОД/кг маси тіла під контролем часу згортаннѐ крові.

При проведенні антибактеріальної терапії перевага віддаютьсѐ напівсинтетичним пеніцилінам і цефалоспоринам. Протипоказано введеннѐ більшості аміноглікозидів (гентаміцин, канаміцин). Судоми обумовлені набрѐком мозку, найчастше зникаять післѐ введеннѐ натрія оксибутирату (100-150 мг/кг).

Показання до гемодіалізу при гострій нирковій недостатності

Клінічні симптоми

Лабораторні дані

Ануріѐ більше 24 год

Сечовина 30 ммоль/л

Олігуріѐ більше 36-48 год

Креатинін 0,35 моль/л

Гіпергідратаціѐ (що не

Приріст рівнѐ сечовини 10 ммоль/л на

потребую консервативної терапії)

добу

Набрѐк легенів

Гіперкаліюміѐ 6 ммоль/л

Набрѐк мозку

Гіпонатріюміѐ 120 ммоль/л

Гіпертензіѐ

Гіпернатріюміѐ 165 ммол/л

4. Опікова хвороба Опікова хвороба – це симптомокомплекс, ѐкий розвиваютьсѐ при площі опікової рани

більш 10-15% поверхні тіла у дорослих, і 5-7% у дітей, коли виникаять функціональні та морфологічні зміни з боку життювоважливих органів і систем, коли спостерігаятьсѐ порушеннѐ обмінних і нейрогуморальних процесів, розвиваютьсѐ опіковий шок.

4 періоди:

період опікового шоку (1-3 доба);

період гострої опікової токсемії (3-12 доба);

період опікової септикотоксемії (до повного відновленнѐ шкірного покриву);

період реконвалесценції (з відновленнѐм шкірного покриву до відновленнѐ функцій органів і систем).

Патогенетичні фактори опікового шоку: 1. Сильний біль. 2. Зменшеннѐ ОЦК і погіршеннѐ реологічних властивостей крові. 3. Ендогенна інтоксикаціѐ і поліорганна недостатність. В результаті виникаю рѐд характерних порушень: 1.

Порушеннѐ загального нервово-психічного стану.

1.Плазмореѐ. 3. Порушеннѐ водно-електролітного балансу. 4. Гіпоксіѐ тканин.

5. Централізаціѐ гемодинаміки і порушеннѐ мікроциркулѐції. 6. Метаболічні порушеннѐ. 7. Порушеннѐ функції нирок. 8.Порушеннѐ функції шлунковокишкового тракту.

Лікуванняопікової хвороби

перший етап до госпітальний: - припиненнѐ дії термічного фактора

-забезпеченнѐ припливу свіжого повітрѐ й проведеннѐ, при необхідності, реанімаційних заходів

-знеболяваннѐ (анальгетики per os або парентерально) із протишоковоя метоя

-накладеннѐ асептичних або з розчинами антисептиків пов'ѐзок.

-питво рідини (мінеральна або підсолена вода, чай)

-транспортуваннѐ в хірургічне (травматологічне) відділеннѐ

другий етап госпітальний: боротьба з болем і збудженням, оксигенотерапія, нормалізація судинного тонусу, нормалізація серцевої діяльності, корекція агрегатного стану крові, корекція кислотно-основної рівноваги, нормалізація функції нирок, рання профілактика інфекції, нормалізація зовнішнього дихання, усунення гіповолемії:

Виконання правила 3-х катетерів: вена, сечовий міхур, назогастральний зонд.

третій етап – спеціалізований

Основу лікуваннѐ опікової хвороби і третього періоду складаю оперативне відновленнѐ втраченого шкірѐного покриву при адекватній інфузійнотрансфузійній терапії та антибактеріальній терапії.

Білет19 1.Лікування гострого міокардиту

Немедикаментозне лікування

Немедикаментозне лікуваннѐ вклячаю:

обмеженнѐ фізичних навантажень;

повноцінне раціональне харчуваннѐ;

обмеженнѐм споживаннѐ рідини й повареної солі.

Медикаментозне лікування

Медикаментозне лікуваннѐ повинне вклячати:

1)етіотропне лікуваннѐ (по можливості);

2)неспецифічну терапія.

Неспецифічне медикаментозне лікування

Неспецифічне медикаментозне лікуваннѐ вклячаю:

вплив на запальні, аутоімунні й алергійні процеси;

зменшеннѐ продукції біологічно активних речовин;

відновленнѐ й підтримка гемодинаміки;

вплив на метаболізм міокарда;

симптоматична терапіѐ ускладнень бета-адреноблокаторамидлѐ метопрололу - 6,25 мг двічі в добу;длѐ бісопрололу - 1,25 мг у добу (однократний прийом);

длѐ карведілолу - 3,125 мг двічі в добу. Нестероїдні протизапальні препарати

(НПЗП).

Німесулід (nimesulidum)- призначаютьсѐ в дозі 100 мг 2 рази в добу. Мелоксикам (meloxicamum)- призначаютьсѐ усередину в дозі 15 - 7,5 мг/доб. іАПФ

 

 

 

Доза препаратів і кратність їхнього прийому

 

 

Препарати

 

 

 

 

 

 

 

 

Початкова доза

Цільова (за добу)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Еналаприл

2,5 мг х 1-2 р

10 мг х 2 р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Каптоприл

6,25 мг х 3 р

 

25 – 50 мг х 3 р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лізіноприл

2,5 мг х 1 р

 

20 мг х 1 р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Периндоприл

2 мг х 1 р

 

4 мг х 1 р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Раміприл

1,25 мг х 1-2 р

5 мг х 2 р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діуретики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Препарати

 

Дози препаратів

 

 

 

 

 

 

 

 

Початкова (мг)

 

Максимальна добова (мг)

 

 

Петльові діуретики:

 

 

 

 

 

 

 

Фуросемід

 

20 - 40

 

 

 

240

 

 

 

 

Торасемід

 

10

 

 

 

200

 

 

 

 

Етакринова

 

50

 

 

 

400

 

 

 

 

кислота

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Калійзберігаячі діуретики

 

 

 

 

 

 

 

Амілорид

 

2,5

 

5

 

20

40

 

 

 

Тріамтерен

 

25

 

50

 

100

200

 

 

 

Спіроналоктон

 

12,5

 

25

 

50

100

 

Антикоагулянти. Варфарин 4-5 мг на добу, що забезпечую досѐгненнѐ стабільного антикоагулѐнтного ефекту на протѐзі 4-7 днів.

Сінкумар В перший день препарат призначаять в дозі 4-6 мг.

ГКС Преднізолон Можливе призначеннѐ початкових доз до 20-30 мг препарату в добу, при тривалому прийомі ѐк підтримуяча терапіѐ призначаять у дозі 5-10 мг/доб. Дексаметазон до 9 мг/доб, однак при необхідності доза може бути збільшена. Максимальна добова доза становить 80 мг.

2.Критерії діагностики гострої ревматичної лихоманки

Критерії Киселя-Джонса длѐ діагностики ГРЛ (в модиф. АРР, 2003)

Великі критерії Малі критерії Дані, ѐкі підтверд-жують А-

стрептоко-кову інфекція

Кардит

Клінічні:

 

 

Підвищеннѐ

 

Поліартрит

артралгії, лихоманка

 

титрів

антистрептококових

 

 

 

 

антитіл;

 

Хореѐ

Лабораторні:

 

 

Висів із зіву стрептококів групи А;

Кільцеподібна

підвищені гострофазовіпоказники:

Нещодавно

перенесена

 

 

 

 

скарлатина

 

еритема

ШОЕ, СРБ

 

 

 

 

Підшкірні

Інструментальні:

 

 

 

ревматичні

Подовженнѐ інтервалу Р – R на ЕКГ,

 

 

вузлики

Ознаки мітральної і/чи

 

 

 

 

аортальної

регургітації

при

 

 

 

допплер-

 

 

 

 

 

ЕхоКГ

 

 

 

 

3.Клініко лабораторні синдроми при гострому гломерулонефриті

Набряковий синдром представлений вранiшнiми набрѐками, здебiльшого в дiлѐнцi обличчѐ.

Гiпертонiчний синдром вклячаю головнi болi, тахiкардiя, екстрасистолiя, задишку, пiдвищеннѐ артерiального тиску, змiни на очному днi

Гематологiчний синдром – це помiрна нормохромна анемiѐ, помiрний лейкоцитоз, еозинофiлiѐ, прискорена ШОЕ (30-40 мм/год).

Синдром ураження шлунково-кишкового тракту охопляю: зниженнѐ апетиту, нудоту, бляваннѐ, болi в животi, гепатомегалiя, нестiйкий характер випорожнень калу.

До ренальних ознак ГН належать: 1) сечовий синдромолiгурiѐ, протеiнурiѐ, гематурiѐ, лейкоцитурiѐ, цилiндрурiѐ;

2) змiни бiохiмiчних параметрiв кровi – гiпопротеiнемiѐ (бiлок < 60 г/л), диспротеiнемiѐ (зниженнѐ альбумiнiв, пiдвищеннѐ альфа-2 i гаммаглобулiнiв), гiперхолестеринемiѐ i гiперлiпiдемiѐ (>7 ммоль/л), гiперазотемiѐ (>8,32 ммоль/л), креатинемiѐ (>0,105 ммоль/л), пiдвищеннѐ титру АСЛ-0, ЦIК, фiбриногену (> 6 г/л).

Зважаячи на особливостi перебiгу ГН видiлѐять наступнi синдроми:

нефротичний – представлений вираженими набрѐками (обличчѐ, попереку, зовнiшнi статевi органи, нижнi кiнцiвки, анасарка), протеiнурiюя селективного типу > 2,5 г/добу, гiпопротеiнемiюя (<25 г/л), гiперхолестеринемiюя i гiперлiпiдемiюя;

iзольований сечовий – гематурiѐ, цилiндурiѐ, протеiнурiѐ до 1,5 г/л, лейкоцитурiѐ;

нефритичний – набрѐки, гематурiѐ, гiпертензiѐ.

4.Лікування ожиріння

1. Збалансований режим харчуваннѐ.

2. Дозовані фізичні навантаженнѐ, ЛФК.

3. Показаннѐ до медикаментозного лікуваннѐ:Важка ступінь ожиріннѐ,Абдомінальний тип ожиріннѐ,Ознаки гіперінсулінізму

Порушеннѐ толерантності до глякози.

Рекомендовано призначеннѐ препаратів метформіну в початковій дозі 500-750 мг на добу (250 мг 2-3 рази на день). Можливо підвищеннѐ дози до 1000-1500 мг на добу. Курс

лікуваннѐ 3-6 місѐців, потім проведеннѐ контрольного обстеженнѐ. Диспансерний наглѐд.

-Консультаціѐ ендокринолога - 1 раз на 6 міс.

-Оглѐд невролога, офтальмолога (дослідженнѐ очного дна), гінеколога раз на рік.

-Клінічний аналіз крові, сечі - 1 раз на 6 міс.

-ОГТТ, ТТГ крові - 1 раз на рік.

-Ліпідний профіль – 1 раз на 6 міс.

-Рентген кисті (кістковий вік), ЕКГ, УЗД органів черевної порожнини - 1 раз на рік