Материал: СЕПСИС

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Патогенез

Основні складові

1.

2.

Вхідні ворота інфекції.

Подолання мікроорганізмом захисних бар’єрів макроорганізму.

3.

Наявність у мікроорганізму факторів вірулентності

 

(ліпополісахариди, пептидоглікани, екзотоксини).

4.

Неадекватна імунологічна відповідь “хазяїна”:

 

надмірна запальна реакція з септичним шоком та

 

ПОН (доношені та імунокомпетентні діти) – фаза

 

“гіперзапалення”;

 

послаблена запальна реакція з вторинними

 

піємічними вогнищами на тлі септичного

 

катаболізму (недоношені та імунонекомпетентні

 

діти) – фаза “імунопаралічу”.

Патогенез

 

 

 

 

Інфекційне вогнище

 

 

 

 

Проникнення мікроорганізмів та токсинів

 

 

 

 

Мікроорганізми

Грам-

 

 

Грамм-

Гриби

Вірусно-

негативні

позитивні

бактреріальна

 

бактерії

 

бактерії

асоціація

 

Токсини

 

 

 

 

 

Ендотоксин-

Екзотоксин

Ендотоксини-

 

ліпополисахарид

 

гемолізини, пептидоглікани

Активація імунної системи та реакцій запалення

 

Гуморальна система:

 

Клітинна система:

 

система комплементу,

макрофаги, клітини ендотелію, тромбоцити

система коагуляції, брадикінін

гранулоцити, мікроцит

Т- та В-лімфоцити

 

 

 

 

Вивільнення медіаторів:

цитокіни (TNF, Il-1, Il-6) активація гранулоцитів вивільнення медіаторів ІІ порядку (ПГ, лейкотрієни, NO, вільні радикали кисню)

Ушкодження клітин, порушення перфузії, загибель клітин

Шок та ПОН (гостра ниркова та печінкова недостатність, ДВЗ-синдром, порушення функції ЦНС)

Класифікація

1.

2.

Етіологічний чинник сепсису (грам+, граммікроорганізми, вірусно-бактеріальні асоціації, гриби).

Час виникнення: внутрішньоутробний (антенатальний, інтранатальний), постнатальний (ранній, пізній), внутрішньолікарняний.

3. Вхідні ворота: пупковий, шкірний, легеневий, кишковий,

уросепсис, отогенний, криптогенний (у 40% встановити

вхідні ворота неможливо).

4. Клінічні форми: септицемія (сепсис без гнійних

метастазів), септикопіємія (сепсис із гнійними

метастазами).

5. Провідні синдроми сепсису: SIRS, бактеріемія, тяжкий сепсис, септичний шок, синдром ПОН.

SIRS (systemic inflammatory response syndrome)– синдром системної

запальної відповіді, що запускається різноманітними причинами, в т.ч. інфекцією. Для встановлення SIRS необхідно 2 або більше з нижченаведених

Клінічні критерії SIRS: ознак .Лабораторні критерії SIRS

1.Розлади температурного

гомеостазу

(гіпертермія>38°C, гіпотермія < 36°C)

2.Тахіпное >60/хв.

3.Тахікардія >160/хв.

4.Пригнічення ЦНС та/або

судоми.

5.Олігоурія (<1 мл/кг/год. в

перші 3 доби життя, <2 мл/кг/год. в подальшому) на фоні адекватної інфузійної терапії.

1.Метаболічний лактат-ацидоз.

2.Лейкоцитоз або лейкопенія з нейтрофілією, або нейтропенія.

3.Регенераторний зсув лейкоцитарної формули вліво,

при кількості незрілих форм >2*109/л.

4.Токсична зернистість нейтрофілів.

5.Тромбоцитопенія.

6.Анемія.

7.Підвищення рівня

гострофазових білків.

8.Бактеріємія.

Провідні синдроми сепсису

Бактеріємія – наявність життєздатних бактерій в крові, що підтверджено бактеріологічно (позитивний результат посіву крові).

1. SIRS + бактеріємія = сепсис.

2. SIRS + локальне вогнище інфекції (омфаліт) = сепсис.

3. SIRS + клініка інфекції = сепсис.

4. SIRS і бактеріємія можуть існувати у дитини самостійно,

не пов’язано з сепсисом:

Локальна інфекція (пневмонія) + короткотривала

бактеріємія ¹ сепсис.

Лише у 2% дітей з клініко-лабораторними даними

раннього сепсису відзначаються позитивні посіви крові або ліквору.