Материал: Сборный конспект2

Враховуючи, що діяльність з організації товароруху пов’язана з великими компромісами, потрібно використовувати системний підхід для прийняття таких рішень.

На практиці при виборі виду транспорту, зокрема, у зовнішньоторговельній діяльності враховується, що:

• морський і залізничний види транспорту є самими універсальними, оскільки забезпечують можливість перевезення широкої номенклатури товарів;

• при міжконтинентальних повідомленнях найкращим чином підходять морський і повітряний транспорт, а при внутрішньоконтинентальних і регіональних – всі види транспорту;

• при термінових доставках, що вимагають високої швидкості, найбільш ефективний повітряний і в певних випадках автомобільний транспорт.

5. Учасники транспортної логістики

Учасниками транспортної логістики є наступні юридичні особи:

• замовники послуг з перевезень – вантажовідправники і одержувачі вантажів;

• перевізники вантажів – транспортні підприємства;

• підприємства та органи транспортної інфраструктури, що забезпечують успішну роботу перевізників;

• логістичні посередники між замовниками і перевізниками.

Замовниками транспортних послуг є промислові, торговельно-посередницькі, сільськогосподарські та інші підприємства, бюджетні організації, підприємці. Одні з них передають перевізникам різноманітні вантажі для переміщення у просторі та часі, а інші – одержують у потрібному місці в належному стані та обсязі.

Перевізники відіграють найбільш суттєву роль у транспортній логістиці. Саме вони здійснюють масштабні вантажоперевезення за замовленням відправників і одержувачів, забезпечують дотримання кількості, асортименту та якості наданих їм у тимчасове розпорядження матеріальних цінностей.

Центральне місце серед інших при прийнятті рішень по транспортуванню займає процедура вибору перевізника (перевізників). Є два варіанти вирішення цієї проблеми: перший (дорожчий, але простіший) – вибір і всі наступні дії доручаються транспортно-експедиційній фірмі; інший (складніший, але дешевший) – вирішення проблеми самостійно.

При виборі перевізника власними зусиллями менеджер повинен опиратися на визначену систему вибору, алгоритм якої схожий на вибір постачальника. При цьому слід визначити основні критерії оцінки можливих перевізників, встановити значущість для кожного критерію і, провівши оцінку всіх варіантів, вибрати декілька з них, які найбільш повно задовольняють обраним критеріям.

В числі чинників, що впливають на вибір перевізника виступають:

- його фінансова стабільність;

- наявність додаткових послуг по експедиційному обслуговуванню, комплектації і доставці вантажу;

- гнучкість маршруту транспортних засобів;

- можливість переадресування вантажу в дорозі;

- регулярність роботи транспорту;

- кваліфікація персоналу перевізника;

- контроль руху товару в дорозі за допомогою засобів зв'язку;

- гнучкість тарифних схем перевезень;

- порядок передачі заявки на доставку;

- якість транспортних послуг;

- екологічність транспортних засобів.

Основним логістичним посередником при перевезенні є транспортно-експедиційна фірма (або експедитор). Експедиторські організації – це вповноважені нейтральні посередники між відправниками, отримувачами і транспортною складовою. Експедиція виділяється зі сфери виробництва і торгівлі та функціонує в якості третьої юридичної особи. Тому за кордоном всі виробники пропонують свої товари на ринку через посередників, кожен з яких прагне сформувати свій канал розподілу. При цьому різко зменшується кількість контрактів виробника з імовірними покупцями. Сама експедиційна діяльність в логістиці є окремим видом логістичного сервісу. В сфері обслуговування транспортних каналів функціонують як великі підприємства – центри сервісу, так і невеликі приватні експедиційні організації, які обслуговують невеликі підприємства по принципу кур'єрської служби за короткий проміжок часу з великим ступенем надійності.

До обов'язків експедиторів можна віднести: організацію перевезення вантажу, забезпечення відправлення і отримання вантажу, а також інші обов'язки, пов'язані з перевезеннями. Додатковими послугами, які експедитори можуть надавати клієнтам є:

- отримання документів для експорту-імпорту вантажів;

- виконання митних формальностей;

- контроль за кількістю і станом вантажу;

- навантажувально-розвантажувальні роботи;

- сплата митних зборів та інших витрат, пов’язаних з транспортуванням;

- зберігання, складування, сортування і комплектація вантажів;

6. Логістичні витрати при транспортування. Тарифікація перевезень

Головними показниками ефективності роботи перевізників є логістичні витрати:

1. часу перевезення вантажів;

2. праці робітників транспортного підприємства;

3. коштів на транспортування та інші послуги клієнтам.

Час на перевезення вантажів усіма транспортними перевізниками (Т_перев) розраховується за формулою:

, (12)

де Т_{пр-здав}– час на виконання приймально-здавальних операцій, діб (годин);

L – дальністьтранспортування, км (на морському транспорті – у милях);

V_техн – технічнашвидкість транспорту, км на добу (годину) (на морському транспорті – у вузлах);

Т_втр– регламентовані і нерегламентовані втрати часу в дорозі, години.

Трудомісткість вантажоперевезень вимірюється кількістю людино-годин, витрачених на обслуговування клієнтів.

Грошові витрати визначаються за всіма послугами, які транспортне підприємство надає клієнтам. Витрати на транспортування включають всі складові витрат на елементарні логістичні активності, з яких вона складається, причому переважна частина цих витрат, як правило, доводиться безпосередньо на процес перевезення.

У свою чергу всі витрати на перевезення можуть бути розділені на змінні, що залежать від відстані перевезення (часу руху) і постійні, які не залежать від відстані.

До змінних витрат відносяться:

• витрати на паливо, мастильні матеріали, електроенергію на операції перевезення;

• витрати на технічне обслуговування і поточний ремонт рухомого складу (включаючи запасні частини і матеріали);

• заробітну плату водіїв (персоналу, безпосередньо виконує перевезення);

• амортизацію рухомого складу в частині, що стосується пробігу (моторесурсу) і ін.

• До постійних витрат зазвичай відносять:

• витрати на утримання виробничо-технічної бази та інфраструктури різних видів транспорту (орендну плату);

• витрати на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу;

• накладні та інші витрати.

У той же час жорсткої межі між постійними і змінними витратами немає, і для кожного виду транспорту є специфіка їх визначення. Істотні особливості є в кількості і способах оцінки витрат в міжнародних перевезеннях (змішаних, комбінованих, інтермодальних та ін.). Наприклад, логістичні складові витрат на міжнародне транспортування вантажів включають витрати на:

• підготовку продукції до відвантаження (перевірка якості, кількості, маркування, упаковки тощо);

• навантаження-розвантаження всередині країни;

• зберігання в пунктах перевалки вантажів, терміналах, складах тимчасового зберігання і т.д.;

• перевезення вантажів до прикордонних переходів, портів або до транспортних засобів, які прямують за кордон;

• навантаження на транспортний засіб (автомобіль, судно, вагон), в тому числі в пункті переходу кордону;

• перевезення міжнародним транспортом;

• оплату за страхування та митне декларування;

• розвантаження вантажу в пункті призначення;

• оплату митних зборів, податків і зборів;

• оплату за доставку вантажу на склад вантажоодержувача і ін.

- інформаційні послуги, страхування і т.д.

До числа допоміжних логістичних партнерів з транспортування (якщо експедитори не виконують ці функції самостійно) відносять страхові, охоронні, інформаційні фірми і компанії, банки та інші фінансові установи, підприємства з вантажопереробки, затарювання, упаковки, вантажні термінали, а також спеціалізовані агенти і брокери. Системи критеріїв і показників, а також процедури вибору цих посередників є надзвичайно багатоманітними. Серед основних критеріїв вибору можна назвати розмір тарифів, надійність, фінансову стійкість, комплексний характер сервісу тощо.

Наявність тієї чи іншої конкретної сукупності витрат буде залежати від базисних умов поставки, встановлених договором купівлі-продажу.

Транспортні витрати є базою для визначення тарифів на послуги логістичних посередників: транспортних і транспортно-експедиційних (стивідорних) фірм, операторів мультимодальних перевезень, агентів, брокерів та ін.

Тарифи включають в себе:

• плату за перевезення вантажів;

• збори за допоміжні операції, пов'язані з перевезенням вантажів;

• правила нарахування плати і зборів.

Як економічна категорія транспортні тарифи є формою ціни на транспортні послуги. Їх встановлення повинно забезпечувати:

• для транспортного підприємства – відшкодування витрат на здійснення перевезень і отримання прибутку;

• для споживача транспортних послуг – доцільність використання транспортних послуг.

Системи тарифів на різних видах транспорту мають свої особливості. В табл. 10.4 наведені види тарифів, що застосовуються на різних видах транспорту, та їх коротка характеристика.

Таблиця 10.4

Види та характеристика транспортних тарифів