Материал: Сборный конспект2

Особливе місце серед показників цієї групи займає тривалість логістичного циклу – період часу, необхідний для оформлення замовлення на постачання певного товару, його виготовлення, включаючи придбання необхідних для цього засобів виробництва, і безпосередньо на доставку замовленої продукції на склад споживача або до іншого місця призначення.

Серед сучасних підходів до оцінки сукупної ефективності всіх операцій, спрямованих на задоволення споживачів, все більший інтерес викликає концепція досконалого замовлення. Досконале замовлення – це найвищий критерій якості логістичних операцій, оскільки «досконале замовлення» виступає мірилом загальної ефективності всієї інтегрованої діяльності фірми, а не окремих функцій. Цей показник характеризує, наскільки рівномірно і безперебійно відбувається виконання замовлення на всіх етапах, тобто наскільки налагоджено весь багатоетапний процес управління замовленням і чи не виникають у ньому збої.

Досконале замовлення – це організація роботи, яка відповідає таким нормативам:

1) повна доставка всіх виробів за всіма замовленими товарними позиціями;

2) доставка в необхідний споживачем строк із допустимим відхиленням 1 день;

3) повне і акуратне ведення документації щодо замовлення;

4) бездоганне дотримання погоджених умов постачання (якісна установка, правильна комплектація, готовність до використання і відсутність пошкоджень).

4) бездоганне дотримання погоджених умов постачання (якісна установка, правильна комплектація, готовність до використання і відсутність пошкоджень).

Продуктивність. З погляду логістики продуктивність вимірюється відношенням між кінцевим результатом роботи системи «на виході» (тобто обсягом виготовлених продуктів або послуг) і обсягом ресурсів «на вході», які використовує система для отримання цього результату. Серед показників продуктивності можна назвати такі: кількість відвантажень на одного працівника, відношення обсягу продажів до фонду оплати праці, кількість замовлень на одного торгового працівника і т.д.

При цьому показники продуктивності потрібно розглядати в системі з іншими логістичними показниками. Так, приймальники замовлень можуть показати високу продуктивність виконуваної операції, але через брак часу для уважного вислуховування побажань кожного клієнта це може призвести до низького ступеня вдоволення споживачів.

У системі оцінювання ефективності логістичної системи продуктивність важлива ще і тому, що вона є непрямою характеристикою напруженості та потужності матеріального потоку в логістичній системі.

Активи. Предметом оцінювання активів є ефективність використання капіталу, вкладеного в споруди та устаткування, а також обігового капіталу, пов'язаного у запасах. Оцінка управління активами показує, наскільки швидко обертаються ліквідні активи (зокрема запаси) і наскільки успішно основні засоби окупають вкладені в них інвестиції. Типовими показниками ефективності управління логістичними активами є: тривалість операційного циклу, обертання запасів (в обертах і днях), витрати на підтримку запасів, рівень застарілих запасів, рентабельність сукупних активів, рентабельність обігового капіталу, рентабельність основного капіталу, рентабельність інвестицій і т.д.

Комплексна оцінка ефективності логістичної системи може бути доповнена розрахунком логістичних показників «на місцях», тобто в окремих функціональних сферах шляхом розрахунку різних техніко-експлуатаційних, техніко-технологічних і економічних показників.

Для кожної функціональної області логістики виділяють конкретні показники, наприклад:

- Для закупівельної логістики – витрати на здійснення замовлення, вартість закуплених матеріалів, розмір отриманих знижок, число операцій на одного співробітника, число помилок, кількість постійних постачальників, надійність постачальника, можливість позапланових поставок, умови оплати поставок, рейтинги постачальників, якість продукції, що поставляється та ін.;

- Для транспортної логістики – надійність доставки, загальний час і загальна відстань доставки, витрати на доставку, ступінь задоволеності замовників, частота обслуговування, кількість збитків і пошкоджень, час на завантаження і розвантаження, загальний переміщений вага, число помилкових доставок, розміри і вантажопідйомність рухомого складу, професіоналізм водіїв та ін.;

2. Управління логістичними витратами

Вступаючи в конкурентну боротьбу, підприємства прагнуть знайти баланс між лідерством на основі витрат і лідерством по продукту. Оскільки цінова конкуренція – це найбільш поширений тип конкуренції на різних ринках товарів і послуг, у багатьох країнах велика увага приділяється проблемі логістичних витрат як елемента загальних витрат, які є фактором конкурентоспроможності підприємств та їх ефективної роботи.

Логістичні витрати – це витрати, пов’язані з виконанням логістичних операцій.

Управління логістичними витратами – це процес цілеспрямованого формування оптимального рівня логістичних витрат підприємства. Основним принципом управління логістичними витратами є концепція загальних (повних) витрат.

Мислення категоріями повних витрат передбачає їх мінімізацію в процесі раціоналізації структури та рівня окремих складових. Для цього необхідно мати точну і конкретну інформацію щодо структури, логістичних витрат, чинників впливу та характеру їх зміни.

Для прийняття обґрунтованих рішень під час управління логістичною системою в складі загальних логістичних витрат враховуються також втрати прибутку від замороження (іммобілізації) матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва і готової продукції в запасах, а також збиток від недостатнього рівня якості постачання, виробництва, тдистриб’юції готової продукції споживачам і логістичного сервісу. Цей збиток зазвичай оцінюється як зменшення обсягу продажів, скорочення частки ринку, втрата прибутку, втрата клієнтів і т.п. Таким чином, до складу логістичних витрат, крім фактичних витрат входять і витрати втрачених можливостей (навіяні). Вони характеризують втрачену вигоду, пов’язану з тим, що обмежений обсяг ресурсів може бути використаний тільки певним чином, що виключає застосування іншого можливого варіанту, який забезпечує отримання прибутку.

Основна проблема, яка виникає під час виділення логістичних витрат, полягає в тому, що традиційна бухгалтерська практика, як правило, не містить адекватної інформації для ідентифікації витрат, пов'язаних з логістичними процесами. Причиною є те, що традиційні системи обліку агрегуютьлогістичні витрати в інші групи корпоративних витрат, що не дозволяє провести їх детальний аналіз, врахувати всі наслідки прийнятих управлінських рішень і їхній вплив на загальну ефективність логістичної системи. Все це обумовлює той факт, що логістичні витрати знаходяться поза контролем керівництва підприємств.

Для логістичних витрат характерне:

- роздрібнення серед багатьох груп витрат окремих процесів, фазових поділів тощо;

- наявність значної частки у загальних витратах підприємств, що постійно зростає;

- змінність їхніх величин в окремих періодах;

- незбіг відповідальності за формування цих витрат в організаційних підрозділах підприємства із сутністю витрат, визнаних в теорії обліку, що спричиняє складність їхньої реєстрації та практичне управління ними;

- слабка структурованість логістичних витрат, яка аргументується поділом їх на реальні та очікувані, а також проблемним виокремленням логістичних витрат із загальних витрат підприємства.

Складність визначення логістичних витрат обумовлена також і впливом великого числа факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, склад яких залежить від організації ціноутворення, особливостей розподілу прибутку, структури фінансових ресурсів.

Відсутність єдиної думки стосовно сутності логістичних витрат та складності їх виділення із загальної величини витрат ускладнює оцінку як їх рівня, так і їх ефективності. Тому, важливим постає питання визначення критеріїв (ознак) класифікації (поділу) логістичних витрат.

Варто зазначити, що не існує загальноприйнятого підходу до класифікації логістичних витрат підприємств. Існуючі принципи класифікації витрат відрізняються між собою насамперед складом логістичних операцій, у процесі виконання яких вони виникають.

У табл. 12.1 наведена класифікація логістичних витрат, які були згруповані нами за укрупненими групами логістичних операцій – логістичними функціями: постачанням, виробництвом і збутом. Через те, що транспортування, зберігання запасів і складування є інтегрованими логістичними функціями, і витрати, які супроводжують їх виконання можуть виникати багаторазово протягом всього логістичного ланцюга, ці витрати були виділені нами окремо. Для поділу витрат на переміщення безпосередньо матеріального потоку і витрат на інформаційне забезпечення цього процесу було виділено групу витрат на підтримку підсистеми інформаційного забезпечення, куди було включено всі адміністративні витрати через характер управлінської праці, а також витрати на навчання логістичного персоналу всіх рівнів.

- Для логістики складування – оборотність запасів, середній обсяг запасів, завантаження складської площі, частка замовлень, що задовольняються з запасів, частка загального попиту, задовольняються з запасів, час виконання замовлення, помилки при комплектації замовлень; можливість спеціальних умов зберігання тощо.

Для того щоб реально відображати ситуацію, показники повинні:

- бути пов'язаними з цілями логістичної системи;

- фокусуватися на істотних факторах;

- бути реально вимірюваними;

- бути об'єктивними;

- бути пов'язаними з поточними, а не минулими результатами;

- бути порівнянними з іншими організаціями та іншими часовими зрізами;

- бути зрозумілими всім зацікавленим особам;

- ускладнювати маніпулювання з метою отримання спотворених даних.

Перераховані логістичні показники призначені для внутрішньої оцінки функціонування логістичної системи. Однак, крім внутрішніх логістичних показників, які важливі для управлінського контролю над всіма аспектами діяльності логістичної системи, для виявлення і реалізації споживчих очікувань як постійних орієнтирів діяльності, а також для освоєння передового досвіду інших галузей можуть бути використані й зовнішні системи оцінки.

Так, найважливішим компонентом діяльності логістичних систем є регулярне вивчення сприйняття їх роботи споживачами. Для цього фірми самостійно або із залученням фахівців здійснюють цільові дослідження. У ході подібних досліджень вивчається робота фірми та її конкурентів у цілому або за окремими напрямками. Типове дослідження дає комплексну оцінку сприйняття споживачами таких аспектів логістичної діяльності, як тривалість логістичного циклу, доступність інформації, способи вирішення виникаючих проблем, сервісна підтримка продукту і т.д.

Також надзвичайно важливу роль у комплексній оцінці результатів діяльності відіграє порівняльний аналіз. Існують наступні способи порівняння:

1) порівняння з абсолютними стандартами, тобто ідеальними результатами, які взагалі можна досягти;

2) порівняння з цільовими показниками використовує важкореалізовані, але реальні цілі щодо досягнення певних значень показників;

3) порівняння з минулими досягненнями аналізує результати, отримані в минулому;

4) порівняння зі стандартами конкурентів (бенчмаркінг) ґрунтується на показниках кращих в галузі конкурентів. Бенчмаркінг може бути зовнішнім (порівняння показників конкурентів) і внутрішнім (порівняння показників окремих підрозділів однієї організації). Закордонний досвід проведення порівняльного аналізу виробив три основні методи його проведення. Перший полягає у використанні опублікованих логістичних даних, які містяться в аналітичних оглядах, періодичній пресі та університетських дослідженнях. Другий метод заснований на двосторонньому співробітництві з неконкуруючими фірмами у своїй або суміжних галузях для взаємного вивчення наявного досвіду з метою пошуку можливостей удосконалювання діяльності. Третій метод передбачає об'єднання з іншими організаціями з метою систематичного обміну даними для порівняльного аналізу. Створення і підтримка подібних союзів вимагає значних зусиль, але і дає більший ефект, ніж два попередніх методи.

Крім аналізу показників логістичної діяльності існує неформальний спосіб виявлення ділянок, де ще потребує суттєвих змін: опитування співробітників, найбільш тісно пов'язаних з логістикою, взаємний обмін ідеями. У цій ситуації можна отримати цінні ідеї і конкретні пропозиції.

Необхідно відзначити, що запропонована класифікація не є вичерпною, оскільки виділення тих або інших витрат або груп витрат залежить від виду логістичної системи, завдань управління та оптимізації в конкретних логістичних ланцюгах і каналах.

Таблиця 12.1

Класифікація логістичних витрат

Продовження таблиці 12.1

Закордонний досвід організації управлінського обліку логістичних витрат передбачає кілька принципів ведення такого обліку залежно від мети подальшого використання.

1) Калькуляція логістичних витрат за видами діяльності призначена для того, щоб співставити всі відповідні витрати з виконаними роботами, які створюють додану вартість. Наприклад, витрати, закріплені за конкретним споживачем або продуктом, повинні відображати всі витрати, які необхідні були для виконання відповідних робіт та операцій, незалежно від того, де і коли вони виконувалися. Калькуляція логістичних витрат за видами діяльності ґрунтується на ідеї, що всі витрати потрібно виділяти на конкретні роботи і операції, які поглинають ресурси, а не на організаційні або бюджетні підрозділи. Інакше кажучи, калькуляція логістичних витрат за видами діяльності може дати менеджерам інформацію, яка дає змогу визначити, чи приносить конкретний клієнт, замовлення, продукт або послуга прибуток.

Загальноприйнятий спосіб компонування логістичних витрат, обчислених за видами діяльності, полягає у співставленні конкретних витрат з конкретними керованими подіями. Наприклад, якщо об'єктом аналізу є замовлення споживача, всі витрати, породжені відповідним функціональним циклом, включаються в загальні витрати логістики. Типові об'єкти аналізу в калькуляції логістичних витрат за видами діяльності – це замовлення споживачів, канали розподілу, продукти і послуги з доданою вартістю. Спосіб розподілу витрат залежить від об'єкта аналізу, обраного для вивчення.

2) Групування функціональних витрат означає, що всі витрати на прямі і непрямі логістичні послуги, виконані за конкретний оперативний період, зводяться в звіті в одну основну категорію з докладним розбиттям на підкатегорії. Таке компонування звіту про загальні витрати дозволяє порівнювати показники за кілька періодів.

3) Групування розподілених витрат призначене для співставлення загальних логістичних витрат з натуральними показниками діяльності. Наприклад, загальні логістичні витрати можна враховувати з розрахунку на тонну, центнер, одиницю продукту, замовлення, номенклатурну категорію продуктів або інші натуральні величини, які використовуються для порівняльного аналізу результатів роботи.

4) Групування постійних і змінних витрат надзвичайно корисне для виявлення причетності логістичних витрат до поточних або потенційних операцій. Цей метод компонування полягає у зарахуванні витрат до постійних або змінних для приблизної оцінки масштабу змін в операційних витратах, які утворилися внаслідок коливання логістичної продуктивності. Поділ витрат на постійні та змінні став розповсю­дженим інструментом управління витратами в різних моделях логістичних систем.