Материал: Розробка алгоритму ідентифікації різних видів складних об’єктів моніторингу при веденні інформаційної роботи

Проведення апробації є необхідним для перевірки в реальних умовах, на практиці, теоретично розроблених математичних моделей та алгоритмів. Апробація дозволяє на практиці оцінити можливості створених моделей та знайти їхні недоліки для різних вихідних даних та умов застосування. Математична модель алгоритму реалізована на основі математичного моделювання у середовищі MatLab.

Розглянемо вирішення задачі ідентифікації ОМ для множини вхідних даних, що є матрицею даних ДРВп X розмірністю (28x4) (таблиця 3.1), яка міститься у файлі point 6 (База даних 21:00 25.12.2012).

Рисунок 3.1 − Вибір бази даних

Таблиця 3.1

Вхідні дані для розрахунків

Побудуємо на графіку точки з координатами, які містяться у перших двох колонках масиву. На рис. 3.2 представлений варіант розміщення ДРВп.

Рисунок 3.2 − Варіант розміщення ДРВп

З врахуванням всіх особливостей, деякі параметри для проведення розрахунків були встановлені загальним чином:

- аргумент squashFactor = 1.25 вказує на те, що необхідно визначити кластери, недалеко розташовані один від одного.

аргумент acceptRatio=0.5 вказує на те, що для пошуку центрів кластерів дуже високий потенціал не є необхідним.

аргумент rejectRatio=0.15 не виключає з розгляду точки даних, що не володіють високим потенціалом.

аргумент verbose = 1 дозволяє виведення інформації про виконання процесу кластеризації на екран монітора.

Наступним кроком був підбір тактичного нормативу для ідентифікації ОМ. Він обирається довільним чином, відповідно до того який підрозділ ми хочемо ідентифікувати. На рис. 3. 3 показано як обирається тактичний норматив на прикладі ОМ − батальйон або дивізіон.

Рисунок 3.3 − Вибір тактичного нормативу

Потім була здійснена кластеризація, в результаті виконання якої були отримані наступні якісні показники (рис. 3.4).

Рисунок 3.4 − Результат вирішення задачі нечіткої субтрактивної кластеризації в системі MatLab

З рис. 3.4 видно, що в результаті проведення кластеризації по дальності зв’язку ми виявили один батальйон (дивізіон) з центром з координатами (70,55), який позначений трикутником, повернутим в праву сторону. Межею цього підрозділу є коло, яке намальоване навколо нього. Цифри, колір, та умовне позначення на кожного ДРВп мають інформативний характер. Цифри означають номер підрозділу, до якого належить ДРВп, колір - інтенсивність виходу в ефір, а умовне позначення - вид зв’язку, який забезпечує кожне ДРВп.

Для ідентифікації групового ОМ проведеться більш детальна кластеризація і вибереться в пошуку тактичних нормативів роту (батарею) для ідентифікації їх в отриманому батальйоні (дивізіоні).

Рисунок 3.5 − Вибір тактичного нормативу (батарея)

Рисунок 3.6 − Результат ідентифікації рот (батарей) як ОМ

Як можна відмітити, для вказаних значень аргументів функція субтрактивної кластеризації, що розглядається, знаходить вісім нечітких кластерів і відображає координати їх центрів в вікні системи MatLab. Із ідентифікованих восьми кластерів 6 являються бойовими батереями, а 2 інші шта і штабна батерея відповідно.

Як видно з рис 3.6, дальність від переднього краю складає більше, ніж 40 км, що дозволяє нам остаточно сказати про завершення ідентифікації ОМ.

Висновок до третього розділу

Таким чином, дана програма на основі системи MatLab дозволяє вирішувати завдання нечіткої кластеризації з параметрами, які нас задовольняють.

Результати нечіткої кластеризації мають наближений характер і можуть служити лише для попередньої структуризації інформації, що міститься в множині вихідних даних. Вирішуючи завдання нечіткої кластеризації, потрібно пам’ятати про особливості і обмеження процесу виміру ознак у сукупності об’єктів кластеризації. Оскільки нечіткі кластери формуються на основі метрики Евкліда, відповідний простір ознак повинен задовольняти аксіомам метричного простору. В той же час для пошуку закономірностей в проблемній області, що мають неметричний характер, необхідно використовувати спеціальні засоби та інструменти, розроблені для інтелектуального аналізу даних (Data Mining).

. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - це система правових, соціально - економічних, організаційно - технічних, санітарно - гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Законодавчими актами, що визначають основні положення з охорони праці, є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти, які приймаються або затверджуються іншими державними органами і Кабінетом Міністрів України, Міністерством охорони здоров'я України та іншими відомствами.

Загальними законами України, що визначають основні положення з охорони праці, є Конституція України, Кодекс законів про працю України та Закон України " Про охорону праці".

Спеціальними законодавчими актами є міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

пріоритету життя і здоров'я працівників;

підвищення рівня промислової безпеки шляхом суцільного технічного контролю;

комплексного розв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної програми з цього питання;

соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особи, які потерпіли від нещасних випадків;

встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств;

використання економічних методів управління охороною праці;

забезпечення координації діяльності органів державної влади в галузі охорони праці;

використання світового досвіду організації роботи щодо підвищення безпеки праці.

4.1 Аналіз умов праці на робочому місці

Аналіз умов праці на робочому місці характеризується такими параметрами як мікроклімат та вентиляція приміщення, освітленість, можливість враження електричним струмом, стан пожежної безпеки.

Мікроклімат приміщення та робочих місць має значний вплив на самопочуття людини, її здоров'я та працездатність. Підвищена або понижена температура повітря, надмірна його вологість або сухість, значна швидкість руху повітря або його застій призводить до погіршення умов праці, знижують її продуктивність, збільшують захворюваність. Для виключення вказаних несприятливих наслідків розроблені санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів мікроклімату. Ці вимоги викладені у ГОСТ 12.1.005-76 ″Повітря робочої зони. Загальні вимоги″. Оптимальні значення параметрів мікроклімату наведені у табл. 4.1

Таблиця 4.1

Оптимальні значення параметрів мікроклімату

Оптимальні параметри мікроклімату визначаються тільки за період року та за ступенем важкості роботи, яка виконується.

Теплий період року характеризується середньодобовою температурою 10⁰ С і вище, а холодний - нижче 10⁰ С.

Робота з ПЕОМ відносяться до категорії робіт як легка, тобто роботи, які виконуються сидячи, стоячи або пов’язані з ходьбою, але не вимагають систематичного фізичного напруження та перенесення вантажів, енергозатрати - 150 ккал/г. Параметри для даної категорії робіт наведені в табл. 4.1.

Важливою умовою підтримання праці особового складу на високому рівні є забезпечення приміщення належною вентиляцією, яка призначена для видалення з приміщення надмірної теплоти, пилу, вологи, шкідливих газів. Вентиляція може бути природною та механічно. Механічна вентиляція забезпечується осьовими або відцентровими вентиляторами. Природна вентиляція, у свою чергу, може бути організованою, тобто обмін повітря проводиться через вікна та світлові ліхтарі та неорганізованою, тобто повітрообмін проводиться через нещільності у конструкції будівель та матеріалів.

У приміщенні для роботи організована природна припливно-витяжною вентиляцією. Така організація вентиляції приміщення здатна забезпечувати вимоги, які висуваються до приміщення.

Освітлення приміщення здійснюється як природним так і штучним освітленням. Причому природне освітлення здійснюється через вікно у зовнішніх стінах. В даному випадку природна освітленість залежить також і від світлих тонів фарб, якими пофарбовані стіни та столи.

Якість освітлення залежить також від рівномірності освітлення, яке визначається за виразом:

                                                                                         (4.1)

де  - мінімальне значення показання люксметра;

- максимальне значення показання люксметра.

Проведене дослідження показало, що коефіцієнт нерівномірності складає 0,45. Тоді як мінімальне значення для того, щоб задовольняти гігієнічні вимоги має складати не менше 0,3.

Штучне освітлення реалізовується за допомогою ламп денного освітлення (газорозрядні лампи), які сумісно використовуються з освітлюваною арматурою. Дані лампи мають світлові характеристики, які найбільш повно відповідають гігієнічним вимогам.

Електрична безпека приміщень є важливим заходом захисту особового складу від враження електричним струмом. В зв’язку з цим в приміщенні організовано контурне заземлення та щит швидкого зняття напруги. Для кожного робочого місця передбачено гумовий килимок.

Дане приміщення належить до категорії з підвищеною небезпекою, оскільки має можливість одночасного дотику особового складу до металевих частин ПЕОМ та металоконструкцій будівлі, які з’єднані із землею.

Важливе значення для безпеки життя, здоров'я та матеріальних цінностей під час виконання лабораторної роботи є забезпечення пожежної безпеки в приміщенні. Враховуючи це, в приміщенні передбачено ряд протипожежних заходів. Як засіб сигналізації використовується сигналізаційна димова пожежна установка СДПУ-1, яка призначена для виявлення диму, для автоматичної сигналізації про пожежу. Вона розрахована на включення 10 променів, із паралельними підключенням на кожен промінь 10 пожежних комбінованих випромінювачів або димових датчиків.

4.2 Вимоги безпеки при роботі з ПЕОМ

До роботи на ПЕОМ допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання, медичне обстеження, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж по пожежній безпеці.

Оператор (користувач) повинен:

виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

не допускати в робочу зону сторонніх осіб;

не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці;

пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі;

уміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

уміти користуватись первинними засобами пожежегасіння;

виконувати правила особистої гігієни.

Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на оператора (користувача):

підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів, процесорів та аудіоплат);

підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може статися через тіло людини;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищений рівень електромагнітного випромінення;

підвищена напруженість електричного поля;

пряма та відбита від екранів близькість;

несприятливий розподіл яскравості в полі зору;

фізичні перевантаження статичної та динамічної дії;

нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

При виборі приміщення для розміщення робочих місць ПЕОМ необхідно враховувати, що вікна можуть давати близькість екранах дисплеїв і викликати значне осліплення в тих, хто сидить перед ними, особливо влітку та в сонячні дні. Приміщення з ПЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці оператора ПЕОМ, можливі короткозорість, швидка втомленість.