Материал: Ринок споживчого кредитування в Україні

Таблиця 2.1 Кредити у розрізі валют Млрд. грн

Зобразимо структуру наданих кредитів у розрізі валют на рисунку 6.

Рис. 6. Кредити домашнім господарствам у розрізі валют

Проаналізуємо надані кредити домогосподарствам за строками погашення(Табл. 2.2)

Таблиця 2.2 Кредити домашнім господарствам за термінами погашення [22] Млрд. грн

Зобразимо структуру наданих кредитів на рисунку 7.

Рис. 7. Кредити домашнім господарствам за термінами погашення

Здійснимо аналіз наданих кредитів за період з січня по липень 2014 року. (Табл. 2.3) [22]

Таблиця 2.3. Динаміка наданих кредитів за січень-липень 2014 року Млрд. грн

Зобразимо на рис. 8 динаміку наданих кредитів.

Рис. 8 Динаміка наданих кредитів за січень-липень 2014 року

За наведеними вище даними, видно, що динаміка надання кредитів не є однорідною. Ми можемо помітити зростання та спадання обсягів надання кредитів. Найбільше кредитів було видано у липні 2014 року, найменше - у травні. На обсяг надання споживчих кредитів у 2014 році впливало багато негативних факторів, таких як : нестабільне економічне та політичне середовище, проблеми у банківській системі, обмеження НБУ щодо видачі кредитів, тощо.

З червня 2014 року в українців падають споживчі настрої та бажання кредитуватися. Кредитні спілки втрачають своїх клієнтів. Аналогічний спад кредитування спостерігається й у банків та ломбардів. Водночас індекс споживчих настроїв українців змінюється в бік зменшення.

Сильно вплинув на зниження обсягів кредитування конфлікт на сході країни. Адже кредитні спілки сконцентровані не в Києві, а в різних регіонах і особливо в маленьких населених пунктах. У Західній Україні ситуація більш-менш збереглася на рівні кінця минулого року, хоча й там зараз не найкращі часи. Причина - в кризу, коли багато хто боїться втратити свої робочі місця, населення намагається економити. Рятують ситуацію кредити на лікування-навчання. Споживчі кредити займають 67% від загального обсягу виданих кредитів. Третина кредитних спілок надають кредити за середньозваженою ставкою в межах від 40% до 50% річних. Більше половини кредитних спілок надають своїм членам кредити за ставкою в межах від 30% до 50% річних [18].

Спад кредитування спостерігається не лише у кредитних спілок, а й у банків. Скорочення обсягів кредитування населення кредитними спілками в першому півріччі відображає загальну тенденцію на ринку. Причинами тому стали падіння рівня доходів і зменшення споживчого попиту населення, а також нестача ресурсів для кредитування. За сім місяців 2014 обсяг роздрібних кредитів у гривні скоротився майже на 6%, у валюті - більш ніж на 15%, зазначає вона. Більшість банків заморозили повністю або частково роздрібні кредитні програми Причина - погіршення платіжної дисципліни позичальників. З початку року змінилися й умови банківського споживчого кредитування: скоротилися терміни і максимальні суми, ставки виросли в середньому на 10-15% за картковими кредитами, на 5-8% за кеш-кредитами і знизилися на 5-10% за кредитами на товари.

На 1 серпня загальний роздрібний портфель кредитів банків становив близько 205 млрд грн, з них близько 30% - кредити на нерухомість, 7% - автокредити, понад 60% - споживчі кредити. Переважна більшість нових банківських кредитів фізичних осіб - це короткострокові споживчі позики: кеш-кредити на товари, відпочинок, ремонт, непередбачені витрати, а також карткові кредити для оплати в борг своїх поточних витрат. [18]

Зменшили обсяги кредитування фізичних осіб ломбардами. В першому кварталі 2014 року ломбарди видали кредитів під заставу майна всього на 1,8 млрд грн, тоді як в останньому кварталі минулого року ця сума була більшою - близько 2,5 млрд грн. В умовах, що склалися, в найбільш виграшному становищі опинився тіньовий сегмент, який в умовах економічного спаду почав активне зростання. У серпні 2014 року індекс споживчих настроїв українців склав 54,7, що на 10,4 пункту менше, ніж у липні. Індекс споживчих настроїв у серпні ще наблизився до рекордно низького рівня перших місяців 2009 року, однак і далі залишається істотно вищим. В останні місяці споживчий оптимізм знаходиться під рівним впливом ситуації на сході країни і нестабільності на валютному ринку. У дослідженні стверджується, що далі ці два фактори будуть зберігати свій вплив на споживчі настрої, і до них додадуться очікування щодо стабільності енерго- й теплопостачання взимку. [18]

РОЗДІЛ 3. Проблеми та перспективи розвитку споживчого кредитування

В сучасних умовах ринкової економіки є актуальним вироблення концепції розвитку споживчого кредитування в Україні. Перебіг кредитного процесу в Україні супроводжується численними проблемами. Йдеться не тільки про вдосконалення техніки кредитування і розширення видів кредитних послуг, а також про вироблення комплексу нових принципів, що дадуть можливість спростити і поліпшити якість стосунків банків із фізичними особами. Споживче кредитування з кожним роком набуває все більшої актуальності. Це пов'язано з тим, що всі ланки суспільства прагнуть ефективно функціонувати, а без розвитку банківської інфраструктури, насамперед споживчого кредитування, неможливо досягнути добробуту населення. [4]

За статистичними даними, на кінець 2013 року в Україні фінансовими установами видано понад 20 мільйонів споживчих кредитів. Кількість позичальників становить майже 8 мільйонів громадян (майже половина працездатного населення України). За даними фінансових установ майже 18% (3,6 мільйона) кредитів є проблемними .

Все це зумовлює необхідність виявлення та аналізу проблем, які є актуальними на ринку споживчого кредитування. Узагальнивши наукові підходи теоретиків та експертні думки практиків нам вдалось систематизувати цілу низку проблем, що виникають в процесі споживчого кредитування.

Першою проблемою є неплатоспроможність населення. Понад 2/3 населення України знаходиться за межею бідності. Саме ці громадяни і є основними споживачами кредитів. І здебільшого, через їх неплатоспроможність і виникають проблеми з поверненням кредитів.

Третьою проблемою є недосконалість чинного законодавства та корумпована система правосуддя.

Четверта проблема - це шахрайські методи ведення кредитного бізнесу всіма без винятку банками. [24]

Проблема неплатоспроможності населення відноситься до компетенції Уряду і має вирішуватись саме урядом. Недосконалість чинного законодавства та корумпованість суддів - це також проблема органів влади (законодавчої та судової) і має ними ж вирішуватись. Проблема шахрайства банків при укладенні кредитних договорів - це проблема, яку мають вирішувати правоохоронні органи та суди. Таким чином, всі вищенаведені проблеми мають місце лише завдяки недолугості влади, при чому всіх трьох гілок влади одночасно.

Ситуація зі споживчим кредитування потребує реформування, адже на сьогодні відсутні нормативно-правові акти для регулювання споживчого кредитування і захисту прав споживачів. Головною проблемою є недостатній рівень обізнаності споживачів. Необхідним є створення законодавчого документу, що забезпечить повернення банків до справедливої конкуренції та надання повної інформації про умови кредитування. Важливим кроком може стати запровадження просвітницької кампанії інформування пересічних громадян стосовно фінансових відносин з комерційними банками, що дозволить уникнути їм необґрунтованих збитків.

Необхідно розробити заходи підвищення контролю за виконанням постанови НБУ щодо правил надання інформації про умови кредитування та реальну вартість кредиту з метою унеможливлення використання банками різноманітних надуманих причин для уникнення обов’язкового розкриття інформації. Це може бути досягнуто шляхом визначення штрафних санкцій для банків у разі недотримання вимог чинного законодавства.

Для ефективного розвитку та функціонування споживчого кредитування надалі необхідно уніфікувати стандартні договори для найпопулярніших видів кредитування (споживче кредитування, автокредитування, іпотека). Шаблони договорів повинні бути складенні висококваліфікованими професійними юристами та застосовуватися у всіх комерційних банках. Таким чином форму договору змінювати буде неможливо, що забезпечить захист споживачів і більш вичерпне інформування про умови кредитування.

На ранній стадії розвитку споживчого кредитування банки надавали найзначніші обсяги кредитів клієнтам у великих промислових центрах і регіонах, де сконцентровано населення з вищим рівнем доходів. Кредитування населення активізується в умовах існування тіньових доходів у значної частини населення, застосування банками скорингових (спрощених) процедур оцінювання платоспроможності позичальників. Проблема розміщення залучених банками ресурсів набуває особливої актуальності, оскільки в такій ситуації концентрація ризиків може негативно вплинути на макроекономічну та фінансову стабільність.

Додатковим чинником активізації банків у сегменті споживчого кредитування населення є зниження попиту на кредити з боку суб’єктів господарювання у зв’язку з несприятливим інвестиційним кліматом (нечіткою позицією уряду в питаннях реприватизації, непередбачуваністю податкового середовища та митної політики). Кошти населення для фінансових установ завжди були привабливими, проте найдорожчими . Дистанційне кредитування для банку є менш контрольованим і, відповідно, більш ризиковим, унаслідок чого при оформленні кредиту в магазині позичальник буде сплачувати більше, ніж при ситуації з оформленням кредиту в банку .

Усі банківські продукти мають основні об’єднувальні умови їх видачі - мінімальну кількість документів, потрібних для отримання кредиту, швидкість оформлення (протягом 30 хв.), відсутність поручителів, вік позичальників (21-65 років) . Умови споживчих кредитів майже не змінилися в порівнянні з докризовими: середня переплата за товарний кредит - 30-100% за рік. Максимальна сума кредиту за різними програмами коливається від 10 до 25 тис. грн. За більшістю пропозицій банки декларують нульову кредитну ставку - номінальну. У сучасних умовах активно використовується щомісячна комісія, яка нараховується на початкову суму кредиту протягом усього терміну кредитування. Використання застав з метою забезпечення надійності кредиту не відкидає застосування банками страхування. Страхування кредитів надає позичальникові можливість звільнити свою сім’ю від тягаря боргу в разі виникнення ситуації, за якої він не зможе повернути борг.

Причинами виникнення неплатоспроможності за кредитами споживчого характеру вважаються смерть або повна чи часткова непрацездатність позичальника. За настання іншої ситуації позичальник позбавляється можливості регулярно заробляти чи отримувати дохід. Тобто основним ризиком для домашнього бюджету боржника приймається його смерть, а додатковим - непрацездатність. До складу кумульованого ризику неплатоспроможності можна зарахувати ризик безробіття, що в більшості життєвих випадків може спричинити втрату доходу і неможливість повернути борг у встановлений термін. Окремим ризиком може виступати непередбачена втрата доходу або його нерегулярне отримання боржником.

При страхуванні споживчих кредитів страхувальником є фізичний отримувач кредиту, котрий безпосередньо вступає у відносини зі страховиком. Зовнішньо така операція є страхуванням життя. Фахівці вважають її особливим проявом однієї з функцій особового страхування - функції забезпечення кредитів. Страхування життя для цієї мети відбувається як мішане страхування на весь термін кредитування за страхової суми, що дорівнює сумі заборгованості. У разі смерті боржника до закінчення терміну страхування обов’язок погашення позиченої суми бере на себе страховик. Подібний страховий поліс виконує роль надійної застави

Намагаючись збільшити попит на споживчі кредити, банкіри вдаються до маніпулювання свідомістю позичальника за допомогою різних маркетингових прийомів на кшталт акції 10-10-10, коли видається споживчий кредит на 10 місяців під 10% переплати з початковим внеском 10%. З такої пропозиції в позичальника складається відчуття, що кредит стане йому в 10% переплати, тоді як насправді ефективна кредитна ставка є в рази більшою. Клієнтів вводять в оману щодо реальної вартості кредитів, оскільки банки, залежно від виду кредитування, стягують низку комісій (включаючи, скажімо, страхування життя, разову комісію за видачу споживчого кредиту і щомісячну за його обслуговування тощо), що не входять у платежі за самим кредитом, але при цьому опосередковано збільшують реальну відсоткову ставку. Часто сукупна сума комісій досягає рівня відсоткової ставки. Однак і ефективна відсоткова ставка не дає повного уявлення про реальну вартість кредиту, оскільки не враховує витрат на обслуговування кредитного рахунку, який банк відкриває на ім’я позичальника, та особливі відсотки, які банк бере до видачі кредиту за те, що завчасно підготував для нього гроші.

Водночас незнання позичальником рівня ефективної відсоткової ставки унеможливлює для нього точний розрахунок своїх фінансових можливостей, збільшує ризики неповернення, що, у свою чергу, може негативно позначитися на вкладниках банку, який надає кредит . Додатковими прибутками банку в рамках реалізації програм споживчого кредитування є комісії (дисконт) із торгівельних організацій. На першому етапі розвитку ринку споживчих кредитів дисконт становив 7-10%. У сучасних умовах він зменшився до 1,5-2,5%, оскільки для залучення клієнтів банки починають демпінгувати в рамках конкурентної боротьби між собою [8].

Сучасний кредитний ринок України характеризується нестандартними схемами споживчого кредитування, де банки доплачують клієнтові за отримання кредиту саме в них. Це розповсюджується на певні види товару з великою торговою націнкою і витрати банку компенсує торгівельна мережа. З’являються пропозиції, коли банки доплачують працівникам торгівельних мереж для залучення клієнтів саме до них. [10] Найвищий рівень кредитних ризиків пов’язаний зі споживчим кредитуванням у місцях продажів. За час роботи на цьому сегменті банківського ринку банки зібрали велику кількість досьє на позичальників, які брали кредити [14].