Материал: ргз грузоведенье

21

3. Визначення навантажень при складуванні Навантаження на підлогу складу при складуванні вантажів залежать від

багатьох факторів. При розміщенні вантажів на складі їх різне навантаження

на підлогу складу більшої мірою визначається висотою складування вантажу,

що часто залежить від можливості перевантажувальної техніки.

3.1 Вибір засобів механізації Розглядаємо навантажувач для вантажу Макарони, навантажувач для

інших вантажів розраховується в таблиці 4.

Таблиця 4

Найменування погрузчика: Still R 70 – 15

1. Qп – вантажопідйомність погрзчика, т. Погрузчик обирається так, щоб виконувалась умова Qп≥gп

Qп = 7,89 т

7,89>6,61

22

2.Нпв – висота підйому вил погрузчика, м

Нпв = 7,89 м

3.Rс – радіус повороту погрузчика, м

Rс =2,807 м

4.Нг – габаритна висота погрузчика, м.

Нг = 8,544

5.а – відстань від передньої осі до піддона, м

а = 0,363

6.Найменування вантажів:

В– Макарони в ящиках 7. Номера складів:

В– кам’яний

І – залізобетонний

8.Висота склада Нс = 4,2м

9.hп - висота пакета з піддоном, м hп = 1,98м

10.gп – маса пакета з піддоном

gп = 0,5т

11.Нм – максимальна висота укладки вантажу виходячи з можливостей перевантажувальної техніки, м

16.Впр - ширина проїзду, м

Впр = max {В1; В2}; Впр = max {4,67; 3,65}=4,67 м

3.2 Розрахунок експлуатаційного навантаження Висота штабелювання вантажу в конкретному складі визначається виходячи з висот, які обмежують висоту штабелювання. Розрахунки за тими складах, на яких зберігання вантажів не

допускається або недоцільно, не виробляються. Виняток розрахунків

23

обгрунтовано в підрозділі 3.1.

Розрахунок для одного вантажу (Макарони в ящиках) в кам'яному складі описується повністю, розрахунки по всіх вантажів наводяться в таблиці 5. Таблиця 5

1.Рт – технічна норма навантаження, т/м2

Рт = 3,7 т/м2

2.Руд – питоме навантаження на пол. Складу, що створює один пакет, т/м2

Руд = 0,32 т/м2

3.mh’ – кількість рядів по висоті, виходячи з технічної норми навантаження, шт.

mh’ = 3,7/ 0,32= 12 (шт.)

4. hп – висота пакету вантажу, м hп = 1,98 м

5. Н’ – висота штабелювання виходячи з технічної норми

24

навантаження, м

Н’ = 1,98∙12=23,76 (м)

6.Нс– висота складу, м

Нс= 4,2 (м)

7.Нтб – висота вантажу виходячи з вимог техніки безпеки, м Hтб= 3 рядів= 3∙0,44=1.32 м

8.Нт= Нфх – висота вантажу виходячи з міцності тари та фізикохімічних властивостей вантажу, м Нт= Нфх – немає обмежень по міцності тари та фізико-хімічного складу.

9.Hм – висота штабеля вантажу виходячи з можливостей перевантажувальної техніки, м

Нм=5,81

10.HMAX – максимально припустима висота складування вантажу, м

25

4.Завантаження транспортних засобів

Уданій роботі завдання завантаження вирішується за такими

критеріями: забезпечення схоронності і сумісності вантажів при перевезенні,

з урахуванням оптимального використання вантажопідйомності і вантажомісткості вантажних приміщень транспортних засобів.

4.1.Завантаження вантажного відсіку судна

Здовідкової літератури вибирається судно, яке дозволяє забезпечити необхідні режими перевезення заданих вантажів і з відповідним значенням чистої вантажопідйомності.

Порівнюємо ПНО заданих вантажів, та питому вантажомісткість судна, для того щоб обрати найбільш підходяще судно:

UСР =(9,572+2,162+5,511+2,652+0,189)/5= 4,0172(м3/т)

За середнім питомою навантажувального обсягу заданих вантажів Uср підбирається найбільш підходяще судно, тобто порівнюємо Uср і питому вантажомісткість судна ω = Wс / Dч і вибираємо те судно, у якого різниця між ними мінімальна.

ω =5916/3997=1,48(м^3/т) Wс=5916 м

Dч=3997 т.

L C = 104,20м.

де:L C – найбільша довжина, м

ω – питома вантажомісткість судна, м^3/т, WС – грузовместимость судна, м^3 ,

DЧ – чиста в/п судна, т.

Для розміщення заданих вантажів обираємо суховантажне судно типа т/х “Шенкурск” (Додаток), так як у ньому мінімальна різниці між UСР та

питомою вантажомісткістю судна.

Можна говорити про те, що різниця між Uср=4,0172 і ω=1,48 мінімальна щодо інших типів суден.

Для обраних приміщень приводяться їхні основні характеристики:

LПР – довжина розрахункового приміщення (трюму або трюму й твіндека), м; НПР – висота розрахункового приміщення, м;

WПР – об’єм розрахункового приміщення, м;

По них методом «пропорційно кубатурі» визначаємо їх розподілену вагу РПР = WПР × DЧ / WС,

де РПР – розподілена вага розрахункового приміщення, т. Проводимо розрахунок по обраних приміщеннях.