Материал: ргз грузоведенье
26
Таблиця 6
Найменування |
Параметри розрахункового приміщення |
|
|||
приміщення |
|
|
|
|
|
LПР, м |
НПР, м |
WПР, м^3 |
РПР, т |
||
|
|||||
|
|
|
|
|
|
Трюм№1 |
16,8 |
3,6 |
633 |
427,67 |
|
|
|
|
|
|
|
Твіндек№1 |
16,8 |
3,6 |
711 |
480,36 |
|
|
|
|
|
|
|
Трюм№2 |
21,3 |
3,6 |
1228 |
829,66 |
|
|
|
|
|
|
|
Твіндек№2 |
21,3 |
2,5 |
886 |
598,60 |
|
|
|
|
|
|
|
Трюм№3 |
15,5 |
3,6 |
772 |
521,58 |
|
|
|
|
|
|
|
Твіндек№3 |
15,5 |
2,5 |
618 |
417,53 |
|
|
|
|
|
|
|
Визначимо, який у нас вантаж («важкий» або «легкий»): Макарони
U= 9,572 м^3/т
ω=1,48 м^3/т (U >ω) → груз «легкий» Сечовина
U= 2,162 м^3/т
ω=1,48 м^3/т (U >ω) → груз «легкий» Віскоза
U= 5,511 м^3/т
ω=1,48 м^3/т (U >ω) → груз «легкий» Мастило
U= 2,652 м^3/т
ω=1,48 м^3/т (U >ω) → груз «легкий» Двутавр№10
U= 0,189 м^3/т
ω=1,48 м^3/т (U < ω) → груз «важкий»
Визначаємо кількість вантажу у вантажному приміщенні. Підраховуємо кількість вантажу виходячи з «легкості» или «важкості». При розміщенні вантажів можуть виникнути наступні ситуації:
Розміщається один вантаж. Якщо він «легкий» (U > w), то його кількість (Q) визначається з виразу:
Q = WП / U (4.3) Макарони «легкий» Q = 633/ 9,572=66,1 т
Сечовина «легкий» Q =633/ 2,162=300,1 т Віскоза «легкий» Q =633/ 5,511=114,8 т Мастило «легкий» Q =633/ 2,652=238,6 т
якщо «важкий» (U < w), то
Q = PП |
(4.4) |
Двутавр «важкий» Q =427 т Розміщається два вантажі.
а) обидва вантажі «легкі» («важкі»). Вибирається 2/3 обсягу (маси) ван-
27
тажу, у якого U ближче до w і 1/3 другого вантажу.
б) один вантаж «легкий», а інший «важкий». Вирішується система двох рівнянь із двома невідомими й визначається кількість «легкого» і
«важкого» вантажу
де QВ і QЛ – шукані величини, тобто кількість «важкого» і «легкого» вантажу, т.
{QВ + QЛ = PП
QВ × UВ + QЛ × UЛ = WП |
(4.5) |
{QВ+66,1= 427
427*0,189+ QЛ* 9,572=633 {Qдв=360,9т
Qмак=57,7т
Після визначення кількості кожного вантажу на судні, визначається їх обсяг, м^3:
Vi=Qi·Ui |
(4.6) |
Макарони: V= 57,7· 9,572= 552,3(м^3)
Двутавр: V= 360,9· 0,189 = 68,2 (м^3)
Наводимо пошарове план розміщення вантажу по приміщеннях судна (рисунок 4)
28
29
4.2. Завантаження суміжніх видів транспорту Вантаж прибуває вагонними відправками, дані про вагони в пункті 2.
Вантаж №1-3 прибуває вагонними відправками, що не пакетований, в критих, 4-вісних металевих вагонах вантажопідйомністю 68 т, довжина вагона 13,844 м; ширина 2,762 м; висота-2,798 м.
Вантаж №4 прибуває вагонними відправкам поштучно в критих, 4- вісних ізотермічних вагонах вантажопідйомністю 41 т, довжина вагона 13,850 м; ширина 2,578 м; висота-2,410 м.
Металопрокат прибуває в 6-вісних металевих піввагонах, вантажопідйомністю 94 т, довжина полувагона14,338 м; ширина 2,908 м; висота-2,365 м.
Для кожного вантажу розраховуємо коефіцієнт використання технічної норми завантаження вагонів:
Kваг=Nв·gп /Pваг (4.7) де: Nв – кількість пакетів вантажу в вагоні, шт.;
gп – маса пакета, т;
Pваг – норма завантаження вагона, т. Макарони
Nв=7*2*1= 14 шт. Кваг=14·0,5/7 = 1 Сечовина Nв=7*3*2=42 од. Кваг=42·1,48/62,16=1 Віскоза
Nв=7*2*1= 14 шт. Кваг=14·1,28/17,92=1 Мастило Nв=7*2*2=28 шт.
Кваг=28·2,48/69,44=0,67 Пакетизація спрощую роботу з завантаження та розвантаження
транспортних засобів, але ефективність використання вантажомісткості в окремих випадках значно зменшується. Лише відправлення двотавру у зв’язках має майже ідентичне значення технічної норми завантаження вагонів, що й при поштучному завантаженні вагону.
З огляду на лінійні розміри і маси пакетів, розміри і вантажопідйомності вагонів, наводимо схеми розміщення пакетів в вагонах
(рис. 5.1-5.4)
30