Материал: Расчетно_пояснительная_записка_РГЗ_ТТ_22 Новикова

Р_добова = 31313,3 т/добу.

t_{вир. ст. –} час, витрачений при виробничій стоянці судна.

Визначаємо по таблиці 3.3

Таблиця 3.3 - Час, витрачений при виробничій стоянці судна, година

Отримані дані підставляємо у формулу для визначення кількості причалів.

= 105625/(30*31313,3*0,79*06)=0,237213

N_пр=1

Остаточне значення округлюємо до цілого, у велику сторону.

Приймаємо кількість причалів для заданого виду вантажів = 1

4. Розробка компоновки причалів на генеральному плані порту

4.1 Загальні положення до проектування плану порту

Проектування плану порту полягає в знаходженні оптимального вирішення генерального плану, як єдиного комплексу основних елементів порту, які компоновані в одне раціональне ціле.

При проектуванні порту слід передбачити приципи районування і зонування порту. У порту є 5 зон, з них 3 режимних і 2 нережимних.

4.1.1 Зонування порту

Наявність режимних зон в порту.

Перша зона - «Операційна зона перевантажувальних комплексів». В ній розташовуються перевантажувальне прикордонне обладнання, залізничний та автомобільний фронт, прикордонні склади.

Друга зона «виробнича зона технологічних районів порту».

Друга зона. «Виробнича зона перевантажувальних комплексів».

В ній розташовано: тилові крани, залізниця, тилові склади, районні майстерні, будівлі із адміністративними і побутовими приміщеннями, автомобільні шляхи.

Третя зона - «Зона загальнопортових об'єктів», в ній розташовано: база портофлоту, центральні майстерні, будівлі трансфлота, будівлі портової клієнтури.

Нережимні зони:

Четверта зона- «Пасажирських операцій» включає: морський вокзал, привокзальну площу, камеру схову, автостоянку.

П'ята зона – «Передпортова зона», у якій розміщуються: будівля управління порту, митниця, адміністративні будівлі фірм.

4.1.2 Районування порту.

Виходячи з умови раціонального компонування території порту необхідно вантажні причали схожої спеціалізації об'єднати в самостійні спеціалізовані райони (термінали). Проектування причалів різної спеціалізації ведеться від навітряної сторони до підвітряної.

4.1.3 Основні вимоги до проектування генерального плану порту.

Генеральний план порту, що відображає компонування акваторії і території, повинен відповідати експлуатаційним, технічним та економічним вимогам, а також вимогам охорони довкілля і протипожежної безпеки.

Експлуатаційні вимоги до плану порту включають: забезпечення нормальних умов пересування і стоянки транспортних засобів на акваторії і території порту, раціональну взаємодію водних і сухопутних видів транспорту, швидке проходження через порт вантажів і оперативне обслуговування пасажирів.

Акваторію і територію порту необхідно проектувати з урахуванням інтересів прилеглих промислових підприємств і населених пунктів, з урахуванням їх перспективного розвитку. Виконання експлуатаційно-технічних вимог до плану порту проявляється в ув'язці габаритів і планового розташування елементів порту між собою, а також з технологічним устаткуванням порту, з гідротехнічними і наземними спорудами, враховуючи при цьому черговість і терміни будівництва, і можливість реконструкції і розширення порту в майбутньому.

Технічні вимоги диктують необхідність застосування найбільш раціональних будівельних конструкцій, використання при будівництві порту найбільш продуктивних будівельних машин і досконалих способів виробництва робіт, а при його експлуатації найбільш доцільних механізмів для переробки вантажів.

Економічні вимоги до плану порту зумовлюють необхідність варіантних опрацювань при виборі району розташування порту в межах водного басейну з урахуванням району тяжіння вантажів. Основним критерієм оцінок оптимального варіанту місця розташування порту і його компонування служать економічні показники.

Рекомендується наступна зразкова послідовність розташування причалів від навітряної сторони портової території до підвітряної у обліком недопущення негативної дії одних вантажів на інші:

• пасажирські, оскільки пасажири не повинні потрапляти на режимну територію порту, пасажирський район розташовується на відособленій ділянці акваторії порту, найчастіше в кореневій частині захисної споруди з навітряного боку, на вузьких пірсах і фронтально розташованих причалах;

• причали для генеральних вантажів (обладнання, тарно-штучних, контейнерних, перспективних для універсальних суден, ваговитих суден);

• лісові;

• зернові, їх доцільно розташовувати на вузьких пірсах шириною до 60 метрів з розміщенням на них технологічного устаткування;

• причали для портофлоту;

• навалювальні (мінеральні будівельні матеріали, руда, вугілля);

• причали судноремонтного заводу;

• нафтові, повинні розташовуватися або в окремій нафтогавані, віддаленій від вантажних причалів на відстань не менше 300 м, або в голові молу, що знаходиться з підвітряного боку в цілях протипожежної безпеки.

• карантинні причали. (там же)

Ділянки, на яких переробляються вантажі (вугілля, мінеральні будівельні матеріали, мінеральні добрива, хімічні вантажі), що порошать, і вантажі з неприємним запахом (шкірсировина, деякі хімічні вантажі), розміщують з підвітряного боку по відношенню до інших вантажних ділянок і до міста.

4.2 Розробка генерального плану порту.

Проектування плану розпочинаємо з вантажопасажирського району. Розглядаємо план узбережжя., у масштабі 1: 10000. Це означає, що в 1 см міститься 100 м.

За завданням план узбережжя № __2__, представляє ___________ ( затоку, бухту,

відкрите узбережжя).

На плані узбережжя нанесені лінія берега (урізання);

ізобати через 2 м і горизонталі через 1 м.

При цьому дотримуємося наступних рекомендацій по розташуванню причалів різної конфігурації на плані порту . Конфігурацію причальної лінії по зображенню в плані окремих ПК зводять до одного з наступних видів : - фронтальному - уздовж берегової смуги;

- пірсовому - з винесенням причального фронту в акваторію;

- ковшовому (басейновому) - з врізанням причального фронту в територію.

Рисунок 4.1 - Зображення конфігурації причального фронту: а - фронтальне; б, в - ковшове; г, д – пірсове.

1.Причали для контейнерних вантажів розміщуємо по можливості тільки фронтально, у зв’язку з великими розмірами складських майданчиків ( аж до 2000 м в тил причалу). На прикордонної частині причалу залізничні колії відсутні.

2. Широкі пірси (ширина торця від 200 до 350 м) призначаємо для перевантаження генеральних, лісових, навалювальних вантажів . Ширина пірсу залежить від вибраної схеми механізації по перевантаженню різних вантажів. На широкому пірсі передбачаємо пристрій підкранових і залазних шляхів, складів, виключаючи використання торцевих частин під вантажні комплекси. З кожного довгого боку широкого пірсу розміщуємо від двох до чотирьох причалів.

3. Вузькі пірси. (Ширина торця пірсу до 60 м) передбачаємо для перевантаження зернових вантажів, спеціалізованих комплексів для перевантаження навалювальних вантажів, а також для пасажирських причалів і причалів для СРЗ. На вузьких пірсах відсутні підкранові шляхи і відкриті склади. З кожного боку вузького пірсу розташовуємо від одного до трьох, чотирьох причалів.

4.Басейни (ковши). Ківш - це виритий в цілині берега басейн, по периметру якого влаштовуються причали. Широкі басейни, це такі, в яких допускається розворот судна (не менше 150 м.). Вузькі басейни, це такі, в яких рух судна виконується за допомогою буксира. Басейни як і пірси влаштовують прямими ( під кутом 90 ⁰ до берегової лінії) і косими ( під кутом 60 ⁰ до берегової лінії).Два пірси між собою утворюють операційний басейн.

Проект компонування плану порту слід розпочинати з вибору конфігурації захисних споруд. (молів, хвилеломів)які зводяться для захисту внутрішньої акваторії порту від вітру, течії, наносів і попадання льоду.

4.3 Внутрішньопортовий транспорт

У порту є різні види внутрішньопортового транспорту : основні - залізничний і автомобільний. Більш 75 % вантажообігу порту переробляється за допомогою залізничного транспорту. Залізничний комплекс складається з передпортовій сортувальний станції ППС, районних парків РП, оперативних шляхів В на причальному фронті і у складів, сполучних шляхів А між цими елементами. Якщо передпортова сортувальна станція не може забезпечити сортування вагонів по районам, то можливо пристрій додаткової портової сортувальної станції. При малому вантажообігу і прилеглої розвиненою передпортовій сортувальної станції можуть бути відсутні районні парки. У деяких випадках роль передпортовій сортувальної станції можуть виконувати сортувальні пристрої залізничного вузла.

Після подачі поїзда в парк прибуття П1 маршрутний локомотив йде в депо Д. Всі вагони розчіплюваються і, підштовхуваний маневровим локомотивом, розчеплений склад надходить на гірку Г1. Скачані з гірки вагони направляють на різні шляхи сортувального парку С1, де відбувається угруповання «подач», які маневровий локомотив доставляє в районні парки РП. У районних парках теж проводиться додаткова підсортирування вагонів, але, проте головне їхнє призначення - забезпечувати найбільш швидку зміну вагонів на вантажному фронті причалів і складів. З цією метою їх розташовують по можливості ближче до вантажного фронту, на відстані 0,5-1 км, а іноді і в тилу вантажних фронтів.

Рисунок 4.2 - Типова схема залізничних пристроїв порту.

Після переробки чергової подачі вагонів біля причалів вагони через районний парк передають на передпортову сортувальну станцію в парк П2. Для пересортовування вагонів по різним залізничними лініями вагони розчіплювати і вони, проходячи через сортувальну гірку Г2, потрапляють на різні шляхи сортувального парку С2. Звідси окремі групи вагонів передають в парк відправлення О, де формують маршрутні поїзди, які магістральним локомотивом, який проходить з депо Д, відвозять з вузла вглиб країни.

Усі залізничні колії на території морського порту підрозділяються на під'їзні, сортувальні або маневрові, сполучні.

Під'їзні шляхи розташовуються на причалах, складах і перевантажувальних комплексах. Кількість залізничних колій приймаємо за відповідною схемою механізації. Залізничні колії не перетинаються між собою, а плавно переходять один в інший. Радіуси повороту під'їзних шляхів в морських портах мають розміри ( 90 м), 120, 150, 200, 300 і 600 м.

Передпортову сортувальну залізничну станцію розташовуємо з підвітряного боку, в районі причалів СРЗ або навалювальних вантажів.

У порту є безрейкові шляхи: автомобільні дороги для проїзду і перевантажувальних робіт автотранспорту, майданчики з вдосконаленими покриттями для розміщення і маневрування автонавантажувачів, перевантажувачів на пневмоходу і машин на гусеничному ходу.

4.4 Берегові об'єкти та будівлі.

На території порту розташовуються наступні берегові об'єкти, будівлі і споруди, найменування і призначення яких приводимо в таблиці «Експлікація будівель і споруд на плані порту», а саме: будівля митниці, трансформаторна підстанція, пункти пограничних військ, центральні майстерні, управління порту, служба капітана порту, морський вокзал, контрольно-перепускні пункти, прохідні, карантинна станція, резервні складські майданчики, озеленення, майстерні портофлота, будівля техфлота, елеватор, центральний склад, пожежний депо, інвентарний склад район, їдальня, медчастина і т. ін.

Таблиця.4.1 - Значення санитарних розривів між суховантажними перевантажувальними комплексами різного технологічного призначення