2.Вживання слова в одному значенні, зафіксованому у словнику, – це одна із вимог до…
а) професіоналізмів; б) жаргонізмів; в) термінів;
г) загальновживаних слів.
3.Науку, що вивчає українську термінологію, називають…
а) лексикологією; б) мовознавством; в) термінознавством; г) лексикографією.
4.Точність, однозначність, систематичність, відносна незалежність – це вимоги до:
а) професіоналізмів; б) термінів; в) діалектизмів; г) архаїзмів.
5.Позначте варіант, у якому характеристику мовлення сучасних фахівців
зекономіки подано відповідно до стилістичної диференціації мови.
Мовлення сучасних економістів має бути:
а) нормальним, змістовим, багатеньким, письмовим, діловим, монологічним; б) вірним, зміцнілим, збагаченим, діловидним, полілогічним; в) правильним, змістовним, багатим, писемним, діловим, логічним;
г) культурним, зміцнюваним, багатогранним, письменницьким, діалогічним.
6.За кількістю значень уся лексика поділяється на такі групи…
а) полісемічна, моносемічна; б) історизми, архаїзми;
в) однозначні, переносні; г) активна, пасивна.
7.Умовні назви, що досить точно передають місце вживання слів у нашому житті, їхню емоційно-експресивну характеристику та спосіб вживання – це…
а) розмовні, загальновживані; б) книжні, писемні, нейтральні;
в) загальновживані, рідковживані; г) емоційно забарвлені, нейтральні.
8.Позначте рядок, де правильно вжито словосполучення…
а) домашній адрес, заключення до роботи, мої відношення з другом, виписка з протоколу;
б) мої стосунки з другом, особистий приклад, на моє прохання, витяг з протоколу;
в) бувший директор, по моїй просьбі, особливий розклад, домашня адреса; г) висновки до роботи, мої відносини з другом, колишній директор, виписка з
протоколу.
9. Мета професіоналізмів – це…
а) точне визначення предмета, явища, процесу; б) спрощення спілкування між людьми певних професій; в) надання певного колориту мовленню;
г) передання досвіду в процесі спільної діяльності та інформації в тексті ділового документа.
10.Системність, наявність дефініції, відсутність емоційного забарвлення
–це основні ознаки…
а) термінів;
б) професіоналізмів; в) канцеляризмів; г) книжної лексики.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Волощак М. Неправильно – правильно: Довідник з українського слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. – К.: Вид. центр «Просвіта», 2000.
2.Гладіна Г.І., В.К.Сеніна. Питання мовленнєвої культури та стилістики. – К.,
1997.
3.Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. – К.: Вид. дім «КМ Academia», 2002.
4.Довідник з культури мови/ За ред. С.Я.Єрмоленко. – К.: Вища школа, 2005.
5.Культура української мови: Довідник. /За ред. В.М.Русанівського. – К.,
1994.
6.Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство. – Львів: Світ, 1994.
7.Проблеми української термінології // Вісник. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2004. –№ 503.
8.Струганець Л.В. Теоретичні основи культури мови: Навч. посіб. – Тернопіль, 1997.
9.Словник іншомовних слів / Уклад. С.М.Морозов, Л.М. Шкарапута. – К.:Наукова думка, 2000.
10.Словник синонімів української мови: У 2-х т. / А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін. – К.: Наук. думка, 1999-2000.
11.Фразеологічний словник української мови: У 2-х т. / Уклад.: В. М. Білоноженко та ін. – К.: Наук.думка, 1993.
12.Http://www.novamova.com.ua 13.Http://bpapers.iatp.org.ua/?chapter=S
ТЕМА 9
ВИБІР СЛОВА У МОВІ ПРОФЕСІЙНОГО ТА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ
Основні питання теми
Синонімія у професійному спілкуванні.
Паронімія як складне лексичне явище.
Омоніми й антоніми у діловому та професійному спілкуванні.
Ключові слова: синоніми, абсолютні синоніми, понятійні синоніми. стилістичні синоніми, пароніми, антоніми.
Вивчення рідної мови для нас завжди асоціюється з оволодінням фонетичних, граматичних та орфографічних норм. Проте для практики професійного спілкування найважливішим є точний вибір потрібного слова з його вписаним у контекст значенням, яке не можна трактувати абияк.
Для української мови, де найтонші нюанси значень передаються різними словами, неправильна оцінка контексту та неправильне вживання лексичних одиниць призводить не тільки до двозначності, але й до повного руйнування висловлювання або тексту. Прикладом можуть послужити «комп’ютерні виверти»: рос. производственный брак комп’ютер перекладає як виробничий шлюб, рос. высшее образование – вище утворення. Тому робота над лексикою і фразеологією набуває в українській мові не тільки теоретичного, але й суто практичного, професійного значення.
Отже, основним об’єктом лексикології є слово. Воно може вивчатися з фонетичного, морфологічного та іншого погляду. Але й фонетика, і граматика вивчає слово безвідносно до лексичного значення. І тільки лексикологія займається словом як таким: його походженням, етимологією, історичними змінами й сучасним лексичним значенням.
Лексичний склад мови постійно збагачується, бо мова розвивається. У процесі спілкування одне й те саме поняття можна охарактеризувати з різних сторін, наголосивши на нових ознаках. Це приводить до появи нових слів. Для професійного мовлення важливим є таке явище, як синонімія, котра покликана якнайточніше відтворити відтінки людської думки.
Синоніми – це різні за звучанням, але однакові або близькі за лексичним значенням слова. Перший тип належить до абсолютних синонімів (мовознавство
– лінгвістика, тому що – бо). Якщо ж слова лише близькі за значенням, вони належать до понятійних синонімів (тепло – жарко) – другий тип. Третій тип синонімів – стилістичні, які розрізняються залежно від стилів мовлення (вивіз – експорт, процент – відсоток).
Незнання синонімічних можливостей слова часто призводить до помилок. Уміле використання синонімів робить текст досконалішім, тому, добираючи слова з синонімічного ряду, треба враховувати і лексичний відтінок у їх значенні, і стильову належність. Наприклад:
приміщення – кімната, квартира, зал; документи – ділові папери, першоджерела; рішення – вирішення, ухвала, постанова, вирок; думка – твердження, ідея, задум.
Більшість слів-синонімів неважко розрізнити за значенням: робітник – працівник – співробітник.
«Робітник» – людина фізичної праці, «працівник» – людина розумової праці, «співробітник» – колега по роботі. Але деякі слова-синоніми примушують замислитися щодо тотожності значень, наприклад, замісник – заступник. «Замісник» – людина, яка тимчасово виконує чиїсь обов’язки на місці відсутнього керівника. «Заступник» – офіційна назва постійної посади працівника, що працює водночас з керівником.
Останнім часом у сфері економіки, політики, інформаційних технологій активно використовується англомовна лексика, яка виступає у ролі термінів,
наприклад: ф’ючерсні кредити, консалтинг, корпорація, лізинг, ріелтер, тендер