артиллерийских батарей, богатством своего облика, сигнализирующим о вашей мощной кредитоспособности. Нет. В большинстве промышленно развитых стран тяжелые золотые перстни, цепочки и браслеты, бросающиеся в глаза часы /особенно поддельные «Лонжины» и Ролексы» из Гонконга /или излишняя пестрота галстука могут только зародить подозрение в вашей серьёзности.
Итак, для первого контакта и последующих переговоров с иностранными партнерами стоит надеть тщательно вычищенный и отглаженный костюм со светлой рубашкой и галстуком в тон. Не нужны для официальных встреч вошедшие у нас в моду темные /тем более черные сорочки со светлым галстуком, поскольку такой облик может подсознательно вызвать у партнеров ассоциацию с гангстером из голливудского боевика.
Строгий японский этикет запрещает даже во время переговоров снимать пиджаки или распускать узлы галстуков, за исключением тех особых случаев, когда это предлагает сделать глава делегации ваших партнеров, давая понять, что наступило время неформальных переговоров. Кстати, есть даже специальный международный термин «ноу тай сэшн», то есть «встреча без галстуков».
Европейские и американские обычаи гораздо более либеральны. Однако и они категорически запрещают появляться на переговорах в сорочке с галстуком, не говоря уже о спортивных рубашках, даже если на улице стоит нестерпимая жара. Выдержать такие ограничения иностранным бизнесменам помогают кондиционеры в конторах и автомобилях, а также богатый выбор легких и летних костюмов. Нашему же брату остается терпеть, потея как можно изящнее и непринужденнее.
Нечего говорить, что на переговорах нельзя появляться в куртках, спортивных брюках и, тем более, джинсах, даже если это самая что ни есть «фирма», от которой сходят с ума москвичи и гости столицы и которая обошлась вам в солидную сумму. Стоит избегать кожаных пиджаков, поскольку уважающие себя деловые люди надевают их в лучшем случае на загородные прогулки.
Иностранные бизнесмены наблюдательны, тщательно следят за деталями и придирчиво учитывают их в своих выводах. Например, чудовищное впечатление
производят короткие и спустившиеся складками носки, которые открывают белые икры российского коммерсанта, когда он сидит, непринужденно закинув ногу на ногу. В Японии особенно необходимы чистые носки без дыр, поскольку там приходится снимать обувь каждый раз, когда вы приходите в чей-то дом или обедаете на соломенных матах-татами в ресторане.
Ничто так не портит впечатление, как невзрачный извлеченный из кармана мятый и несвежий носовой платок, похожий на растрепанный капустный лист. Я уж не говорю о полуоторванных пуговицах или привычке протирать очки концом галстука.
Нельзя забывать и об обуви, хотя вечная грязь на улице и давка в общественном транспорте приучили нас не замечать нечищеных ботинок. Но напрасно: потрескавшиеся и запыленные туфли могут испортить впечатление даже от вполне приличного костюма. Приходится учитывать, что светлые ботинки не идут к темным брюкам, а тяжелые штиблеты на микропорке нелепо выглядят жарким летом. Надо отбросить простодушную отечественную привычку дополнять пиджачную пару с галстуком босоножками, из которых невинно выглядывают нитяные носки. И, конечно же, избегать новомодного увлечения российских мужчин слишком пахучими одеколонами и лосьонами после бритья.
И вообще, главное, к чему следует стремиться, – общее впечатление опрятности, аккуратности и даже некоторой педантичности в одежде. Это должно заставить партнера невольно думать, что столь же «подтянуты» вы будете в делах.
ТЕСТИ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
Завдання 1-10 мають чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь.
1. Омоніми – це ...:
а) слова, які мають близькі значення; б) слова, які мають багато значень;
в) слова, які мають однакове звучання або написання при різних значеннях; г) слова, які протилежні за звучанням.
2. Синоніми – це...
а) слова, різні за значенням, але близькі за звучанням; б) слова, різні за звучанням, але близькі за значенням; в) слова, різні за звучанням і протилежні за значенням; г) слова, протилежні за значенням.
3. Антоніми – це...
а) слова, протилежні за значенням; б) слова, різні за звучанням;
в) слова, близькі за звучанням і значенням; г) слова, близькі за звучанням, але різні за значенням.
4. Пароніми – це...
а) слова, близькі за звучанням і різні за значенням; б) слова, близькі за звучанням і значенням; в) слова, які протилежні за значенням;
г) слова, різні за звучанням і близькі за значенням.
5.Правильно подано синоніми до слова «рахунок» у рядку…
а) вартість, напрям, цикл, ціна; б) постачання, задоволення, гарантія, надання;
в) результат, підсумок, кошти, дебет; г) віза, згода, ліцензія, санкція.
6.Пароніми «споживний», «споживчий», «споживацький» ужито відповідно до лексичних норм української літературної мови:
а) споживча вартість, споживацький кошик, споживні інтереси; б) споживна вартість, споживчий кошик, споживацькі інтереси; в) споживацька вартість, споживний кошик, споживчі інтереси;
г) споживацька вартість, споживацький кошик, споживацькі інтереси.
7.Антонімічне словосполучення до слова «з’явитися»:
а) передати куті меду; б) ніде голки встромить;
в) крізь землю провалитися; г) встромити носа.
8.Синоніми «білет», «квиток» використано відповідно до норм літературної мови:
а) студентський квиток; екзаменаційний білет; б) студентський квиток, партійний білет; в) студентський білет, екзаменаційний квиток; г) студентський білет, щасливий білет.
9.Подано правильний варіант перекладу до словосполучення «экономические отношения» у рядку…
а) економічні взаємини; б) економічні відносини; в) економічні стосунки; г) економні відносини.
10.Неправильно підібрано антонімічну пару у рядку…
а) кредит – дебет; б) актив – пасив;
в) градація – деградація; г) експорт – імпорт.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Волощак М. Неправильно – правильно: Довідник з українського слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. – К.: Вид. центр «Просвіта», 2000.
2.Гладіна Г.І., Сеніна В.К. Питання мовленнєвої культури та стилістики. – К.,
1997.
3.Д’яков А. С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. – К.: Вид. дім «КМ Academia», 2002.
4.Довідник з культури мови / За ред. С.Я.Єрмоленко. – К.: Вища школа,
2005.
5.Культура української мови: Довідник /За ред. В.М. Русанівського. – К.,
1994.
6.Панько Т. І., Кочан І. М., Мацюк Г. П. Українське термінознавство. – Львів: Світ, 1994.
7.Проблеми української термінології // Вісник. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2004. – № 503.
8.Струганець Л.В. Теоретичні основи культури мови: Навч. посіб. – Тернопіль, 1997.
9.Словник іншомовних слів/ Уклад. С.М.Морозов, Л.М. Шкарапута. – К.:Наукова думка, 2000.
10.Словник синонімів української мови: У 2-х т. / А.А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін. – К.: Наук. думка, 1999-2000.
11.Фразеологічний словник української мови: У 2-х т. / Уклад.: В. М. Білоноженко та ін. – К.: Наук.думка, 1993.
12.Http://www.novamova.com.ua
13.Http://bpapers.iatp.org.ua/?chapter=Style