Материал: Принципи організації безготівкового та готівкового грошового обігу. Форми безготівкових розрахунків

Якщо рівень безготівкових розрахунків в Україні досяг європейського (80-90% від загального обсягу розрахунків), держава отримала б додатково 35-50 млрд. гривень вільних грошей, які можна було б направити в реальну економіку і на соціальні програми.

Поки що населення вважає за краще тримати заощадження не в банківських установах і платити готівкою. Необхідно взяти за основу стандарти європейських країн, і створити відповідні правові механізми, які підвищать рівень безготівкових розрахунків, забезпечивши належний рівень їх надійності в Україні.

Як відомо, в 2012 році в Україні, за даними НБУ, обсяг безготівкових платежів становив 46 млрд. гривень, але частка безготівкових платежів у загальному обсязі операцій з платіжними картами залишається невеликою - 8%.

Інші операції, яких було зроблено на 529,6 млрд. гривень, припали на зняття готівки в банкоматах і касах банків [5].

Якщо запровадять ліміт готівкових операцій фізичних осіб у розмірі 200 тис. грн., то на практиці він обмежуватиме насамперед розрахунки за великими покупками - операції з нерухомістю та купівлі нових автомобілів. Як перший крок цілком виправдано спершу перевести з готівкових розрахунків у безготівкові саме розрахункові операції за великі покупки. Звичайно, це має підвищити частку безготівкових розрахунків.

Збільшення частки безготівкових коштів на рахунках у банках, безумовно, позитивно вплине на банківську систему.

Проте, в Україні ліміти на проведення готівкових операцій - це не той інструмент, який дозволить підвищити фінансову грамотність населення і стане двигуном розвитку платіжних технологій. Швидше, навпаки, дію, як відомо, породжує протидія. Споживачі фінансових послуг можуть вважати, що, змушуючи їх до безготівкових розрахунків, держава намагається порахувати їхні власні гроші і дізнатися, на що вони їх витрачають.

Доцільніше було б мотивувати підприємства до безготівкових розрахунків через, скажімо, надання податкових пільг на суму таких розрахунків. Таким чином можна досягти самомотивації розвитку платіжного простору: торговці, економлячи на безготівкових розрахунках, надавали б знижки клієнтам за вибору такої форми оплати [3, с. 61].

У розвинутих країнах готівка становить незначну частину грошової маси: 5-7%. В нашій країні за даними НБУ станом на 1 грудня 2011 року готівковий оборот займає близько 29 % усього грошового обороту [1].

Безготівкові розрахунки в Україні становлять приблизно 71 % усіх розрахунків у господарському обороті. Найбільша питома вага безготівкових розрахунків здійснюється платіжними дорученнями (81 %), значно меншу вагу в безготівкових розрахунках займають розрахунки чеками (8 %), акредитивами (1 %) платіжними вимогами-дорученнями (6 %), інші (4 %) [5].

Найактивніше українські банки приєднувалися до міжнародної карткової платіжної системи VISA International, з якою за півтора року реєстрації було укладено 23 нових договори. Таким чином, кількість членів цієї системи в Україні збільшилася на 37% і налічує 77 банків [3].

Сьогодні VISA International є найбільшою в нашій країні міжнародною картковою платіжною системою за кількістю членів.

За обсягами операцій у 2010 році частка платіжних систем склала: Visa 47,7%, MasterCard - 36,1 %, НСМЕП - 7,6%, одноемітентні - 7,2%, Укркарт - 1,0%, інші - 0,4%. Найкращі показники за середньорічними оборотами має НСМЕП. За підсумками четвертого кварталу 2011 року обсяг загальних оборотів за операціями з картками НСМЕП становив близько 4 млрд. грн., що є рекордним квартальним показником за весь період роботи системи. Усього на кінець четвертого кварталу 2011 року було емітовано 1 389 431 карток НСМЕП, працювало 3195 одиниць банкоматно-термінального обладнання з логотипом НСМЕП [2].

Сегмент безготівкових платежів на національному картковому ринку нині знаходиться лише на стадії становлення. В Україні, на жаль, поки що не створено належних умов для істотного збільшення його частки. Серед негативних факторів розвитку безготівкових розрахунків, слід виділити чинники, що діють з боку користувача послуг, та з боку надавача послуг [2].

Серед проблем розвитку системи безготівкових розрахунків у національній економіці України, можна виділити такі:

) оптимізація форм і способів безготівкових розрахунків, їх організації; вибір раціональніших у певних економічних умовах форм розрахунків, які давали б найбільший ефект;

) інтенсифікація і прискорення розрахунків;

) удосконалення захисту інструментів безготівкових розрахунків від можливих зловживань;

) підвищення самостійності господарських суб’єктів за умови досконалої організації і здійснення безготівкових розрахунків у господарському обороті [4].

Нині майже 220 млрд. грн. (а це 5% від всієї грошової маси) - це обсяг готівки в обігу, з яких понад 200 млрд. грн. перебуває за межами банківської системи. Частка всіх безготівкових розрахунків (як фізичних, так і юридичних осіб) - близько 70%. У США та Євросоюзі частка безготівкових розрахунків становить більше 90%.

вересня 2012 р. Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків». Стаття 1087 дає право НБУ встановлювати граничну межу розрахунку фізичних і юридичних осіб готівкою. Закон спрямований на збільшення частки безготівкових розрахунків, що призведе до підвищення ліквідності банківської системи, оскільки грошові кошти населення зберігатимуться не вдома, а на банківських рахунках.

Спрогнозувати, наскільки це підвищить ліквідність банківської системи, неможливо. Будь-яке обмеження (200 тис. грн., 100 тис. грн. чи 50 тис. грн. на першому етапі, поки на руках у населення 220 млрд. грн.) буде змушувати в день проведення операції розміщувати кошти на рахунок і використовувати їх як безготівковий платіж. Така схема збільшить частку безготівкових платежів, але не вплине на ліквідність банків. Тому потрібен час, щоб змінити психологію населення і ставлення до банківської системи України [4, с. 83].

За даними НБУ середньодобовий обсяг передачі коштів платіжними документами у 2012 році складав 3 млрд. грн. понад 450 тис. середньодобової кількості платіжних трансакцій і їх кількість зростає. Нині кожна гривня щоденно обертається через платіжну систему від 3 до 7 разів. Але на сьогодні спостерігається зниження рівня платоспроможності підприємств порушення товарного і грошового обігу, неефективність діючого механізму розрахунків між підприємствами, який не стимулює їх до своєчасного виконання платежів. І тому необхідним є не тільки технічно здійснювати розрахункові операції, але й удосконалювати організацію безготівкових розрахунків в Україні.

акредитивний інкасовий грошовий розрахунок

2.4 Аналіз системи безготівкових розрахунків

Дуже важливо розуміти що для проведення розрахунків між банками в рамках певної системи, перш за все необхідно стати її членом. На даному етапі розвитку систем безготівкових розрахунків, коли вони все частіше носять транскордонний характер, носить досить проблематичний характер, оскільки для вступу с систему безготівкових розрахунків банк повинен виконувати відповідні нормативні показники діяльності та мати добру репутацію.

В даному розділі ми розглянемо діяльність деяких систем безготівкових розрахунків, членами яких є українські банки. А саме - НСМЕП - систему безготівкових розрахунків, яка більшою мірою передбачає розрахунки в середині країни між банківськими установами України для задоволення потреб клієнтів українських банків у внутрішньодержавних розрахунках, а також СЕП - як систему що передбачає міжнародні та внутрішньодержавні розрахунки, також будуть розглянуті статистичні дані щодо членства українських банків в міжнародних системах безготівкових розрахунків.

Однією з небагатьох та напевне найглобальніших українських платіжних систем є НСМЕП (Національна система масових електронних платежів)На кінець третього кварталу 2011 року у складі НСМЕП налічувалося: 34 банки - юридичні особи. Це означає що без відкриття прямих кореспондентських рахунків банки члени НСМЕП могли організовувати розрахунки між собою та проводити клієнтські платежі від однієї установи банку до іншої через кореспондентські рахунки відкриті у НСМЕП, а також емітувати картки даної платіжної системи для проведення поточних розрахунків СПД та фізичних осіб.

За підсумками третього кварталу 2011 року обсяг загальних оборотів за операціями з клієнтськими розрахунками банків через цю систему становив близько 4.95 млрд. грн. Для порівняння: обсяг оборотів у третьому кварталі 2010 року становив 3.2 млрд. грн. Сума загальних оборотів НСМЕП у третьому кварталі 2011 року становила 45.85 млрд. грн. Сума міжбанківських оборотів НСМЕП за третій квартал 2011 року сягнула 264 млн. грн. Для прикладу: у третьому кварталі 2010 року вона становила 46 млн. грн. [6, c. 114].

Загальна сума показників на кінець третього кварталу 2011 року за міжбанківськими оборотами НСМЕП становила 868.73 млн. грн. Щоденні показники оборотів за операціями з картками НСМЕП у третьому кварталі 2011 року становили близько 55 мли. гри. за день із піковими значеннями 130-135 млн. грн.

Розглянувши систему масових електронних платежів, хотілося б загострити вашу увагу на системі електронних платежів (СЕП).

Базовим законом, що визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, є Закон України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Цим Закономсистему електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) визначено державною системою міжбанківських розрахунків.

Основним нормативно-правовим актом Національного банку України, що визначає загальні вимоги щодо функціонування в Україні СЕП та порядку виконання міжбанківського переказу коштів через кореспондентські рахунки банків-резидентів у національній валюті України є Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 16.08.2010 № 320 та зареєстрована вМіністерстві юстиції України 06.09.2010 за № 1035/12909 (із змінами).

СЕП забезпечує здійснення розрахунків у межах Україниміж банками як за дорученнями клієнтів банків, так і за зобов’язаннями банків. СЕП виконує міжбанківський переказ у файловому режимі та в режимі реального часу. Здійснення банком початкових платежів у файловому режимі є обов’язковим, а у режимі реального часу - за його вибором. Разом з тим, банк, який працює в СЕП у файловому режимі, забезпечує приймання платежів у режимі реального часу.

У файловому режимі обмін платіжними документами організовано у пакетному режимі технологічними циклами шляхом приймання-передавання відповідних документів. Тривалість циклу складає 15 - 20 хвилин.

У режимі реального часу кошти зараховуються на рахунок отримувача негайно, у момент надходження платежу від відправника СЕП. Саме це є головною ознакою платіжних систем класу RTGS згідно з міжнародною класифікацією [15, c. 63].

За станом на 1 жовтня 2012 року учасниками СЕП були 1573 установи, із них:

1.   181 - банки України;

2.      1328 - філії банків України;

.        28 - органи Державногоказначейства України;

.        36 - установиНаціонального банку України.

Учасники системи, враховуючи свої потреби, самостійновирішують працювати їм за незалежним чи консолідованим кореспондентським рахунком.

За станом на 1 жовтня 2012 року за незалежним кореспондентськимрахункомпрацювало 109 банків, що складало 60 % від загальної кількості банків - юридичних осіб, які є учасниками системи. Ними за 9 місяців 2012 року виконано 33 398 тисяч початкових платежів на суму 1 513 490 млн. грн., що відповідно на 25 %та 49 %більше таких самих показників порівняно з відповідним періодом 2011 року.

Решта банків, а саме 73 комерційні банки, що складало 40 % від загальної кількості банків - юридичних осіб, які єучасниками системи, за станом на 1 жовтня 2012 року працювали за консолідованим кореспондентським рахунком.

Розподіл учасників системи за моделями обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку був такий:

1)      за 3 моделлю працювали 52 банки;

2)      за 4 моделлю працювали 16 банків;

)        за 7 моделлю працювали 5 банків.

За єдиним казначейським рахунком (8 модель) працювало Державне казначейство України, ним за 9 місяців 2012 року виконано 21 374 тисячі початкових платежів на суму 618 300 млн.грн., що відповідно на 3 % та 40 %більше таких самих показників порівняно з відповідним періодом 2011 року.

Послугами СЕП у режимі реального часу скористалися 594 установи (майже 38 % від загальної кількості учасників СЕП), але тільки 66 учасників виконували платежі в цьому режимі, а саме: 24 банки та 17 філій банків, Національний банк України з його установами.

За 9 місяців 2012 року учасниками системи виконано 261564 тисячі початковихплатежівтаелектроннихрозрахунковихповідомленьнасуму 5982758 млн.грн., що відповідно на 13 % та 55 % більше ніж за відповідний період 2011 року, із них:

1)      початкові платежі в файловому режимі - 259519 тис.шт.;

2)      початкові платежі в режимі реального часу - 526 тис.шт.;

)        електронні розрахункові повідомлення - 1519 тис.шт.

Переважну більшість початкових платежів, а саме 92 % від загальної їх кількості, становили платежі, виконані банківськими установами.

Найбільшим попитом серед учасників СЕП користувалася 3 модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, за якою юридична особа має консолідований коррахунок, а для виконання переказів між філіями та міжбанківських переказів використовується внутрішньобанківська міжфілійна платіжна система. За 9 місяців 2012 року учасники системи, які працювали за цією моделлю, виконали 144 180 тисяч початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень (або 55 % від загального обсягу), що на 19 936 тисяч штук (або на 16 %) більше, ніж за 9 місяців 2011 року [9, c. 17].

У порівнянні з відповідним періодом минулого року кількість початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень, виконаних через СЕП у файловому режимі, збільшилась на 13 %, за сумою на 54 %, а в режимі реального часу кількість початкових платежів зменшилась на 54 %, проте збільшилась за сумою на 109%.

Структура початкових платежів за сумою платежу за 9 місяців 2012 року відображена у табл. 2.4:

Таблиця 2.4 Структура початкових платежів за сумою платежу за 9 місяців 2012 року

Кількість початкових платежів за сумою платежу до 1000 грн. склала 183806 тис.шт., або 71 % від загальної кількості платежів.

При цьому, платежів до 1000 грн. виконано на суму 38353 млн.грн., або 0,6 %, а платежів понад 1000 грн. - на суму 5946553 млн.грн., або 99,4 % від загальної суми платежів 5984906 млн.грн.