Материал: Практические заанятия-укр

31

Марки поглиблення наносять на правому борту в дециметрах і позначають арабськими цифрами (рис. 1, б), на лівому борту – у футах та позначають римськими цифрами (рис. 1, а). Відстань між цифр на лівому борту за вертикаллю дорівнює 1 фут, на правому борту – 1 дм. Часто-густо на обох бортах су-

ден наносяться марки поглиблення позначені тільки арабськими або тільки римськими цифрами.

Зняття осідання носом, на міделі та кормою здійснюється з обох бортів судна з максимально можливою точністю із причалу й (або) катера.

При хвилюванні моря необхідно визначити середню величину амплітуди омивання водою кожної марки поглиблення, яке і буде фактичним осіданням у даному місці. При хвилюванні рекомендується користуватися спеціальними приладами для зняття осідання.

Після визначення осідання на носі, кормі та на міделі (середині) судна по

правому й лівому борту, розраховують середні осідання на носі Т , на кормі Т

Н К

і на міделі ТÄ.

Однієї з основних характеристик судна, яка використовується для багатьох розрахунків, є довжина між перпендикулярами (LBР) (рис. 2).

Рисунок 2 – Розміри судна та марки поглиблення

Осідання на носовому або кормовому перпендикулярі відповідає осіданню судна носом або кормою. Однак шкали осідання не знаходяться напроти перпендикулярів. Оскільки вони зміщені, то вони показують не точне осідання носа або корми, а місцеве осідання судна та вимагають введення виправлення. Також осідання на міделі повинне зніматися зі шкали, що перебуває на відстані не більше 0,5 м від мідель-шпангоута, якщо ця умова не дотримується, то потрібне виправлення й осідання на міделі.

©Якщо носова шкала поглиблення не знаходиться на лінії носового перпендикуляра, то вводять виправлення для носового осідання.

Розрахунок виправлення носового осідання на зміщення марки поглиблення від перпендикуляра (∆Н) здійснюється за формулою

∆Н = f × d / LBM,

де f – відстань від форштевня до носового перпендикуляра (рис. 2), м; d – диферент судна, м;

32

LBM – відстань між марками поглиблення, м. LBM = LBP – (f + a),

де LBP – відстань між перпендикулярами, м.

Знак ∆Н позитивний (+) при диференті на ніс і негативний(–) при диференті на корму.

Виправлене осідання носом (ТН¢) визначається як

ТН¢ = ТН + ∆Н.

©Якщо кормова шкала поглиблення не проходить по лінії кормового перпендикуляра, то вводять виправлення для кормового осідання. Його знак зворотний знаку виправлення ∆Н.

Розрахунок виправлення кормового осідання на зміщення марки поглиблення від перпендикуляра (∆К) здійснюється за формулою

∆К = a × d / LBM,

де a – відстань від кормової шкали до кормового перпендикуляра (рис. 2), м. Виправлене осідання кормою (ТК¢) визначається як

ТК¢ = ТК + ∆К.

©Якщо шкала поглиблення на міделі зміщена більше0,5 м від мідельшпангоута, то вводять виправлення для осідання на міделі.

Коли шкала осідання розташована у корму від мідель-шпангоута, то значення виправлення будуть негативними (принцип – aft).

У західній системі знаків диферент на корму вважається позитивним, а у вітчизняній системі знаків навпаки– негативним. Знак виправлення виходить алгебраїчно.

Розрахунок виправлення осідання на міделі при зміщенні марки поглиблення від мідель-шпангоута (DÄ) здійснюється за формулою

DÄ = m × d / LBM,

де m – відстань від марок поглиблення на міделі до мідель-шпангоута, м. Виправлене осідання на міделі (ТÄ¢) визначається як

ТÄ¢ = ТÄ ± ∆Ä.

Величини «a», «f» і «m» знімаються з масштабного креслення судна або креслення поздовжнього розрізу судна в масштабі.

Різниця осідання носом і кормою називається диферентом судна(d). Якщо ніс судна занурений у воду менше, ніж корму, то говорять, що судно має диферент на корму (рис. 2), і навпаки.

Після розрахунку середнього осідання по носі ТН, кормі ТК і в районі мі- дель-шпангоута ТÄ, з необхідними виправленнями (ТН¢, ТК¢ і ТÄ¢), розраховується середнє осідання судна (ТСР).

У практиці існує багато методик для визначення(розрахунку) середнього осідання судна (ТСР). Найпоширенішою формулою для визначення середнього осідання судна для сюрвейерських розрахунків є наступна

ТСР = (ТН + 6 × ТÄ + ТК) / 8.

©Якщо вводилися виправлення до осідання, формула визначення Т

СР

прийме наступний вид

ТСР = (ТН¢ + 6 × ТÄ¢ + ТК¢) / 8.

33

©Якщо розраховувалися не всі виправлення до осідання, то у формулу

визначення Т уводяться тільки вони, а вираження для визначенню Т являє

СР СР

собою комбінацію формули з виправленнями та без них.

За довомогою вантажної шкалі (рис. 3) або гідростатичних таблиць за середнім осіданням (ТСР) визначається водотоннажність D0.

Якщо є диферент, то визначаються виправлення до водотоннажності

D1 = 100 × u × LCF × d / LBР; D2 = 50 × d2 × (dM/dz) / LBР,

де u – число тонн на 1 см осідання, т/см. Величина u характеризує, яку кількість тонн необхідно завантажити (розвантажити) на судно, щоб його осідання змінилося на 1 см;

LCF – зміщення центра ваги площі ватерлінії від мідель-шпангоута, м. Зміщення центра ваги площі ватерлінії(LCF) від міделя в корму вважаються позитивним (+), у ніс – негативним (–);

dM/dz – різниця в моменті, який змінює диферент на 50 см вище та нижче середнього розрахункового осідання, т×м.

Знак першого виправлення виходить алгебраїчно, а другого – завжди позитивний.

Їх сума дає загальне виправлення на диферент до водотоннажності

DД = ±D1 + D2.

Визначається водотоннажність із урахуванням виправлення на диферент

D1 = D0 + DД.

Якщо фактична щільність води (rФ) відрізняється від щільність води для якої побудована вантажна шкала(r), необхідно ввести виправлення на щільність (густину)

DШ = (rФ – r) / r × D0,

де ρ – щільність води для якої побудована вантажна шкала, т/м3; ρФ – фактична щільність води, т/м3;

D0 – водотоннажність, яка визначена за вантажною шкалою при фактичній щільності та осіданні ТCР, т

D = D1 + DШ.

Визначивши водотоннажність на початку(DП) і в кінці(DК) вантажних

де DП, DК – водотоннажність судна на початку і в кінці вантажних робіт з усіма виправленнями, т;

gП, gК – сумарна кількість змінних запасів на початку і в кінці вантажних робіт, т.

Наведена формула справедлива коли судно в порту розвантажується, тобто DП > DК. При завантаженні судна, коли DП < DК, кількість вантажу (G), з ура-

До змінних суднових запасів відносяться: üмаса палива та мастил; üмаса питної та технічної прісної води;

35

üмаса суднових запасів провізії та постачання (фарби, запчастини й ін.); üмаса суднового екіпажу з багажем, з розрахунку 1 т багажу на 12 чоло-

вік;

üмаса «мертвого» запасу (вантажу).

До складу «мертвого» вантажу (суднова постійна) входять маса баласту який не відкачали, залишки води в танках й ін.

Потрібні для розрахунків параметри визначаються по«Кривих елементів теоретичного креслення» судна. У цій роботі розглядається скорочений розрахунок, при цьому приймається:

LCF = 1 м; LBР = 150 м; dM/dz = 0 т×м; r = rФ = 1,025 т/м3.

Порядок виконання роботи. Відповідно до заданого варіанта визначаємо з табл. 1 шифр правого та лівого борта.

Таблиця 1

За шифром борта (лівого та правого) з табл. 2 визначаємо значення осідання кожного борта і об'єм запасів на початок і по закінченню(кінець) вантажних робіт.

ØСпочатку здійснюються розрахунки на початок вантажних робіт. Здійснювати розрахунки на початок та на кінець вантажних робіт одно-

часно (паралельно) заборонено.

За заданим осіданням носом правого (ТНП) і лівого (ТНЛ) борта визначаємо

(розраховуємо) середнє осідання носом ТН, м

ТН = (ТНП + ТНЛ) / 2.

За заданим осіданням на міделі правого(ТÄП) і лівого (ТÄЛ) борта – се-

реднє осідання на міделі ТÄ, м

ТÄ = (ТÄП + ТÄЛ) / 2.

За заданим осіданням кормою правого (ТКП) і лівого (ТКЛ) борта – середнє

осідання кормою ТК, м

ТК = (ТКП + ТКЛ) / 2.

За отриманими значеннями середнього осідання, розраховуємо середнє із середніх розрахункове осідання судна ТСР, м

ТСР = (ТН + 6 × ТÄ + ТК) / 8.