Материал: Практические заанятия-укр

86

Останньою розглядаємо пару «вантаж 3 ® вантаж 4». В табл. 3 знаходимо «залишок» – вантаж 3 та «підлягає наливу» – вантаж 4, а на перетину – код (5), який наносимо на схему.

Сума кодів по даній схемі складе 4 + 1 + 5 = 10.

З наведених схем вибирається та, у якої сума кодів максимальна– це й буде оптимальна послідовність зміни нафтопродуктів. Ця сума вказується напроти кожної схеми.

При відборі оптимальної схеми, з переліку виключаються ті, які мають код підготовки «0» (рис. 1, б).

Якщо кілька варіантів мають однакову суму кодів, то вибирається та, у якої в послідовності є максимальний код.

Обрана оптимальна схема приводиться окремо й в розгорнутому виді(з повною назвою вантажів).

У протоколі обов’язково вказується порядок підготовки трубопроводів і правила перекачування нафтопродуктів, при їхній зміні.

©Примітки до табл. 4.

Якщо код у табл. 4 має цифру у верхньому регістрі (ступінь), то спочатку коректуємо цей код відповідно до примітки, позначеним «*».

Якщо ж код у таблиці 4 не має цифру у верхньому регістрі, то опис цього коду визначаємо в розділі позначення цифр.

Для прив'язки нафтопродукту до конкретної групи(їх 24) необхідно скористатися приміткою, позначеною «**».

*Примітка:

1 – налив однойменних (за марками) нафтопродуктів допускається на будь-яку кількість за умови, якщо якість суміші продукту, що наливається, і залишку відповідає вимогам стандарту або технічним умовам на даний продукт;

2– якщо судно перед наливом злитого нафтопродукту перевозило нафту, мазут, моторне паливо або інший темний нафтопродукт, то підготовку ведуть відповідно до позначення 1;

3– при механічному видаленні залишку підготовку ведуть відповідно до позначення 3;

4– при відвантаженні тракторного гасу як сировини для піролізу підготовку ведуть як для цієї сировини;

5– для арктичного дизельного палива підготовку ведуть відповідно до позначення 4;

6– перед наливом нафти, яка йде на виготовлення авіаційних масел, підготовку ведуть відповідно до позначення 4;

7– після нафти, яка має температуру спалаху нижче+28 °С, підготовку ведуть відповідно до позначення 4;

8– перед наливом мазуту, який йде на виготовлення авіаційних масел, підготовку ведуть відповідно до позначення 4;

9– перед наливом осьового масла«С» підготовку ведуть відповідно до позначення 4.

Цифри (коди) у таблиці позначають:

0– налив заборонений;

87

1 – видалити залишок нафтопродукту, емульсії та води, промити розчинником, пропарити (або змити гарячою водою) і просушити днище;

2 – видалити залишок нафтопродукту, емульсії та води, змити гарячою водою й просушити днище;

3 – видалити залишок нафтопродукту, емульсії та води й просушити днище;

4 – видалити залишок нафтопродукту, емульсії та води; 5 – видалити залишок насосами;

6 – зачищення не потрібно (залишок не більше 0,5% від вантажопідйомності або ємності). Наявність підтоварної води не допускається.

7 – зачищення не потрібно (залишок не більше 2% від вантажопідйомності судна). Операція з позначенням 7 поширюється тільки на судна; для резервуарів застосовується операція 6.

**Примітки.

1.Судна під налив нафтопродуктів після зливу тваринних і рослинних жирів повинні готуватися за операцією 1.

2.При підготовці суден за операціями 1 – 5 необхідно підготувати судно-

ві трубопроводи відповідно до п. 7.

3.У випадку багаторазового, послідовного наливу одного нафтопродукту на залишки інших необхідно у всіх пунктах наливу, за винятком першого, перед наливом перевіряти стандартність суміші нафтопродукту, що наливається, із залишком; при цьому суміш готується в співвідношеннях, які відповідають фактичним кількостям нафтопродукту, що наливається, і залишку.

4.У групу масел (мастил), зазначених у таблиці 4, входять наступні:

1група: веретенне АУ, МК-8, приладове (МВП), трансформаторне, швейне, для холодильних машин (фрігус), сепараторні, турбінні;

2група: для високошвидкісних механізмів, індустріальні (веретенні та машинні), автомобільні, автотракторні, АКЗп-6 і Асм-6;

3група: індустріальні вилужені, веретенні та машинні дистиляти;

4група: дизельні, авіаційні, МТ, для прокатних станів, компресорні, суд-

нове;

5група: циліндрове 11, автотракторне АКЗп-10, Акп-10, Асп-10 і АК-15, моторне;

6група: циліндрові 24, 38 і 52, трансмісійні.

5.Злив нафтопродуктів з наливних суден повинен здійснюватися відповідно до вимог операцій5, 6, 7. Для несамохідних барж із набором корпуса, розташованим усередині наливних відсіків, у період з 1 вересня по 1 травня допускається залишок нафтового палива(мазуту) не більше 5% від вантажопідйомності судна за умови наливу на цей залишок тільки топкового мазуту. Цей залишок не повинен бути більше й при розвантаженні наливних суден перед постановкою їх на ремонт або на зимовий відстій.

6.Налив нафтопродуктів у резервуари, залізничні та автомобільні цистерни, а також у наливні судна повинен здійснюватися із застосуванням засобів герметизації, які забезпечують мінімальні втрати нафтопродуктів від випару.

Після наливу нафтопродукту кришки ковпаків і люків повинні герметично -за

88

криватися.

7. Всі нафтопродукти повинні перекачувати та зливати звільненими від залишків трубам. При перекачуванні одного нафтопродукту після іншого, першу порцію перекачують у ємність із таким же продуктом, якість якого від додавання суміші не погіршується.

Етиловані бензини перекачують окремими, призначеними для них, трубопроводами; так само перекачують і зливають палива Т-1, ТС-1, Т-2 і Т-5.

Перелік рекомендованої літератури

1.Вільковский Є.К., Кедьман І.І.,Бакуліч О.О. Вантажознавство (вантажі, правила преревезень, рухомий склад) – 2-е вид., перероблене і доповнене. – Львів: «Інтелект-Захід», 2007, – 496 с.

2.Гаврилов М.Н. Транспортные характеристики грузов: Справочное руководство. Мортехинформреклама. Морской транспорт., 1994. – 193 с.

3.Джежер Е. В., Ярмолович Р. П. Транспортные характеристики грузов: Учебн. пособие. – О.: Фенікс, 2007 – 272 с.

4.Козирєв В. К. Вантажоведення: Підручник. – Вид. 2-е, випр. і доп. – О.: Фенікс; М.: Рконсульт, 2005. – 360 с.

5.Общие и специальные правила перевозки грузов. ТР – 4М. Том 1.–М.: В/О «Мортехинформреклама», 1991.– 396 с. Том 2, 1988. – 392с.

6.Пашков А. К., Полярин Ю. Н. Пакетирование и перевозка тарноштучных грузов. – М.: Транспорт, 2000. – 254 с.

7.Савчук В.Д. Технология перевозки грузов: учебник для курсантов и студентов морских вузов. – Одесса: ОНМА, 2006. – 343 с.

8.Снопков В.И. Технология перевозки грузов морем: Учебник для вузов. 3–е изд., перераб. и доп. – С. Петербург: АНО НПО «Мир и Семья», 2001. – 560 с.

9.Тихонін В. І. Вантажознавство. Навчальний посібник. – Одеса: ОНМУ, 2016. – 236 с.

10. Тихонін В. І. Вантажознавство. Методичні вказівки, інструкції та завдання до лабораторних і практичних занять. – Одеса: «Магістр», 2016. – 82 с.

11. Шматов Э. М. Справочник стивидора. – 2–е изд., перераб. и доп.– М.:

Транспорт, 1983. – 150 с.