6
1,13. Відкладаємо це значення на горизонтальній осі графіка(вісь (b + h), м) – точка А (рис. 2). Від точки А проводимо угору перпендикуляр(вертикальну лінію) до кривої лінії, яка відповідає твіндеку № 3 (крива лінія з індексом тв. 3) і знаходимо точку перетинання Б (рис. 2). Від точки Б проводимо горизонтальну лінію (уліво) до перетинання з вертикальною віссю(вісь КТР) й знаходимо точку В (рис. 2).
Рисунок 2 – Схема визначення КТР
Визначаємо між якими найближчими значеннями К перебуває точка В.
ТР
У цьому випадку це 1,3 і 1,4. Розділяємо цю ділянку умовно на10 частин і визначаємо значення КТР, яке дорівнює 1,32.
Результат визначення КТР оформляється в наступному виді
(bМ + hМ) = 0,8 + 0,33 = 1,13 м ® КТР = 1,32.
Якщо значення (bМ + hМ) менше або більше, ніж зазначені на графіку (рис. 1), то відповідна крива лінія продовжується в меншу або більшу сторону з
тим ж масштабом осі (b + h ). При цьому значення К буде наближатися до
М М ТР
одиниці з наближенням (bМ + hМ) до нуля, тобто КТР не може бути менше одиниці.
Разом з тим, при штабелюванні вантажів, можливе перетинання (перекриття) габаритних об'ємів (VМ) поруч розташованих ВМ. Таке перетинання зв'язане або з відмінністю геометричної форми вантажу від паралелепіпеда, або з м'якістю тари (самого вантажу). При м'якій тарі відбувається деформація (зміна лінійних розмірів) ВМ під впливом статичного навантаження, яке змінює габаритний об'єм. Після видалення такого впливу статичного навантаження, первісні розміри й об'єм вантажу відновлюються.
¬Ступінь перетинання габаритних об'ємів(VМ) при штабелюванні й завантаженні на судно враховується за допомогою коефіцієнта форми(КФ). Для вантажів у ящиках КФ = 1, у кіпах (стосах) КФ = 0,98, у тюках КФ = 0,95, у мішках КФ = 0,88, циліндричної форми КФ = 0,785. Якщо форма вантажу не відома, то КФ не враховується, тобто він прирівнюється одиниці (КФ = 1).
Таким чином, при розрахунку ПНО, необхідно використовувати коефіцієнт трюмного укладання (К¢ТР), який враховує зміну об'єму не тільки при завантаженні судна (КТР), але й особливості форми вантажу (КФ).
7
Робота виконується на прикладі завантаження одного вантажного приміщення судна.
Порядок виконання роботи. Відповідно до заданого варіанта з табл. 1 вибирається шифр приміщення та вантажу.
Таблиця 1
№ варі- |
Шифр |
№ варі- |
Шифр |
№ варі- |
Шифр |
|||
примі- |
|
примі- |
|
примі- |
|
|||
анта |
вантажу |
анта |
вантажу |
анта |
вантажу |
|||
|
щення |
|
|
щення |
|
|
щення |
|
1 |
1 |
1 |
11 |
1 |
10 |
21 |
1 |
5 |
2 |
2 |
2 |
12 |
2 |
9 |
22 |
2 |
6 |
3 |
3 |
3 |
13 |
3 |
8 |
23 |
3 |
7 |
4 |
4 |
4 |
14 |
4 |
7 |
24 |
4 |
8 |
5 |
5 |
5 |
15 |
5 |
6 |
25 |
5 |
9 |
6 |
6 |
6 |
16 |
6 |
5 |
26 |
6 |
10 |
7 |
7 |
7 |
17 |
7 |
4 |
27 |
7 |
1 |
8 |
8 |
8 |
18 |
8 |
3 |
28 |
8 |
2 |
9 |
9 |
9 |
19 |
9 |
2 |
29 |
9 |
3 |
10 |
10 |
10 |
20 |
10 |
1 |
30 |
10 |
4 |
За шифром приміщення в табл. 2 знаходиться рядок з відповідним шифром, і за цим рядком визначаються та виписуються:
üнайменування вантажного приміщення; üвантажомісткість вантажного приміщення (W), м3; üрозподілена вага вантажного приміщення (Р), т.
За шифром вантажу в табл. 2 знаходиться рядок з відповідним шифром, і за ним для двох вантажів визначаються й виписуються:
üвид тари;
üрозміри ВМ (ℓМ´bМ´hМ), см; üмаса ВМ брутто (gМ), кг.
¶Для вантажів циліндричної форми (бочка, барабан й т. п.) в табл. 2 вказуються розміри ВМ як ÆМ´hМ, тобто ℓМ та bМ рівні діаметру (Æ), таким чином для розрахунків приймаємо ℓМ = Æ, bМ = Æ.
¬Далі здійснюємо розрахунокVМ, UМ, КТР, К¢ТР та U, який можливо представити в протоколі паралельно для обох вантажів або спочатку для одного, а потім – для другого. Розрахункові значення першого (1) та другого (2) вантажу можливо позначити додатковим індексом номеру(наприклад, VМ1, UМ1, VМ2, UМ2) або букви виду тари.
Так як метричною одиницею розмірів є метр, перед розрахунком габаритних об'ємів ВМ (VМ), довжину ℓМ, ширину bМ і висоту hМ виражаємо (переводимо) у метрах, після чого розраховуємо VМ, м3
VМ = ℓМ × bМ × hМ.
Розрахунок VМ для всіх видів вантажів, не залежно від їх форми, здійснюється як добуток трьох (3) їх розмірів, так як вантажі є трьохвимірними предметами.
Так як метричною одиницею маси є тонна, перед розрахунком питомих
8
об'ємів ВМ (UМ), масу ВМ брутто gМ, виражаємо (переводимо) у тоннах, після чого розраховуємо UМ, м3/т
UМ = VМ / gМ.
Таблиця 2
Шифр |
|
Приміщення |
|
|
Вантаж |
|
|
наймену- |
вантажомі- |
розподілена |
вид тари |
розміри ВМ, |
маса ВМ |
||
|
вання |
сткість, м3 |
|
вага, т |
см |
брутто, кг |
|
1 |
Трюм 1 |
400 |
|
300 |
мішок |
70´50´20 |
55 |
|
кіпа |
90´60´40 |
120 |
||||
|
|
|
|
|
|||
2 |
Твіндек 1 |
950 |
|
600 |
ящик |
125´80´60 |
300 |
|
бочка |
Æ55´70 |
185 |
||||
|
|
|
|
|
|||
3 |
Трюм 2 |
1000 |
|
500 |
мішок |
80´50´30 |
100 |
|
тюк |
130´50´25 |
65 |
||||
|
|
|
|
|
|||
4 |
Твіндек 2 |
1600 |
|
600 |
ящик |
145´90´60 |
550 |
|
барабан |
Æ50´80 |
175 |
||||
|
|
|
|
|
|||
5 |
Трюм 3 |
2100 |
|
1000 |
мішок |
95´50´45 |
120 |
|
кіпа |
95´85´60 |
245 |
||||
|
|
|
|
|
|||
6 |
Твіндек 3 |
1500 |
|
500 |
ящик |
110´70´65 |
250 |
|
бочка |
Æ60´90 |
160 |
||||
|
|
|
|
|
|||
7 |
Трюм 4 |
1800 |
|
1300 |
мішок |
105´80´50 |
150 |
|
тюк |
80´65´45 |
95 |
||||
|
|
|
|
|
|||
8 |
Твіндек 4 |
1700 |
|
700 |
ящик |
95´70´55 |
225 |
|
барабан |
Æ50´35 |
150 |
||||
|
|
|
|
|
|||
9 |
Трюм 5 |
670 |
|
300 |
мішок |
82´68´60 |
135 |
|
кіпа |
98´65´40 |
90 |
||||
|
|
|
|
|
|||
10 |
Твіндек 5 |
650 |
|
200 |
ящик |
60´45´38 |
45 |
|
бочка |
Æ65´105 |
270 |
||||
|
|
|
|
|
|||
Значення UМ визначається з точністю не менш, ніж три значущих цифр після коми.
Після чого визначаємо коефіцієнти трюмного укладання К. Для цього
ТР
спочатку обчислюємо значення суми ширини й висоти першого ВМ(bМ + hМ), яке виражаємо в метрах. Цю величину відкладаємо на графіку(рис. 1) і знахо-
димо значення К для заданого вантажного приміщення та першого вантажу.
ТР
Записуємо результат визначення КТР у вигляді
(bМ + hМ) = … ® КТР = …
Потім повторюємо аналогічні дії для другого вантажу.
Далі визначаємо коефіцієнти трюмного укладання з урахуванням форми вантажів К¢ТР. Для цього, за заданим видом (формою) вантажу, визначаємо відповідний КФ і здійснюємо розрахунок
К¢ТР = КТР × КФ.
Після чого розраховуємо ПНО обох вантажів U, м3/т
U = UМ × К¢ТР.
9
¬Далі визначаємо питому вантажомісткість заданого вантажного приміщення судна w, м3/т
w = W / Р.
Значення U і w визначаються (розраховуються) з точністю не менш ніж три значущих цифр після коми.
Розраховуємо завантаження (Q) вантажного приміщення.
Повнота використання W і Р приміщення залежить від співвідношення w і U, при цьому зустрічається один із трьох (3) варіантів:
1. Обидва вантажі «легкі» (U1 > w і U2 > w), W використовується повністю, а Р частково.
Вибираємо один вантаж, у якого U ближче до w. Всі подальші розрахунки здійснюються тільки для цього вантажу.
Завантаження вантажного приміщення цим вантажемQ (т), визначається з виразу
Q = W / U.
2. Обидва вантажі «важкі» (U1 < w і U2 < w), W використовується частково, а Р повністю.
Вибираємо один вантаж, у якого U ближче до w. Всі подальші розрахунки здійснюються тільки для цього вантажу.
Завантаження вантажного приміщення цим вантажемQ (т), визначається з виразу
Q = Р.
3. Один із двох вантажів «легкий», а інший «важкий» (UТ < w < UЛ). Всі подальші розрахунки здійснюються для двох вантажів.
Завантаження вантажного приміщення цими вантажемQЛ і QТ (т), визначається в результаті рішення системи двох рівнянь із двома невідомими
QТ + QЛ = P
QТ × UТ + QЛ × UЛ = W,
де UТ – ПНО «важкого» вантажу, м3/т; UЛ – ПНО «легкого» вантажу, м3/т;
QТ і QЛ – шукані величини, тобто, відповідно, кількість «важкого» і «легкого» вантажу, т.
Вибираємо вантаж, у якого U > w. Це буде «легкий» вантаж, для нього приймаємо UЛ = U. Вантаж, який залишився – «важкий», для нього повинне виконуються умова U < w й для нього приймаємо UТ = U.
Виразивши QТ через QЛ, та підставивши його в систему рівнянь і перетворивши її, одержимо
QТ = P – QЛ
QЛ = (W – P × UТ) / (UЛ – UТ).
Підставивши в систему рівнянь відповідні чисельні значення P, W, UЛ, UТ та зробивши обчислення, одержимо два значення кількості(завантаження) – для «легкого» і «важкого» вантажів.
¬Після визначення завантаження приміщення(Q чи QТ і QЛ), розраховуємо кількість ВМ, що поміститься у вантажне приміщення, од.
10
N = [Q / gМ].
Значення N – ціла частина результату ділення. При визначенні N, з початку записується отриманий результат (без відкидання дробової частини), а потім
– значення N, яке приймається для подальших розрахунків. Наприклад, N = [Q / gМ] = [150,3 / 0,052] = [2890,38] = 2890.
Якщо визначені (розраховані) дві кількості вантажу (QТ і QЛ), то розрахо-
вуємо два значення NТ і NЛ, од.
NТ = [QТ / gМТ]; NЛ = [QЛ / gМЛ],
де gМТ і gМЛ – маса ВМ, відповідно, «важкого» та «легкого» вантажу, т.
Якщо при розрахунку N було отримано ціле значення, то приймаємо Q' = Q (Q'Т = QТ, Q'Л = QЛ). Якщо ж N дробове число й здійснювалося округлення шляхом відкидання дробової частини, то уточнюється завантаження (Q') приміщення, т
|
Q' = N × gМ |
|
або |
Q'Т = NТ × gМТ; |
Q'Л = NЛ × gМЛ. |
|
Наприкінці роботи здійснюється розрахунок коефіцієнтів використання |
|
вантажопідйомності KP і вантажомісткості KW приміщення |
||
|
KP = Q' / P; KW = (Q' × U) / W; |
|
або |
KP = (Q'Л + Q'Т) / P; |
KW = (Q'Л × UЛ + Q'Т × UТ) / W. |
коми. |
Значення KP і KW визначаються з точністю не менш ніж три знаки після |
|
|
|
|
Лабораторна робота № 2. Формування пакетів
сортового металу та розрахунок питомого
навантажувального об'єму
Мета роботи. Ознайомлення з методикою формування пакетів із сортового металу складної геометричної форми.
Загальні вказівки. До сортового металу відносяться: прямокутні й круглі заготівлі, куточок, швелер, двотавр, тавр, шпунт, рейки й інші фасонні профілі, арматурна сталь, труби діаметром до 200 мм.
Багато видів сортового металу мають складну геометричну форму та при їхньому перевезенні й зберіганні можлива наявність великих порожнеч між окремими ВМ. Для раціонального використання перевантажувальної техніки й транспортних засобів, а також для зменшення порожнеч, сортовий метал часто пакетують (формують зв'язування). При такому пакетуванні габаритні об'єми окремих ВМ значно перекривають один одного. Тому питомий об'єм пакета (зв'язування) сортового металу набагато менший, ніж сума об'ємів окремих ВМ, які його складають. При завантаженні зв'язування на судно зменшення об'єму можна врахувати за допомогою К¢ТР, який у свою чергу враховує КФ вантажу. Значення такого коефіцієнта трюмного укладання, як правило, менше одиниці.
Значення КФ сортового металу, у свою чергу, змінюється в залежності від кількості ВМ, що складають зв'язування, та їхнього взаємного розташування. Таким чином, при постійному UМ ВМ сортового металу, можуть бути отримані