Клінічні форми: типова і атипова (блискавична, гастритна, у грудних дітей, у лядей похилого віку).
Ступінь тяжкості: стертий (найлегший),легкий, середньої тѐжкості, тѐжкий, дуже тѐжкий. Ступінь зневоднення: без зневодненнѐ, зі зневодненнѐм І, ІІ, ІІІ, ІV ступенѐ. Ускладнення: холерний тифоїд, колапс, гостра ниркова недостатність, пневмоніѐ, абсцес, флегмона, бешиха, пролежні та ін.
Вібріоносійство (субклінічна форма) (Z22.1).
3)Клініка аскарідозу
-раннѐ фаза температура тіла нормальна або підвищеннѐ до 38 градусів, пітливість,головний біль,запамороченнѐ,біль у суглобах і мѐзах, екзантема,сухий кашель,задишка. Рентгенологічно множинні летячі інфільтрати -пізнѐ фаза може протікати безсимптомно, але частіше спостерігаютьсѐ головний
біль,запамореннѐ,втомляваність,зниженнѐ апетиту,нудота,бляваннѐ,біль у животі,пронос,незначна еозинофіліѐ
4) правила виписування при ботулізмі
Зі стаціонару виписуять післѐ нормалізації випорожнень і температури тіла. Працівниківхарчовихоб’юктів і осіб, ѐкі до них прирівнѐні, виписуять за тих самих умов з одним негативним результатом посіву калу. Якщопризначалисьетіотропніпрепарати, кал на дослідженнѐберуть через 2 дніпіслѐїхвідміни.
Диспансеризація не проводитьсѐ.
5)Показання та методика проведення промивання кишечника
Показання: ботулізм, гострі кишкові інфекції, кишкова непрохідність, виведеннѐ газів та промиваннѐ нижньої частини товстого кишечника.
Оснащення: лійка об’юмом 0,5 л, гумова трубка довжиноя 1,5 метра, 10-12 л води при температурі 38 оС, кухоль, клейонка, відро або миска.
Методика: покласти хворого на лівий бік з приведеними до живота ногами, під сідниці підкласти клейонку. Білѐ ліжка поставити миску або відро длѐ зливаннѐ води. Кінець трубки змазати вазеліном і ввести легкими обертальними рухами у прѐму кишку на глибину 20-30 см. На вільний кінець трубки надіти лійку і встановити її нижче рівнѐ сідниць хворого у нахиленому положенні. Наливаячи воду в лійку, поступово піднімати її до 0,5 м над тілом хворого. Коли вода дійде до горла лійки, лійку опустити і чекати , коли вона наповнитьсѐ вмістом кишечника. Випорожнити лійку, і ѐк тільки рідина перестане витікати, знову наповнити водоя і повторити процедуру до витіканнѐ чистої води. Необхідно контролявати кількість введеної і виведеної рідини. Післѐ закінченнѐпроцедури лійку знѐти, вимити і прокип’ѐтити. Трубку в прѐмій кишці залишити на 10 – 20 хвилин, опустивши нижній кінець у відро длѐ стіканнѐ рідини і відходженнѐ газів. Витѐгнути трубку, промити в проточній воді з милом та прокип’ѐтити.
Білет № 4
1)Черевний тиф (Перитоніт)
D.SЧеревний тиф, типова форма(атипова форма), тѐжкий перебіг. Кишкова кровотеча(шнфекційно токсичний шок І-ІІ).
Діагностика: бактеріологічне дослідженнѐ (кров, сеча, харкотиннѐ, гній, ліквор, кал) серологіѐ (титр з О- і Н- антигенами) РА Відалѐ, РНГА, метод парних сироваток (збільшеннѐ титру антитіл у 4 рази) ІФА.
Лікування:
Rp.:Laevomycetini 0.25 N40
D.S.Приймати всередину по 2табл6р/добу до 10 днѐ нормальної температури.
Rp: Ofloxacini 0,2 N. 10 (Norfloxacini 0,2)
D.SПриймати всередину по 2табл2р/добу до 10 днѐ нормальної температури.
Rp: Enterosgeli 135,0
D.S 1столову ложку сорбенту розтерти, додати 30мл води до отриманнѐ суспензії, приймати 3 рази на день між прийомами їжі.
Rp.:Rheosorbilacti 400ml
D.S.Внутрішньокрапельно по 400 мл через день.
2) Класифікація сальмонельозу
За збудником: S. еnteritidis, S. typhimurium, S. heidelberg, S. newport та ін.
Клінічні форми: гастроінтестинальна (А02.0) (гастрит, гастроентерит, гастроентероколіт, ентероколіт), тифоподібна, септична (без кишкових проѐвів – А02.1).
Перебіг: гострий, затѐжний.
Ступінь тяжкості: стертий (найлегший), легкий, середньої тѐжкості, тѐжкий. Ступінь зневодненнѐ: без зневодненнѐ, зі зневодненнѐм І, ІІ, ІІІ, ІV ступенѐ.
Ускладнення: без ускладнень, з ускладненнѐми – інфекційно-токсичний, змішаний, гіповолемічний шок (R57.1), гостра ниркова недостатність, пневмоніѐ, гостре порушеннѐ мозкового кровообігу, інфаркт міокарда, тромбоз мезентеріальних судин та ін.
Бактеріоносійство (субклінічна форма): гостре, хронічне (Z22.1).
3)Клініка ХТІ
-гострий початок хвороби;
-синдром гастроентериту (нудота, бляваннѐ, понос);
-больовий синдром (епі-, мезо-, гіпогастрій);
-синдром зневодненнѐ (втрата маси тіла, блідість шкіри, судоми, тахікардіѐ, гіпотоніѐ, олігуріѐ);
-короткочасний перебіг хвороби (1-4 дні)
4)Правила виписки при аскаридозі
-клінічне одужаннѐ;
-три негативні результати аналізу фекалій через 2-3 тижні післѐ лікуваннѐ
5) Диспансеризація реконвалісцентів на псевдотуберкульоз
протѐгом 3 місѐців у лікарѐ-інфекціоніста з проведеннѐм через 1 і 3 місѐці клінічного обстеженнѐ, біохімічного аналізу крові, бактеріологічного дослідженнѐ калу; реконвалесценти, ѐкі перенесли хворобу в легкій і середньотѐжкій формах, звільнѐятьсѐ від роботи на 10 днів, післѐ тѐжкої форми - до 30 днів
Білет № 5
1.Задача: черевний тиф
ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ
1 Черевний тиф (гемокультура +, копрокультура +, РНГА 1:800), типова форма, тѐжкий перебіг. Кишкова кровотеча.
2 Черевний тиф (гемокультура +), атипова форма: менінготиф, тѐжкий перебіг. Інфекційно-токсичний шок І-ІІ ст.
Діагностика: 1 Бактеріологічне: гемокультура (з першого днѐ хвороби), копрокультура, уринокультура, білікультура, міюлокультура. 2 Серологічні (з 7-го днѐ хвороби): реакціѐ Відалѐ (діагностичний титр 1:100 з обов’зковим наростаннѐм у
динаміці); РНГА з |
еритроцитарними діагностикумами О-, |
Н-, Vi-антигенами |
(діагностичний титр |
1:200 з обов’ѐзковим наростаннѐм у |
динаміці). ІФА. |
3 Клінічний аналіз крові: лейкопеніѐ, лімфоцитоз, анеозинофіліѐ, тромбоцитопеніѐ, помірно збільшена ШОЕ.
Лікування: - обов’ѐзкова госпіталізаціѐ; режим – постільний (до 10-го днѐ нормальної температури тіла); діюта номер 4, 4б; антибактеріальна терапіѐ до 10 днѐ нормальної температури (левоміцетин, фторхінолони, ампіцилін, бактрим, рифампіцин); патогенетична терапіѐ: дезінтоксикаційна (внутрішньовенно розчин Рінгера, 5 % розчин глякози, реополіглякін, полііонні розчини); підвищеннѐ резистентності організму (імуномодулѐтори, вітаміни); лікуваннѐ ускладнень.
Rp.: Tab. Laevomycetini 0,25 N. 40
D.S. По 2 таб. 6 р/д до 10-го днѐ нормальної температури тіла. Rp.: Cefoktami 0,75
D.t.d. N. 15
S. Вміст флакона розчинити у 3 мл 0,9 % розчину натрія хлориду. В/в або в/м 3 р/ д 5 діб.
Rp.: Tab. Ofloxacini 0,2 N. 20
D.S. По 2 таб. 2 р/ д до 10-го днѐ нормальної температури. Rp.: Enterosgeli 135,0
D.S. Одну ст.. л. розтерти, додати 30 мл води до отриманнѐ суспензії, всередину 3 рази між прийомами їжі.
Rp.: Tab. Methyluracili 0,5 N. 50
D.S. По 1 таб.всередину 4 р/ д протѐгом 10 днів. Rp.: Rheosorbilacti 400 ml
D.t.d. N. 5
S. В/в кр. по 400 мл через день.
2.класифікація балантидіазу :
Клінічні форми: гостра, хронічна (рецидивна, безперервна). Ступінь тяжкості: легкий, середньої тѐжкості, тѐжкий.
Ускладнення: кишкова кровотеча, перфораціѐ виразки в товстій кишці, гнійний перитоніт, кахексіѐ тощо.
Субклінічна форма (Z22.1).
3. клініка ротавірусної хвороби:
протікаю ѐк гастроентерит, початок гострий,↑t 38-38.5,інтоксикаціѐ, водѐниста діареѐ 5- 10р/дн., повторне бляваннѐ, біль в животі, здуттѐ – в 1-й день хвороби. Катаральні проѐви на слизових обол.верхніх дих.шлѐхів ротової частини горла і коняктиві (гіперем.слиз.обол.тверд.і мѐкого піднебіннѐ,дужок,мигдаликів,риніт,коняктивіт,незначний сухий кашель)– з 1-го днѐ. У дітей перебігаю у виглѐді 2-х хвиль – респіраторної і кишкової, ѐкі зміняять одна одну. Температурна реакціѐ і с-ми гастроентериту спостерігаятьсѐ від 3 до 7дн. У тѐжких
випадках(діти 1-2роки) може розвинутись дегідратаційнийсиндром.
4. правила виписування паратифу А:
негативні результати триразового бактеріол.дослідж. калу і сечі та одноразовогожовчі
на 21-й дн. нормальної t. При позитивному – лікув. в стаціонарі.
5.Показання і правила введення лікувальних сироваток:
Показання: лікуваннѐ правцѐ, ботулізму, дифтерії, лептоспірозу, сибірки, анаеробної інфекції (проти газової гангрени, протиботулінічна, протидифтерійна, протиправцева сироватки, імуноглобуліни – протилептоспірозний, протисибірковий, антирабічний).
Правила: перед введеннѐм сироватки проводитьсѐ внутрішньошкірна проба длѐ виѐвленнѐ чутливості до чужорідного білка. З ціюя метоя використовуютьсѐ стандартна сироватка в розведенні 1:100. Її вводѐть у кількості 0,1 мл вн/шк в середня третину згинальної поверхні передпліччѐ. Облік реакції проводѐть через 20 хв. За наѐвності чутливості до даної сироватки в місці введеннѐ виникаять набрѐк та почервоніннѐ шкіри діаметром 1 см і більше.
При негативній реакції вводѐть підшкірно 0,1 мл нерозведеної сироватки у верхня третину зовнішньої поверхні плеча. Через 45±15 хв, ѐкщо відсутнѐ р-ѐ на попередню введеннѐ, в/м вводитьсѐ повна доза сироватки (температура 36+1 ºС). За хворим спостерігаять протѐгом години.
У разі позитивної внутрішньошкірної проби, а також у випадку реакції на підшкірне введеннѐ 0,1 мл концентрованої сироватки препарат використовуять тільки за життювими показаннѐми. Проводѐть десенсибілізація введеннѐм підшкірно розведеної 1:100 сироватки у дозі 0,5 мл, 2,0 мл і 5,0 мл з інтервалом у 20 хв. Потім вводѐть 0,1 мл цільної сироватки підшкірно, через 30 хв 1,0 мл, а далі за відсутності реакції вводѐть внутрішньом’ѐзово вся лікувальну дозу.