Материал: ПАТОЛОГІЯ РОСТУ. ОЖИРІННЯ
Діагностика
-анамнез;
-клінічні ознаки;
-оцінка стану вуглеводного обміну (обов’язково проводиться
глюкозотолерантний тест);
-краніографія;
-дослідження очного дна та полів зору (пухлина може бути
причиною ожиріння);
-диенцефальні проби (термотопографія та ін.) – для
уточнення характеру ураження ЦНС;
-ЕЕГ;
-визначення екскреції 17-ОКС із сечею, рівня АКТГ,
кортизолу в крові – для виключення синдрому
Іценка-Кушинга;
-визначення рівня 17-КС, гонадотропінів, тестостерону – для 
виключення гіпогонадізму.
Лікування
1. Дієтотерапія. При ожирінні І-ІІ ступенів калорійність
обмежують на 20-30 %, при ІІІ-ІV ступенів – на 45-50 %
(за рахунок вуглеводів та жирів). Виключають крупи,
макаронні та кондитерські вироби, картоплю, цукор в
межах 10-15 г, рослинну олію та вершкове масло 10-15 г.
Рибні, молочні та м’ясні продукти повинні бути із
зниженим вмістом жиру. Кількість білка зберігається у
межах вікової норми. Кратність годування – 4-5
разів/день.
2. Анорексигенні препарати (фепранон, дезопімон,
теронак) по 0,012-0,025 г 2 рази/день перед сніданком та обідом протягом 2-3 тижнів.
3. 
4.
Вітаміни (жиророзчинні), сечогінні препарати. Лікувальна фізкультура, плавання, активний режим.
Дякую за увагу!