До середини ХХ ст. фуршети як самостійні прийоми практично не влаштовували. Фуршетні столи накривали під час вечірніх прийомів, що їх додатково організовували після так званих "парадних обідів" для найвідповідальніших персон (членів уряду, послів) і на які запрошували широке коло осіб, котрі не брали участі в обіді. Під час вечірніх прийомів передбачали також окремі столи з розсаджуванням для голів дипломатичних представництв і керівництва країни й фуршетні - для решти гостей. Улаштовували також танці, карточні ігри, що повністю вийшло з протокольної практики в наш час.
У другій половині ХХ ст. прийоми типу "а-ля фуршет" стають найпоширенішою формою представницьких заходів з огляду на їхню економність і демократичність. У Радянському Союзі за ініціативою Микити Хрущова 1958 року було прийнято постанову про економію державних коштів під час проведення представницьких заходів, яка, зокрема, рекомендувала відмовитися від практики проведення дорогих обідів і сніданків, замінивши їх організацією прийомів типу "а-ля фуршет".
У міжнародній протокольній практиці склалася класифікація прийомів, яка має певною мірою умовний характер. Зокрема, відповідно до часу проведення розрізняють денні та вечірні прийоми. До денних належать прийоми типу "келих шампанського", "келих вина", "сніданок". На прийомі типу "обід-буфет" розміщуються вільно. "Коктейлі", "а-ля фуршети", "келих шампанського", "келих вина" проводяться стоячи. Такі прийоми простіші та демократичніші за характером проведення, ніж з місцями за столом і дають змогу значно розширити коло запрошених - до кількох сотень осіб. Гості самі обирають собі місце.
"А-ля фуршет".
Він найпопулярніший серед ділових людей. У перекладі з французької "а-ля фуршет" означає "на виделці" (мається на увазі використання під час прийому посуду і столових приборів). Зазвичай фуршет починається між 17-ю та 18-ю й триває до двох годин. На запрошенні через риску вказують час початку і закінчення прийому (17.00-19.00, 18.00-20.00). Прихід і відхід гостей можливі будь-якої години вказаного часу. Прийнятним вважається перебування на прийомі від 45 хвилин - до 1,5 години. Перші гості збираються протягом 15-30 хвилин. Прихід на прийом на початку й відхід перед закінченням заходу вважаються виявом особливої пошани до господарів. Перебування менше 45 хвилин без поважних причин може розцінюватися як демонстрування напруженості у стосунках улаштовувачам прийому. Правила етикету передбачають, що запрошені співробітники організацій та установ приходять перед прибуттям своїх керівників і йдуть з прийому після них.
На фуршеті гість, привітавшись із господарями та знайомими, підходить до столу, бере паперову серветку, тарілку й виделку, йде до того краю столу, де розміщена закуска, і приборами, які знаходяться у блюдах із закускою, наповнює свою тарілку. Їжі потрібно накладати не дуже багато, щоб на тарілці лишалося місце для келиха. Не треба їсти біля столу, бо це заважатиме іншим підійти до нього. Варто також почекати, поки їжу візьме жінка або особа, старша за рангом або віком.
Зустрівши когось із знайомих, можна виголосити кулуарний тост, що прийнято, наприклад, в Україні та Росії. Якщо вино випите, фужер можна поставити на свою тарілку, яка залишається в лівій руці. А правою беруть виделку й приступають до їжі. Йдучи залою назустріч приятелю або колезі, потрібно взяти фужер у праву руку, у лівій лишається тарілка з виделкою та їжею. Наближаючись до знайомого, поставте знову напій на тарілку, щоб звільнити для вітання праву руку. Ходити залою з фужером, який стоїть на тарілці, не можна.
Якщо на фуршеті подають гарячі страви, тарілку із залишками їжі, фужером і виделкою гість ставить у спеціальне місце, де складають увесь використаний посуд (на піднос, стіл або на спеціальний візок, який вивозить офіціант). Кожний бере чисту тарілку, виделку й ніж, а потім підходить до поданої гарячої страви й наповнює свою тарілку приборами, які тут знаходяться. Великий шматок (наприклад, біфштекс) можна одразу розрізати на дрібні. Використаний ніж кладуть до брудного посуду у визначеному місці. Урочистість прийому типу "а-ля фуршет" може бути підкреслена зазначенням у запрошенні особливої форми одягу.
Іще одна істотна деталь: коли ви прийшли або залишаєте прийом, не обов'язково потискати руку кожному з присутніх. Вітатися чи прощатися за руку треба тільки з господарем і господинею.
Є два види ділових зустрічей: зустрічі із клієнтами й зустрічі зі своїми співробітниками.
Чи буде це вечірка на честь дня народження, обдарування подарунками немовляти, вечір, на якому ви проводжаєте свого колегу на пенсію, або просто спільна вечеря наприкінці робочого тижня, такі зустрічі з товаришами по службі поза роботою приносять величезну користь із кількох причин.
Вони допоможуть вам краще довідатися один одного, зняти напругу після роботи й змусять вас перейнятися духом товариства, що помітно полегшить ваш робітник дінь і підвищить продуктивність роботи.
Існує два види ділових сніданків: сніданок із клієнтом і сніданок з колегою по роботі. Ми часто воліємо зустрічатися із клієнтами за сніданком, а не за ланчем або обідом, щоб не переривати свійій робочий день. Сніданок зі співробітником теж прекрасна ідея з ряду причин:
Можливо, сніданок - це ваша єдина можливість просто зустрітися й поспілкуватися.
Ви можете зустрітися в улюбленому ресторані, якщо необхідно, замовити банкетний зал, або всі можуть внести свою лепту у шведський стіл, накритий у кімнаті для нарад на роботі.
Як більше розслаблюючий варіант ви можете запросити колег до себе додому на суботній сніданок або ледачий недільний пізній сніданок і приємно здивувати їх чим-небудь особливим! Як щодо вишуканого сніданку із шампанським?
Запросивши колег додому вихідного дня, ви можете влаштувати простої барбекю в складчину на задньому дворику або що-небудь особливе, наприклад, інтернаціональний бенкет.
Так само як і сніданки, ланчі можна розділити на два види: "потрібний ланч" із клієнтом і зустріч за їжею з колегами.
Можна також зустрітися в улюбленому ресторані, якщо необхідно, замовивши банкетний зал. Або можна разом організувати фуршетний стіл у кімнаті для нарад на роботі або просто домовитися зустрітися в офісному кафі. Ланч теж може бути пов'язаний з роботою (можливо, вам усім треба розслабитися в середині дня) або бути просто можливістю поспілкуватися.
Знову ж можна запросити колег до себе додому на вихідні. Якщо ви вирішили так і зробити, складіть особливе меню, включите в нього незвичайні блюда, щоб відволікти колег від роботи, вивести їх з рутинного робочого стану й дати розслабитися й відпочити.
Важливо зазначити, що основним сенсом прийомів є не споживання їжі та дегустація напоїв, а встановлення та поліпшення ділових та дружніх взаємин їх учасників. Йдучи на прийом, треба бути не тільки відповідно вдягнутими, але й підготовленими до відповідей на запитання та ведення світської бесіди.
Залежно від часу, на який вони призначені, прийоми поділяються на два типи - денні та вечірні, а також з розсаджуванням за столом чи без. Основними видами прийомів є "Келих шампанського" ("Cоupe de chаmpаgne"), "Келих вина" ("Vіn d'Hоnneur"), "Сніданок" ("Lunch"), "Обід" ("Dіnner"), "Обід-буфет" ("Buffet Dіnner"), "Вечеря" ("Supper"), прийоми типу а-ля фуршет, коктейль, а також маленькі прийоми - кофейний або чайний стіл.
До денних прийомів відносяться: "Келих вина", "Келих шампанського" та "Сніданок". Усі інші прийоми є вечірніми.
Відрізняють два види сервірування фуршетного столу: одностороннє та двостороннє. При першому варіанті стіл сервірують тільки з одного боку, використовуючи його зазвичай для почесних гостей та упорядників банкету. Стіл ставлять перпендикулярно до головного стола на відстані 1-1,5 м чи одним боком до стіни. Стіл сервірують з обох боків. Два типи сервірування показано на рисунках.
Існує кілька типів сервірування столу приборами: у два ряди, групами, "ялинкою" та "змійкою".
Якщо посуд розташовують у два ряди, тоді розстановку розпочинають із фужерів, які ставляться трикутником по 9-11-17 приборів на кінцях столу по його центру на відстані 15-20 см від торця. Якщо стіл довгий, фужери можуть стояти і в середині двома симетричними трикутниками. Простір між ними використовується для розміщення пляшок з мінеральною та фруктовою водою.
Чарки розташовують вздовж центру столу двома рядами, відстань між якими 15-25 см, а між чарками - 1,5-2,0 см. Спочатку ставлять чарки малого розміру, потім середнього і великого.
"Обід" - найбільш почесний вид прийому. Починається він у проміжку між 19.00 та 21.00. Стіл накривають білими скатертинами. Серветки білі, накрохмалені, їх кладуть на тарілочки для хліба.
Столи ставлять у вигляді літери "Т" або "П". Докладно про правила розміщення за столом ми розповідали вище, зараз нагадаємо лише деякі основні. Найпочесніші місця за головним столом ті, де гості знаходяться обличчям до вхідних дверей чи, якщо це неможливо, до вікон, що виходять на вулицю.
Вибір холодних закусок невеликий - тільки по одній рибній і м'ясній страві та овочеві салати. Після холодних закусок подають бульйон із грінками, потім - яку-небудь страву з м'яса. Може бути дві гарячі страви, одна з них - з риби, яка подається перед гарячим м'ясним блюдом з приготовленими по-різному овочами. Обід закінчують десертом, прибравши спочатку весь посуд, столові прибори та чарки, які були подані для попередніх страв.
На десерт можна подавати желе, креми, різні ласощі, ягоди з вершками. Якщо солодке подають у загальній таці, стіл сервірують відповідним посудом та десертними чи чайними ложечками. Солодке порціями ставлять перед запрошеними з правого боку. Наприкінці подаються чай чи кава. Алкогольні напої ті ж, що й на сніданку. Перед обідом гостям пропонуються аперитиви. Урочисті прийоми потребують і урочистості в зовнішньому вигляді. У цьому випадку на запрошеннях (у лівому нижньому куті) звичайно вказують "Whіte tіe" (біла краватка, що означає "фрак"), чи "Blаck tіe" (чорна краватка, тобто смокінг). А якщо на запрошенні написано "Evenіng dress" - це вечірній одяг, тобто фрак. Якщо форма одягу вказується, виконання цієї умови обов'язкове. Дами в таких випадках повинні бути у вечірніх сукнях, хоча у запрошенні про це і не говориться.
Крім урочистих прийомів практикуються (навіть на найвищому рівні) зустрічі за чайним чи кавовим столами. На каву зазвичай запрошують з 17 до 19 годин, на чай до 20 годин. До кави чи чаю подають маленькі бутерброди, пиріжки, солодке та солоне печиво, здобні булочки, кекси, солоні чи солодкі торти. На стіл можна поставити коробки шоколадних цукерок, вершки чи морозиво, лимон.
Для кавового чи чайного столу підбирають кольорові скатертини та кольорові серветки ручної роботи. Стіл можна накривати і кольоровими тканинними серветками.
Перед кавою можна подати гарячу закуску чи салат.
Подають салати у келихах чи в скляному посуді на ніжках. До кавового столу
рекомендується подавати також соки, мінеральну воду. Склянки для мінеральної
води не сервіруються для кожного гостя окремо, а ставляться групами в одному чи
декількох місцях. До кавового та чайного столу пропонують тости, підсмажені у
тостері, а також печиво, омлети тощо. Форма одягу - повсякденний костюм чи
сукня. Крім головних видів прийомів, є їх різновиди. "Бранч". Це
неформальний вид прийому, який проводиться між сніданком та ланчем. До речі,
слово "бранч" походить від з'єднання слів "брекфест" та
"ланч". Бранч частіше проводиться у вихідні, для дружнього кола. За
характером цей вид спілкування близький до сніданку чи легкого ланчу і
складається практично з тих же страв. Можна подати м'ясо в будь-якій формі,
бекон, сосиски, тушковане м'ясо, рибу, млинці, тушковані томати, булочки,
масло. Пропонуються кава, чай, сік, прохолодні напої у великій кількості. Може
бути подане вино.
Звичайно, ділові люди проявляються в ділі. Але про майбутнього партнера ділова людина хоче знати якомога більше, мати певне загальне враження. Зокрема, про його культуру, вихованість. Саме з цих ніби побічних рис часто складається уявлення про ділову людину і робиться відповідний висновок: варто чи не варто мати з нею справу.
Ділову людину хочуть побачити в невимушеній обстановці. А таким місцем може бути прийом, театр, концертний зал. Тому, буваючи в цих людних місцях, ділова людина завжди має пам'ятати, що до неї дехто може придивлятися з метою ведення майбутніх ділових справ. З цією ж метою ділових людей запрошують у гості.
Правила поведінки за столом регламентують ряд вимог, які бажано не порушувати. Сідаючи за стіл, не слід здіймати зайвий шум, турбувати сусідів. Спочатку допоможіть сісти вашій сусідці справа, присунувши їй стілець, тоді сідайте самі. За столом треба сидіти прямо, трохи спираючись на стінку стільця. Стілець не треба присувати близько до стола, але й відсувати далеко теж не слід. Від того, як ви сидите, залежать ваші рухи, постава в цілому. Салфетку засувають за верхній ґудзик сорочки чи піджака лише у фільмах чи виставах. Це правило давно застаріло. Тепер тканинну салфетку кладуть на коліна. Нею губи не витирають - для цього використовують паперові салфетки. Встаючи, салфетку кладуть справа від тарілки, або на місце, де стояла тарілка.
Їсти починають після господиня. Чоловіки починають їсти тоді, коли почали їсти жінки, які сидять поряд з ними. Виделку тримають у лівій руці, ніж - у правій. Лікті мають бути притиснені до боків.
Без особливої потреби не рекомендується виходити з-за столу до закінчення обіду.
Ні в якому разі не можна їсти з ножа. Це грубе порушення правил поведінки за столом.
Хліб беруть зі спільної тарілки рукою, кладуть на свою тарілку, а їдять, відламуючи по кусочку.
Цукор в чашці розмішують, не стукаючи ложечкою і не розливаючи чай на блюдце. Після цього ложку кладуть на блюдце. Не слід: просувати палець в ручку чашки, розмочувати в чашці печиво або бублики, класти в чай варення.
Кружальце лимона кладуть в чай, ложечкою витискають сік, а залишок виймають і кладуть на блюдце. Кусковий цукор беруть щипцями, а за їх відсутності - рукою, не торкаючись інших кусочків. Цукор-пісок беруть тільки тією ложечкою, яка є в цукерниці.
Торти, бісквіти їдять десертною ложечкою. Печиво, пироги, слойоні вироби рекомендується їсти, тримаючи в руках і відламуючи кусочками.
Молодший пропускає в дверях старшого, господар -
гостя, гість - господиню. Якщо старший пропускає молодшого першим, не слід
сперечатися біля дверей. Першими слід пропустити тих, що виходять з приміщення.
Піднімаючись сходами, чоловік йде за жінкою, спускаючись - перед нею.
Відрядження за кордон здійснюється відповідно до наказу (розпорядження) керівника підприємства після затвердження завдання, в якому визначаються мета виїзду, термін, умови перебування за кордоном (у разі поїздки за запрошенням подається його копія з перекладом), і кошторису витрат. Термін відрядження визначається керівником, але не може перевищувати 60 календарних днів.
Термін відрядження працівників, які направляються за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для здійснення монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, проектно-пошукових, будівельних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, шефмонтажу та авторського нагляду під час будівництва, обслуговування та забезпечення функціонування національних експозицій на міжнародних виставках, не повинен перевищувати одного року. Термін відрядження працівників авіаційних компаній, які направляються за кордон для виконання авіаційних перевезень пасажирів та вантажів у миротворчих місіях Організації Об'єднаних Націй згідно з контрактами між авіаційними компаніями України та Організацією Об'єднаних Націй, не повинен перевищувати шести місяців. Термін відрядження працівників державної контрольно-ревізійної служби, які направляються для проведення контрольних заходів, не повинен перевищувати періоду проведення таких заходів.