Материал: Оптимізація структури угідь

Провівши розрахунок вартості витрат і дізнавшись вартість вирощування кожної культури необхідно розрахувати показник витрат виробництва на всю площу ріллі по певній культури (табл. 14).

Таблиця 14. Розрахунок середньозваженого показника витрат на вирощування культур

Отримавши всі дані необхідно розрахувати виручку та прибуток в залежності від ціни на молоко та молочні продукти та від кількості виробленої молочної продукції:

Вир=2727,27*2,5*108=736363,6

Приб=736363,6-663327,3=73035,62

Розрахувавши прибуток ми зможемо дізнатися на скільки є рентабельне наше господарство:

Рен= (Приб/Вит)*100

Рен=(73035,62/663327,3)*100=11,01

Рен - рентабельність виробництва сільськогосподарської продукції;

Приб - прибуток, грн.;

Вит - витрати на утримання стада ВРХ запланованого поголів’я;

Вир - виручка.

Під екологічною оптимізацією структури земельних угідь слід розуміти комплекс заходів по знаходженню оптимального варіанту землекористування на рівні ландшафту з метою використання земель в екологобезпечному режимі. Екологічна оптимізація структури земельних угідь передбачає консервацію деградованих і малородючих ґрунтів орних земель та трансформацію деградованих лукопасовищних угідь на засадах екологічно-доцільного використання.

Тому проведемо розрахунок екологічної оптимізації угідь за таким порядком:

.        Визначимо бал антропогенного навантаження на кожне угіддя (табл. 15)

.        Розрахуємо середньозважений показник антропогенного навантаження на територію землекористування

.        Визначимо коефіцієнт екологічної стабільності конкретного угіддя (табл. 16);

.        Розрахуємо коефіцієнт екологічної стабільності території землекористування;

.        Розрахуємо індекс екологічної невідповідності сучасного використання орних земель;

.        Розрахуємо перевищення припустимої розораності;

.        Розрахуємо коефіцієнт стійкості агроландшафтів.

Результати всіх розрахунків занесені в таблицю 15.

Таблиця 15. Розрахунок показника антропогенного навантаження на територію землекориствання

. Коефіцієнт антропогенного навантаження характеризує потужність антропогенного впливу на земельні ресурси.

Ка.н.=,

Вихідний:

Ка.н.=

Проектний:

Ка.н.=

де Ка.н. - коефіцієнт антропогенного навантаження (додаток 1),

Р - площа земель з відповідним рівнем антропогенного навантаження, га;

Б - бал відповідної площі з певним рівнем антропогенного навантаження.

Оцінка впливу співвідношення угідь на екологічну стабільність ландшафтів, яка залежить від сільськогосподарської освоєності території та характеризується коефіцієнтом екологічної стабільності території (додаток 2).

Таблиця 16. Розрахунок коефіцієнту екологічної стабільності території землекористування

. Для оцінки оптимальності співвідношення угідь землекористування розраховується коефіцієнт екологічної стабільності території землекористування. За коефіцієнтом екологічної стабільності та екологічною оцінко території (додаток 3).

Кек.ст.=

Вихідний:

Кек.ст.=

Проектний:

Кек.ст.=

де Кек.ст. - коефіцієнт екологічної стабільності території;

Кі - коефіцієнт екологічної стабільності угіддя і-го виду;

Рі - площа угіддя і-го виду, га.

Отже територія екологічно нестабільна (<0,33)

. З метою диференційованої характеристики використання земельних ресурсів використовується «індекс екологічної невідповідності сучасного використання орних земель», запропонований О.П. Канашем, який пропонує оптимізувати співвідношення з урахуванням придатності земель до використання.

Ін=

Вихідний:

Ін=

Проектний:

Ін=

де Ін - індекс екологічної невідповідності сучасного використання орних земель;ф - площа орних земель, га;о - максимальна площа орнопридатних земель, га.

Значення припустимої розораності показує частку малопродуктивних та не продуктивних в якості ріллі земель від максимально орнопридатної площі.

. Індекс екологічної невідповідності сучасного використання орних земель доповнюється розрахунком значення перевищення припустимої розораності. Значення припустимої розораності показує частку малопродуктивних і непридатних в якості ріллі земель від максимальної орнопридатної площі.

Ппр= (Ін-1)*100

Вихідний:

Ппр= (1,1-1)*100=10%

Проектний:

Ппр= (1-1)*100=0%

де Ін - індекс екологічної невідповідності сучасного використання орних земель;

Ппр - перевищення допустимої розораності, %.

. Підсумкова оцінка структури угідь землекористування визначається за коефіцієнтом стійкості агроландшафтів (додаток 4).

Кса=

Вихідний:

Кса=

Проекний:

Кса=

де Кса - коефіцієнт стійкості агроландшафтів;

Рек- площа екологічно стійких угідь, га;

Рн - площа ріллі та багаторічних насаджень.

З додатку 4 та розрахунку видно, що територія найбільш уразлива (<0,3).

Результати всіх розрахунків необхідно занести в порівняльну таблицю:

Таблиця 17. Порівняльна оцінка екологічного стану угідь землекористування

Провівши економічні розрахунки можна зробити висновок, що наше підприємство є рентабельним, а прибуток перевищить витрати. Також розрахувавши екологічний стан угідь при зміні агроландшафтів видно , що екологічний стан земель зміниться, але його зміни порівняно не значні і вплив на навколишнє середовище буде не великим.

Висновок

Оптимізація співвідношення ріллі, сіножатей і пасовищ має велике значення, тому що це найдешевший спосіб регулювання еколого-економічних взаємозв’язків у природно - антропогенних відносинах, адже його порушення веде до того, що водна і вітрова ерозії руйнують не тільки родючий шар ґрунту, але завдають шкоди навколишньому середовищу.

Ерозійні процеси завдають великих збитків сільськогосподарському виробництву. Наслідком ерозії є зниження родючості ґрунтів і падіння урожайності сільськогосподарських культур.

Разом з твердим стоком виноситься значна кількість внесених мінеральних добрив, що знижує економічну ефективність їх використання.

З метою збереження родючого шару ґрунтів і запобігання економічних збитків необхідно проводити роботу по захисту земель від ерозії.

Значна частина орних земель області потенційно не стійкі до вітрової ерозії по причині легкого механічного складу ґрунтового покриву та водної ерозії розорюваних схилів. При інтенсивній обробці структура таких земель руйнується і вони більш легко піддаються ерозійним процесам, що призводить до безповоротної втрати родючого ґрунту.

Всі землі з крутизною схилів більше норми на території області переведені в природні кормові угіддя

Принциповими заходами щодо охорони земель, що здійснюються в процесі земельної реформи - є оптимізація структури угідь шляхом вилучення з інтенсивного обробітку деградованих ділянок, малопродуктивних земель, ерозійно-небезпечних ділянок з метою їх залуження, заліснення чи істотного покращання за період тимчасової консервації з подальшим поверненням до складу орних земель.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми розвитку аграрних формувань та ефективності виробництва в них вивчали такі відомі вчені, як

Для визначення спеціалізації господарства використано модель оптимізації виробничо-галузевої структури сільськогосподарського підприємства, завдання якої полягає у визначенні виробничої структури, тобто у визначенні площ,сільськогосподарських культур, поголів’я окремих видів i груп тварин тощо.

Курсова робота дає змогу відобразити чимало умов, взаємозв'язки між витратами ресурсів i результатами виробництва, збалансувати виробництво так, щоб забезпечити раціональне використання наявних ресурсів.

Список використаної літератури

1.     Баран С.І. Методи підвищення ефективності інноваційної діяльності в аграрному секторі / С.І. Баран // Науковий вісник НЛТУ України - 2009. №19 С.135-140.

2.      Державний статистичний збірникУкраїни: Україна у цифрах, Kиїв, 2012

.        Фінансова та статистична звітність ПСП ім. Довженка ( 2010-2012 роки).Lviv Polytechnic National University Institutional Repository

4.      Довідник з аналізу господарської діяльності сільськогосподарських підприємств . Урожай Київ 1974.

5.      Павленчик А.О. Формування та функціонування ринку сільськогосподарської продукції. Автореферат на здобуття ступеня к.е.н. Спеціальність 08.00.04. - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львів, 2008. - 20 с.

.        Лозинська Т. Тенденції розвитку аграрного ринку в контексті державного регулювання / Т. Лозинська, Г. Пасемко // Публічне управління: теорія та практика. - 2011. - № 1(5). - С. 162-168

Додатки

Додаток 1

Рівень антропогенного навантаження земель різних категорій