Материал: Облік, аналіз та аудит операційних витрат

Елемент «Відрахування на соціальні заходи» охоплює такі витрати:

·   відрахування єдиного соціального внеску;

·   відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства;

·   відрахування на інші соціальні заходи.

Елемент «Амортизація» включає:

·   амортизацію основних засобів;

·   амортизацію нематеріальних активів;

·   амортизацію інших необоротних активів.

Елемент «Інші операційні витрати» включає:

·   витрати на відрядження;

·   послуги зв’язку;

·   матеріальну допомогу;

·   плату за розрахунково-касове обслуговування тощо.

Узагальнення інформації за окремими статтями загальновиробничих, адміністративних і збутових витрат, а також інших витрат операційної діяльності відображаються на рахунках:

«Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати, 92 «Адміністративні витрати» , 93 «Витрати на збут », 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Для обліку виробничих витрат і визначення собівартості виготовленої продукції призначений активний рахунок 23 «Виробництво», основними завданнями якого є накопичення виробничих витрат і визначення фактичної собівартості продукції, робіт та послуг. За дебетом рахунка 23 «Виробництво» протягом місяця відносять прямі й непрямі витрати, пов’язані з виробництвом продукції , робіт та послуг, за кредитом відображаються суми фактичної собівартості надання послуг, виготовлення продукції, за кредитом відображаються суми фактичної собівартості завершеної виробництвом готової продукції. Прямі витрати це :

-    прямі матеріальні витрати (сировина та матеріали, купівельні напівфабрикати, комплектуючі вироби, інші матеріальні витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкту обліку витрат);

-        прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкту витрат);

         інші прямі витрати (усі інші витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкту витрат).

Загальновиробничі витрати , пов’язані з обслуговуванням основних і допоміжних цехів та управлінням ними, які відображаються в бухгалтерському обліку на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.

З метою більш повного виявлення резервів економії витрат на обслуговування виробництва, їх планування, облік таких витрат необхідно вести за статтями витрат, номенклатура статей витрат наведено таблиці 1.1

Таблиця 1.1

Номенклатура статей загальновиробничих витрат

В кінці місяця загальновиробничі витрати розподіляються за кожним цехом окремо. Загальновиробничі витрати поділяються на змінні та постійні. Відповідно до П(С)БО 16 «Витрати» перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат встановлюється підприємством, що зазначається в Наказі про облікову політику.

До змінних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування та управління виробництвом, які змінюються прямо пропорційно змінні обсягу виробництва. Такі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу, виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Змінні загальновиробничі витрати повністю включаються до складу виробничої собівартості продукції, робіт та послуг у період їх виникнення і списуються на витрати виробництва Дебет рахунка 23 «Виробництво».

Постійні загальновиробничі витрати це витрати на обслуговування і управління виробництвом, які залишаються незмінними при змінні обсягу виробництва. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використання бази розподілу при нормальній потужності . Величина нормальної виробничої потужності визначається підприємством самостійно та зазначається в Наказі про облікову політику підприємства.

Загальновиробничі витрати, які знаходяться у межах нормативів вважаються розподіленими та списуються в Дебет рахунка 23 «Виробництво». Інші витрати є нерозподіленими та відносяться у Дебет рахунка 90 «Собівартість реалізації».

Відповідно до П(С)БО 16 «Витрати» витрати, пов’язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції , робіт та послуг, поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати..

Адміністративні витрати це витрати пов’язані з обслуговуванням виробництва й управління ним у масштабі всього підприємства. До адміністративних витрат відносять:

-  загальні та корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати);

-        витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого адміністративного персоналу;

         витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення;

         винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна);

         витрати на зв’язок;

         амортизація нематеріальних активів загальногосподарського призначення;

         витрати на врегулювання спорів у судових органах;

         плата за розрахунково - касове обслуговування та інші послуги банків, інші витрати адміністративного призначення.

Загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства , відображаються на рахунку 92 «Адміністративні витрати», за дебетом даного рахунку відображається сума визнаних адміністративних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 «Фінансові результати». Аналітичний облік адміністративних витрат ведеться за статтями витрат в розрізі елементів витрат.

Витрати на збут включають наступні витрати , пов’язані з реалізацією продукції, товарів , робіт , послуг:

-    витрати матеріалів для пакування готової продукції на складах, витрати на ремонт тари;

-        витрати на оплату праці та комісійні винагороди продавцям, працівникам підрозділу, які забезпечують збут;

         витрати на рекламу та дослідження ринку;

         витрати на відрядження працівників , занятих збутом;

         витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції;

         витрати на транспортування , страхування готової продукції, транспортно-експедиційні та інші послуги;

         витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування.

Облік витрат , пов’язаних зі збутом продукції, робіт та послуг ведеться на рахунку 93 «Витрати на збут». За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат на збут, за кредитом - списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

Для обліку інших витрат операційної діяльності використовують рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності», за дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат, за кредитом їх списання на рахунок 79 «Фінансові результати». Рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності» має такі субрахунки, що представлено таблице. 1.2

Таблиці 1.2

Субрахунки рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності»

Розкриття інформації про склад інших операційних витрат відображається у Примітках до річної звітності.

Для обліку витрат за елементами у плані рахунків бухгалтерського обліку передбачені рахунки класу 8 «Витрати за елементами». За дебетом цих рахунків протягом звітного періоду здійснюється відображення витрат по мірі їх виникнення, а за кредитом списання у кінці звітного періоду на дебет рахунка 79 «Фінансові результати», або на дебет рахунків класу 9 «Витрати діяльності», якщо облік витрат на підприємстві ведеться за схемою розгорнутого обліку. Рахунки класу 8 залишків на кінець звітного періоду не мають

Повна інформація про витрати розкривається у фінансовій звітності (Звіт про фінансові результати (Ф.№2)), та в Примітках до річної фінансової звітності (ф.№ 5). Згідно Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» із змінами внесеними наказами Мінфіну від 27.06.2013 № 627, від 08.02.2014 р № 46 надані визначення :

-    витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками);

-        операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Розділом ІІ пунктом 8 визначено , що у звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

Згідно Податкового кодексу України ст. 138, Склад витрат та порядок їх визнання та 138.1 Витрати , що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування , складаються із витрати операційної діяльності :

-    витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, робіт та послуг;

-        собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану , придатного для продажу;

         фактична вартість остаточно забракованої продукції не включається до складу витрат платника податку, крім втрат від браку;

         собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов’язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг а саме: прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів;

         склад інших прямих витрат , що включають всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об’єкт витрат;

         адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством;

         витрати на збут, які включають витрати , пов’язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

         суми витрат, не віднесені до складу витрат минулих звітних податкових періодів у зв’язку з втратою, знищенням або зіпсуванням документів, що підтверджують здійснення витрат, установлених цим розділом, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.

Статтею 140 ПКУ визначені особливості визнання витрат подвійного призначення:

-    витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, засобами індивідуального захисту, а також продуктами спеціального харчування;

-        витрати , пов’язані з науково - технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно - експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов’язаних з основною діяльності платника податку.

Процес аудиту витрат підприємства на виробництво вважається найбільш складним і трудомістким. Витрати містять у собі безліч різнопланових складових , перевірка яких потребує правильного й повного подання аудитором особливостей їхнього формування. У ході перевірки аудитори повинні враховувати вид діяльності, структуру витрат, специфіку виробничого процесу та організації облікової роботи, а також докорінно змінену нормативну базу обліку витрат операційної діяльності витрат підприємства.

Основними завданнями аудиту в операційних витрат виробництва є:

-    перевірка обґрунтованості включення у витрати окремих витрат;

-        перевірка обґрунтованості віднесення прямих витрат на окремі види продукції;

         перевірка формування витрат за різними напрямками;

         перевірка правильності розподілу загальновиробничих витрат;

У зв’язку з тим, що прямі витрати становлять основу вартості наданих послуг, їх розглядають в першу чергу. Матеріальні витрати та витрати на оплату праці виробничих працівників є основними представниками прямих витрат. З них і розпочинають аудиторську перевірку витрат на виробництво.

Аудиторській перевірці підлягає правильність віднесення загальновиробничих витрат до постійних і змінних, правильність їх списання до витрат виробництва.

1.2    Проблемні аспекти побудови ефективної системи обліку і аудиту витрат операційної діяльності

У процесі діяльності підприємства використовують різні за своїм характером та властивостями речовини та сили природи. В економічній літературі цей процес прийнято називати затратами. Таким чином , затрати - це загально - економічне поняття, що характеризує використання різних речовин і сил природи у процесі господарювання. Здійснюючи господарську діяльність підприємства несуть різні затрати. Але за своїм змістом термін «затрати» є багатогранним та багатоаспектним, що вимагає їх класифікації. Класифікація затрат потрібна для визначення вартості продукції, та відповідно , для ціноутворення, а також для визначення собівартості продукції, тобто локальних затрат.

Для забезпечення раціональної організації обліку витрат визначено за неохідне враховувати організаційну та виробничу структуру підприємства. Це зумовлено тим, що бухгалтерський облік витрат базується на взаємозв’язку між окремими підрозділами та видами діяльності підприємства. У свою чергу на організаційну структуру підприємства впливає широке коло різноманітних факторів: вид діяльності, характер виробництва продукції, структура управління та розміри підприємства, особливості технології та організації виробництва [7с.67;8 с 386] .