Материал: МВ до ПЗ ек 15

Рис. 5.3

При нерегульованій висоті робочої поверхні оптимальне положення працівника досягається регулюванням висоти сидіння і підставки для ніг. У цьому випадку висоту робочої поверхні встановлюють за номограмою (рис. 5.3) для працівників зі зростом 1800 мм. Висота робочої поверхні ― це відстань по вертикалі від підлоги до горизонтальної площини (реально існуючої або уявної), в якій виконуються основні трудові рухи. Оптимальна робоча поза для працівників нижчого росту досягається за рахунок збільшення висоти робочого сидіння і підставки для ніг на розмір, рівний різниці між висотою робочої поверхні, оптимальної для росту цього працівника.

Таблиця 5.1

Конструкція регульованого крісла оператора повинна відповідати вимогам ГОСТ 21889-76.

У тих випадках, коли неможливо здійснити регулювання висоти робочої поверхні і підставки для ніг, допускається застосування устаткування з нерегульованими параметрами робочого місця. У цьому випадку числові значення цих параметрів визначають за табл. 5.1, 5.2 і рис. 5.4.

Рис. 5.4 Простір для ніг ((ширина не менше 500 мм)

а ─ відстань від скління до нижнього краю робочої поверхні не

менше 150 мм; h ─ висота простору для ніг не менше 600 мм.

Таблиця 5.2

Форму робочої поверхні різного устаткування варто встановлювати з ураху­ванням характеру виконуваної роботи. Вона може бути прямокутною, мати виріз для корпуса працівника або поглиблення для настільних машин і т. д. При необхідності на робочу поверхню слід встановлювати підлокітники.

Підставка дня ніг повинна бути регульованою за висотою. Ширина повинна бути не менше 300 мм, довжина ― не менше 400 ми. Поверхня підставки повинна бути рифленою. На передньому краю слід передбачати бортик висотою 10 мм .

1.2.2 Вимоги до розміщення органів управління

Загальні вимоги до розміщення органів управління ― по ГОСТ 22269-76. При роботі двома руками органи керування розміщають із таким розрахунком, щоб не було перехрещування рук. Органи управління на робочій поверхні в горизонтальній площині необхідно розміщати із урахуванням таких вимог:

- дуже часто використовувані і найважливіші органи управління повинні бути розташовані в зоні 1 (рис. 5.2);

- часто використовувані і менше важливі органи управління не допускається розташовувати за межами зони 2 (рис. 5.2).

- рідко використовувані органи управління не допускається розташовувати за межами зони 3 (рис. 5.2).

При розміщенні органів управління на вертикальній площині слід керуватися даними, наведеними у табл. 5.1 і на рис. 5.3. Вище 1100 мм допускається розташовувати органи управління у випадку, якщо з технічних причин розташувати їх до зазначеного рівня неможливо. Такі органи управління повинні використовува­тися рідко.

Аварійні органи управління слід розташовувати в зоні досяжності моторного поля, при цьому необхідно передбачити спеціальні засоби впізнання і запобігання їх мимовільного умикання відповідно до ГОСТ 12.2.003 - 74.

Операції, що не вимагають точності і швидкості виконання, можуть бути передані ножним органам управління або ногам.

1.2.3. Вимоги до розміщення засобів відображення інформації

Загальні вимоги до розміщення засобів відображення інформації по ГОСТ 22269 - 76.

Дуже часто використовувані засоби відображення інформації, що вимагають точного і швидкого зчитування показань, слід розташовувати у вертикальній площині під кутом ±15° від нормальної лінії погляду й у горизонтальній площині під кутом ±15° від лінії погляду рис. 5.5, 5.6).

Рис. 5.5. Зони зорового спостереження у вертикальній площині

Рис. 5.6. Зони зорового спостереження у горизонтальній площині

Часто використовувані засоби відображення інформації, що вимагають точного і швидкого зчитування показань, допускається розташовувати у вертикальній площині під кутом +30⁰ від нормальної лінії погляду й у горизонтальній площині під кутом ±30⁰ від сагітальної площини.

1.3 Вимоги ергономіки до організації робочих місць користувачів дисплеїв

При організації робочого місця користувача дисплея необхідно врахувати:

- просторове розміщення і фарбування помешкань;

- особливості розміщення робочих місць у помешканні;

- параметри робочого столу і розміщення устаткування на ньому;

- конструктивні особливості робочого сидіння.

1.3.1 Просторове розміщення і фарбування помешкань

У помешканнях, призначених для роботи з відео ─ терміналами, доцільно щоб вікна були орієнтовані на північ або північний захід. На вікнах повинна бути штора або жалюзі, що регулюють рівень освітленості і захищають від прямого влучення сонячних променів на робоче місце.

При кольоровому оформленні виробничих і допоміжних помешкань необхідно враховувати орієнтацію їхніх вікон стосовно частин світла і використовувати гармонійне сполучення кольорів. Для стін і робочих поверхонь використовують мало насичені (основні) кольори, для невеликих помешкань або ділянок, що рідко потрапляють у поле зору працівників, а також для створення контрастності ― кольори середньої насиченості (допоміжні), для маленьких за площею поверхонь ― насичені (акцентні) ― як функціональне фарбування. Стелі у всіх помешканнях повинні бути білими. Поверхні устаткування в помешканнях повинні бути матовими або напівматовими для вилучення відблисків в очі працівників, а стіни повинні бути пофарбовані або обклеєні шпалерами пастельних тонів (табл. 5.3).

Рідко використовувані засоби відображення інформації допускається розташо­вувати у вертикальній площині під кутом ±60⁰ від нормальної лінії погляду й у горизонтальній площині під кутом ±60⁰ від сагітальної площини (при русі очей і повороті голови).

Таблиця 5.3

1.3.2 Особливості розміщення робочих місць у приміщенні

Просторове розміщення робочих місць у приміщенні повинне бути таким, щоб забезпечувати розміщення працівника з урахуванням робочих рухів і переміщень відповідно до технологічного процесу, змін робочої пози, вільного доступу до місць профілактичного огляду і настроювання використовуваного устаткування. Площа робочого місця з дисплеєм повинна бути не менш 6,0 м², об’єм ― не менш 20,0 м³. Робочі місця необхідно розташовувати на визначеній відстані від інших об'єктів (див. табл. 5.4).

Таблиця 5.4.

Робочі місця повинні бути розташовані так, щоб у поле зору працівника не попадали поверхні, що мають властивість віддзеркалювання, вікна й освітлювальні прилади. Дисплеї повинні встановлюватися під кутом 90 ―100 градусів від вікон. Робочі місця з дисплеями доцільно розміщати в глибині приміщення. При використанні у загальному висвітленні світильників прямого світла робочі місця з дисплеями повинні бути обов’язково організовані в ряди паралельно стіні з вікнами. Розташування дисплея, при якому працівник звернений обличчям або спиною до вікон, неприпустимо при будь-якому способі реалізації загального висвітлення, як прямим, так і відбитим світлом.

1.3.3 Параметри робочого столу і розміщення устаткування на ньому

Робочий стіл повинен регулюватися за висотою в границях 680 ― 760 мм; при відсутності такої можливості його висота повинна бути 720 мм. Під робочим столом виділяється робочий простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною 500 мм і глибиною 600 мм. Оптимальні розміри робочого столу ― 1600 х 900 мм.

Робочий стілець (крісло) повинний бути оснащений підйомно-поворот-ним пристроєм для регулювання висоти сидіння і спинки, а також кута її нахилу. Регулювання кожного параметра повинне вироблятися легко, бути незалежним і надійно фіксуватися.

При розміщенні дисплеїв на робочому місці необхідно, щоб поверхня екрана була на відстані 500 ― 700 мм від очей користувача, кут зору ― 10 ― 20 градусів, кут між верхнім краєм дисплея і рівнем очей користувача повинен бути не менше 10 градусів. Найбільш вигідним є розташування екрана перпендикулярно лінії очей користувача.

Елементи робочого місця рекомендується розміщати на рівній відстані від очей користувача до екрана, клавіатури, підставки для документів. Конструкція столу повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні використовуваних приладів, з урахуванням їх кількості, розмірів, конструктивних особливостей і характеру виконуваної роботи. Доцільно мати модульне робоче місце, що легко можна змінювати.