Прилади, з якими користувач має тривалий або частий зоровий контакт, повинні розташовуватися в центрі зорового спостереження і моторного поля. Тому постійно використовувану клавіатуру і «мишу» необхідно розташовувати у кращій зоні. Часто використовуване устаткування доцільне розташовувати в зоні досяжності обома руками. Припустима зона призначена для періодично використовуваного устаткування. При конструюванні робочого місця для розміщення користувача необхідно забезпечувати простір величиною не менш чим 850 мм від столу з обліком виступаючих його частин.

1.3.4 Конструктивні особливості робочого сидіння

Пристосування, що забезпечують підтримку робочої пози для виконання роботи у положенні «сидячи» ― різні крісла, стільці, табурети і т. д. Розрізняють сидіння для тривалого і короткочасного користування.

Основна робоча поза передбачає таке положення корпуса, що сприяє прояву природних вигинів хребетного стовпа і не викликає значної м’язової напруги. При цьому не розтягуються м’язи і зв’язування хребта, не розслаблюються м’язи черевного преса і тазового дна, міжхребетні хрящі не приймають асиметричну форму, не здавлюються органи грудної клітки.

Недотримання перерахованих вище умов приводить до патологічних змін опорно-рухового апарата людини й інших порушень (остеохондроз, радикуліт, сутулість, опущення внутрішніх органів, відвислість живота й ін.).

При роботі сидячи величина кутів тазостегнових, колінних і гомілковостопних суглобів повинна бути 108 ― 103⁰.

Якщо трудовий процес вимагає тривалої підтримки жорстко фіксованої пози без можливості її зміни (у проміжку часу не менше 30 ─ 40 хв), то рекомендується напівм’яке сидіння (крісло) з регульованими параметрами (які встановлюються відповідно до індивідуальних антропометричних даних працівника), профільоване (із двома кутами нахилу), з високою спинкою. Для зняття загальної напруги рекомендується у перервах змінювати позу і положення тіла.

Конструкційні й оздоблювальні матеріали крісла повинні бути міцними, вогнестійкими, не токсичними та забезпечувати у необхідних випадках можливість експлуатації в різних кліматичних умовах.

Покриття сидіння, спинки, підлокітників і підголівника повинні виготовлятися зі зм'якшеного, вологовідштовхувального, не електроіонізуючого, повітря проникненого матеріалу.

При роботі з дисплеєм необхідно використовувати опори. Їхня відсутність призводить до значного збільшення навантаження на опорно-м’язовий апарат, що може супроводжуватися болями в окремих частинах тіла і зниженням працездатності.

З метою зменшення статичної напруги м’язів рук доцільно використовувати стаціонарні чи з’ємні підлокітники довжиною не менш 250 мм, шириною 50 ― 70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 200 ― 260 мм, по відстані між підлокітниками 350 ― 300 мм. В окремих випадках підлокітники можуть бути складовими елементами робочого столу.

На робочому місці необхідно передбачити підставки для ніг, якщо це необхідно. Підставка для ніг повинна мати довжину 400 мм і ширину 350 мм і регулюватися за висотою у межах 0 ― 150 мм і за кутом нахилу у межах 0 ― 20 . Вона повинна мати рифлене покриття і бортик висотою 10 мм по нижньому краю.

2. Практична частина

Задача: Визначити можливість розташування необхідної кількості робочих місць користувачів ЕОМ у приміщенні (за своїм варіантом).

Вихідні дані зазначені в таблиці 5.5.

Таблиця 5.5

Орієнтація, розміри приміщення і кількість робочих місць еом

Приклад вирішення задачі (варіант 0 )

1. Визначаємо фактичну площу підлоги (S_П ) приміщення і його об’єм (V_ПР ):

S_П = aхb = 7 х 8 = 56 м² ;

V_ПР = S_П х h = 56 х4 = 224 м³ .

2. Визначаємо необхідну площу підлоги (S_ПН ) та необхідний об’єм приміщення (V_ПРН ) для розміщення зазначеної кількості робочих місць користувачів ЕОМ:

S_ПН = N_ЕОМ хS_ВДТ = 7 х6 = 42 м² ;

V_ПРН = N_ЕОМ х20 = 7 х20 = 140 м³ .

3. Визначаємо коефіцієнт місткості приміщення за площею (K_S) і за об’ємом (K_V):

K_S= S_П / S_ПН = 56 / 42 = 1,3;

K_V= V_ПР / V_ПРН = 224 / 140 = 1,6.

4. Визначаємо кількість робочих місць ЕОМ, які можна розмістити в приміщенні з урахуванням його лінійних розмірів:

N_S= N_ЕОМ х K_S= 7 х1,3 = 9,1 = 9;

N_V= N_ЕОМ хK_V= 7 х1,6 = 11.

Висновок: у даному приміщенні з урахуванням його лінійних розмірів можна розмістити 9 (дев’ять) робочих місць користувачів ЕОМ.

3.Оформлення звіту

Звіт повинен містити:

• назву заняття;

• теоретичну частину:

• гігієнічні вимоги до обладнання робочого місця користувача ЕОМ;

• вимоги до розмірних характеристик робочого місця і розміщення органів управління;

• вимоги ергономіки до організації робочих місць користувачів ВДТ;

• практичну частину

- задачу.

4. Захист звіту

При захисті звіту викладач перевіряє: правильність оформлення звіту, результати рішення задач і проводить співбесіду за контрольними питаннями.

Контрольні питання

1. Гігієнічні вимоги до обладнання робочого місця користувача ЕОМ.

2. Вимоги до розмірних характеристик робочого місця.

3. Вимоги до розміщення органів управління.

4. Вимоги до розміщення засобів відображення інформації.

5. Просторове розміщення і фарбування помешкань.

6. Особливості розміщення робочих місць у приміщенні.

7. Параметри робочого столу і розміщення устаткування на ньому.

8. Конструктивні особливості робочого сидіння.

Практичне заняття № 6. Безпека праці під час використання комп’ютерів

Мета заняття: повторити й поглибити знання з безпеки праці при роботі на комп’ютері.

Матеріальне забезпечення: стенди в 601 аудиторії з електробезпеки, відеофільм «Електробезпека».

План проведення заняття

1. Обговорити питання відповідно плану заняття.

2. Заслухати реферати студентів за тематикою заняття і провести їх

обговорення.

3. Перегляд відеофільму «Електробезпека».

Питання для опитування

1. Вимоги до виробничого персоналу та режимів праці.

2. Вимоги до виробничих приміщень та їх обладнання.

3. Вимоги безпеки при експлуатації обладнання.

Теми рефератів

1. Дія електричного струму на організм людини.

2. Класифікація електроустановок і приміщень за ступенем ураження електричним струмом.

3. Заходи пожежної безпеки при експлуатації електроустановок.

Методичні рекомендації студентам щодо підготовки до заняття

При підготовці до опитування за матеріалом заняття та підготовці рефератів потрібно врахувати наступне.

При відповіді на перше питання потрібно висвітлити:

• хто допускається до роботи на ЕОМ;

• що зобов’язані знати працівники;

• що передбачають при організації праці для збереження здоров’я працівників;

• що слід вважати за основну роботу з ЕОМ;

• що повинно передбачатися протягом робочої зміни.

При відповіді на друге питання потрібно висвітлити:

• яким вимогам повинні відповідати приміщення, в яких експлуатуються ЕОМ;

• що має бути визначено для приміщень, у яких експлуатуються ЕОМ;

• де мають розміщуватися приміщення, у яких експлуатуються комп’ютери;

• яку площу та об’єм потрібно відводити на одне робоче місце ЕОМ;

• правила кольорового оформлення приміщень для комп’ютерів;

• чим ще оснащують приміщення, крім комп’ютерів.

При відповіді на третє питання потрібно висвітлити:

• що повинен знати працівник, приступаючи до роботи на ЕОМ;

• із яких розділів складається інструкція з охорони праці;

• що потрібно зробити перед початком роботи на ЕОМ;

• що потрібно робити після закінчення роботи;

• які дії недопустимі при роботі на комп’ютері;

• дії робітників у аварійних ситуаціях.

При відповіді 1-го реферату потрібно висвітлити:

• у яких формах проявляється дія електричного струму на організм людини;

• що таке електричний удар;

• від чого залежить важкість ураження електричним струмом;

• порогові значення сили електричного струму;

• величина небезпечного струму та небезпечної напруги для людини;

• за яких умов людина може бути уражена електричним струмом.

При відповіді 2-го реферату потрібно висвітлити:

• як класифікуються електричні установки за величиною напруги;

• які фактори впливають на небезпеку ураження при експлуатації комп’ютерів, дати їм характеристику;

• на які класи по електробезпеці поділяються приміщення;

• дати характеристику приміщень визначених класів небезпеки.

При відповіді 3-го реферату потрібно висвітлити:

• які фактори призводять до пожеж у електроустановках;

• що таке коротке замикання, заходи профілактики;

• що таке перевантаження електричних мереж, заходи профілактики;

• перехідні опори, заходи профілактики.