МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра безпеки життєдіяльності і фізичного виховання

ОХОРОНА ПРАЦІВ ГАЛУЗІ

методичні вказівки

до практичних занять

для підготовки фахівців ОКР «спеціаліст», «магістр»

зі спеціальностей

7.130102, 8.130102 ― «Облік і аудит»

7.130103, 8.130103 ― «Менеджмент організацій»

Одеса

2015

ББК УДК 631: 331.45: 378.147. 88 (075.8) Укладачі: кандидат технічних наук, доцент Сакун М. М., кандидат с/г наук

Дядько І. І.

Рецензент: декан економічного факультету, кандидат економічних наук, доцент Попович В. В.

Методичні вказівки призначені для використання студентами освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст», «магістр» під час підготовки і виконання практичних занять і самостійної роботи. Вони складені відповідно до робочої програми навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі».

На практичні заняття винесено матеріал для поглиблення знань, який вивчається на лекціях, а також матеріал, який студенти мають вивчати самостійно. В методичних вказівках на кожне заняття сформульована мета заняття, завдання на заняття, план проведення заняття.

Рекомендовано до видання рішенням кафедри безпеки життєдіяльності

Протокол № 5, від 25 березня 2015 р.

ЗМІСТ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ

Виконання лабораторних робіт і практичних занять складається із чотирьох етапів:

– попередньої підготовки;

– роботи в лабораторії;

– оформлення звіту;

– захист звіту.

1.1 Попередня підготовка

Попередня підготовка проводиться самостійно напередодні заняття і включає:

– вивчення змісту практичного заняття;

– повторення або додаткове вивчення основних теоретичних положень, викладених на лекціях, в методичних вказівках до заняття, необхідних для поняття суті досліджень, розрахунків, що проводитимуться на занятті.

1.2 Робота в лабораторії

Робота в лабораторії включає:

– тематичну співбесіду з викладачем;

– вивчення інструкції з охорони праці;

– практичне виконання завдання на практичне заняття;

– представлення результатів досліджень чи розрахунків викладачу для

перевірки.

1.3 Оформлення звіту

По кожній роботі складається звіт. Зміст звіту визначається завданням на практичне заняття і вказівками викладача.

Звіт виконується від руки і повинен містити:

• номер і назва заняття, назву факультету, номер групи, курсу і прізвище студента;

• теоретичну частину за темою заняття;

– практичну частину (перелік пунктів завдання з результатами розрахунків і короткі висновки за кожним пунктом завдання).

1.4 Захист звіту

У процесі захисту звіту за практичне заняття викладач перевіряє правильність оформлення звіту і проводить співбесіду за контрольними питаннями.

При успішній здачі співбесіди, виконанні завдання і правильному оформленні звіту, студент отримує залік за заняття.

Оформлення звіту і його захист повинні виконуватися, як правило, в лабораторії під час виконання роботи.

2. Правила безпеки при роботі в лабораторії

До виконання лабораторних і практичних занять допускаються студенти, які вивчили правила безпеки при роботі в лабораторії.

Відповідно до правил безпеки студенти повинні:

– вивчити перед початком роботи правила безпеки при роботі в лабораторії і розписатися в журналі реєстрації інструктажів;

– знати небезпечні та шкідливі фактори в лабораторії, серед яких рухомі механізми, електрична напруга, пари бензину, аміаку, хімічні реактиви, осколки скла;

– подавати живлення на робоче місце тільки з дозволу викладача;

– не торкатися до струмоведучих частин обладнання;

– знати розташування загального вимикача і вимикачів на робочому місці, швидко виключати установку, якщо вона потрапила під напругу (небезпечною напругою для життя є напруга змінного струму 25 В і більше);

– при виникненні небезпечної ситуації негайно сповістити викладача;

– перед виконанням роботи необхідно вивчити мету та порядок виконання роботи, склад лабораторного устаткування та порядок його використання, перевірити наявність хімічних реактивів та інших засобів, необхідних для виконання роботи;

– перед включенням напруги необхідно подати сигнал голосом: «Включаю напругу»;

– не дозволяти виходу парів бензину, аміаку, пилу, розсипання реактивів;

– обережно розпаковувати ампули, індикаторні трубки, уникати порізання склом.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

• залишати без нагляду включене устаткування;

• працювати на включеному устаткуванні поодинці;

• виконувати дії, які не передбачені методичними вказівками;

• порушувати трудову і навчальну дисципліну.

3. Методичні вказівки до практичних занять

Практичне заняття № 1. Дослідження умов праці на робочих місцях користувачів ЕОМ. Розрахунок вентиляції виробничих приміщень.

Мета заняття:

• визначити умови праці на робочих місцях користувачів ЕОМ і їх залежність від параметрів мікроклімату;

• повторити принципи нормування параметрів мікроклімату;

• повторити та закріпити знання приладів для визначення параметрів мікроклімату і одиниць їх вимірювання;

• повторити принципи нормування освітленості;

• повторити та закріпити знання приладу для вимірювання освітленості;

• повторити методику розрахунку освітленості робочих місць;

• повторити методику розрахунку вентиляції виробничих приміщень.

План проведення заняття

1. Опитування студентів по матеріалу заняття.

2. Рішення задач по розрахунку освітлення та вентиляції виробничих

приміщень.

3. Оформлення звіту за заняття.

4. Захист звіту.

Питання для опитування

1. Класи умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища і трудового процесу.

2. Умови праці на робочих місцях користувачів ЕОМ.

3. Параметри мікроклімату та принцип їх нормування. Прилади для визначення параметрів мікроклімату.

4. Освітлення виробничих приміщень, принцип його нормування, прилад для вимірювання освітленості.

5. Методика розрахунку освітлення виробничих приміщень.

6. Методика розрахунку вентиляції виробничих приміщень.

Методичні рекомендації студентам щодо підготовки до заняття

При підготовці до заняття студентам потрібно повторити матеріал лекції «Аналіз умов праці в сільському господарстві», матеріал теоретичної частини до даного заняття та законспектувати основні положення.

1. Дослідження умов праці на робочих місцях користувачів еом

Прилади й устаткування: стенд «Нормативні значення параметрів мікроклімату в робочій зоні виробничих приміщень», психрометр стаціонарний, психрометр аспіраційний, гігрометр волосяний, гігрограф, термограф, барограф, анемометр.

1. Мікрокліматичні параметри, їх вплив на організм людини, принцип нормування

Трудова діяльність людини протікає в певних метеорологічних умовах, які характеризуються різним поєднанням температури повітря, швидкості його руху, відносною вологістю, барометричним тиском і тепловим випромінюванням. Якщо трудова діяльність людини відбувається в приміщенні, то ці показники в сукупності прийнято називати мікрокліматом виробничого приміщення.

Параметри окремих показників мікроклімату можуть значно впливати на здоров’я, працездатність і продуктивність праці.

Встановлено, що відхилення температури повітря від нормальних значень на 1^оС може знижувати продуктивність праці на 1%.

При зниженні температури повітря тіло людини втрачає більше тепла і людина відчуває холод. Наслідком переохолодження організму можуть бути різні захворювання.

Переохолодженню організму може сприяти надмірна вологість і швидкість руху повітря понад 0,5–0,8 м/с, особливо в холодний період року.

При температурах повітря, що перевищують нормативи, може порушуватись процес терморегуляції організму, наслідком якого буде його перегрівання і виникнення теплового удару.

Несприятливо впливає на здоров’я людини підвищена і занижена відносна вологість повітря. При підвищеній вологості (понад 75 %) зростає втомленість і ускладнюється робота серця, при заниженій – людина втрачає вологу через органи дихання і шкіру.

Вплив мікроклімату на організм людини складається із сукупної дії його складових частин на тепловий баланс і обмін речовин, виявляє істотній вплив на центральну нервову систему, яка регулює тепловий баланс в організмі.

У зв’язку з цим, при організації будь-якого виробничого процесу необхідно насамперед створити оптимальні норми мікроклімату.

В основу нормування параметрів мікроклімату покладені гранично допустимі норми. Вони визначаються по ГОСТ 12.1.005-88 залежно від категорії робіт і періоду року.

Категорія робіт – це розмежування робіт на основі загальних енергозатрат організму (Дж/с).

Легка робота (категорія І) – це робота сидячи, стоячи або ходячи без фізичного навантаження з енергозатратами до 172 Дж/с.

Фізична робота середньої важкості (категорія ІІ) – робота з постійним ходінням, стоячи або сидячи з перенесенням вантажів масою до 10 кг і з енергозатратами 172–293 Дж/с.

Важка фізична робота (категорія ІІІ) – робота з систематичним фізичним навантаженням, з постійним переміщенням і перенесенням вантажів масою понад 10 кг з енергозатратами більше 293 Дж/с.

Розрізняють оптимальні і допустимі мікрокліматичні умови (МКУ).

Під оптимальними МКУ розуміють такі поєднання параметрів МКУ, які при тривалому і систематичному впливові на людину забезпечують збереження нормального функціонування і теплового стану організму і стабільність його реакцій терморегулювання.

Допустимими МКУ називаються такі поєднання параметрів МКУ, які при тривалому і систематичному впливові на людину можуть призвести до змін функціонального і теплового стану організму, але вони швидко проходять і нормалізуються.

Холодний і перехідний періоди року – це періоди, які мають середньодобову температуру зовнішнього середовища нижче +10⁰С.

Теплий період року – це період, який має середньодобову температуру зовнішнього середовища +10⁰С і вище.