Материал: mikroshemotehnika

3 Вхідний опір ДП щодо диференціального сигналу

де Ri – внутрішній опір ГСС.

Для ідеального ДП Ri і Kсинф 0.

Завдання ДП – повністю подавити синфазну складову сигналу. При симетричному виході у разі, якщо обидва плеча повністю ідентичні, навіть при неідеальному ГСС (Ri ), зміни потенціалів колекторів однакові, і синфаз-

ний сигнал буде повністю подавлений. При симетричному виході неповне подавлення синфазного сигналу відбувається лише з причини несиметрії плечей ДП.

5 Коефіцієнт ослаблення синфазного сигналу

7 Вихідний опір ДП:

–при несиметричному виході Rвхнесим RK ;

–при симетричному виході Rвхсим 2RK .

8 Точнісні параметри ДП Характеризують його відмінність від ідеального. У

реальному ДП неминуча асиметрія плечей призводить до розбалансування вихідних потенціалів Uвих1 Uвих2 .

31

Цьому розбалансуванню відповідає деякий уявний диференціальний сигнал на вході, який називають напругою зміщення нуля:

Як правило, Uзм 5 10 мВ і вона залежить від напруги живлення і температури. Для усунення Uзм необхідно на вхід подати диференціальний сигнал, який за модулем дорівнює Uзм , але з протилежним знаком.

Появі розбалансування колекторних потенціалів сприяє також різниця вхідних струмів Iвх Iвх1 Iвх2 .

Значення Uзм , Iвх , а також їх дрейф під дією

дестабілізувальних факторів (зміни напруги джерела живлення і температури) визначає чутливість і точність реального ДП.

1.7 Схемотехніка операційних підсилювачів

Операційні підсилювачі (ОП) – це найбільш поширені у мікросхемотехніці АІС. На базі цих основних схемотехнічних елементів будуються різноманітні підсилювачі, генератори гармонічних та імпульсних сигналів, активні фільтри тощо. Комбінацією кіл зворотних зв`язків можна на базі операційних підсилювачів побудувати велике різноманіття як лінійних, так і нелінійних пристроїв.

ОП – це підсилювач з диференціальним входом, який має дуже великий (до 105) коефіцієнт підсилення, широку (від нуля до сотень мегагерц) смугу пропускання, великий (до 1000 МОм) вхідний опір і малий (десятки ом) вихідний опір (рис. 1.21).

На рисунку 1.21 вхід 1 – неінвертуючий, вхід 2 – інвертуючий.

32

+E1

Вх2

Вх1

—E2

Рисунок 1.21 – Операційний підсилювач

Зміна вихідної напруги ОП протилежна за фазою зміні сигналу на вході 2. Для одержання на виході позитивних і негативних напруг ОП живиться від двох різнополярних джерел живлення +Е1 і –Е2 (як правило, E1 E2 ). Крім

основних, ОП мають ще й допоміжні виводи для під’єднання навісних елементів, за допомогою яких забезпечується балансування підсилювача, а також корекція його частотних характеристик.

За будь-якого способу подачі вхідних сигналів

Перші операційні підсилювачі будувалися за так званою трикаскадною схемою (рис. 1.22) і містили в собі:

1) вхідний ДП, який забезпечує подавлення синфазного сигналу і порівняно невелике підсилення диференціального сигнала;

2) підсилювач напруги ПН1, що забезпечує основне підсилення сигналу. Це ДП, що являє собою симетричне навантаження для першого ДП і забезпечує перехід від симетричного виходу до несиметричного. Сигнал на виході ПН1 має досить велику постійну складову, яку необхідно

33

зсунути «вниз» перед тим, як здійснити основне підсилення сигналу і використати практично весь розмах напруги живлення;

3)схему зсуву рівня сигналу;

4)підсилювач напруги ПН2, що має невеликий коефіцієнт підсилення, але забезпечує повне використання напруг джерел живлення;

5)вихідний каскад – підсилювач потужності, який забезпечує добру навантажувальну здатність ОП.

Рисунок 1.22 – Структурна схема трикаскадного ОП

На рисунку 1.23 наведена принципова схема ОП 140УД1. Вхідний ДП виконаний на транзисторах V1 і V2 .

Емітерні струми транзисторів першого каскаду задаються ГСС, який виконаний на транзисторах V3 і V6 і забезпечує

високий коефіцієнт подавлення синфазного сигналу. Для збільшення вхідного опору ОП, а також із метою зменшення дрейфових і шумових параметрів ДП значення струму ГСС вибирається малим (I0 десятки мкА), а відтак

коефіцієнт підсилення вхідного ДП невеликий (див. формули 1.6 і 1.8). Це зумовлює необхідність застосування наступного підсилювального каскаду ПН1 на транзисторах V4 і V5 , на який надходить повний диференціальний сигнал

з колекторів V1 і V2 . Коефіцієнт підсилення ПН1 – сотні одиниць.

34

Підсилений сигнал із колектора V5 надходить на схему зсуву рівня (V8, V9, V6), оскільки цей сигнал має досить високий позитивний рівень. У складі схеми зсуву транзистори V9, V6 утворюють ГСС. Вихідний каскад на транзисторі V10 є емітерним повторювачем, охопленим слабким позитивним зворотним зв’язком. Дія цього зворотного зв’язку: сигнал, що знімається з R12 як частина

вихідної напруги, змінює струм V9 і, як наслідок, змінює напругу на базі V10 , причому ця зміна збігається за фазою з сигналом, що надходить на вхід емітерного повторювача. Коефіцієнт підсилення вихідного каскаду становить величину 2 – 2,5. Таким чином, порівняно зі структурною схемою рисунка 1.22 у ОП 140УД1 функції ПН2 і вихідного каскаду суміщені.

35