|
|
Uвих |
|
Uзм |
|
Uвих+ |
|
Uс |
VD1 |
0 |
t |
R |
Uвих |
||
U0n |
|
|
—
VD2 Uвих
U1 |
+3…+5 В |
|
|
0 |
t |
||
U0 |
Рисунок 1.33 – Компаратор із цифровим виходом
Фактично, такі інтегральні компаратори – це спеціалізовані ОП із двома входами і поодиноким або парафазним цифровим виходом, який видає сигнал логічного «нуля» або логічної «одиниці» залежно від знака різниці U Uоп Uc.
Як правило, такі компаратори складаються з одного або двох диференціальних підсилювачів, емітерного повторювача, стабілізованого каскаду зсуву рівня і кола обмеження вихідного сигналу. Найпоширеніші інтегральні компаратори – це АІС 521СА1, 521СА2.
Принципова схема компаратора 521СА2 наведена на рисунку 1.34. Перший диференціальний каскад зібраний на транзисторах V1 і V4 і живиться від ГСС на транзисторі V5 .
R1, R4 – резистори навантаження першого диференціаль-
ного каскаду; R7 , V10 , R8 – коло зміщення ГСС на транзисторі V5 . Транзистор V9 виключає вплив вихідного кола на зміщення ГСС (базу V9 під’єднують безпосередньо до корпусу). Другий диференціальний каскад зібраний на транзисторах V3 , V6 з резисторами навантаження R2 , R3 і
R6. Стабілітрон Vст1 має опірну напругу +6,2 В і фіксує потенціал баз V3 і V6 на рівні приблизно +6,9 В.
46
|
|
+E |
V2 |
R3 |
R6 |
R2 |
|
|
|
V7 |
V8 |
R1 |
R4 |
|
|
|
Vст2 |
V3 |
V6 |
|
Вх1 |
Vст1 |
Вих |
|
||
|
V4 |
|
Вх2 |
|
|
V1 |
|
|
|
|
V9 |
|
|
R7 |
|
V5 |
|
|
|
|
|
|
|
V10 |
||
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
R5 |
|
|
|
R8 |
||
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
—E
Рисунок 1.34 – Спеціалізований інтегральний компаратор
Тому допустимий сигнал на входах компаратора може наближатися до 7 В. Напруга з виходу другого диференціального каскаду надходить на емітерний повторювач на транзисторі V8 , який забезпечує необхідну
навантажувальну здатність. Стабілітрон Vст2 в емітерному колі V8 зсуває рівень вихідного сигналу «вниз» на 6,2 В,
щоб узгодити його з входами цифрових ТТЛ-схем.
47
Транзистор у діодному режимі V7 обмежує розмах вихідного сигналу в позитивній області (при Uвих 4B
транзистор V7 відкривається і замикає накоротко
диференціальний вихід другого каскаду). Таким чином, вихідна напруга не може зменшитися нижче рівня0,7... 0,8B (напруги на прямозміщеному колекторному
переході транзистора V9 у режимі насичення) і перевищити
+4 В (за рахунок дії транзистора V7 ). Тому вихідні рівні
напруг компаратора (U0 1...0B, |
U1 2,4... |
4B) |
цілком сумісні з ТТЛ-схемами. |
|
|
48
2 Схемотехніка цифрових інтегральних мікросхем
2.1 Загальна характеристика інтегральних логічних елементів
Цифрові інтегральні схеми (ЦІС) – це такі інтегральні схеми, за допомогою яких перетворюються і обробляються дискретні сигнали, виражені у двійковому або іншому цифровому коді, і які призначені для роботи в різноманітних електронних вузлах і системах.
До ЦІС належать логічні елементи, тригери, регістри, суматори, лічильники, шифратори, дешифратори, арифме- тико-логічні пристрої, АЦП, ЦАП, різні схеми пам`яті тощо.
Логічні елементи, як відомо, реалізують такі логічні операції:
–логічне заперечення (інверсія, операція НЕ);
–логічне множення (кон’юнкція, операція І);
–логічне додавання (диз’юнкція, операція АБО);
– операція І НЕ y x1 x2 ... xn ;
– операція АБО НЕ y x1 x2 ... xn .
Із цих елементів саме елементи І НЕ та АБО НЕ є базовим: в алгебрі логіки доведено, що для побудови цифрових систем будь-якої складності достатньо мати в наборі лише однотипні елементи І НЕ або АБО НЕ. А тому для цифрової мікросхемотехніки найбільш важливим і першочерговим є знання принципів побудови і функціонування саме базових логічних елементів (БЛЕ). Це знання дозволяє потім засвоїти й більш функціонально складні ЦІС. Електричні параметри БЛЕ визначають характеристики практично всіх ЦІС, що входять до складу спільної з цим базовим елементом серії.
49
Класифікація інтегральних логічних елементів
За видом логічної операції, що реалізується в них,
розрізняють:
– ІЛЕ одноступеневої логіки (НЕ, І, АБО, І НЕ,
АБО НЕ );
– ІЛЕ двоступеневої логіки (І АБО,І АБО НЕ). За способом подання цифрових сигналів ІЛЕ
поділяються на:
–потенціальні, в яких значення логічних 0 і 1 подані двома рівнями електричного потенціалу – низьким і високим;
–імпульсні, в яких значення 0 і 1 свідчать про відсутність і наявність імпульсів певної тривалості і амплітуди.
За типом елементів, з яких побудовані ІЛЕ, розрізняють: логічні елементи транзисторно-транзисторної логіки (ТТЛ), логічні елементи емітерно-зв’язаної логіки (ЕЗЛ), логічні елементи на МОН (КМОН)-структурах, логічні
елементи інтегральної інжекційної логіки (I2 ). |
|
|||
Потенціальні логічні елементи функціонують за |
||||
позитивною і негативною логікою (табл. 2.1). |
|
|||
Таблиця 2.1 |
Полярність напруги джерела живлення |
|||
Вид логіки |
||||
+ |
два джерела |
– |
||
|
||||
Позитивна |
|
|
|
|
Негативна |
|
|
|
|
|
|
50 |
|
|