Материал: Методика медичних дозиметричних вимірювань та відповідна дозиметрична вимірювальна апаратура

Охорона праці відіграє важливу роль як суспільний чинник, оскільки якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров’я, а тим більше життя. Слід пам’ятати, що стан охорони праці є показником соціального й науково-технічного розвитку держави. Умови праці, що відповідають нормативним вимогам, дозволяють, якщо не уникнути, то хоча б скоротити захворюваність, пов’язану з виробництвом. Турбота про здоров’я людини - найголовніше завдання держави. Адже саме за сприятливих умов праці людина здатна працювати високопродуктивно, створювати необхідний матеріальний потенціал суспільства, добробут усіх громадян.

4.1 Охорона праці на робочому місці в виробничому приміщенні

.1.1 Вибір робочого приміщення

Відповідно до теми дипломної роботи як об’єкт дослідження в розділі мною взято приміщення конструкторського відділу підприємства.

Це приміщення знаходиться на третьому поверсі п’яти поверхового будинку. У приміщенні розташовано 10 робочих місць з комп’ютерами. Розміри даного приміщення складають:

-       довжина (lп)- 19 м,

-       ширина (bп) -9 м,

-       висота (hп) -3,5.

Тобто загальна фактична площа складає:

Відповідно до норм ДНАОП 0.11-1.31.99 площа, що відводиться для робочого місця з комп’ютером повинна бути не менше 6 м2, об’єм не менше 20 м2 . Тобто необхідна нормована площа з установленими ПК складає:

Що не перевищує фактичну 60<171. Об’єм відділу на одного працюючого складає:

отже відповідає нормі (ДНАОП 0.11-1.31.99) не менше 20 м2.

По категорії вибухо- і пожежонебезпеки, дане приміщення відноситься до категорії В - пожежонебезпечне, тому що присутні тверді матеріали, що горять, такі як дерев’яні столи, папір і інше. Виходячи з категорії пожежонебезпеки і поверховості будинку, ступінь вогнестійкості будівлі II. Згідно з ДНАОП 0.00-1.31-99 електронно-обчислювальні машини(ЕОМ) повинні розташовуватися в будівлі не менше ніж IIступеню вогнестійкості[2].

За ступенем небезпеки ураження електричним струмом усі приміщення поділяються на три категорії: приміщення без підвищеної небезпеки; приміщення з підвищеною небезпекою; особливо небезпечні приміщення.

Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю в них однієї з таких умов, що створюють підвищену небезпеку: висока відносна вологість повітря (перевищує 75 % протягом тривалого часу); висока температура (перевищує 35 °С протягом тривалого часу); струмопровідний пил; струмопровідна підлога (металева, земляна, залізобетонна, цегляна та ін.); можливість одночасного доторкання до металевих елементів технологічного устаткування чи металоконструкцій будівлі, що з'єднані із землею, та металевих частин електроустаткування, які можуть опинитись під напругою.

Таблиця 4.1.1 Граничнодопустимі значення напруги доторкання та сили струму, що проходить через тіло людини при нормальному режимі електроустановки

Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї з умов, що створюють особливу небезпеку: дуже високої відносної вологості повітря (близько 100 % ), хімічно активного середовища; або одночасною наявністю двох чи більше умов, що створюють підвищену небезпеку.

Оскільки наявність небезпечних умов впливає на наслідки випадкового доторкання до струмопровідних частин електроустаткування, то для ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого ручного інструменту в приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга живлення до 42 В, а в особливо небезпечних приміщеннях - до 12 В[3].

4.2 Кількісна оцінка умов праці

Робоче середовище людина оператор являє собою сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціально-психологічних та естетичних факторів зовнішнього середовища, які впливають на оператора.

Комплексну оцінку факторів робочого середовища проводять на основі методики фізіологічної класифікації важкості робіт.

Важкість праці - характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують життєдіяльність.

         важкість праці характеризується:

         фізичним динамічним навантаженням,

         масою вантажу, що переміщується,

         загальним числом робочих рухів,

         величиною статичного навантаження,

         формою робочої пози,

         ступенем нахилу корпусу,

         переміщеннями в просторі.

Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуття, емоційну сферу працівника.

До факторів, що характеризують напруженість праці, відносяться:

         інтелектуальні

         сенсорні

         емоційне навантаження

         ступінь монотонності навантажень

         режим роботи

Для визначення категорії важкості робіт кожен з факторів робочого середовища, реально діючий на людину, оцінюють за бальною шкалою.

Умови праці оператора інженера-розробника виробничого середовища представлені в таблиці 4.2.1.

Таблиця 4.2.1 Значення факторів умов праці виробничого середовища

Для кількісної оцінки умов праці визначається їх значення у балах для кожного фактора за допомогою табличних даних. Результати заносимо в таблицю 4.2.2.

З таблиці 3.2.2 ми бачимо, що частина факторів впливає на працівників лише частково, елемент оцінюється його тривалістю і визначається за формулою:

Де - питома вага часу дії і-го фактору в загальній тривалості робочого дня, який складає 8 годин або 480 хвилин.

 - тривалість фактора, хв.

Професія: оператор дистанційного управління виробничими процесами.

Таблиця 4.2.2 Розрахунок інтегральної бальної оцінки умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності

                                  Абсолютна У балах

 - сумма всіх елементів крім визначеного . n - кількість врахованих елементів умов праці n - 17 (табл. 4.1).

Інтегральна бальна оцінка важкості праці

Значення інтегральної оцінки важкості 60, відповідає VI категорії важкості праці - роботи, що виконується в критичних умовах праці[11].

4.3 Оцінка ефективності модернізації та заходів щодо охорони праці

З метою визначення відповідності фактичних умов праці на заданому робочому місці до нормативних, визначається коефіцієнт умов праці.

При розрахунку коефіцієнта умов праці необхідно брати ті елементи, які можна виразити визначеною числовою величиною та для яких є нормативне значення (освітленість, температура, вологість, швидкість руху повітря, шум). Коефіцієнт умов праці визначається як середньо геометрична величина показників, що характеризують умови праці, за такою формулою:

де  - індекс відхилення фактичних елементів праці від нормативних.

 - кількість показників, що характеризують елементи умов праці.

Для розрахунку індексу відповідності до фактичного, коли підвищення значення числової величин фактора приводить до покращення умов праці, використовується формула:

де  - відповідні до фактичного та нормативного значення показників елементів умов праці в існуючих одиницях виміру.

За даними табл. 4.1 до таких елементів умов праці відносяться:

1.      Температура повітря в приміщені в теплий період, 37/35=1,06

.        Освітленість, лк

.        Мінімальний розмір, мм

.        Тривалість повторюваних операцій, с

.        Монотонність - тривалість операцій, які повторюється,с

Коли підвищення значення фактора приводить до погіршення умов праці то рекомендується використовувати формулу:

За даними табл. 4.1 до таких факторів умов праці відносяться:

.        Відносна вологість, %

.        Швидкість руху повітря, м/с

.        Рівень шуму,

.        Тривалість зосередженого спостереження, %

.        Число важливих об’єктів спостереження

.        Тривалість безперервної роботи протягом доби, год.

.        Кількість рухів пальців на годину

Визначенні індекси вказують на те, що вони мають значне відхилення від нормативного.

Коефіцієнт умов праці дорівнює:

Визначений коефіцієнт умов праці вказує на необхідність проведення комплексів широких заходів з охорони праці. Напрям заходів визначаються відповідно до значень індексів відхилення.

Щоб понизити категорію важкості праці пропоную до всіх факторів (табл. 6.1), перевищують 2 бали, застосовувати заходи з охорони такі, які б дали можливість цим фактором знизити своє значення до 2 балів.

Будемо рахувати, що усі комплексні заходи з охорони праці дозволять знизити фактичні значення елементів умов праці до 2 балів.

Визначаємо інтегральний показник важкості праці застосування заходів з охорони праці по формулі:

де

 = 32,75 / 17 = 1,93

=32,06

Інтегральна оцінка в праці II категорії важкості праці - роботи, що виконується в умовах, які відповідають гранично - допустимим і рівням санітарно - гігієнічних елементів, а також допустимим величинам психо - фізичних факторів.

Інтегральний показник важкості праці на працездатність людини. Для цього спочатку розраховується ступінь втоми в умовних одиницях.

Залежність між інтегральним показником важкості праці і втомою виявляється рівняння:

Вт =  = (60-15,6)/0,64 = 69,37

де 15,6 і 0,64 - коефіцієнти регресії.