Знаючи ступінь втоми, можна визначити рівень працездатності людини,
тобто величину протилежну втомі з виразу:
П = 100 - Вт = 100 - 69,37 = 30,63
Після впровадження комплексу заходів з охорони праці:
Вт2= ![]()
=
(32,06-15,6)/0,64 = 25,72
П2 = 100 - Вт2 = 100 - 25,72 = 74,28
Зміна продуктивності праці ![]()
визначається
за формулою:
4.4 Безпека при надзвичайних
ситуаціях
.4.1 Актуальність та завдання системи цивільного захисту
У повсякденному житті та розвитку сучасного суспільства значних людських втрат, екологічних та економічних збитків, шкоди навколишньому середовищу завдають надзвичайні ситуації (НС) технологічного, екологічного, природного, соціального та воєнного характеру. Над вирішенням проблем запобігання, та своєчасного усунення негативних наслідків надзвичайних ситуацій працюють вчені майже у всіх країнах світу.
На території України знаходяться велика кількість потенційно небезпечних об’єктів (ПНО) за статистичними даними їх нараховується понад 7 тисяч. Це підприємства нафтової, газової, хімічної галузі, а також підприємства, які виробляють, транспортують та використовують радіоактивні, небезпечні хімічні, пожежо - вибухонебезпечні речовини та біологічні засоби. Часто в умовах НС виникає загроза життю людей. Тому захист населення від їх негативних наслідків держава приділяє значну увагу.
Основними способами захисту працівників та населення, вважається:
· Укриття людей в захисних спорудах цивільного захисту (ЦЗ).
· Використання засобів індивідуального захисту.
· Евакуація працівників та населення із території, де виникає загрози їхньому здоров’ю або життя.
У Кодексі Цивільного Захисту України (2013) зазначено, що адміністрація об’єкту незалежного від форми власності ведення господарювання забезпечує своїм робітникам місця в захисних спорудах, надає засоби індивідуального захисту, сприяє виконанню евакуаційних заходів, створенню сил для ліквідації наслідків НС. Адміністрація хімічно та радіаційно небезпечних об’єктів, тобто ПНО, окрім того відповідає за захист населення, яке проживає у зонах можливого ураження від аварії чи катастрофи, навіть за їх межами.
Таким чином, одним із основних напрямків у діяльності
керівників об’єкті, тобто начальників ЦЗ, служб та органів управління ЦЗ є
забезпечення надійного захисту населення та своїх працівників.
.4.2 Захист від радіаційного випромінювання
Питання захисту людини від впливу радіаційних випромінювань постали одночасно з їх відкриттям. Це пояснюється, по-перше, тим, що радіаційне випромінювання швидко почало застосовуватися в науці та на практиці, і, по-друге, комплексом виявлених їхніх негативних впливів на організм людини.
У нашій країні захист працюючих від впливу радіаційного випромінювання забезпечується системою загальнодержавних заходів. Вони складаються з комплексу організаційних і технічних заходів. Ці заходи залежать від конкретних умов роботи з джерелами іонізуючого випромінювання та від типу джерела випромінювання.
Для захисту від зовнішнього опромінювання, яке має місце при роботі із закритими джерелами випромінювання, основні зусилля необхідно направити на попередження переопромінення персоналу шляхом:
збільшення відстані між джерелом випромінювання і людиною (захист відстанню);
скорочення тривалості роботи в зоні випромінювання (захист часом);
екранування джерела випромінювання (захист екранами).
Під закритими джерелами радіаційного випромінювання розуміють такі, які виключають можливість потрапляння радіоактивних речовин в навколишнє середовище. У виробничих і лабораторних умовах необхідно якомога швидше застосовувати дистанційне управління роботою обладнання, яке дає можливість виконувати операції з радіоактивними речовинами на відстані.
Захист від внутрішнього опромінення вимагає виключення безпосереднього контакту з радіоактивними речовинами у відкритому вигляді та попередження потрапляння їх у повітря робочого простору.
Під внутрішнім опроміненням розуміють вплив на організм людини випромінювань радіоактивних речовин, що потрапляють всередину організму. На дверях приміщень, у яких проводиться робота з відкритими джерелами радіоактивного випромінювання, повинен знание. 142. Знак ходитися знак радіаційної небезпеки - на жов-радіаційної небезпеки тому фоні три червоних пелюстки (рис. 14.2). Особливе значення при роботі з відкритими джерелами радіоактивного випромінювання має особиста гігієна та засоби індивідуального захисту працюючого. В залежності від виду виконуваних робіт і небезпечності цих робіт застосовують спецодяг (комбінезони або костюми), спецбілизну, шкарпетки, спецвзуття, рукавиці, респіратори.
Радіоактивні речовини повинні знаходитися в спеціальних приміщеннях. По кожному з них необхідно вести суворий облік надходжень і витрат, щоб виключити можливість їх безконтрольного використання. Порядок транспортування радіоактивних речовин регламентується спеціальними правилами. Радіоактивні речовини перевозять у спеціальних контейнерах і спеціально обладнаним транспортом. До організацій і установ, у яких постійно виконуються роботи з радіоактивними речовинами, підвищені вимоги з охорони праці. Керівництво цих організацій зобов'язане розробити детальні інструкції, в яких викладено порядок проведення робіт, облік збереження та використання джерел випромінювання, збір та знешкодження відходів, порядок проведення дозиметричного контролю. Оцінка радіаційного стану здійснюється за допомогою приладів, принцип дії яких базується на таких методах:
іонізуючих (вимірювання рівня іонізації випромінювання);
сцинтиляційних (вимірювання інтенсивності світлових спалахів, які виникають у речовинах, що люмінесціюють при проходженні крізь них іонізуючих випромінювань);
фотографічних (вимірювання густини почорніння фотопластинки під дією іонізуючого випромінювання).
Результати усіх видів радіаційного контролю повинні
реєструватися і зберігатися протягом 30-ти років. При індивідуальному контролі
ведуть облік річної дози опромінення, а також сумарної дози за весь період
професійної діяльності людини.
Висновки
Розрахунок показав, що проведені заходи з охорони праці привели до зменшення категорії важкості з VI до II, зниженню втоми збільшення працездатності робітників. Крім того, вказані заходи привели до підвищення продуктивності праці робітників на 28,5%.
1. Розглянено механізм впливу іонізуючого випромінювання на речовину та біологічні об’єкти.
2. Розглянуто засоби реєстрації іонізуючого випромінювання.
. Проведено порівняльний аналіз різних засобів випромінювань іонізуючого випромінювання.
. Обрано найбільш раціональну схему детектора іонізуючого випромінювання для моніторингу радіаційних умов.
. Розроблена схема мікропроцесора лічильника.
. Розроблена плата мікропроцесора для лічильника.
. Розроблена схема високовольтного перетворювача напруг для лічильника.
. Наведені результати випробування лічильника.
. Розглянуті питання з охорони праці та цивільного захисту.
1. Професор І. Н. Бекман «курс лекцій з ядерної медицини»
. В. І. Іванов «Курс дозиметрії».
. Ярмоненко С.П., Вайнсон А.А. «Радіобіологія людини і тварин».
. Журнал «Український медичний часопис» - № 1 (39), I / II 2004.
. Машкович В. П. Захист від іонізуючих випромінювань.
. Матвєєв А.В., Козаченко В.І., Котов В.П. Практикум з дозиметрії та радіаційної безпеки
. W. Evans. Arduino programming notebook / Автор перекладу: Гололобов Володимір Миколайович.
. Закон України “Про охорону праці”/Розділ V Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці: cт. 35
. В. Ц. Жидецький, В. С. Джигиреі, О. В. Мельников. Основи охорони праці Видання друге Львів: «Афіша», 2000 р.
. Керб Л. П. Основи охорони праці: Навч. Посібник / К.: КНЕУ, 2003 .
ПК - персональний комп’ютер.
МК - мікроконтроллер .
АТ-команди - Набор команд, що складається з серій коротких текстових рядків, які об'єднують разом, щоб сформувати повні команди операцій, таких як набір номера, початку з'єднання або зміни параметрів підключення.