110. Водні об’єкти можуть передаватися в оренду:
а) для ведення рибного господарства; б) для потреб водного транспорту; в) для потреб гідроенергетики;
г) для лікувальних і оздоровчих потреб.
111. Максимальний термін довгострокового водокористування становить:
а) 10 років; б) 20 років; в) 25 років.
112. Дозвіл на спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення надає:
а) обласна рада за погодженням з органами Держводгоспу України; б) обласна рада за погодженням з органами Мінприроди України;
в) обласна державна адміністрація за погодженням з органами Держводгоспу України
г) обласна державна адміністрація за погодженням з органами Мінприроди України.
113. На водному об’єкті, наданому в оренду, загальне водокористування:
а) здійснюється безперешкодно і не може обмежуватися; б) може зазнавати обмежень, які встановлюються орендарем;
в) допускається лише на умовах, встановлених орендарем за погодженням з орендодавцем.
114. Дозвіл на спеціальне використання води водних об’єктів загальнодержавного значення надають:
а) органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України;
б) органи Державного агентства водних ресурсів України; в) Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації;
г) такі об’єкти перебувають у державній власності і тому їх використання є загальнодоступним і не потребує спеціальних дозволів.
115. Лісосплав в Україні:
а) дозволений на всіх водотоках; б) дозволений на всіх водотоках, крім малих річок;
в) дозволений на всіх водотоках, крім судноплавних річок; г) дозволений на всіх водотоках, крім гірських річок; ґ) заборонений на всіх водних об’єктах.
91
116. Ширина виключної (морської) економічної зони становить:
а) 12 км; б) 200 км;
в) 12 морських миль; г) 200 морських миль; ґ) 350 морських миль.
117. Чи входять простори виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України до складу державної території:
а) так; б) ні;
в) так, якщо це передбачено двосторонніми договорами України з іншими прибережними державами.
118. Який центральний орган виконавчої влади уповноважений на надання дозволів на використання надр для добування корисних копалин загальнодержавного значення:
а) Державний комітет природних ресурсів України; б) Державна служба геології та надр України; в Міністерство екології і природних ресурсів України;
г) Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.
119. Максимальний термін, на який видаються дозволи на добування нафти й газу, становить:
а) 5 років; б) 10 років; в) 20 років; г) 25 років; ґ) 30 років; д) 50 років.
120. Віднесення корисних копалин до копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснює:
а) Кабінет Міністрів України; б) Міністерство екології та природних ресурсів України;
в) Державний комітет природних ресурсів України; г) Державна служба геології та надр України.
121. Без надання гірничого відводу надра надаються у користування:
а) для геологічного вивчення; б) для добування корисних копалин;
в) для будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
г) для створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення.
92
122. Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів і гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки:
а) до 1 м; б) до 2 м; в) до 5 м;
г) не мають такого права.
123. Від плати за користування надрами звільняються:
а) користувачі надр – для організації геологічних об’єктів заповідного фонду;
б) користувачі надр – за здійснення дорозвідки корисних копалин у межах наданого їм для добування корисних копалин гірничого відводу;
в) користувачі надр, які здійснюють розробку корисних копалин на континентальному шельфі України;
г) власники і користувачі земельних ділянок, які добувають у межах цих ділянок корисні копалини місцевого значення для власних потреб з додержанням вимог гірничого законодавства.
124. Плата за користування надрами може вноситися:
а) тільки у грошовій формі; б) тільки в натуральній формі;
в) як у грошовій, так і в натуральній формах.
125. При передачі в користування на умовах угоди про розподіл продукції родовища корисних копалин загальнодержавного значення стороною угоди, поряд з інвестором, виступає:
а) Кабінет Міністрів України; б) Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;
в) Державний комітет геології та використання надр; г) Міжвідомча комісія з питань угод про розподіл продукції.
126. Ліси України за своїм екологічним і соціально-економічним значенням поділяються на:
а) 2 групи; б) 3 групи;
в) 4 категорії; г) 6 категорій.
127. Документом, який дає право на заготівлю живиці, є:
а) лісовий квиток; б) лісорубний квиток; в) лісорубний ордер;
93
г) лісовий ордер.
128. Максимальний термін короткострокового лісокористування становить:
а) 1 рік; б) 3 роки; в) 5 років.
129. Довгострокове лісокористування виникає на підставі:
а) лісового квитка; б) лісорубного ордера;
г) державного акта на право тимчасового лісокористування; г) договору.
130. Заготівля живиці:
а) це вид спеціального використання лісових ресурсів; б) вид короткострокового лісокористування; в) вид довгострокового лісокористування.
131. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається:
а) постійним лісокористувачем; б) районною або обласною державною адміністрацією;
в) сільською, селищною або міською радою; г) обласним управлінням лісового і мисливського господарства.
132. Зміна цільового призначення лісових ділянок з метою використання в цілях, не пов’язаних з веденням лісового господарства:
а) погоджується з територіальними органами лісового господарства; б) погоджується з територіальними органами охорони навколишнього
природного середовища; в) здійснюється місцевими радами або місцевими державними
адміністраціями без додаткових погоджень.
133. Іноземці в Україні можуть бути власниками:
а) земельних ділянок лісогосподарського призначення; б) окремих об’єктів рослинного світу, розташованих на належних їм
земельних ділянках; в) рослин, занесених до Червоної книги України;
г) лісів, віднесених тільки до 1 і 2 категорій.
134. До Зеленої книги України заносяться:
а) рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, об’єкти рослинного світу;
б) поширені у природних ландшафтах України рослини;
94
в) типові рослинні угруповання; г) рідкісні рослинні угруповання;
135. Червону книгу України веде:
а) Державна служба заповідної справи Мінприроди України; б) Державне агентство лісового господарства України; в) Державна служба Червоної книги України; г) Державна служба геодезії, картографії та кадастру.
136. Вкажіть, які з названих органів мають повноваження щодо управління в сфері використання та охорони тваринного світу:
а) Державне агентство лісових ресурсів України; б) Міністерство лісового господарства України;
в) Державне агентство рибного господарства України; г) Міністерство екології і природних ресурсів України;
ґ) Міністерство охорони навколишнього природного середовища України; д) Державний комітет мисливського господарства і полювання України.
137. Добування парнокопитних тварин і ведмедів здійснюється на підставі:
а) мисливської ліцензії; б) картки відстрілу; в) облікової картки;
г) контрольної картки добутої дичини.
138. Законодавче визначення якого терміна подано нижче?
“Дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах”:
а) мисливство; б) спеціальне використання тваринного світу; в) полювання;
г) утримання мисливських угідь.
139. Утримання мисливських тварин у напіввільних умовах передбачає:
а) утримання набутих в установленому порядку мисливських тварин у штучно створених умовах, в яких вони харчуються переважно природними кормами, але не мають можливості вільно переміщуватися за межі штучно ізольованої ділянки мисливського угіддя;
б) утримання мисливських тварин у неволі – утримання мисливських тварин у відповідних спорудах, де вони не мають можливості харчуватися природними кормами та самостійно виходити за межі таких споруд;
95