ЛІТЕРАТУРА. Основна:
1.Акушерські і перинатальні проблеми TORCH-інфекції: Практ. посіб. для лікарів акушерів-гінекологів і неонатологів, студ. мед. вузів та лікарівінтернів / За ред. З.М. Дубоссарської, А.Я. Сенчука. Мед. ін-т Укр. асоц. нар. медицини. − К.: Мета, 2003. – 133 с.
2.Атлас інфекційних хвороб Андрейчин М.А., Копча В.С., Крамарєв С.О. та ін. / за ред. Андречина М.А. − Тернопіль: ТДМУ, 2010. − 248 с.
3.Юлиш Е.И., Волосовец А.П. Врожденные и приобретенныеTORCHинфекции у детей. – Донецк: Регина, 2005.- 216 с
4.Юлиш Е. И. Цитомегаловирусная инфекция у детей: подходы к лечению при различном течении инфекционного процесса/ Е. И. Юлиш //- Здоровье ребенка -2015г. - N 4 (64). - с.11-18.
Додаткова.
6.Аряєв М.Л. Неонатологія. - Київ: «АДЕФ-Україна.», 2006. - 754 с
7.Безруков Л.О., Волосовець О.П., Шунько Є.Є., Кривопустов СП., Годованець Ю.Д., Мигаль В.Г. Неонатологія. - Чернівці, 2000. - 235 с.
8.Волосовец А.П., Кривопустов СП., Манолова Э.П., Ершова И.Б., Бойченко П.К. Лабораторные исследования в практической педиатрии. - Луганск, 2003.-131 с.
9.Зубаренко О.В.,Волосовець О.П., Стоєва Т.В., Кривопустов С.П., Лосєва К.О. Педіатрія (кардіологія та нефрологія дитячого віку).
Навчальний посібник для студентів вищих медичних закладів IV рівня акредитації. – Одеса: Прес-кур’ єр, 2014. – 512 с.
10.. Крамарєв С.О. Інфекційні хвороби у дітей. Клінічні лекції: Навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закл. III-IV рівнів акредитації та лікарівінтернів. – К.: МОРІОН, 2003. − 479 с.
11. «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів. − Наказ № 48 МОЗ України від 03.02.2006 р.
81
Розділ 6: Бактеріальні інфекції новонародженого.
Ситуаційні задачі: Задача 1
Дитина У., 20 доба життя, госпіталізована з приводу скарг матері на поганий апетит, неспокій, підвищення температури тіла до 37,7-37,9°С, відсутність приросту маси тіла. З анамнезу відомо, що дитина народилась від II доношеної вагітності з масою тіла 3300г, довжиною 50 см. Через 1 тиждень після виписки з пологового будинку на шкірі з'явилися пухирі з гнійним вмістом.
При огляді стан дитини тяжкий, спостерігається кволість. Шкіра бліда, суха, зморшкувата. Велике джерельце розміром 2x2 см. помірно западає. Дихання рівномірно ослаблене, перкуторно визначається легеневий звук, ЧД62/хв. Тони серця ритмічні, ослаблені, ЧСС-168/хв. Живіт м'який, передня черевна стінка гіпотонічна, візуально спостерігається перистальтика кишок. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 4 см, селезінкана 2 см. Випорожнення 7-8 раз на добу, зеленого кольору.
1.Який попередній діагноз можна поставити дитині?
2.Які допоміжні обстеження треба провести дитині?
3.Які гематологічні зміни спостерігаються у доношених немовлят при цьому захворюванні?
4.Для чого слід визначати вміст прокальцитоніна?
5.Вкажіть основні принципи терапії захворювання.
Задача 2
У дитяче відділення госпіталізована дитина Г., віком 22 дні. Мати скаржиться на підвищення температури тіла до 38-39°С, кашель, задишку, поганий апетит, здуття живота, рідкі випорожнення до 4-6 разів на добу. З анамнезу відомо, що дитина народилася від І доношеної вагітності з масою тіла 3500 г, довжиною 51 см. До грудей прикладена через 12 годин. Виписана з пологового будинку на 7-му добу. Переведена на штучне вигодовування сумішшю "Нестожен" у зв'язку з маститом у матері. Напередодні закінчення грудного вигодовування у матері спостерігалося
82
підвищення температури тіла до 39°С, почервоніння і болючість у ділянці правої молочної залози, але вона продовжувала годувати дитину груддю. Перші симптоми у дитини з'явились у вигляді здуття живота, рідких випорожнень до 6-7 разів на добу. Потім приєднались кашель, задишка. Дитина госпіталізована. При огляді стан дитини тяжкий: збуджена, шкіра чиста, бліда, суха, периоральний ціаноз. Підшкірна основа тонка на тулубі, кінцівках. Еластичність шкіри, тургор тканин знижені. Слизові оболонки з незначним ціанотичним відтінком. У диханні беруть участь допоміжні м'язи, ЧД72/хв. Перкуторновкорочення звуку паравертебрально, аускультативно -велика кількість крепітуючих хрипів у задніх відділах. Тони серця ритмічні, ослаблені, ЧСС 168/хв. Живіт збільшений, м'який. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 5 см, селезінкана 2 см. Випорожнення були 6 разів, жовто-зеленого забарвлення, із слизом.
1.Який попередній діагноз можна поставити дитині?
2.Який можливий шлях зараження?
3.Які дослідження треба провести для підтвердження діагнозу?
4.Які особливості гематологічної картини?
5.Який прогноз захворювання у дитини?
Задача 3.
Дитина Я., у віці 10 днів переведена з перинатального центру у відділення патології новонароджених. У матері з носа був виділений патогенний стафілокок. Під час вагітності санація не проводилася. Пологи перші, вчасні, затяжні, безводний проміжок 8 годин. Після пологів розвинувся гнійний ендометрит. Дитина закричала відразу, маса тіла 3000г. До грудей не прикладалася, харчувалася адаптованою молочною сумішю. На 7-й день з'явилося зригування, метеоризм. На 10-й день на шкірі з'явилась гнійничкова висипка. Маса тіла при переводі 2800 г.
Дайте відповіді на запитання :
1.Який характер має втрата маси тіла
2.Чому дитина не була прикладена до грудей
3.Поставте клінічний діагноз
4.Призначте дослідження для верифікації діагнозу.
5.Які принципи терапії?
83
Задача 4.
Новонароджений хлопчик М., віком 14 діб, був госпіталізована в інфекційно-боксоване відділення новонароджених у зв`язку зі скаргами матері на погіршення апетиту (зменшення нижче нормової кількості одноразового годування), періодичні зригування згорнутим молоком до 4 разів за добу через 30-40 хвилин після годування, в`ялість, одноразове підвищення температури тіла до 37,8 С, а також появу з 10 доби життя змокнення пупкової ранки та висипань на шкірі.
Дитина народилась з масою тіла 3200 г, довжиною тіла 50 см, коло голови складало 33 см, коло грудної клітини 31 см, від II неускладненої вагітності, II фізіологічних пологів. Мати дитини працює медичною сестрою у відділенні отоларингології і є стійким носієм золотистого стафілококу. Хлопчик був прикладений до груді через 2 години після народження, груди взяв відразу, апетит у пологовому будинку не порушувався. На 3 добу життя отримав вакцинацію БЦЖ. Виписаний з пологового будинку у віці 5 діб у задовільному стані з масою 3100 г.
Об`єктивно стан хлопчика середньої важкості за рахунок інтоксикації. Маса тіла на 14 добу складаї 3200 г. При огляді фізіологічна рухова активність знижена, помірний гіпотонус м`язів кінцівок, знижені рефлекси періоду новонародженості. Велике джерельце 2,5х1,5 см, не вибухає і не западає. Черепні шви закриті. Шкіра блідо-рожевого кольору. На шкірі волосистої частини голови до 10 везикул та пустул, ці ж елементи у меншій кількості ї також у складках шиї та пахових складках. Пупкова ранка рихла, на дні містить невелику кількість в`язкого гною. Навколопупкове кільце набрякле, гіперемоване. При пальпації пупкових судин відчуваїтся помірний тяж у центрі верхньої надпупкової області, при поступальній пальпації якого збільшуїться кількість гною на дні пупкової ранки.
При перкусії та аускультації серця і легенів відхилень немає. Живіт злегка гіпотонічний, м`який. Печінка виступає за край реберної дуги на 1,5 см. Збільшення розмірів селезінки немаї. Сечовиділення до 10 разів за добу, добовий діурез склав приблизно 280 мл сечі. Калові маси жовтого кольору, без патологічних домішок. Дефекація 4-5 разів на добу.
84
Загальний аналіз крові: Ер. - 3,2х1012/л, Нb - 94 г/л, кольоровий показник - 0,85,Тромб. - 145х109/л, Лейк. - 15,2 х 109/л, е. - 1%, п. - 9%, с. - 52%, л. - 28%, м. - 10%, ШОЕ - 18 мм/год.
Бактеріологічний висів з пупкової ранки - St. aureus 105; St. epidermalis 104. Бактеріологічний висів з пустул - St. aureus. Бактеріологічний висів калу дозований - Klebs. Pneumonia 108. Бактеріологічний висів крові на стерильність №3 - патологічної мікрофлори не виділено.
1.Який діагноз можна поставити даному хворому?
2.Який об`єм місцевої терапії необхідно призначити даному хворому?
3.Чи є необхідність у призначенні системної антибактеріальної
терапії?
4.Які антибіотики Ви призначите?
5. Які наслідки цієї хвороби?
Задача 5.
Дитина О., 10 доба життя. Народилася від 2-ої вагітності. Перша вагітність 2 роки тому закінчилася пологами в строк, дитина померла в пологовому будинку. В другій половині вагітності мати перенесла ГРВІ, не лікувалася. Пологи в строк, води відійшли за 2 дні до пологів, 1 період - 30 годин, 2 період - 30 хв. Маса при народженні 3800 г, довжина 53 см. Закричав відразу, стан після народження був розцінений як задовільний. На третій день життя з'явився гнійний кон'юнктивіт, на 4-й - дрібні одиничні гнійники на обличчі і шиї. Загальний стан залишався задовільним; лікування місцеве. На 8-й день стан дитини різко погіршився: втрата в масі за добу 180 г, став зригувати з домішкою жовчі, шкіра сіроціанотична, суха. На 15-й день - абсцес на волосистій частині голови. Стілець рідкий, зелений. В загальному аналізі кров - Ер.-3,2 х 1012/л, Нв100 г/л, ЦП- 0,9, лейк.- 14,0 х 109/л, п-15%, е-3%, с-60%, л-28%, м-4%, ШОЕ-20 мм/годину. Посів крові на стерильність - виділений золотистий стафілокок, що плазмо-коагулює.
1.Поставте попередній діагноз.
2.Назвіть фактори, які сприяли розвитку захворювання.
3.Який вид імунодефіциту розвинувся у дитини?
85