ситуацій, а також у разі появи ознак небезпеки для життя і здоров'я учасника дослідження.
5.7.Лікар-дослідник несе особисту відповідальність у випадку, коли внаслідок його дії (недбалості, неправильно проведеного експерименту тощо) стан здоров'я пацієнта погіршився. Лікар має всебічно сприяти відновленню нормального стану здоров'я пацієнта.
5.8.Всі учасники досліджень повинні бути застрахованими на випадок заподіяння ненавмисної шкоди їх здоров'ю.
5.9.В експериментах на тваринах лікар-дослідник повинен дотримуватись принципів гуманності, намагатися максимально зменшити кількість експериментальних тварин, сприяти розробці методів, які дозволяють їх не використовувати під час дослідів.
Розділ 6. Новітні медичні технології
6.1.Дії лікаря при застосуванні новітніх медичних технологій (трансплантація людських органів і тканин, втручання в геном людини, у репродуктивну функцію тощо) визначаються етико-правовими і законодавчонормативними актами України, рекомендаціями та вимогами Всесвітньої організації охорони здоров'я, Біоетичного комітету ЮНЕСКО та Комісії з питань біоетики.
6.2.При відборі хворих, які потребують проведення складних профілактичних, діагностичних і особливо лікувальних заходів (наприклад, трансплантація органів), лікарі, які вимушено встановлюють черговість у наданні допомоги, повинні виходити лише із медичних показань, приймаючи рішення самостійно чи колегіально за участю членів етичного комітету (комісії).
Розділ 7. Інформація
7.1.Лікар зобов'язаний постійно підвищувати свою кваліфікацію, бути поінформованим стосовно найновіших досягнень у сфері професійної діяльності. Він повинен активно протистояти будь-якій недостовірній інформації у наукових виданнях та засобах масової інформації.
7.2.Видання медичного характеру, виступи лікарів на наукових форумах, просвітницька діяльність через засоби масової інформації повинні бути бездоганними в етичному плані, обмежуватися об'єктивною науковопрактичною інформацією і не містити елементів несумлінної конкуренції, реклами і самореклами.
7.3.Лікар зобов'язаний невідкладно повідомляти в передбаченому чинним законодавством порядку про всі невідомі, небажані та побічні дії лікарських засобів і виробів медичного призначення, що спостерігались ним під час наукових досліджень і в практичній роботі.
7.4.В інтересах забезпечення життя та здоров'я пацієнтів лікар повинен активно протистояти пропаганді й застосовуванню методів діагностики і лікування та засобів, не передбачених чинним законодавством.
7.5.Лікарські довідки необхідно видавати тільки відповідно до чинних законодавчих, нормативно-методичних і інструктивних документів.
61
7.6.Про результати своїх досліджень після оформлення авторського права на відкриття, винахід тощо лікар повинен повідомити колег, перш за все, в спеціальних виданнях.
7.7.У наукових публікаціях лікарі повинні дотримуватися вимог щодо авторського права. Включення себе чи інших осіб без достатніх на те причин до авторського колективу або умовчання прізвищ осіб, які брали активну участь у дослідженнях, як і плагіат, є грубим порушенням принципів фахової етики. Безпринципне ставлення і байдужість до спотворення наукової істини, приховування членом наукового колективу принципових погрішностей наукового дослідження є неприпустимим.
Розділ 8. Повага до професії лікаря
8.1. Принцип поваги до своєї професії повинен бути витриманим у всіх сферах діяльності лікаря: професійній, громадській, публіцистичній тощо. Кожний лікар повинен утримуватися від будь-яких дій чи висловлювань, які підривають повагу до медичної спеціальності. Своєю діяльністю він повинен сприяти збереженню та підвищенню престижності професії, до якої належить, а також дієвості цього Кодексу.
Прийнято та підписано на Всеукраїнському з’їзді лікарських організацій та Х З’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ) у м. Євпаторії 27 вересня 2009 року
62
Додаток 2
Положення про Комітет з питань етики (біоетики) Міністерства освіти і науки України
1.Загальні положення
1.Комітет з питань етики (біоетики) Міністерства освіти і науки України (далі – Комітет) є постійнодіючим координаційно-дорадчим науково-експертним органом, який забезпечує виконання вимог Закону України “Про захист тварин від жорсткого поводження” та сприяння впровадженню сучасних етичних стандартів та дотримання принципів високої моралі при проведенні наукових досліджень із залученням тварин та гуманного ставлення до них.
2.Комітет взаємодіє з МОЗ, Держкомветмедицини, Національною академією наук, Академією медичних наук, а також з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
3.У своїй діяльності Комітет керується Конституцією України та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки, а також рекомендаціями ЮНЕСКО, Всесвітньої організації охорони здоров’я та інших організацій системи ООН і Ради Європи, Положенням про Міністерство освіти і науки та цим Положенням.
2.Завдання Комітету
1. Основними завдання Комітету є:
підготовка пропозицій до проектів нормативно-правових актів з питань захисту тварин від жорстокого поводження, розробником яких є МОН;
здійснення моніторингу результатів роботи з експериментальними тваринами, їх використання у наукових дослідах, експериментах, гуманного відношення до них, дотримання етичних та морально-правових принципів проведення наукових досліджень із залученням тварин;
участь у здійсненні заходів з відстеження та підготовка пропозицій
МОН;
підготовка пропозицій МОН щодо видачі дозволів на проведення наукових експериментів над тваринами;
координує діяльність локальних біотичних комітетів, що провадять експертизу наукових експериментів з використанням тварин.
2. Комітет відповідно до покладених на нього завдань:
розглядає та приймає рішення щодо наукових дослідів, експериментів на тваринах та умови видачі дозволів на їх проведення;
готує пропозиції щодо:
переліку наукових установ, які мають право проводити досліди на тваринах;
63
затвердження альтернативних методів та об’єктів для отримання наукових даних;
здійснює інші повноваження у сфері захисту тварин від жорстокого поводження відповідно до своєї компетенції;
видачі та скасування дозволів за результатами моніторингу роботи з експериментальними тваринами, їх використання у наукових дослідах, експериментах, гуманного відношення до них, дотримання етичних та морально-правових принципів проведення наукових досліджень із залученням тварин.
3.Склад і структура Комітету
3.1.Комітет утворюється у складі Голови його заступників, та інших членів, які беруть участь у його роботі на громадських засадах.
3.2.Персональний склад Комітету та його голова затверджуються Міністром освіти і науки.
3.3.До складу Комітету входять представники МОЗ, Держкомветмедицини, інших центральних органів виконавчої влади, Національної та галузевих академій наук, а також учені і фахівці-практики з питань з питань біології, медицини, юриспруденції, які займаються пошуком, розробленням, вивченням, реалізацією і застосуванням принципів біоетики, а також представники науково-дослідних та науково-освітніх установ України, де здійснюються дослідження, пов’язані з проблемами біоетики.
3.4.Зміни до персонального складу Комітету вносяться головою Комітету за погодженням з Міністром освіти і науки.
4.Організація діяльності Комітету
4.1.Основною організаційною формою роботи Комітету є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше ніж один раз на квартал.
4.2.Рішення про проведення засідань Комітету приймає голова Комітету, а в разі його відсутності – заступник голови Комітету.
4.3.Засідання Комітету є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від її складу.
4.4.Члени Комітету беруть участь у його засіданнях особисто.
4.5.Рішення Комітету приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів Комітету.
4.6.Рішення Комітету приймаються з кожного питання порядку денного і оформляються протоколом.
Протокол кожного засідання Комітету складає секретар Комітету. Протокол підписує голова та секретар Комітету.
4.7.Рішення Комітету мають рекомендаційний характер.
4.8.Рішення Комітету можуть надсилатися для розгляду центральним та місцевим органам виконавчої влади.
64
4.9.Організаційне забезпечення роботи Комітету здійснюється робочим органом Комітету – секретаріатом.
4.10.Секретаріат:
надає інформаційні послуги про порядок оформлення документів для отримання дозволу;
реєструє заявки та документи до заяви, які подаються завником для отримання дозволу;
організовує розробку методичних матеріалів з питань захисту тварин від жорстокого поводження;
скликає засідання Комісії та готує документи до розгляду; реєструє звіти про результати проведення дослідження;
організовує видачу дублікатів дозволів та зберігає всю документацію; підтримує зв’язок з державними та недержавними організаціями; відповідає за опублікування інформації про надані дозволи в
періодичних виданнях.
4.11.Функції секретаріату здійснює уповноважений структурний підрозділ Міністерства освіти і науки України.
4.12.Організаційно-технічне, інформаційне забезпечення діяльності Комітету здійснює Міністерство освіти і науки України.
Заступник |
директора департаменту – |
|
начальник |
відділу фундаментальних |
|
досліджень вищої школи |
Ю.В. Карлаш |
|
65