Додаток 3.1
Закон України “Про захист тварин від жорстокого поводження”
Із змінами, внесеними згідно із Законом N 1759-VI (1759-17)
від 15.12.2009
Цей Закон спрямований на захист від страждань і загибелі тварин унаслідок жорстокого поводження з ними, захист їх природних прав та укріплення моральності й гуманності суспільства.
Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ст а т т я 1. Визначення термінів
Уцьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
тварини — біологічні об’єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові;
дикі тварини — тварини, природним середовищем існування яких є дика природа, у тому числі ті, які перебувають у неволі чи напіввільних умовах;
домашні тварини — собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі;
сільськогосподарські тварини — тварини, що утримуються та розводяться людиною для отримання продуктів і сировини тваринного походження;
безпритульні тварини — домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини;
експериментальна тварина — тварина, що використовується для проведення наукових дослідів, експериментів;
евтаназія — гуманні методи умертвіння тварин, що виключають їх передсмертні страждання;
жорстоке умертвіння тварин — умертвіння тварин без застосування знеболюючих засобів, що запобігають відчуттю тваринами болю і страху;
біостерилізація — позбавлення тварини хірургічним шляхом здатності до відтворення потомства (репродуктивної здатності);
жорстоке поводження з тваринами — знущання над тваринами,
вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а
66
також нацькування тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів;
гуманне ставлення до тварин — дії, що відповідають вимогам захисту тварин від жорстокого поводження і передбачають доброзичливе ставлення до тварин, сприяння їх благу, покращання якості їх життя тощо;
карантинний майданчик — спеціально обладнані приміщення або частини приміщень, які призначені для тимчасового утримання домашніх тварин у разі їх вилову чи тимчасової ізоляції;
утримання в домашніх умовах — обмеження природної волі домашніх тварин, що виключає їх вільне переміщення за межами квартири, подвір’я окремого будинку;
притулки для тварин — неприбуткові установи, спеціально призначені та облаштовані для утримання безпритульних тварин.
С т а т т я 2. Нормативно-правове регулювання захисту тварин від жорстокого поводження
Нормативно-правове регулювання захисту тварин від жорстокого поводження здійснюється цим Законом, законами України “Про тваринний світ”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про ветеринарну медицину”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про захист населення від інфекційних хвороб” та іншими нормативно-правовими актами, що прийняті відповідно до нього.
Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила щодо захисту тварин від жорстокого поводження, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору України.
С т а т т я 3. Сфера дії цього Закону
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у зв’язку з утриманням тварин та поводженням із ними фізичних та юридичних осіб.
Дія цього Закону не поширюється на установи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
Дія цього Закону поширюється на такі види діяльності: скотарство, включаючи племінне скотарство;
поводження з тваринами на території державних природних заповідників та на інших особливо охоронюваних природних територіях;
мисливство, мисливське господарство, рибальство; утримання домашніх тварин і племінна робота з ними;
використання тварин у цирках, зоопарках, на виставках та інших видовищних заходах;
використання тварин у спорті, у сфері відпочинку і розваг людей; використання тварин у науково-дослідних і навчальних цілях, у
тестуванні; використання тварин у виробництві, у тому числі у виробництві
біологічних препаратів; інші види діяльності, де здійснюється вплив на тварин.
67
Дія цього Закону поширюється на поводження з тваринами незалежно від форми власності та інших речових прав на них.
С т а т т я 4. Основні принципи захисту тварин від жорстокого поводження
Поводження з тваринами ґрунтується на таких принципах:
жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині;
забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;
право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені відповідно до цього Закону;
заборона жорстоких методів умертвіння тварин; відповідальність за жорстоке поводження з тваринами;
утримання і поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині.
С т а т т я 5. Заборона пропаганди жорстокого поводження з тваринами
Забороняються пропаганда жорстокого поводження з тваринами, заклики до жорстокого поводження з ними, а також пропаганда мисливства в системі дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти.
Забороняється використання в розважальних або комерційних цілях матеріалів, що демонструють жорстоке поводження з тваринами.
С т а т т я 6. Виховання гуманного ставлення до тварин
Виховання гуманного ставлення до тварин є важливою складовою етичного, культурного та екологічного виховання громадян.
Виховання гуманного ставлення до тварин передбачає формування високого рівня еколого-етичної свідомості та культури громадян.
Виховання гуманного ставлення до тварин забезпечується шляхом викладання курсів з екологічної етики та гуманного ставлення до тварин у дошкільних навчальних закладах, у системі загальної середньої, професійнотехнічної і вищої освіти.
Розділ II
ПРАВИЛА УТРИМАННЯ ТВАРИН, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЖОРСТОКІСТЬ
С т а т т я 7. Загальні правила утримання тварин, що виключають жорстокість
Умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.
Умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби.
Кількість тварин, що утримуються, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог цього Закону.
Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне
68
освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.
Утримання тварин у дитячих закладах допускається за умови забезпечення постійного догляду за тваринами відповідно до вимог цього Закону.
С т а т т я 8. Особливості утримання диких тварин у неволі
Утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.
Утримання диких тварин у неволі без створення відповідних умов не допускається.
Утримання диких тварин у неволі допускається за наявності дозволу, що видається центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
Утримання диких тварин у неволі без дозволу допускається в разі тимчасового утримання врятованої постраждалої тварини.
Допускається утримання дрібних диких тварин, які традиційно утримуються людьми в неволі і можуть бути забезпечені умовами утримання відповідно до вимог цього Закону.
С т а т т я 9. Особливості утримання домашніх тварин
Особа, яка утримує домашню тварину, зобов’язана:
забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону;
дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.
Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.
Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з’являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх).
Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного
віку.
Особа, яка супроводжує тварину, зобов’язана забезпечити:
безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;
безпеку супроводжуваної домашньої тварини; безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною
біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою.
При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.
Дозволяється утримувати:
домашніх тварин — у квартирах, де проживає кілька сімей,— лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування;
69
домашніх тварин — у “зоокутках” дитячих, освітніх, наукових, санаторно-курортних і оздоровчих закладів — з дозволу відповідного органу за погодженням з органами державної санітарно-епідеміологічної служби та ветеринарної медицини;
домашніх тварин — у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив’язі або без неї;
домашніх тварин — юридичними особами: для охорони — в обладнаних приміщеннях або на прив’язі; для дослідної мети — у вольєрах, біологічних клініках (віваріях) або в розплідниках;
собак — без повідків і намордників під час оперативного використання правоохоронними органами, собак спеціального призначення, а також собак під час муштри, на полюванні, на навчально-дресирувальних майданчиках.
Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов’язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.
С т а т т я 10. Ветеринарне обслуговування тварин
Особа, яка утримує тварину, зобов’язана забезпечити своєчасне надання їй ветеринарної допомоги.
У разі виникнення підозри на наявність у тварини захворювання особа, яка її утримує, зобов’язана негайно ізолювати таку тварину і звернутися до ветеринарного лікаря.
Ветеринарні процедури щодо тварин можуть здійснювати тільки особи, які мають відповідну фахову освіту.
Ветеринарне обслуговування повинно включати послуги з евтаназії тварин або новонародженого приплоду тварин.
С т а т т я 11. Транспортування тварин
При транспортуванні тварин повинні задовольнятися їх потреби в їжі та воді, а також має бути забезпечений захист від шкідливого для них зовнішнього впливу.
Транспортний засіб, призначений для перевезення тварин, повинен бути спеціально оснащений для того, щоб виключати травмування або загибель тварин.
При завантаженні і розвантаженні тварин мають використовуватися пристрої і прийоми, що виключають травмування і загибель тварин.
Транспортування тварин різних видів проводиться роздільно, за винятком таких їх видів, які природно контактують один з одним або є нейтральними один до одного.
Загиблі тварини і ті, що не підлягають подальшому транспортуванню, повинні бути усунуті від інших на першій же стоянці.
Правила транспортування тварин затверджуються Кабінетом Міністрів України.
70