Анотація
дипломної роботи
Об’єктом дослідження є методи та механізми управління системою економічною безпекою суб’єктів господарської діяльності.
Метою дипломної роботи є розвиток теоретичних і методичних положень економічної безпеки суб’єктів господарської діяльності, а також практичних рекомендацій щодо оцінки та управління економічною безпекою суб’єктів господарювання. Відповідно до встановленої мети поставлені і вирішені такі задачі:
визначення сутності поняття «економічна безпека»;
розкриття змісту методологічного арсеналу теорії економічної безпеки;
дослідити поняття системи економічної безпеки та її складові елементи;
проаналізувати методи управління системою економічної безпеки підприємства та її аналізу;
на основі аналізу та оцінки рівня економічної безпеки підприємства виявити механізми регулювання системи економічної безпеки господарюючого суб'єкта.
Методологічною основою даного дослідження є діалектичний метод пізнання економічних явищ, положення економічної теорії щодо економічної безпеки, сучасна теорія управління. У ході дослідження широко використовувалися логічні й емпіричні методи пізнання механізмів і форм управління економікою, а також методи порівняльного, факторного, економіко-математичного, статистичного, техніко-економічного аналізу, прогнозування економічних процесів. Пріоритетність використання того чи іншого методу визначалася конкретним завданням і поставленою метою.
Практичне значення одержаних
результатів. Сформульовані у дипломній роботі теоретичні узагальнення є внеском
у теорію оцінки й управління економічною безпекою суб’єкта господарювання, які
можуть використовуватися при розробці системи економічної безпеки на
підприємстві. Висновки і пропозиції щодо удосконалення методики оцінки рівня
економічної безпеки мають важливе практичне значення і поглиблюють методичну
базу його аналізу для підприємств сфери матеріального виробництва.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. Теоретичні аспекти системи управління економічної безпеки суб’єктів господарської діяльності
.1 Дослідження сутності змісту категорії «економічна безпека»
.2 Методи управління економічної безпеки суб’єктів господарської діяльності
.3 Економічна безпека України в умовах кризи та у глобалізованій економіці
.4 Сутність і зміст інновацій в сфері економічної безпеки підприємств.
Висновки до розділу І
РОЗДІЛ ІІ. Дослідження механізмів управління системи економічної безпеки суб’єкта господарської діяльності:ТОВ «Глобино»
.1 Техніко-економічна характеристика підприємства «Глобино»
.2 Основні складові системи економічної безпеки ТОВ «ГЛОБИНО»
.3 Організація та механізми управління системою економічної безпеки «Глобино»
Висновки до розділу ІІ
РОЗДІЛ ІІІ. Шляхи удосконалення управління системою економічної безпеки суб’єктів господарської діяльності
.1 Стратегічні та інноваційні напрями удосконалення системи управління економічною безпекою підприємства
.2 Інформаційно-аналітичне забезпечення системи управління економічною безпекою підприємства, як шлях підвищення її ефективності
.3 Шляхи удосконалення системи економічної безпеки підприємств
Висновки до розділу ІІІ
Висновки
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Додатки
ВСТУП
У сьогоднішніх умовах нестабільності ринку вдалий розвиток та функціонування будь-якого суб’єкта підприємницької діяльності в значній мірі залежить від надійної, якісної та ґрунтовної системи економічної безпеки підприємства. Нагальна потреба у вивченні та розвитку питання економічної безпеки суб’єктів господарської діяльності виникла з переходом України до ринкової економіки і на сьогоднішній день є актуальною. Наукові дослідження доводять, що всі вітчизняні суб’єкти господарювання вимагають обґрунтованої та виваженої методики оцінки й управління економічною безпекою підприємства. Це обумовлено високим рівнем конкуренції, необхідністю постійної адаптації організаційно-економічного механізму управління підприємством до сучасних умов господарювання та досить великою кількістю в Україні збиткових і збанкрутілих підприємств.
Стабільне функціонування, зростання економічного потенціалу будь-якого підприємства в умовах ринкових відносин багато в чому залежить від наявності надійної системи економічної безпеки.
Практика і наукові дослідження показують те, що організація сучасної підприємницької діяльності потребує відпрацювання і створення системи економічної безпеки, яка б ураховувала ті негативи, що може спричинити кожна сторона або економічна дія щодо суб’єкта господарської діяльності.
Вивчення теоретичної спадщини дозволило зробити висновок про те, що більшість вчених свої дослідження присвячували або аналітичному огляду негативів, що відбиваються на економічній безпеці, або прогностичним підходам до зміни внутрішнього і зовнішнього середовища підприємств. Наголосимо і на тому, що до цих пір відсутня методологія визначення чинників забезпечення економічної безпеки, а також правова база регулювання цих питань і в цілому концепція економічної безпеки підприємств.
Таким чином, недостатня розробка проблеми економічної безпеки підприємств, її доцільність і затребуваність обумовили вибір теми дипломної роботи, її цільову спрямованість і структуру.
Тому темою даної дипломної роботи є дослідження явища економічної безпеки підприємств, факторів впливу на нього, а також розробка та обґрунтування механізмів управління системою економічної безпеки в цілому.
Метою дипломної роботи є розвиток теоретичних і методичних положень економічної безпеки суб’єктів господарської діяльності, а також практичних рекомендацій щодо оцінки та управління економічною безпекою суб’єктів господарювання. Відповідно до встановленої мети поставлені і вирішені такі задачі:
визначення сутності поняття «економічна безпека»;
розкриття змісту методологічного арсеналу теорії економічної безпеки;
дослідити поняття системи економічної безпеки та її складові елементи;
проаналізувати методи управління системою економічної безпеки підприємства та її аналізу;
на основі аналізу та оцінки рівня економічної безпеки підприємства виявити механізми регулювання системи економічної безпеки господарюючого суб'єкта.
Об’єктом дослідження є методи та механізми управління системою економічною безпекою суб’єктів господарської діяльності.
Предметом дослідження є система економічної безпеки як основна складова економічної безпеки суб’єкта господарської діяльності
Методологічною основою даного дослідження є діалектичний метод пізнання економічних явищ, положення економічної теорії щодо економічної безпеки, сучасна теорія управління. У ході дослідження широко використовувалися логічні й емпіричні методи пізнання механізмів і форм управління економікою, а також методи порівняльного, факторного, статистичного, техніко-економічного аналізу, прогнозування економічних процесів. Пріоритетність використання того чи іншого методу визначалася конкретним завданням і поставленою метою.
Інформаційною базою для написання дипломної роботи виступили підручники, навчальні посібники, матеріали науково-практичних конференцій, інформація, отримана з мережі Інтернет, з досліджуваної проблеми.
Практичне значення одержаних
результатів. Сформульовані у дипломній роботі теоретичні узагальнення є внеском
у теорію оцінки й управління економічною безпекою суб’єкта господарювання, які
можуть використовуватися при розробці системи економічної безпеки на
підприємстві. Висновки і пропозиції щодо удосконалення методики оцінки рівня
економічної безпеки мають важливе практичне значення і поглиблюють методичну
базу його аналізу для підприємств сфери матеріального виробництва.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СИСТЕМИ
УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1 Дослідження сутності та змісту категорії «економічна безпека»
У вирішення наукових проблем, пов’язаних з економічною безпекою, простежується досить нетривала історія, яка починається з використання Ф. Рузвельтом терміна «економічна безпека» при проведенні аналізу внутрішніх проблем Сполучених Штатів Америки [4-с.16]. У 1934 році було прийнято перший нормативно-правовий акт з питань безпеки - закон «Про національну безпеку» та створено Федеральний комітет з економічної безпеки з метою підвищення рівня якості життя населення через забезпечення економічної безпеки держави [4-с.18]. Основний акцент робився на забезпечення розвитку промисловості, в той час як економічна безпека підприємства поки що не виокремлюється. З цього часу вчені розвинених економічних держав активно та ефективно займались дослідженнями економічної безпеки різних рівнів. У СРСР така проблема не висвітлювалась, але необхідність її аналізу все частіше виходила на перший план.
На другому етапі розвитку економічної безпеки в 1940-60-х роках створено міжнародні асоціації забезпечення міжнародної економічної безпеки розвинених країн світу, зокрема: Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародну асоціацію розвитку, Міжнародну фінансову корпорацію, Міжнародний центр по регулюванню інвестиційних спорів, Організація країн-експортерів нафти. У цьому випадку виділявся паливно-енергетичний сектор економіки та зосереджувалась увага розвинених країн світу на їх інтеграції та недопущенні паливної кризи [4-с. 21].
Третій етап характеризується прийняттям країнами Західної Європи стратегії економічного методу забезпечення національної безпеки, в результаті чого ними створено механізм протидії внутрішнім і зовнішнім загрозам. Забезпечення економічної безпеки підприємства розглядалось, у першу чергу, для забезпечення соціально-економічних інтересів працюючих[4-с.25].
Наступний етап є характерним, в основному, для країн колишнього СРСР, але його вплив було відчутно в глобальних світових процесах економічної безпеки. На цьому етапі пройшла зміна курсу країн колишнього СРСР з командно-адміністративної системи на формування ринкової системи господарювання. Економічна безпека держав акцентувалась на збереженні їх економічної незалежності [4-с.27]. У цей період підприємствам необхідно було перебудовувати свою діяльність повністю під ринкові закони, чого багато з них не витримали. Економічну безпеку підприємствам тепер необхідно забезпечувати самостійно, а не очікувати цього від держави.
У 1988 році в Росії з’являються перші оглядові статті напряму дослідження економічної безпеки [21-с.36]. А в 1994 році зростає активність вітчизняних вчених в області дослідження економічної безпеки України та підприємств. На сучасному етапі створено вагомі наукові школи провідних вчених, які займаються дослідженнями економічної безпеки.
Пятий етап характеризується прийняттям країнами колишнього СРСР державних нормативно-правових актів з питань забезпечення національної економічної безпеки, які дозволяли формувати безпечне підприємницьке середовище.
Нова ера інтелектуальної глобальної економіки характеризується комплексною механізацією, автоматизацією, інформатизацією та елекронізацією майже всіх бізнес-процесів [26-с.8]. Але поряд з такими позитивними характеристиками, які дозволяють значно підвищити інтенсивність виробництва, сучасне світове економічне співтовариство зіткнулось зі значними проблемами, які загрожують зниженням глобальної економічної безпеки. Серед них можна виділити ключові:
§ економічне відставання країн, що розвиваються;
§ економічні проблеми країн, що переходять від командно-адміністративної системи господарювання до ринкової;
§ наближення продовольчої кризи;
§ радіаційне зараження;
§ значна залежність деяких країн від імпорту традиційних енергоносіїв;
§ низький рівень використання альтернативних енергоносіїв;
§ направлення значних фінансових ресурсів на запобігання війні та багато інших.
Під міжнародною економічною безпекою розуміється така економічна взаємодія країн, яка виключала б навмисне завдання збитку економічним інтересам якоїсь країни. Дестабілізуючими факторами зниження рівня міжнародної економічної безпеки можуть бути: порушення стабільності міжнародної торгівлі; обмеження доступу деяких країн до стратегічних ресурсів шляхом їх дорожчання, або під впливом політичних факторів; навмисне створення перешкод при обміні новими актуальними технологіями; створення сприятливих умов деякими країнами для «відпливу» висококваліфікованих кадрів з інших країн та інші [27-с.29].
Відповідно до Концепції економічної безпеки України суть економічної безпеки країни визначається як «спроможність національної економіки забезпечити свій вільний незалежний розвиток і утримати стабільність громадянського суспільства та його інститутів, а також достатній оборонний потенціал країни за всіляких несприятливих умов і варіантів розвитку подій та здатність Української держави до захисту національних економічних інтересів від зовнішніх та внутрішніх загроз». Інтенсифікація інтелектуально-інноваційного розвитку України є основною передумовою досягнення нею високого рівня економічної безпеки [3-с.16].
Економічну безпеку регіонів України можна охарактеризувати такими основними дестабілізуючими факторами, як: виснаження виробничо-технічного потенціалу, погіршення екологічної обстановки, зростання безробіття, втрата продовольчої незалежності, порушення рівномірності фінансового забезпечення, о підтверджує додаток А. [17-с.38].
Згідно з додатком Б, опорою національної економіки та економічного розвитку регіонів є високорозвинені виробничі структури, які спроможні успішно досягати поставлених ринкових цілей. З метою систематизації та структурування необхідно провести поглиблений теоретичний аналіз поняття «економічна безпека підприємства».
Будь-який збиток рано чи пізно отримує оцінку в грошовому виразі, тобто може бути виділена чисто економічна складова збитку. Але слід зауважити, що розуміння збитку або прибутку як фінансової категорії не відображає реальний стан економічної безпеки підприємства через те, що вона характеризує лише поточний стан фінансової діяльності підприємства.
Підтвердженням актуальності проблеми вивчення економічної безпеки підприємств є усвідомлення цієї актуальності керівниками підприємств і створення в організаційній структурі управління підприємствами спеціальних підрозділів, для забезпечення цієї безпеки, але ці структурні підрозділи не мають розробленої і ефективно функціонуючої наукової системи оцінки рівня безпеки, теоретичної бази своєї роботи, що істотно знижує результативність таких структурних підрозділів.
Як наведено на додатку В, у цілому можна виділити декілька підходів різних авторів до визначення економічної безпеки підприємства. ЕБП визначають [17-с.72]: