Материал: метод_зал_колія_Обхід_VII

Вирішити поставлену задачу можна також за допомогою наведеної в додатку А на рис. А.5 номограми шляхом проведення умовної лінії через точки, що відповідають швидкості 100 км/год на шкалі максимальних швидкостей та 60 км/год на шкалі середньозважених швидкостей. На пересіченні цієї умовної лінії зі шкалою радіусів визначається "оптимальний" радіус кривої.

Рис. 3.1. Принципова схема визначення "оптимального" радіусу кривої

На залізницях України у відповідності до проекту норм [7] прийняті такі стандартні значення радіусів кругових кривих: 4000, 3000, 2500, 2000, 1800,

1500, 1200, 1000, 800, 700, 600, 500, 400, 350, 300, 250, 200, 180, 150м.

Нормами [3,7] встановлені сфери застосування кривих з такими радіусами в залежності від категорії колій та умов експлуатації (звичайні, важкі, особливо важкі). Ці дані наведені в табл. 3.1

Величина радіуса R одержана з виразу (3.1) або (3.2) для звичайних умов, округлюється до ближчого стандартного значення, яке далі приймається як розрахункове. В важких і особливо важких умовах за розрахункове приймають значення радіуса, що допускається для цих умов по табл. 3.1.

При підрахунках середньозваженої швидкості за формулою (4.5) враховуються швидкості всіх поїздів згідно з завданням. Але при розгляді відгалуження колії з укладкою стрілочного переводу (рис. 2.5 і 2.6) швидкість поїзда не може перевищувати допустиму для бічної колії стрілочного переводу. В цьому випадку задані швидкості поїздів студент повинен скорегувати.

Таблиця 3.1

Радіуси кривих в плані, м

Примітка: Якщо за умовами профілю реалізуються швидкості пасажирських поїздів менше 120 км/год, а вантажних менше 60 км/год за згодою з Укрзалізницею допускається застосування кривих з радіусами 300 м на лініях І і II категорії, 250 м – на лініях III-V категорій.

Тоді може виявитися, що найбільша швидкість пасажирських поїздів буде близькою до швидкості руху вантажних поїздів і до середньоквадратичної. При малій різниці між Vср і Vmax оптимальний радіус буде невеликим і може прийматися як для особливо важких умов (див. таб. 3.1).

В такому разі доцільно радіус зворотних кривих на відгалуженні прийняти рівним або близьким до радіуса бічної колії стрілочного переводу. Округлення радіуса до найближчого стандартного значення можливе як в меншу так і в більшу сторону (що більш доцільно) по відношенню до радіуса бокової колії стрілочного переводу. У випадку, коли радіус обхідної колії приймається меншим, ніж радіус переводної кривої стрілочного переводу, доцільно передбачити підвищення зовнішньої рейки.

При такому підході до вибору радіуса пасажирські поїзди будуть проходити по кривій з реалізацією прискорення меншого, ніж допустиме 0,7 м/с2.

4 РОЗРАХУНКИ ПІДВИЩЕННЯ ЗОВНІШНЬОЇ РЕЙКИ В КРИВИХ

4.1 Основні положення

При проході рухомого складу по кривих виникають відцентрові прискорення і відповідні їм відцентрові сили.

Відцентрові прискорення викликають втому пасажирів. Відцентрові сили викликають також додаткове бокове навантаження на колію, перерозподіляють вертикальні навантаження на рейки в кривих і, зокрема, перевантажують зовнішню рейку. Це в свою чергу веде до нерівномірних зносу та накопичення деформацій рейкових ниток. Крім того відцентрова сила може привести до зміщення рейко-шпальної решітки по баласту або рейкової нитки по шпалах, порушуючи таким чином правильне положення колії в плані.

З метою урівноваження дії відцентрової сили роблять підвищення зовнішньої рейки в кривих. За рахунок підвищення створюється доцентрове прискорення і відповідна йому доцентрова сила. За рахунок відповідного підбору підвищення можна досягнути суттєвої компенсації відцентрової сили, зведення до мінімуму перевантаження зовнішньої рейкової нитки, одночасно покращити комфортабельність їзди пасажирів. Однак треба мати на увазі, що занадто велике підвищення, потрібне для компенсації непогашених прискорень швидкісних поїздів, може виявитись надмірним для групи поїздів, що рухаються з малою швидкістю. Це призведе до перевантаження внутрішньої нитки кривої і її більш швидкого зносу або іншим розладам колії.

Таким чином, при виборі підвищення зовнішньої рейкової нитки повинні бути враховані наступні конкретні умови:

-при встановленому радіусі кривої розрахунки підвищення повинні проводитись з техніко-економічних міркувань, тобто за умови забезпечення однакового вертикального впливу на обидві рейкові нитки і зниження горизонтальної дії на колію;

-підвищення повинне забезпечувати комфортабельність їзди пасажирів і не повинне допускати занадто великого перевантаження тієї чи другої нитки вантажними поїздами;

-повинна бути забезпечена надійна стійкість рухомого складу проти перекидання.

4.2 Порядок виконання розрахунку підвищення

Урезультаті розрахунків повинна бути досягнута відповідність підвищення зовнішньої рейки h поперечним непогашеним прискоренням нп, максимальній ходовій швидкості Vmax, середній, зваженій за тоннажем квадратичній (далі середньозваженій) швидкості поїздопотоку Vср і мінімальній Vmin швидкості руху поїздів. Вимушене обмеження в окремих випадках максимальної швидкості руху найбільш швидких поїздів повинно бути мінімальним.

Увідповідності до "Правил..." [4] розрахункове підвищення зовнішньої рейки в кривих визначається за умовою забезпечення однакової вертикальної дії на обидві рейкові нитки від сумарного потоку поїздів за формулою

Розрахункова величина підвищення зовнішньої рейки повинна бути перевірена з умови неперевищення встановленої з вимог комфортабельності їзди пасажирів норми непогашеного прискорення [нп]=0,7 м/с2 при прямуванні пасажирських поїздів з максимальною допустимою швидкістю. Мінімальне підвищення, що задовольняє цій умові розраховується за формулою

Підвищення зовнішньої рейки, що встановлюється в колії доцільно також перевірити на недопущення перевантаження зовнішньої нитки вантажними поїздами, що рухаються з максимальною швидкістю, за критерієм

нп вант≤[нп вант ]=0,3 м/с2.

Мінімальне підвищення, при якому не буде перевищена допустима норма непогашеного прискорення для вантажних поїздів ([нп]=+0,3 м/с2) визначається за формулою

Розмір розрахункового підвищення доцільно також перевірити за умовою недопущення перевантаження вантажними поїздами внутрішньої рейкової нитки. При занадто великому підвищення, відбувається значне погашення прискорення. При цьому направлене в середину кривої прискорення за модулем перевищує допустиме ( нп <[нп]= -0,3 м/с2). Перевірку виконують за формулою

У наведених формулах (4.1-4.4):

Vmax пас і Vmax вант - максимальні швидкості в кривій відповідно паса-

жирського і вантажного поїздів, км/год;

Vср - середньозважена швидкість поїздопотоку, км/год;

Vmin вант - швидкість, з якою та менше якої у кривій рухається біля 15-20 % поїздів від загальної кількості вантажних поїздів в аналізованому поїздопотоці, км/год;

R- радіус кривої, м.

Зрозрахованих за формулами (4.1-4.4) підвищень, вибирається значення, яке рекомендується для встановлення в колії hрек . Воно округлюється до

значення кратного 5 мм. Це підвищення повинно дорівнювати розрахунковому, визначеному за формулою (4.1), або відрізнятися від нього не більше ніж на величину h, яка в сучасних умовах експлуатації не перевищує 25-35 мм. У той же час підвищення, що рекомендується, не повинне бути меншим за значення, одержані за формулами (4.2 і 4.3). Якщо hmin>hp і різниця між ними буде більше допустимої величини h, то розрахункове підвищення збільшують на h та обмежують максимальну швидкість руху поїздів, а коли різниця менше h, то розрахункове підвищення збільшують до hmin без обмеження максимальної швидкості. Вибір залежності, що дає більше значення підвищення, а також попередній приблизний вибір підвищення можна виконувати з допомогою графіків та номограми, наведених у додатку А. Вимоги про неперевищення розрахункового значення підвищення на величину h,

забезпечуються, якщо підвищення, що рекомендується, не перевищує значення hmax, розрахованого за формулою (4.4). Залежність максимального допустимого підвищення від величини мінімальної швидкості наведена на графіку А.3 у додатку А.

У випадку, коли рекомендоване підвищення отримане за формулами (4.1- 4.3) більше за максимальне підвищення hmax, тобто має місце велика різниця між максимальними та мінімальними швидкостями, то його доцільно зменшити до значення hmax та при доцільності обмежити максимальну швидкість.

4.3 Порядок визначення розрахункових швидкостей для розрахунку підвищення

У відповідності до "Правил..." [4] швидкості руху поїздів, які використовуються в наведених вище формулах (4.1-4.4) визначаються наступним чином.

Для розрахунку підвищення зовнішньої рейки при експлуатації колії зі сталими швидкостями руху всіх поїздів, що прямують по кривій, ці швидкості визначаються за даними швидкостемірних стрічок локомотивів.

При проектуванні ліній та перебудові ліній, при проведенні капітального ремонту з введенням суттєво підвищених швидкостей, розрахункові швидкості пасажирських і вантажних поїздів приймаються на основі тягових розрахунків. У вихідних даних до курсової роботи задані швидкості за тяговими розрахунками.

Середньозважена квадратична швидкість розраховується за формулою

ni Qi

1

де Qi - середня вага поїздів брутто і-ої категорії, т ; ni - добова кількість поїздів і-ої категорії;

Vi - середня швидкість руху поїздів і-ої категорії в кривій, км/год

ІІід індексом «і» розуміють номер категорії (групи) поїздів: швидких, пасажирських, вантажних і т.д.

Розрахунки Vср при опрацюванні швидкостемірних стрічок можуть виконуватися не за категоріями поїздів, а за кожним поїздом вибірки. В цьому випадку враховується конкретна вага Qi та швидкість Vi кожного i-го поїзда, а ni дорівнює одиниці.

Фактична середньозважена швидкість завжди менше отриманої за тяговими розрахунками, тому при використанні тягових розрахунків середньозважена швидкість повинна коригуватися за допомогою коефіцієнта k1: