Материал: метод_ТМЗБ_V

0,5 – запас висоти над бортом автосамоскида, враховуючи нерівності шляху і підвищення завантаженого ґрунту над бортом автосамоскида, м.

При розташуванні засобів транспорту вище рівня стоянки екскаватора відстань B2 від осі екскаватора до підошви укосу визначається в залежності від величини h і ухилу укосу.

На підставі вище викладеного слід розрахувати розміри і побудувати профілі (шаблони) забоїв при розміщенні засобів транспорту в одному і різних рівнях з екскаватором (рис. 3.1). Масштаб для побудови приймається 1:200. Порядок креслення поперечного профілю забою такий:

1)проводимо вісь стоянки екскаватора і лінію основи забою;

2)на відстані B1 Rст 0,2 м від осі одержуємо точку підошви забою А;

3)відкладаємо від осі екскаватора величину B R 0,5 м ;

4)на відстані B по вертикалі відкладаємо висоту напірного валу H0 м і

одержуємо точку G ;

5)на цій же відстані відкладаємо найбільшу висоту забою екскаватора Hг 1,2 H0 м , але не більшу H м ;

6)проводимо лінію бокового укосу забою екскаватора. Для цього

з’єднуємо точку А з точкою G , проводимо перпендикуляр з середини цього відрізка до пересікання з горизонталлю, проведеною з точки G . З точки Д , радіусом GД проводимо лінію бокового забою до пересічення з горизонталлю, проведеною на рівні найбільшої висоти забою, в точці С ;

7) праворуч від осі стоянки екскаватора відкладаємо Rв м – радіус розвантаження при найбільшій висоті розвантаження і проводимо вісь стоянки засобів транспорту;

9) визначаємо відстань від рівня стоянки екскаватора до рівня стоянки засобів транспорту:

16

10) на відстані Bп від осі екскаватора відкладаємо висоту h і одержуємо точку бровки вантажного путі (точка А1). Через цю точку проводимо лінію рівня стоянки засобів транспорту;

11)через бровку вантажного шляху проводимо лінію укосу з ухилом 1:1;

12)переносимо паралельно лінію укосу бокового забою таким чином, щоб вона пройшла через точку А1;

13)на плані визначаємо центр повороту екскаватора О . Проводимо лінію найбільшої відстані до бокового укосу забою, межі різання на рівні стоянки екскаватора, бровок укосу вантажного шляху;

14)із точки О радіусом R проводимо межу верху забою і радіусом Rст –

межу забою на рівні стоянки.

Порядок побудови бокового забою при навантаженні в засоби транспорту на рівні стоянки екскаватора показаний на рис. 3.1.

При проектуванні екскаваторних проходок слід мати на увазі, що найбільша висота забою повинна бути не менше 13 висоти напірного валу в м’яких ґрунтах і 14 напірного валу в скельних.

На міліметровому папері викреслюється поперечний переріз виїмки в місці її найбільшої глибини (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Поперечний переріз виїмки в місці її найбільшої глибини та пошарова

розробка ґрунту при різних схемах роботи екскаватора

I–VI – послідовність проходок

Масштаб приймається 1:200. Від рівня бровки виїмки по її осі відкладаємо 0,25 м (запас на зливну призму і обробні роботи), отримуємо т. A . Від точки A вверх відкладається величина h (перевищення вантажного шляху над стоянкою екскаватора). Ця величина відкладається стільки разів, скільки вона поміститься до поверхні ґрунту. Відрізок в верхній частині виїмки (менший за h ) визначає глибину піонерної траншеї. Ця траншея буде використана

17

для проходу автосамоскидів на початку розробки виїмки. Ширина піонерної траншеї в низу С не менше lтр+2 м, укоси 1:1.

Через одержані точки по осі виїмки ( A1, A2 ...) проводяться паралельні лінії, які визначають яруси роботи екскаватора. По цим ярусам за допомогою шаблонів розбиваються екскаваторні проходки. На рис. 3.2 наведено схему можливих проходок у поперечному перерізі виїмки.

При розробці слід перш за все добре уявити собі місце знаходження вісей екскаватора і автосамоскидів, тільки після чого встановлювати вид проходки.

Слід прагнути одержати мінімальну кількість проходок при максимально можливій їх глибині. Недобір ґрунту по бокам виїмки не повинен перевищувати 8–10 % об’єму виїмки.

Далі визначаються площі поперечних перерізів кожної проходки на всіх пікетах і плюсових точках вздовж заданої ділянки. Для цього на рис. 3.2 по осі виїмки відкладається величина H р – відповідна робоча відмітка на пікеті

чи плюсовій точці. Через одержану точку проводимо горизонтальну лінію, яка відсікає поперечний профіль виїмки на даному пікеті. Одержані площі слід занести до таблиці 3.3.

Окремі об’єми кожної проходки між двома поперечниками обчислюються за формулою:

де F1 F2 – площі суміжних поперечних перерізів проходки, м2; l – відстань між суміжними поперечниками, м.

18

Одержані об’єми підписуємо під відповідними ділянками поздовжнього профілю (рис. 3.3). Поздовжній профіль виїмки наноситься в тому ж вертикальному масштабі, що і поперечний. Підсумовуючи об’єми проходок між пікетами, одержуємо загальний об’єм проходок.

Рис. 3.3. Поздовжній профіль виїмки на ділянці екскаваторних робіт, об’єми робіт по проходках, календарний графік проведення робіт

19

3.3 Визначення виробності екскаватора та кількості автосамоскидів

Змінна виробність екскаватора в м3/зміну визначається за формулою:

де Тзм – тривалість зміни в годинах, приймається 8,2 год; 60 – кількість хвилин в годині;

q – геометрична ємність ковша;

Ц – кількість циклів екскавації за хвилину, приймається з табл. 3.4; Ке – коефіцієнт використання ємності ковша, приймається з

табл. 3.5; Кг – коефіцієнт використання машини за часом на протязі зміни,

приймається з табл. 3.6.

Таблиця 3.4

Кількість циклів екскавації за хвилину ( Ц )

Таблиця 3.5

Коефіцієнт використання ємності ковша ( Ке )

20