Материал: метод_ТМЗБ_V

(при ширині земляного полотна 7 м). По закінченні нарізання зливної призми слід загладити верхню площадку тильною стороною ножа автогрейдера, який рухається заднім ходом. Влаштування зливної призми автогрейдером виконує бригада у складі машиніста автогрейдера 6-го розряду – 1, землекопи 3- го розряду – 3, робочі на розбивці 3-го розряду – 2. Виробність комплекту по влаштуванню зливної призми 600 п.м. – для I групи ґрунтів, 560 п.м. – для II групи, 470 п.м. – для III групи.

Планування укосів земляного полотна (насипів та виїмок) у нескельному ґрунті при робочих відмітках до 3,5 м виконується автогрейдером 110…150 к.с. чи бульдозером з відкотником-удовжувачем на тракторі не менше 100 к.с. Планування виконує машиніст автогрейдера чи машиніст бульдозера 6 розряду. Виробність комплекту 4 000 м2/зміну. Робота виконується у два прийоми. Спочатку планується верхня частина укосу при русі машини по основній площадці насипу чи по вирівняній бермі виїмки. Потім відкотник переставляється у верхнє положення та планується нижня частина укосу. При цьому машина рухається по вирівняній бермі насипу чи основній площадці виїмки. Зрізаний ґрунт планується на бермі, а з основної площадки підбирається скрепером або переміщається бульдозером.

Для планування укосів земляного полотна при робочих відмітках до 14 м, використовують екскаватор – драглайн, обладнаний планувальником. Ємність ковша екскаватора 0,65 м3. Планування укосів виконує бригада у складі: машиніст 6-го розряду та помічник машиніста 5-го розряду.

Виробність комплекту при ґрунті I-II груп – 1250 м2/зміну та 850 м2/зміну при ґрунтах III–IV груп. При плануванні укосів з верхньої стоянки екскаватора встановлюють на відстані 2,5 2,8 м від бровки, стрілу повертають перпендикулярно бровці і закидаючи скребок планувальника до підошви укосу, протягують його спочатку вверх до бровки укосу, а потім відпускають вниз до підошви, куди і вивантажують зайвий ґрунт. Такий прийом виконується один – два рази. Після планування укосу на ділянці стоянки екскаватор переміщують по фронту робіт на 1,5–2 м і роблять планування наступної ділянки з перекриттям попереднього сліду на 1/3. При плануванні укосів з нижньої стоянки, стрілу екскаватора опускають до положення, паралельного укосу. Екскаватор встановлюють так, щоб він рухався на відстані 2,5–2,8 м від лінії підошви укосу. Скребок планувальника опускають до підошви укосу, протягують в гору до бровки, а потім вниз. Цей прийом повторюють один – два рази. Залишки зрізаного ґрунту збирають скрепером чи бульдозером.

41

Планування укосів земляного полотна при робочих відмітках до 11 м можна виконати екскаватором-планувальником Е-4010, ЕО-3332 або Сатур051К, виробність бригади при I-й та II-й групах ґрунтів – 1100 м3/зміну, при III-й групі – 800 м3/зміну.

Для нарізки кюветів використовують кюветокопачі ЭТУ-353 та ЭТУ-354, а також універсальні екскаватори-планувальники Е-4010, ЕО-3332 та Сатур051К. Нарізка кюветів виконується комплектом машин, які приведені у табл. 6.1.

Перед нарізкою кюветів повинні бути сплановані укоси виїмок, а також основна площадка.

У курсовому проекті підбір машин та механізмів, а також опис технології обробних робіт виконується для однієї з ділянок робіт (за вказівкою викладача).

7 УЩІЛЬНЕННЯ ГРУНТІВ

В проектах провадження земляних робіт необхідно розглянути роботи по ущільненню насипів із ґрунтів всіх видів за винятком насипів із слабковивітрювальних скельних порід.

Ущільнення при відсипанні насипів скельними легковивітрювальними, а також глинистими ґрунтами забезпечується за допомогою:

42

–призначення необхідного числа проходів ущільнювачів, яке встановлюється на основі попереднього пробного ущільнення;

–обмеження товщини шару, який відсипається;

–розмірів окремих частин;

–створення запасу на осадку в розмірі 3 % проектної висоти насипу. Потрібна щільність піщаних і глинистих грунтів в тілі насипів визнача-

ється за формулою

k – мінімальний коефіцієнт ущільнення, який приймається за таблицею

7.1.

Для швидкісних ліній і ліній І категорії коефіцієнт ущільнення призначається для верхнього півметрового шару під основною площадкою 1,03, для тих, що лежать нижче 0,98–1,0.

Вологість піщаних і глинистих ґрунтів, підлеглих ущільненню, необхідно врахувати при оцінці можливості використання їх в насипу, а також при встановленні коефіцієнта ущільнення. Для насипів слід використовувати переважно ґрунти які мають оптимальну вологість або близькі до неї.

Таблиця 7.1

*– Для насипів з однорідних пісків.

**– На ділянках із сильно пересіченим рельєфом, на ділянках періодичного підтоплення, а також у межах ділянок довжиною до 100 м на підходах до мостів.

43

Якщо природна вологість глинистих ґрунтів (у резерві, кар’єрі, виїмці) нижче 0,9WO і пісків – менше 4 %, необхідно передбачити штучне зволоження ґрунтів до отримання оптимальної вологості.

Максимальна вологість, при якій буде забезпечена потрібна щільність ґрунту в насипу, встановлюється по кривій стандартного ущільнення цього ґрунту.

Ущільнення насипів повинно виконуватись пошарово спеціальними ґрунтоущільнювальними машинами: пневмокатками, решітчастими катками, віброкотками, дизель-трамбувальними машинами.

8 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОБІТ ОСНОВНИХ КОМПЛЕКТІВ МАШИН

Вибраний спосіб виконання земляних робіт на ділянці характеризується такими техніко-економічними показниками:

-виробність комплекту машин, м3/зміну;

-трудоємність розробки 1м3 ґрунту, люд./зміну;

-виробіток одного робітника за зміну, м3/зміну;

-собівартість розробки 1м3 ґрунту, грн./м3.

Змінна виробність екскаваторного комплекту рівняється виробності головної машини – екскаватора, скреперного – в сумі виробності всіх скреперів, які входять у комплект.

Виробіток на одного працюючого у зміну в м3/зміну визначається за формулою:

де Пзм – змінна виробність головної машини комплекту, м3/зміну;

Nр – кількість робітників у бригаді відповідно з технологічною схемою

(табл. 8.1).

Трудоємність робіт на одиницю продукції люд.дн./м3 є величина обернена виробітку на одного робітника:

44

Собівартість одиниці об’єму в грн./м3 визначається за формулою:

де См.зм – сумарна вартість машино-змін комплекту, грн; Кн – коефіцієнт, який враховує накладні витрати на заробітну плату;

Сз – сумарна заробітна платня робітників, яка не врахована у вартості машино-змін (при наявності відрядної оплати).

В курсовому проекті сумарна заробітна плата, не враховується в вартості машино-змін.

Вартість машино-змін комплекту приймається за табл. 8.2.

В реальному проектуванні замість собівартості визначається приведена вартість розробки на 1м3 ґрунту.

45