- охарактеризовано сутність організаційної культури як базового чинника формування та практичної реалізації менеджерських рішень, що проявляється через її типологію, внутрішні складові й зовнішні атрибути, провідні принципи і функції, структуру та критерії соціальної ефективності менеджерських рішень; з'ясовано, що формування менеджерських рішень ґрунтується на таких засадах організаційної культури, як: індивідуалізм / колективізм, маскулінність / фемінність, короткотермінова / довготермінова орієнтація, владна дистанція, уникнення невизначеності;
- визначено, що атрибути оптимізації прийняття та ефективності реалізації менеджерських рішень у сучасному українському суспільстві пов'язані з економічним, державно-управлінським, політичним, правовим і духовним напрямами розвитку соціуму та мають свої системні чинники. До них належать: розвиток внутрішнього ринку та конкурентоспроможності підприємств і національної економіки; становлення потужного фінансового капіталу як основи макроекономічної стабільності країни; формування громадянської політичної культури; забезпечення суспільної та громадянської довіри; забезпечення прозорості владних рішень та відповідальності влади за наслідки управління країною; сприяння ініціативам розроблення менеджерських рішень "знизу - догори"; створення системи участі громадян у прийнятті менеджерських рішень та єдиного інформаційного ресурсу проектів державно-управлінських рішень; досконалий правовий механізм регулювання процесу ухвалення та реалізації менеджерських рішень та інші.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів визначено сукупністю положень, які сприяють збагаченню та конкретизації понятійно-категоріального апарату соціальної філософії, поглиблюють розуміння активності сучасних соціальних суб'єктів щодо регулювання життєдіяльності соціуму. Результати дослідження можуть бути використані у проектуванні соціальної організації установ і підприємств, у моделюванні проблемних ситуацій і пошуку ефективних шляхів їхнього вирішення, що скорочує час прийняття відповідних менеджерських рішень у реальних ситуаціях.
Основні положення дисертації можуть бути застосовані з метою поглиблення змістовної складової і посилення практичного спрямування таких курсів, як філософія, соціальна філософія, філософія управління, соціологія, політологія, теорія управління тощо; під час укладання навчальних та методичних посібників. Окремі положення дисертації можуть знайти застосування при створенні спеціальних курсів для аспірантів та магістрантів з актуальних проблем сучасного суспільного розвитку.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорені на засіданнях і наукових семінарах кафедри філософії Запорізького національного університету.
Принципові ідеї, теоретичні положення дисертації відображені в доповідях на конференціях: п'ятій Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції "Науковий потенціал України 2009" (Київ, 2009); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Вісник науковця - 2009" (Миколаїв, 2009); Міжрегіональній науково-практичній конференції "Управління економічним потенціалом регіону" (Запоріжжя, 2009); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми управління економічним потенціалом регіонів" (Запоріжжя, 2010); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції "Сучасна наука ХХІ століття" (Київ, 2011); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми управління економічним потенціалом регіонів" (Запоріжжя, 2011); восьмій Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції "Україна наукова" (Київ, 2011).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено у 14 публікаціях: 7 статтях, з яких 6 надруковано у фахових виданнях України, 1 - у науковому періодичному виданні Німеччини та 7 тезах доповідей, опублікованих у матеріалах наукових конференцій. Усі роботи написані без співавторів.
Структура і обсяг дисертації зумовлені поставленою метою та завданнями дослідження. Дисертаційна робота складається зі вступу, 3 розділів, що об'єднують 7 підрозділів, списку використаних джерел та літератури, що містить 300 найменувань. Обсяг роботи складає 193 сторінки основного тексту.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, проаналізовано ступінь наукової розробленості проблеми, сформульовано мету і дослідницькі завдання, визначено об'єкт і предмет дослідження, охарактеризовано методологічну основу, наведено положення, що містять елементи новизни і виносяться на захист, розкрито теоретичне і практичне значення дисертаційної роботи, наведено дані про апробацію отриманих результатів і структуру дисертації.
У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження менеджерських рішень" розглянуто вихідні теоретичні принципи соціально-філософського аналізу феномена менеджерських рішень.
У підрозділі 1.1. "Аналіз проблеми менеджерських рішень у суспільствознавчій думці" проаналізовано наукові підходи, що зумовлюють потребу у виокремленні проблеми менеджерських рішень як об'єкту наукового пошуку. Так, психологічний підхід (Є. Дейн, Л. Карамушка, А. Карпов, В. Князєв, І. Ладанов, М. Пратт, В. Розанова, Л. Федулова, Дж. А. Хорн, І. Харрісон та ін.) розглядає менеджерські рішення як продукт творчого мислення суб'єкта управління під впливом соціальних та емоційно-особистісних факторів. Організаційний підхід (Н. Васильєва, Г. Морган, Н. Терещук, Г. Федосова) підкреслює особливості менеджерських рішень як акту організаційних змін. Соціологічний підхід (Г. Алоні, В. Бурега, А. Вайнцвейг, В. Вострухова, Л. Ерхард, С. Крейнер, І. Савченко, О. Чапліна) розглядає менеджерські рішення як соціальний акт, що виражає організаційні потреби людей і прийнятий суб'єктом управління з метою найбільш ефективного функціонування управлінської системи. Економічний підхід (Я. Берсуцький, І. Бланк, В. Вітлінський, Р. Войтович, Н. Гавкалова, Б. Литвак, Р. Лепа, М. Лепа, Ю. Макогон, Д. Норкотт) визначає вплив економічних факторів на систему прийняття рішень, підготовку персоналу управління, вдосконалення організаційних форм та методів прийняття менеджерських рішень. Соціокультурний підхід (О. Бабич, І. Животова, В. Іванов, К. Камерон, Р. Килман, Р. Куінн, Г. Колєсніков, В. Колпаков, Т. Персикова, Ю. Семенов, Л. Сімонова, Г. Хаєт, І. Шавкун, Е. Шейн) розглядає вплив ціннісних універсалій, які завжди присутні в певному культурному контексті і впливають на ухвалення або скасування певних технологічних управлінських стратегій. Інформаційний підхід (С. Бір, Н. Вінер, А. Гор, А. Денисов, В. Дрожжинов, У. Ешбі, В. Клінтон, К. Колін, А. Корнаков, В. Цветков, К. Шеннон, Ф. Широков) підкреслює інформаційно-комунікативну природу прийняття менеджерських рішень.
У підрозділі 1.2. "Специфіка соціально-філософського аналізу менеджерських рішень" зазначено, що філософський дискурс спрямований на з'ясування онтологічної, гносеологічної, аксіологічної та праксеологічної сторін досліджуваного об'єкту, що передбачає дослідження проблеми менеджерських рішень у діалогічному і толерантному просторі людського буття.
Соціально-філософський аналіз менеджерських рішень, на думку дисертанта, передбачає: визначення сутності менеджерських рішень, їх структури, функцій та принципів реалізації; дослідження менеджерських рішень як складової духовно-практичного освоєння людиною світу та соціального розвитку; аналіз організаційної культури як базового чинника формування соціальної ефективності менеджерських рішень; виявлення внутрішніх і зовнішніх чинників впливу на процес формування, ухвалення та механізм реалізації менеджерських рішень в українському суспільстві; аналіз сучасних соціальних технологій вироблення та ухвалення менеджерських рішень; з'ясування чинників оптимізації забезпечення ефективності менеджерських рішень у сучасному українському соціумі.
У другому розділі "Сутність і особливості менеджерських рішень" досліджено феномен менеджерських рішень різних типів соціального простору, на певних етапах суспільного розвитку, з'ясовано фактори, що сприяють формуванню їхньої соціальної ефективності.
У підрозділі 2.1. "Природа менеджерських рішень, їх структура, функції та принципи реалізації" визначено специфіку феномену менеджерських рішень в осягненні та перетворенні світу, проаналізовано їх основні соціально-духовні складові, що впливають на пізнання та визначають специфіку практичного освоєння дійсності. Зазначено, що розробка та механізм реалізації менеджерських рішень постають як суспільно зумовлений спосіб відображення та освоєння соціальної дійсності, спосіб соціальної діяльності людей і як історично конкретний тип перетворювальної діяльності.
Розкрито складний соціокультурно зумовлений характер процесу вироблення менеджерських рішень, реалізація яких пов'язана зі світоглядними орієнтаціями та ресурсними можливостями суспільства. Як і будь-яка свідома цілеспрямована діяльність та її результат, менеджерські рішення передбачають наявність діалектично пов'язаних елементів: мети та можливості вибору засобів і шляхів її досягнення. Проаналізовано етапи прийняття менеджерських рішень, їх соціальна та людиновимірна спрямованість.
У підрозділі 2.2. "Особливості менеджерських рішень у різних типах соціального простору" здійснено аналіз менеджерської діяльності та її результатів у різних типах соціуму. Автором розглянуто природні (клімат, географічне положення, наявність корисних копалин тощо) та соціальні чинники (ідеологія, політика, економічний рівень розвитку тощо) впливу на розробку і впровадження менеджерських рішень.
Зазначено, що на територіях зі сприятливим кліматом формувалося "некомунальне середовище" з домінуванням інституту конкуренції та партнерства, що сприяє прийняттю менеджерських рішень, формуванню принципу індивідуалізму, конкурентоспроможності й системи ринкової економіки. У такому соціальному просторі домінуючими є ринково-орієнтуючі менеджерські рішення, які доповнюються елементами державно-директивного управління. Несприятливі кліматичні умови породжували "комунальне середовище" і певну специфіку менеджерських рішень. У такому типі соціального простору провідним було явище кооперації й координації на чолі з розподільчою системою соціальних благ. "Комунальне середовище" призводить до застосування принципу колективізму в суспільному виробництві, що, у свою чергу, створює систему централізованого управління всіма сферами життєдіяльності суспільства. У цьому просторі менеджерські рішення виступають складовою централізованого адміністративно-командного управління соціумом.
Дисертантом підкреслено, що зміна парадигми менеджменту часів індустріалізму постіндустріальною викликає зміщення акцентів сутнісних характеристик сучасних менеджерських рішень з технологічного на соціально-психологічний детермінізм, суто економічні методи менеджменту поступаються соціально-корпоративному та морально-етичному регулюванню.
У підрозділі 2.3. "Організаційна культура як чинник формування соціальної ефективності менеджерських рішень" подано аналіз особливостей організаційної культури та основних типів соціальних технологій у розробці менеджерських рішень за доби інформаційного суспільства, виокремлено типи суспільного устрою та характеристики притаманної їм організаційної культури.
Проаналізовано комунікаційний вектор організаційної культури та його модуси. Аргументовано, що сучасні менеджерські рішення повинні розроблятися стосовно завдань розбудови суспільства знань. При цьому необхідно враховувати, що соціальні технології є елементом людської культури, вони виникають або еволюційно, або штучним шляхом у межах певних соціокультурних систем. Менеджерські рішення відтак відображають інформаційно-культурний рівень розвитку суспільства. Автором зазначено, що на формування та реалізацію відповідних рішень впливає домінування таких когнітивних типів мислення як знаково-символічного та просторово-образного.
За національною ознакою дисертантом виділено та проаналізовано західноєвропейську, північноамериканську та японську організаційні культури; за орієнтацією на вирішення проблем - кланову, адхократичну, ієрархічну та ринкову організаційні культури; за розподілом владних повноважень та ціннісними орієнтаціями визначено силову, рольову, особистісну, цільову організаційні культури. Виокремлено та охарактеризовано внутрішні й зовнішні складові організаційної культури як чинника розробки і реалізації менеджерських рішень.
Третій розділ "Специфіка реалізації менеджерських рішень у сучасному українському суспільстві" присвячено дослідженню особливостей реалізації менеджерських рішень в Україні під впливом соціальних трансформацій в умовах сучасних тенденцій світового розвитку.
У підрозділі 3.1. "Чинники внутрішнього й зовнішнього впливу на процес ухвалення і реалізації менеджерських рішень у сучасній Україні" досліджено внутрішні та зовнішні чинники впливу на ухвалення і механізм реалізації менеджерських рішень у різних сферах життєдіяльності українського суспільства.
До внутрішніх чинників в економічній сфері віднесено: нестабільність економічного розвитку, існування тіньової економіки і корупції, диспропорція заробітної плати бюджетних та приватних структур; у соціальній: специфіка класового поділу суспільства та процеси маргіналізації в ньому, відсутність каналів вертикальної соціальної мобільності; у політичній: стан розвитку громадянського суспільства та правової держави, відсутність політичної стабільності, безвідповідальність вертикалі влади, особливості політичного лобіювання; у духовній: криза ідентичності; деформація ціннісних орієнтацій особистості та суспільства; поширення морального нігілізму.
Чинниками зовнішнього впливу визначено: глобалізацію, становлення інформаційного суспільства, специфіку зовнішньополітичної ситуації.
У підрозділі 3.2. "Фактори оптимізації ефективності менеджерських рішень у сучасному українському соціумі" обґрунтовано, що забезпечення ефективності менеджерських рішень як чинника суспільного розвитку можливе тільки за умов слідування економічним, державно-управлінським, політичним, правовим і духовним напрямам розвитку, які мають свої системні фактори. менеджерський політичний соціокультурний україна
До них належать в економіці: розвиток внутрішнього ринку та конкурентоспроможності підприємств і національної економіки, зміцнення ринкової економіки, інноваційно-інвестиційна стратегія розвитку підприємств та економіки країни загалом, становлення потужного фінансового капіталу як основи макроекономічної стабільності та конкурентоспроможності країни; у політиці та державному управлінні: становлення відповідальних політичних еліт, формування громадянської політичної культури, забезпечення суспільної та громадянської довіри, розбудова інститутів громадянського суспільства, створення системи громадської участі у прийнятті менеджерських рішень, відповідальність влади за наслідки управління країною, забезпечення прозорості владних рішень, сприяння ініціативам розроблення менеджерських рішень "знизу - догори", створення єдиного інформаційного ресурсу проектів державно-управлінських рішень; у правовій сфері: висока якість регламентації менеджерських рішень і всього управлінського процесу, досконалий юридичний механізм прийняття та реалізації менеджерських рішень, прозоре законодавство та верховенство права; у духовній сфері: цінності, потреби, інтереси, орієнтації тощо.