Материал: МАШИНОВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІКИ В ТВАРИННИЦТВІ ЧАСТИНА 2 ТДАТУ

доставка і розподіл кормів; подача і розподілення води; прибирання та утилізація гною; створення та регулювання мікроклімату; доїння та первинна обробка молока тощо. При характеристиці технологічних ліній слід пам’ятати, що технологічна лінія – це сукупність розміщених в певній послідовності машин та споруд, які забезпечують своєчасне виконання всіх технологічних процесів, що протікають на фермі. Характеристику технологічних ліній обслуговування тварин можна знайти в наступних літературних джерелах 1,2,3 .

53

Лабораторна робота № 2 ПРОЕКТУВАННЯ ПОТОКОВОЇ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ЛІНІЇ

ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА НАПУВАННЯ ТВАРИННИЦЬКОЇ ФЕРМИ

Методичні вказівки до лабораторної роботи №2

МЕТА РОБОТИ - навчитись розробляти загальну технологічну схему лінії водопостачання та напування тваринницької ферми, підбирати необхідне технологічне обладнання та визначати його кількість.

1 ВКАЗІВКИ З САМОПІДГОТОВКИ ДО РОБОТИ

1.1 Завдання для самостійної підготовки (Додаток Д)

Вивчити:

основні фізичні, хімічні та бактеріологічні характеристики води для напування тварин і птиці.

характеристику основних джерел водопостачання тваринницьких ферм.

Ознайомитись із:

призначенням поясів санітарної зони навколо джерела водопостачання тваринницької ферми.

Скласти звіт по роботі:

номер, найменування та мета роботи;

основні фізичні, хімічні та бактеріологічні характеристики води для напування тварин і птиці;

характеристику основних джерел водопостачання тваринницьких ферм;

призначення поясів санітарної зони навколо джерела водопостачання тваринницької ферми.

1.2Питання для самопідготовки

1.2.1З яких технічних елементів складається система водопостачання тваринницької ферми?

1.2.2Основні вимоги до води для напування тварин і птиці.

1.2.3Основні джерела водопостачання тваринницьких ферм.

1.2.4Дати характеристику основних джерел водопостачання тваринницьких ферм.

54

1.2.5 З якою метою джерело водопостачання тваринницької

тваринництві: навч. посібник/ О.Г.Скляр, Н.І.Болтянська. –

підприємств: підручник / О.Г. Скляр, Н.І. Болтянська. – К.: Видавничий дім Кондор, 2018. – 380 с.

2 ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОБОТИ

2.1Програма робіт

–Розробити технологічну схему лінії водопостачання та напування;

–Визначити витрати води на тваринницькій фермі;

–Вибрати машини і обладнання для лінії водопостачання та напування і визначити необхідну його кількість.

Скласти звіт та захистити роботу.

2.2Оснащення робочого місця

2.2.1Методичні вказівки.

2.2.2Наочні стенди, макети, навчальна та технічна література.

2.3 Теоретичні відомості 2.3.1 Структура водопостачання ферм

На сьогодні сформувалась наступна структура водопостачання ферм: водозабірна, водопідйомна і водонапірна споруди з резервуаром для резервного запасу води, зовнішня і внутрішня мережі водопостачання та водорозбірна апаратура.

Водопідйомні і водонапірні споруди та обладнання.

За типом робочих органів водопідйомники поділяються на поршневі, відцентрові, вихрові, гвинтові, стрічкові, ковшові, ерліфтні та гідротаранні і комбіновані.

За місцем встановлення щодо вільної поверхні водопідйомники поділяються на заглиблені і незаглиблені. Останні застосовуються в тих випадках, коли глибина всмоктування є меншою за 10 метрів.

За кількістю робочих органів, з’єднаних в один агрегат, водопідйомники поділяються на одноступеневі і багатоступеневі.

55

Поршневі водопідйомники добре узгоджуються з тихохідними приводами, мають високий коефіцієнт корисної дії, але низьку надійність і значну складність конструкції. Вони не можуть надійно працювати у випадку забрудненої води абразивними речовинами.

Відцентрові і вихрові насоси добре узгоджуються з високошвидкісними електроприводами, але мають гірші властивості початкового пуску в роботу. Вони потребують заходів для початкового заповнення робочих камер насоса водою.

Гвинтові водопідйомники мають гірші напірні властивості і використовуються, як правило, в поєднанні з іншими робочими органами.

Стрічкові, ковшові та ерліфтні установки добре працюють у випадках значного забруднення води абразивними речовинами.

Гідротаранні установки не потребують використання зовнішньої енергії, а використовують енергію перепаду рівнів води і тому можуть успішно працювати на пересіченій місцевості.

Водонапірні споруди найчастіше об’єднують з резервуарами для накопичення резервного запасу води. До основних типів належать баштові і безбаштові водонапірні споруди.

Убаштових водонапірних спорудах необхідний напір води створюється за рахунок вільного стовпа рідини. Вони представляють собою резервуар, встановлений на стійках відповідної висоти.

Убезбаштових водонапірних спорудах необхідний напір води створюється шляхом нагнітання води в герметичний резервуар з повітряною подушкою. Для керування роботою насоса передбачена спеціальна пускорегулювальна апаратура, яка залежно від тиску в резервуарі вмикає або вимикає водяний насос.

Засоби для напування тварин.

Засоби для напування тварин поділяються на стаціонарні і мобільні, індивідуальні і групові. Крім того, розрізняють напувалки за призначенням для певного виду тварин, що враховує їх фізіологічні властивості.

Увипадку застосування прив’язної системи утримання ВРХ застосовують індивідуальні чашкові автонапувалки.

Для напування ВРХ при безприв’язному її утриманні, а також на вигульних і кормових майданчиках застосовують групові стаціонарні напувалки. Деколи для напування ВРХ, овець і птиці

56