Материал: Кузнецова Л.В., Бабаджан В.Д., Харченко Н.В. та ін. Імунологія

Принципи лікування вторинних імунодефіцитів. Етапи лікування

іімунореабілітації хворих з вторинними імунодефіцитами:

1.Усунення етіологічного чинника.

2.Антимікробна терапія.

3.Замісна імунотерапія.

4.Профілактика інфікування.

5.Імунокоригуюча терапія.

6.Протирецидивна імунокорекція та імунореабілітація.

Орієнтирами лікування вторинних імунодефіцитів служать відповідні протоколи.

Застосування імуномодуляторів при вторинних імунодефіцитах

Основним показанням для призначення імуномодуляторів служить наявність вторинного імунодефіциту, діагноз якого встановлюють за клінічними і лабораторними даними. Початково виділяють 3 групи людей: 1) особи (хворі), що мають клінічні ознаки порушень імунітету у поєднанні із змінами його параметрів, виявлених імунологічними методами; 2) хворі, що мають тільки клінічні ознаки порушень імунітету, без лабораторних даних; 3) особи з відхиленнями імунологічних показників, але клінічно здорові. Імуномодулятори рекомендується призначати тільки хворим. Корегувати зміни (ймовірно, компенсаторні) імунного статусу у клінічно здорових осіб не рекомендується (Манько В.М. та ін., 2002).

При складанні комплексу імунокоригуючої терапії перше призначення у комплексі, як правило, повинне бути таким, що визначає і відповідає основному дефекту імунітету, потім підбираються засоби однонаправленої дії, але опосередкований подібний ефект терапії через інший механізм. Після проведення основної схеми лікування вторинного імунодефіциту проводиться фонова терапія, комплекс якої, у свою чергу, визначається характеристикою клінічної маски імунодефіцитного стану. Основна мета фонової терапії – подальша імунореабілітація. Таким чином, імунокоригуюча терапія має етапність свого проведення

I. Етап імунокоригуючої терапії (гострий період)

1. Т-клітинні вторинні імунодефіцити вірус-індуковані

-противірусні препарати (ацикловір);

-інтерферони- , - , лейкінферон, віферон-1 (150 тис. MО) дітям до 7 років і віферон-2 (500 тис. MО у свічці) дітям старше 7 років) у свічках;

-Т-міметики - тактивін 0,01% 1 мл, тимоптин у дозі 100 мкг, тимоген 0,01% - 1 мл в/м, тималін 10 мг) п/ш чи в/м протягом 3 днів і далі через день 10 ін'єкцій;

-імунофан 1 мл 0,005% розчину в/м 1 раз на день, № 10;

-галавіт 200 мг 1 раз на день в/м, № 10;

-Т-цитокіни (інтерлейкін-2, ронколейкін та ін.);

-поліоксидоній у дозі від 6 до 12 мг.

-метилурацил у віковій терапевтичній дозі, протягом 10 діб, контроль периферичної крові провести на 7 добу лікування;

-вітамін А всередину, 10 - 14 діб; вітамін Е 7 - 10 діб (вікові дози, ін'єкції);

-УВЧ-терапія на ділянку сонячного сплетіння 3 - 5 сеансів;

-ультразвукова дія на ділянку вилочкової залози 3 сеанси у дітей до 3 років, 5 - 6 сеансів у дітей старше за 3 роки.

Вищезгадана імунотерапії підходить також для дітей з рецидивуючими гострими респіраторними вірусними інфекціями, з тривалим субфебрилітетом і фебрильною лихоманкою неясного генезу, а також з хронічною небактеріальною діареєю; ефективна також при перинатальних пошкодженнях нервової системи.

Для дітей, що перенесли внутрішньоутробні інфекції у генералізованій формі, а також страждаючих повторними вірусними інфекціями респіраторного тракту у поєднанні з рецидивуючими грибковими інфекціями слизових оболонок і шкіри можна рекомендувати наступну схему:

-аміксін, курс 2 тижні; для дітей раннього віку 1 раз на добу 0,03 per os, до 6 - 7 років у разовій дозі 0,06; до 12 років 0,1, старше 12 років по 0,125; або арбідол курсом у 3 тижні (у ранньому віці 0,05 кожні 3 дні per os, до 6 років - 0,08, старше 6 - 7 років - 0,1); у окремих випадках можна використовувати лікувальну дозу 3 рази на добу, протягом 5 - 7 діб; при необхідності арбідол добре використовувати у поєднанні з флуконазолом або дифлюканом (терапевтичні вікові дози);

-тактивін або тималін у терапевтичній віковій дозі, курсом 10 діб;

-імунофан підшкірно, 5 ін'єкцій 0,005% розчину через 2 доби, дітям раннього віку по 0,3 мл, останнім по 0,4 - 0,7 мл;

-мембраностабілізація може бути досягнута прийомом кетотифену (задитену) протягом 1 - 1,5 міс (терапевтична вікова доза).

Ще приклад варіанту схеми імунокоригуючої терапії при неуточненому імунодефіцитному стані з Т-лімфоцитопенічним синдромом:

-поліоксидоній дітям старше 6 міс внутрішньом'язово по 0,1 - 0,15

Замісна терапія проводиться у режимі насичення (рівень імуноглобуліну G не менше 400 мкг/мл), підтримуюча терапія – під контролем лікаря-імунолога.

-внутрішньом'язові імуноглобуліни;

-В-міметики (мієлопід 0,003 г, поліоксидоній у дозі від 6 мг до 12 мг);

-циклоферон у дозуванні, відповідному віку, на 10 - 14 діб;

-вітамін А всередину протягом 10 - 12 діб;

-лікопід у пігулках по 1 - 5 мг 1 раз на добу, протягом 10 діб або гумізоль методом електрофорезу;

Інший варіант при стабільній В-лімфоцитопенії, що характеризується клінічними масками вторинного імунодефіциту (повторні пневмонії і бронхіти, хронічні осередки інфекції та ін.) може включати:

-циклоферон по 0,07 - 0,15 на добу 10 прийомів через 1 - 2 дні (або в ін'єкціях);

-лікопід по 1-2 мг, курс 10 діб (у періоді новонародженості 0,25 мг);

-Т-активін по 0,5 мкг/кг у ранньому віці, курс 5 ін'єкцій, більш старшим дітям 1 мкг/кг; слід проводити підтримуючі щомісячні курси по 2 - 3 ін'єкції;

-дріжджовий напій протягом 2 тижнів для дітей раннього віку, 3 - 4 тижнів для більш старших дітей (5 г дріжджів на 40 мл води з цукром) або алое курсом №7 - 10 у ін'єкціях або електрофорезом;

Окрім вищезгаданих добре зарекомендував себе комплекс імунотерапії:

-лікопід 1 - 2,5 - 5 мг 1 раз на добу 10 діб (доза залежить від віку);

-кетотифен від 1/8 до 1/3 таб. 2 рази на добу 1,5 міс;

-рибомуніл, дітям у періоді раннього віку по 0,5 пігулок 2 рази на добу, 4 доби на тиждень, курсом 5 тижнів, більш старшим дітям – по анотації.

Можливе використання підтримуючої терапії під імунологічним моніторингом.

-повторно кетотифен через 1 міс;

-імунофан у 5 введень через 3 доби від 0,3 до 0,7 мл на ін'єкцію, залежно від віку;

-димексид – аплікації 30% розчину на ділянку сонячного сплетення через добу або на проекцію шокового органу.

3.Імунодефіцит з комбінованим Т-, В-лімфоцитопенічним синдромом

Схема імунокоригуючої терапії:

-тактивін підшкірно з розрахунку 10 мкг/м2 поверхні тіла 1 раз на добу, протягом 10 діб і далі 5 ін'єкцій через 2 - 3 дні; курс слід повторити через 2 - 3 міс;

-метилурацил у терапевтичному дозуванні на 15 - 17 діб;

-лікопід по 1 - 2,5 - 5 мг 1 раз на добу, курсом 10 діб;

-вітамін Е у терапевтичній віковій дозі (краще в ін'єкціях). Стабільна Т, В-лімфоцитопенія може бути коригована також наступ-

ним комплексом:

-тималін в/м х 5 - 6 ін'єкцій по 3 - 10 мг залежно від віку;

-IRS-19 (дозований аерозоль) по 1 - 2 інсоляції на добу, протягом 10 діб у поєднанні з прийомом кетотифену.

Ще одна схема імунокоригуючої терапії при комбінованій Т-, В-лім- фопенії:

-один з препаратів внутрішньовенного імуноглобуліну (вибір ґрунтується переважною гіпоімуноглобулінемією);

-рекомбінантний гранулоцитарно-макрофагальний чинник (лейкомакс) підшкірно по 1 - 3 мкг/кг на добу під контролем компенсації лейкопенії;

-настій родіоли рожевої (золотого кореня); разова доза – по краплі на рік життя, три рази на добу 3 - 4 тижня.

Імунодефіцит з рецидивами вірусних інфекцій

Схема імунокоригуючої терапії:

-гропрінозин (ізопріназин) всередину по 50 мг/кг у 6 прийомів, тривалість курсу 7 діб;

-інтерферон-γ 3 тис. Од/кг на ін'єкцію курсом до 7 діб (або лейкінферон).

-аплікації 15% димексиду (від 8 до 20 мл на 1 процедуру) протягом 8

-10 діб. Місце для дії димексиду залежить від клінічної локальної симптоматики. Це може бути грудна клітка, ділянка печінки, передня поверхня живота, проекція підщелепних та інших лімфатичних вузлів і тому подібне;

-при загостренні – ацикловір у вікових дозах (або гевіран).

4.Фагоцитарні імунодефіцити

Антибактеріальні (протигрибкові препарати). Імуностимулятори широкого спектру:

-поліоксидоній в дозі від 6 до 12 мг;

-лікопід у дозі 1 мг - 10 мг, 10 днів.

Препарати гранулоцитарно-макрофагальних колоніє-стимулюючих чинників:

-молграмостим (лейкомакс) 150 мкг; 300 мкг; 400 мкг;

-філграстим (нейпоген) 300 мкг, 480 мкг 1 - 5 мкг/кг/добу підшкірно через день, 8 - 10 ін'єкцій.