296 |
|
|
|
|
|
|
ІМУНОЛОГІЯ |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
2 |
|
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
7 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
25 |
|
Дефіцит |
|
М+Л |
|
Зв’язу- |
|
Чутливість до |
|
AR |
C/EBPE: мієлоїд- |
|||
|
|
рецептору 2 до |
|
|
|
|
вання і пе- |
мікобактерій і |
|
|
ний транскрип- |
|||
|
|
ІНФ-γ |
|
|
|
|
|
редача |
|
сальмонел |
|
|
ційний фактор |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сигналу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІНФ-γ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
26 |
|
Дефіцит STAT1 |
М+Л |
|
Сигналіза- |
Чутливість до |
|
AR |
STAT1 |
|||||
|
|
(дві форми) |
|
|
|
|
ція ІНФ- |
мікобактерій і |
|
AD |
STAT1 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
α/β/γ. |
|
сальмонел і ві- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сигналіза- |
русів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ція ІНФ-γ |
Чутливість до |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
мікобактерій і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сальмонел |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Примітка: Н – нейтрофіли; М – моноцити/макрофаги; Л – лімфоцити; STAT1 – |
|||||||||||||
сигнальний трансд’юсер і активатор транскрипції 1. |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 61 |
|
|
|
|
Дефекти вродженого імунітету |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Захворювання |
Порушені |
|
|
Функціо- |
Асоційовані ознакиСпадко- |
Генетичні де- |
||||||||
|
|
|
клітини |
|
нальні де- |
|
|
|
вість |
фекти/ перева- |
||||
|
|
|
|
|
|
|
фекти |
|
|
|
|
|
жальний |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
патогенез |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Ангідротична |
Лімфоцити |
|
NFkB-сиг- |
Ангідротична екто- |
XR |
|
Мутації NEMO |
|||||||
ектодермальна |
і моноцити |
|
нальний |
дермальна диспла- |
|
|
|
(IKBKG): моду- |
||||||
дисплазія з іму- |
|
|
|
шлях |
зія, дефіцит |
|
|
|
лятор активації |
|||||
нодефіцитом |
|
|
|
|
|
|
специфічних анти- |
|
|
|
NFkB |
|||
(EDA-ID) |
|
|
|
|
|
|
тіл (недостатня від- |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
повідь на |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
полісахариди), різ- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
номанітні інфекції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(мікобактеріальні і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
піогенні) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Ангідротична |
Лімфоцити |
|
NFkB-сиг- |
Ангідротична екто- |
AD |
|
Мутація IKBA, |
|||||||
ектодермальна |
і моноцити |
|
нальний |
дермальна диспла- |
|
|
|
що призводить |
||||||
дисплазія з іму- |
|
|
|
шлях |
зія, дефіцит |
|
|
|
до порушень |
|||||
нодефіцитом |
|
|
|
|
|
|
Т-клітин, |
|
|
|
активації NFkB |
|||
(EDA-ID) |
|
|
|
|
|
|
різноманітні інфек- |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ції |
|
|
|
|
|
Дефіцит кінази |
Лімфоцити |
|
TIR-IRAK- |
Бактеріальні інфек- |
AR |
|
Мутація |
|||||||
4, пов’язаної з |
і моноцити |
|
сигналь- |
ції |
|
|
|
|
IRAK4: компо- |
|||||
рецептором ІЛ- |
|
|
|
ний шлях |
(що викликані піо- |
|
|
|
нент TLR-сиг- |
|||||
1 (IRAK4) |
|
|
|
|
|
|
генами) |
|
|
|
нального |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
шляху |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ПРИРОДЖЕНА ІМУННА НЕДОСТАТНІСТЬ |
297 |
|
|||
|
|
|
Продовження таблиці |
|||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
WHIM син- |
Грануло- |
Посилена |
Гіпогамаглобуліне- |
AD |
Мутації |
|
дром (боро- |
цити |
відповідь |
мія, знижена кіль- |
|
CXCR4: рецеп- |
|
давки, |
і лімфоцити CXCR4 хекість В-клітин, |
|
тор для |
|||
гіпогамаглобу- |
|
мокіно- |
тяжке зниження |
|
CXCL12 |
|
лінемія, інфек- |
|
вого |
кількості нейтрофі- |
|
|
|
ції, |
|
рецептору |
лів, бородавки, папі- |
|
|
|
мієлокахексія) |
|
на його лі- лома-вірусна |
|
|
|
|
|
|
ганд |
інфекція |
|
|
|
|
|
CXCL12 |
|
|
|
|
|
|
(SDF-1) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Епідермодис- |
Кератино- |
? |
Інфекції, що виклиAR |
Мутації |
||
плазія верруцицити |
|
кані вірусом папі- |
|
EVER1, EVER2 |
||
формна |
і лейкоцити |
|
ломи людини (група |
|
|
|
|
|
|
Б1), і рак шкіри |
|
|
|
Енцефаліт, |
Резидентні |
UNC-93B- |
Енцефаліт і менін- |
AR |
Мутації |
що викликаний клітини |
залежна |
гіт, що викликані ві- |
|
ГТС93І1 |
|
вірусом про- |
ЦНС, епіте- |
індукція |
русом простого |
|
|
стого герпесу |
ліальні клі- |
ІНФ-α/β/γ |
герпесу 1 типу |
|
|
|
тини |
|
|
|
|
|
і лейкоцити |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Енцефаліт, що |
Резидентні |
TLR3-за- |
Енцефаліт і менін- |
AD |
Мутації TLR3 |
викликаний ві- |
клітини |
лежна ін- |
гіт, , що викликані |
|
|
русом простого ЦНС, епіте- |
дукція |
вірусом простого |
|
|
|
герпесу |
ліальні клі- |
ІНФ-α/β/γ |
герпесу 1 типу |
|
|
|
тини, |
|
|
|
|
|
дендритні |
|
|
|
|
|
клітини, ци- |
|
|
|
|
|
тотоксичні |
|
|
|
|
|
лімфоцити |
|
|
|
|
Примітка: NFkB – ядерний фактор каппа В; TIR – Toll і інтерлейкін-1-рецептор; TLR – Toll-подібний рецептор.
298 |
|
|
ІМУНОЛОГІЯ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 62 |
|
|
|
Аутозапальні захворювання |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
Захворювання |
Порушені |
|
Функціональні |
Асоційовані ознаки |
Спад- |
Генетичні |
|
клітини |
|
дефекти |
|
ко- |
дефекти |
|
|
|
|
|
вість |
|
|
|
|
|
|
|
|
Сімейна серед- |
Зрілі грану- |
Знижена продук- |
Лихоманка, що по- |
AR |
Мутації |
|
земноморна |
лоцити, ци- |
ція піріну допус- |
вторюється, серозит, |
|
MEFV |
|
лихоманка |
токінактиво |
кає |
запальна відповідь |
|
|
|
|
вані |
|
ASC-індуцірован- |
на колхіцин. Схиль- |
|
|
|
моноцити |
|
ний процесінг ІЛ- |
ність до васкуліту і |
|
|
|
|
|
1 і запалення, що |
запальних захворю- |
|
|
|
|
|
супроводжується |
вань кишечнику |
|
|
|
|
|
субклінічним се- |
|
|
|
|
|
|
розним порушен- |
|
|
|
|
|
|
ням; знижений |
|
|
|
|
|
|
апоптоз макрофа- |
|
|
|
|
|
|
гів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Періодичний |
Поліморф- |
|
Мутації 55-кД |
Лихоманка, що по- |
AD |
Мутації |
синдром, асоці- |
ноядерні |
|
ФНО рецептору, |
вторюється, серозит, |
|
TN- |
йований з |
клітини, мо- |
що призводять до |
сип, запалення очей |
|
FRSF1A |
|
ФНО-рецепто- |
ноцити |
|
затримки рецеп- |
чи суглобів |
|
|
ром (TRAPS) |
|
|
тору всередині |
|
|
|
|
|
|
клітини, чи змен- |
|
|
|
|
|
|
шення розчин- |
|
|
|
|
|
|
ного |
|
|
|
|
|
|
цитокінового ре- |
|
|
|
|
|
|
цептору, |
|
|
|
|
|
|
що зв’язує ФНО |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Синдром гіпер- |
|
|
Дефіцит мевало- |
Періодична лихо- |
AR |
Мутації |
IgD |
|
|
нат-кінази, що |
манка |
|
MVK |
|
|
|
призводить до |
і лейкоцитоз з висо- |
|
|
|
|
|
порушення син- |
ким рівнем IgD |
|
|
|
|
|
тезу холестерину; |
|
|
|
|
|
|
патогенез захво- |
|
|
|
|
|
|
рювання не ви- |
|
|
|
|
|
|
яснений |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Синдром Макл- |
Поліморф- |
|
Дефект кріопі- |
Уртикарія, сенсоро- |
AD |
Мутації |
Веллса |
ноядерні |
|
ріну, що приймає |
нейральна втрата |
|
CIAS1 |
(Muckle-Wells)* |
клітини, |
|
участь в апоптозі, |
слуху, амілоїдоз. |
|
(так зва- |
|
моноцити |
|
NFkB сигналіза- |
Відповідає на ІЛ- |
|
ного |
|
|
|
ції і процесінгу |
1Р/агоніст (анакі- |
|
PYPAF1 і |
|
|
|
ІЛ-1 |
нра) |
|
NALP3) |
|
|
|
|
|
|
|
|
ПРИРОДЖЕНА ІМУННА НЕДОСТАТНІСТЬ |
|
299 |
||
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
|
|
|
|
Сімейний холо- |
Поліморф- |
Див. вище |
Уртикарія, що не зу- |
AD |
Мутації |
довий аутоза- |
ноядерні |
|
дить, артрит, озноби, |
|
CIAS1 |
пальний |
клітини, |
|
лихоманка і лейкоци- |
|
|
синдром* |
хондроцити |
|
тоз після впливу хо- |
|
|
|
|
|
лоду. Відповідає на |
|
|
|
|
|
ІЛ-1Р/агоніст (анакі- |
|
|
|
|
|
нра) |
|
|
Неонатальне |
Поліморф- |
Див. вище |
Неонатальний сип, |
AD |
Мутації |
мультисистемне |
ноядерні |
|
хронічний менінгіт, |
|
CIAS1 |
запальне захво- |
клітини, |
|
артропатія з лихо- |
|
|
рювання |
хондроцити |
|
манкою і запальна |
|
|
(NOMID) чи хро- |
|
|
відповідь на ІЛ- |
|
|
нічний малюко- |
|
|
1Р/агоніст (анакі- |
|
|
вий |
|
|
нра) |
|
|
неврологічний |
|
|
|
|
|
шкірний і артіку- |
|
|
|
|
|
лярний синдром |
|
|
|
|
|
(CINCA)* |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Синдром піо- |
Гемопое- |
Порушення реорга- |
Деструктивний артAD |
Мутації |
|
генного сте- |
тичні тка- |
нізації актину, що |
рит, запальний шкір- |
|
PSTP1P1 |
рильного |
нини, |
призводить до поруний сип, міозит |
|
(так зва- |
|
артриту, гангре- |
активовані |
шення фізіологічної |
|
|
ного |
нозної |
Т-клітини |
сигналізації під час |
|
|
C2BP1) |
піодермії, вугрів |
|
запальної відповіді |
|
|
|
(РАРА) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Синдром Блау |
Моноцити |
Мутації в нуклеотидУвеїти, гранулема- |
AD |
Мутації |
|
(Blau) |
|
зв’язуючій ділянці |
тозні синовіїти, |
|
NOD2 |
|
|
CARD15, можливо |
камптодактилія, сип, |
|
(так зва- |
|
|
порушують взаємо- |
краніальна нейропа- |
|
ного |
|
|
дію з ліпополі-саха- |
тія, у 30% пацієнтів |
|
CARD15) |
|
|
ридами і |
– хвороба Крона |
|
|
|
|
NFkB-сигналізацію |
|
|
|
Хронічний реци- |
Нейтро- |
Не визначені |
Хронічний рециди- |
AR |
Мутації |
дивуючий мульти- |
філи, |
|
вуючий мультифо- |
|
LPIN2 |
фокальний |
клітини кі- |
|
кальний остеомієліт, |
|
|
остеомієліт і врод- |
сткового |
|
анемія, |
|
|
жена дисеритро- |
мозку |
|
що потребує транс- |
|
|
поетична анемія |
|
|
фузії, |
|
|
(синдром Мейд- |
|
|
шкірні запальні по- |
|
|
жида (Majeed) |
|
|
рушення |
|
|
Примітка:*всітрисиндромипов’язанізсхожимимутаціямиCIAS1,фенотипзахворювання у різних пацієнтів, залежить від модифікуючих ефектів інших генів чи факторів середовища.
ASC–апоптоз-асоційованийбілокзкаспазо-зв’язуючимдоменом;CARD–каспазо-зв’язую- чий домен; CD2BP1 – CD2 зв’язуючий білок 1; PSTPIP1 – пролін/серин/треонін фосфатаза-взає- модіючий білок 1; CIAS1 – холод-індукоований аутозапальний синдром 1.
300 |
ІМУНОЛОГІЯ |
|
|
Синдром гіперімуноглобулінемії Е (синдром Джоба)
Специфічний дефект. Знижена продукція гама-інтерферону Т-хелперами 1-го типу. Підвищена продукція IgE >1000 МО/мл за наявності в анамнезі дерматиту і повторних глибоких гнійних інфекцій з “холодним” перебігом; вивільняється гістамін, який порушує хемотаксис нейтрофілів.
Клінічні особливості. Характеризується рецидивуючими, так званими холодними абсцесами шкіри і підшкірної клітковини, лімфовузлів, повторними гнійними отитами з холодним перебігом, хронічною екземою. Абсцеси отримали назву «холодних» через відсутність нормальної запальної реакції. Особливу небезпеку представляють важкі епізоди гострих пневмоній, у т.ч. деструктивних (у 50%) з виходом у пневмоцеле (у 50%), абсцеси печінки. Характерними соматичними ознаками є атиповий “атопічний дерматит”, диспластичні риси обличчя, спонтанні переломи трубчастих кісток (табл. 51).
При імунологічному дослідженні виявляються порушення хемотаксису нейтрофілів при збереженні їх поглинальної і перетравлюючої активності. При цьому рівень сироваткового IgE різко підвищений (>1000 МО/мл), що може супроводжуватися еозінофілією. За сучасними даними, один з головних дефектів при цій патології полягає у тому, що Т-хелпери 1-го типу не можуть продукувати гама-інтерферон. Це призводить до підвищення функції Т-хелперів 2-го типу і гіперпродукції IgE. Останній викликає вивільнення гістаміну, який блокує розвиток запалення; крім того гістамін блокує розвиток хемотаксису нейтрофілів, що є ще однією характерною ознакою синдрому Джоба.
Лікування симптоматичне, антибактеріальне. Хворі з синдромом Джоба вимагають постійної (довічною) антибактеріальної терапії, необхідної навіть у період ремісії інфекційних проявів, у поєднанні з антимікотичними антибіотиками у віковому дозуванні.
Для лікування атопічного дерматиту застосовуються стероїдні мазі та креми (гідрокортизон, целестодерм, бетновейт, адвантан, елоком, синалар та ін.).
Хронічна гранулематозна хвороба (ХГХ) (Шифр МКХ-10 D 89.8)
ХГХ – первинний імунодефіцит фагоцитарної ланки, що характеризується спадковим порушенням бактерицидної функції нейтрофілів, в основі якого лежить нездатність останніх виробляти активні форми кисню, необхідні для кисень-залежного кілінга фагоцитованих мікроорганізмів.