306 |
|
ІМУНОЛОГІЯ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
Продовження таблиці |
|||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
С2-дефіцит** |
Відсутність С-гемолі- |
СЧВ-подібний синдром, AR |
С2** |
||
|
|
тичної активності |
васкуліти, поліміозити, |
|
|
|
|
|
Дефектний МАК*: |
піогенні інфекції |
|
|
|
|
|
• слабка нерозчинність |
|
|
|
|
|
|
імунних комплексів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
С3-дефіцит |
Відсутність С-гемолі- |
Рецидивуючі піогенні |
AR |
С3 |
|
|
|
тичної активності |
інфекції |
|
|
|
|
|
Дефектний МАК: |
|
|
|
|
•порушена бактерицидна активність;
•порушена гуморальна імунна відповідь
С5-дефіцит |
Відсутність С-гемолі- |
Інфекції, викликані |
AR |
С5 |
|
тичної активності |
нейсеріями, СЧВ |
|
|
|
Дефектний МАК: |
|
|
|
|
• порушена бактери- |
|
|
|
|
цидна активність |
|
|
|
|
|
|
|
|
С6-дефіцит |
Відсутність С-гемолі- |
Інфекції, викликані |
AR |
С6 |
|
тичної активності |
нейсеріями, СЧВ |
|
|
|
Дефектний МАК: |
|
|
|
|
• порушена бактери- |
|
|
|
|
цидна активність |
|
|
|
|
|
|
|
|
С7-дефицит |
Відсутність С-гемолі- |
Інфекції, викликані |
AR |
С7 |
|
тичної активності |
нейсеріями, СЧВ, васку- |
|
|
|
Дефектний МАК: |
літ |
|
|
|
• порушена бактери- |
|
|
|
|
цидна активність |
|
|
|
|
|
|
|
|
С8а-дефи- |
Відсутність С-гемолі- |
Інфекції, викликані |
AR |
С8б |
цит*** |
тичної активності |
нейсеріями, СЧВ |
|
|
|
Дефектний МАК: |
|
|
|
|
• порушена бактери- |
|
|
|
|
цидна активність |
|
|
|
|
|
|
|
|
C8b |
Відсутність С-гемолі- |
Інфекції, викликані |
AR |
С8в |
|
тичної активності |
нейсеріями, СЧВ |
|
|
|
Дефектний МАК: |
|
|
|
|
• порушена бактери- |
|
|
|
|
цидна активність |
|
|
|
|
ПРИРОДЖЕНА ІМУННА НЕДОСТАТНІСТЬ |
|
307 |
|
|
|
|
Продовження таблиці |
|||
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
|
|
|
C9-дефіцит |
Відсутність С-гемолі- |
Інфекції, викликані |
AR |
С9 |
|
|
тичної активності |
нейсеріями**** |
|
|
|
|
Дефектний МАК: |
|
|
|
|
|
• порушена бактери- |
|
|
|
|
|
цидна активність |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дефіцит |
Спонтанна активація |
Вроджений ангіоневро- |
AD |
С1-інгібітор |
|
С1-інгібітора |
комплементу з вживан- |
тичний набряк |
|
|
|
|
ням С4/С2 |
|
|
|
|
|
Спонтанна активація |
|
|
|
|
|
контактної системи з |
|
|
|
|
|
утворенням брадикі- |
|
|
|
|
|
ніну з високомолеку- |
|
|
|
|
|
лярного кініногену |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дефіцит фак- |
Спонтанна активація |
Рецидивуючі піогенні |
AR |
Фактору I |
|
тора I |
альтернативного шляху |
інфекції, гломерулонеф- |
|
|
|
|
з вживанням С3 |
рит, гемолітико-уреміч- |
|
|
|
|
|
ний синдром |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дефіцит |
Спонтанна активація |
Гемолітико-уремічний |
AR |
Фактору Н |
|
фактора Н |
альтернативного шляху |
синдром, мембрано- |
|
|
|
|
з вживанням С3 |
проліферативний гломе- |
|
|
|
|
|
рулонефрит |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дефіцит |
Відсутність гемолітич- |
Інфекції, викликані |
AR |
Фактору D |
|
фактора D |
ної активності |
нейсеріями |
|
|
|
|
при активації альтерна- |
|
|
|
|
|
тивного шляху |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дефіцит |
Відсутність гемолітич- |
Інфекції, викликані |
XL |
Пропердину |
|
пропердину |
ної активності |
нейсеріями |
|
|
|
|
при активації альтерна- |
|
|
|
|
|
тивного шляху |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дефіцит білка, |
Порушене розпізна- |
Піогені інфекції |
AR |
МВР***** |
|
що зв’язує ма- |
вання манози |
з низькою пенетрант- |
|
|
|
нозу |
Порушена гемолітична |
ністью, |
|
|
|
(МВР)***** |
активність |
в основному безсимп- |
|
|
|
|
в лектиновому шляху |
томно |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
308 |
ІМУНОЛОГІЯ |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці |
||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
|
|
|
Дефіцит |
Відсутність гемолітич- |
СЧВ-синдром, піогенні |
AR |
MASP2 |
|
MASP2****** |
ної активності |
інфекції |
|
|
|
|
в лектиновому шляху |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дефіцит рецеп- |
Дивись в табл. 66 LAD1 |
|
AR |
INTGB2 |
|
тору компле- |
|
|
|
|
|
менту 3 (CR3) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дефіцит мем- |
Інгібітор альтернатив- |
Гломерулонефрит, ати- |
AD |
MCP |
|
бранного ко- |
ного шляху активації |
пічний гемолітико-уре- |
|
|
|
факторного |
комплементу, знижено |
мічний синдром |
|
|
|
білка (CD46) |
зв’язування С3b |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дефіцит інгібі- |
Еритроцити високо чут- |
Гемолітична анемія, |
AR |
CD59 |
|
тора мембра- |
ливі |
тромбози |
|
|
|
ноатакуючого |
до комплементопосе- |
|
|
|
|
комплексу |
редкованому лізісу |
|
|
|
|
(CD59) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Пароксиз- |
Комплементопосеред- |
Рецидивуючий гемоліз |
Набута |
PIGA |
|
мальна нічна |
кованому гемоліз |
|
Х-зчеп- |
|
|
гемоглобінурія |
|
|
лена |
|
|
|
|
|
мутація |
|
|
|
|
|
|
|
Примітка: *С1r- і C1s-гени розміщені в 9,5 кб один від одного, тому С1r-дефіцитні особи часто мають дефіцит C1s.
#Генна дуплікація може призводити до двох активних С4А-генів, розміщених всередині 10 кб. С4-дефіцит потребує порушень в обох генах, зазвичай це результат делеції. **Тип 1 С2-дефіциту нерівномірно зв’язаний з HLA-A25, B18, -DR2 і комплотипом SO42 (повільний варіант фактору В, відсутність С2, типу 4 С4А, типу 2 С4В) і зазвичай зустрічається у білих (кавказоїдів) (1 на 10000). Є результатом 28 бп делеції, що призводить до незрілого стоп кодону в гені С2; С2 мРНК не продуцірується. Тип 2 дефіциту С2 дуже рідко і включає заміну амінокислот, що призводить до блокади секреції С2. ***Дефіцит С8-α завжди пов’язаний з дефіцитом С8*-γ. Ген, кодуючий С8-γ, картирований на хромосомі 9 і є нормальним. С8-γ ковалентно зв’язаний з С8-α. ****Асоціація
слабша, ніж з С5, С6, С7 і С8 дефіцитами. С9 зустрічається 1 на 1000 японців. *****Популяційне дослідження не виявило суттєвого росту частоти інфекції у МВР-дефіцитних дорослих. ******Одиничний пацієнт.
|
ПРИРОДЖЕНА ІМУННА НЕДОСТАТНІСТЬ |
309 |
|
|
|
|
Таблиця 66 |
Клінічні прояви, пов'язані з дефіцитом різних |
|
||
|
|
компонентів комплементу |
|
|
|
|
|
Компоненти |
|
Клінічні прояви |
|
комплементу |
|
|
|
С1-інгібітор |
|
Спадковий ангіоневротичний набряк |
|
|
|
|
|
Clq |
|
Висока частота імунокомплексної патології (системний чер- |
|
|
|
воний вовчак, гломерунефрит) |
|
Clr |
|
Ті ж |
|
С2 |
|
» |
|
|
|
|
|
С4 |
|
» |
|
С3 |
|
Рецидивуюча піогенна інфекція |
|
|
|
|
|
С5 |
|
Рецидивуюча гонококова (нейсеріальна) інфекція, висока ча- |
|
|
|
стота системного червоного вовчаку |
|
С6 |
|
Рецидивуюча гонококова інфекція |
|
С7 |
|
Ті ж |
|
|
|
|
|
С8 |
|
» |
|
С9 |
|
Перебігає асимптоматично |
|
Чинник I (С3b -інактиватор) |
Рецидивуюча піогенна інфекція |
|
|
|
|
|
|
Фактор Н |
|
Ті ж |
|
|
|
|
|
Пропердін |
|
Рецидивуюча гонококова інфекція |
|
Спадковий ангіоневротичний набряк. Одним з клінічних прикладів первинного дефекту в системі комплементу є спадковий ангіоневротичний набряк, обумовлений недостатністю інгібітору першого компоненту комплементу – С1-інгібітору (С1-ІНГ). Це порівняно рідкісне захворювання, що успадковується за аутосомно-домінантним типом. Уперше клінічно було описане у 1888 р. В. Ослером, який звернув увагу на те, що члени однієї американської сім'ї протягом п'яти поколінь страждали від набряків, що з'являлися епізодично і рано чи пізно призводили до смерті.
Основним клінічним симптомом захворювання є рецидивуючий набряк шкіри і слизових оболонок без ознак запалення. Найчастіша локалізація набряку: 1) кінцівки; 2) обличчя; 3) слизова оболонка: а) шлунок і кишки; б) глотка (зів); в) гортань.
Клінічні особливості спадкової форми ангіоневротичного набряку, що відрізняють його від алергічної форми такого набряку: 1) обмеженість за площею; 2) щільна консистенція; 3) біле забарвлення; 4) відносна
310 |
ІМУНОЛОГІЯ |
|
|
безболісність при локалізації у шкірі; біль, нудота і діарея при набряку слизової оболонки шлунку і кишок; 5) відсутність сверблячки; 6) рідкісна наявність макуло-папульозного і ерітематозного висипу, що не зудить; 7) відсутність асоціації з кропив'янкою.
Набряк слизової оболонки кишок може бути причиною непрохідності, а набряк слизової оболонки верхніх дихальних шляхів – привести до асфіксії.
До чинників, що провокують розвиток набряку, відносяться: 1) травма: а) маніпуляції із зубами; б) тонзилектомія; в) ендотрахеальні маніпуляції; г) випадкова травма; 2) фізичне перенапруження; 3) менструація; 4) вагітність; 5) емоційний шок; 6) тривога, стрес. У 1/3 випадків причинні чинники розвитку набряку не встановлені. Досить часто хворі вказують на те, що за кілька годин до розвитку набряку в цьому місці вони відчувають колення або відчуття стиснення.
Тривалість ангіоневротичного набряку, як правило, 24 - 72 години. Цю ознаку також можна використовувати для диференційної діагностики з алергічним ангіоневротичним набряком, для якого характерне більш швидке зникнення.
Частота нападів набряку в різних хворих варіює. Деякі хворі не мають набряків протягом декількох років, але вслід за цим можуть переносити його неодноразово протягом короткого часу. В інших набряки розвиваються постійно. Цікаво, що в останні два триместри вагітності і під час пологів ангіоневротичний набряк не розвивається. Цьому поки немає точного пояснення.
Патофізіологічні форми захворювання. В основі ангіоневротичного набряку лежить вроджена недостатність інгібітору, активованого першого компоненту комплементу – С1-ІНГ. Існує дві патофізіологічні форми недостатності С1-ІНГ. При першій формі, яка спостерігається у більшості хворих (85 - 90%), відмічається істинна недостатність кількості С1-ІНГ, проте функція його збережена. Ця патофізіологічна форма захворювання отримала назву істинного спадкового ангіоневротичного набряку.
Інша форма характеризується тим, що у хворих (10 - 15%) кількість С1-ІНГ нормальна, а у деяких випадках навіть підвищена, але функція його різко знижена. Така патофізіологічна форма отримала назву варіантного спадкового ангіоневротичного набряку. Обидві форми є спадковими, а хворі по цій ознаці – гетерозиготи.